Подробнее о работе:  Дипломная работа.Управління зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "ЗАЗ"

Описание:

РЕФЕРАТ

 

 

Дипломна робота: 112 с., 16 рис., 8 табл., 40 джерел.

Об’єкт дослідження: ПАТ «ЗАЗ».

Метою дипломної роботи є вивчення та аналіз процесу управління зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ» та розробка комплексу заходів щодо підвищення ефективності ЗЕД підприємства.

Методи дослідження: аналітичний, порівняльний, описовий.

Предмет дослідження – система теоретичних і практичних питань, які визначають організацію і управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві.

Під час написання роботи було досліджено теоретичні аспекти управління зовнішньоекономічної діяльності; проведений аналіз управління  зовнішньоекономічної діяльності підприємства; проаналізовано сегментація ринка автомобілебудівників в Украіні, а також можливості й загрози розвитку економічного потенціалу ПАТ “ЗАЗ”.

Запропоновано шляхи удосконалення управління експортною діяльністю; створити новий експортний підрозділ , що забезпечить взаємодію й координацію діяльності ін­ших підрозділів. А також освоєння нових ринків  Півничної Африки, розташування яке дає найбільшу конкурентну перевагу для ПАТ «ЗАЗ».

 

 

 

УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, механізми  зед, КОНКУРЕНТИ, ПОСТАЧАЛЬНИКИ, ПЛАНУВАННЯ, експорт, імпорт, ефективністЬ, СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ЗЕД, СТРАТЕГІЇ РЕАГУВАННЯ

 


ЗМІСТ

 

 

Реферат…………………………………………………………………….…………4

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів ………....6

Вступ…………………………………………………. …………………………...…7

Розділ 1 Теоретичні аспекти управління зовнішньоекономічної діяльності підприємств…………………………………………………………………………11

1.1 Управління зовнішньоекономічною діяльністю як основа забезпечення ефективного функціонування суб’єкта ЗЕД……………………………………...11

1.2 Організація і управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві.…………...…………………………………………………………...23

1.3  Механізми здійснення управління зовнішньоекономічної діяльності ….…29

Розділ 2 Практика управління зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»...39 2.1 Характеристика підприємства ПАТ «ЗАЗ»……………………….…………..39

2.2 Управління зовнішньоекономічної діяльності на прикладі ПАТ «ЗАЗ»...…48

2.3 Аналіз управління імпорту та експорту підприємства ПАТ «ЗАЗ»…….…..60

Розділ 3 Вдосконалення управління ефективністю зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»……………………………………………………………..73

3.1 Шляхи удосконалення управління експортною діяльністю ПАТ «ЗАЗ» ….73

3.2 Оцінка ризиків в зовнішньоекономічній діяльності та шляхи їх мінімізації……………………………………………………………..………….....79

3.3  Перспективи розвитку автомобілебудівної галузі в Україні…….…..……...89

3.4 Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ».........97

Висновки та пропозиції………………………………………………...………....103

Перелік посилань…………………………..……………………………………...107

Додаток А………………………………………………………………………….110


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

 

 

ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність

ВЗЕЗ – відділ зовнішньоекономічних зв'язків

ЗТФ – зовнішньоторгові фірми

ПАТ «ЗАЗ» – публічне акцiонерне товариство «Запорожсікій автомобільний завод»

ЗО – зовнішньоекономічні організації

ЗЕО – зовнішньоекономічні об'єднання

МЗЕЗ – міністерства зовнішньоекономічних зв'язків
ВСТУП

 

 

Актуальність теми. Участь України в міжнародній торгівлі є джерелом важливих економічних переваг. Такі переваги передусім дають можливість ефективніше використовувати наявні ресурси, активізувати потенціал спеціалізації виробництва, підвищення рівня структурної оптимізації економіки. Основними функціональними елементами міжнародної товарної торгівлі є експортно-імпортні операції.

Актуальність роботи полягає в тому, що в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, які відбуваються в українській та світовій економіці та намагання України посилити свою позицію як конкурентоздатного суб’єкта світових економічних відносин постає нагальна потреба в удосконаленні механізму зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Саме тому держава повинна більше уваги приділяти стимулюванню виходу суб’єктів господарських відносин на зовнішні ринки та в той жи час приймати заходи щодо захисту вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку. В цих заходах має простежуватися підхід, перш за все, з економічної точки зору щодо сприяння зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема). Вона створює умови для економії витрат в економіці або в окремих її галузях. Плани зовнішньоекономічної діяльності націлюють на встановлення й розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами світу, що преведе до розвитку економіки, технічного прогресу та підвищення рівня життя народу.

Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємств на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме із довгострокових цілей. За умов ринкової трансформації економіки має бути  посилена увага до теоретичного обґрунтування стратегії структурної перебудови економіки та ефективного її розвитку. Невирішеність теоретичних питань негативно впливає на їх практичну реалізацію.

Також без розробки й реалізації державної програми розвитку експорту продукції машинобудування України не піднятися до рівня розвинених держав.

Промисловий потенціал України достатній для успішного вирішення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України.

Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобудування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.).

Метою дипломної роботи є вивчення та аналіз процесу управління зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ» та розробка комплексу заходів щодо підвищення ефективності ЗЕД підприємства.

Для досягнення поставленої мети у дипломної роботи поставлені наступні завдання:

¾   визначити сутність управління зовнішньоекономічною діяльністю;

¾   розкрити механізми здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

¾   розкрити особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»;

¾   Проаналізувати управління експортом та імпортом на підприємстві.

¾   оцінити перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»;

¾   запропонувати шляхи вдосконалення управління експортною діяльністю ПАТ «ЗАЗ»;

¾   оцінити ризики в зовнішньоекономічній діяльності та запропонувати шляхи їх мінімізації;

Об'єкт дослідження — ПАТ "Запорізький автомобільний завод"

Предмет дослідження – система теоретичних і практичних питань, які визначають організацію і управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві

Методи дослідження: описовий, порівняльний, аналітичний.

При виході на зовнішній ринок підприємство потрапляє в умови твердої міжнародної конкуренції. У цих умовах можна успішно працювати, лише застосовуючи сучасні методи управління, у тому числі шляхом розроблення маркетингової стратегії з урахуванням результатів конкурентного аналізу, а також результатів оцінки сильних і слабких сторін підприємства.

Ефективний розвиток зовнішньоекономічної діяльності повинен ґрунтуватися, перш за все, на адаптації стратегії підприємств до вимог міжнародного ринку. Враховуючи складне фінансово-економічне положення багатьох вітчизняних промислових підприємств і високі витрати, потрібні для виходу на зовнішній ринок, особливо важливим стає вибір пріоритетних напрямів, в найбільшій мірі сприяючих досягненню успіху на зовнішньому ринку, пошук оптимальних варіантів вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства потрібна адекватна умовам його роботи структура управління. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства визначається, насамперед, тими цілями і завданнями, які вона покликана вирішувати за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Її мета - максималізація прибутку на довготривалий період структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися  до  змін  у  зовнішньому  середовищі і сфері управління. Її

форми і методи не можуть залишатися незмінними.

Інформаційна база дослідження. Інформаційну базу дослідження складають офіційні нормативно-правові документи Державного комітету статистики України, матеріали сайтів офіційних установ і організацій мережі Інтернет, а також аналітичні розробки автора.

Практична цінність. Результати дослідження, висновки і пропозиції дипломної роботи можуть бути використані для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства і вдосконалення практики експорту продукції.


Розділ 1

Теоретичні аспекти управління зовнішньоекономічної

діяльності підприємств

 

 

1.1 Управління зовнішньоекономічною діяльністю як основа забезпечення ефективного функціонування суб’єкта ЗЕД

 

Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) охоплює широке коло об'єктів і може бути загалом охарактеризована і розбита на розділи (сегменти) з використанням ряду критеріїв і аналітичних ознак.

Найважливішими аналітичними ознаками є екзогенність та ендогенність складових. За цією ознакою уся система поділяється на національне управління та багатостороннє регулювання ЗЕД. Відповідно до цього управління зовнішньоекономічною діяльністю можна подати у вигляді макроекономічної та світогосподарської її частин.

Обидві ці частини створюють середовище, в якому самостійним розділом є управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.

Багатосегментність управління зовнішньоекономічною діяльністю не виключає, однак, наявності критерію, що визначає підсумкову її ефективність. Таким, на наш погляд, є стан макроекономіки і, зокрема, зовнішньоекономічної сфери як складової сукупного попиту.

На практиці оцінка ефективності зовнішньоекономічної політики і регулювання ґрунтується на внеску цієї сфери у зростання сукупного попиту й кількісно виражається абсолютними річними значеннями чистого експорту (сальдо платіжного балансу) і показниками його ваги у валовому національному продукті.

Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському   рівнях   охоплює  такі  галузі  і  процеси  економічного життя:

-               імпорт і експорт (у тому числі методи, види та форми операцій щодо їх здійснення);

-               валютні ринки, об'єкти, механізми та інструменти валютного регулювання;

-               іноземні інвестиції та інвестиційні інституції;

-               вільні економічні зони;

-               міжнародні фінансові організації (у тому числі напрямки й умови діяльності);

Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства включає:

-               розроблення ринкової стратегії фірм різних видів і форм власності;

-               проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;

-               укладання та виконання міжнародного контракту в комерційній діяльності;

-               ціноутворення на зовнішньому ринку;

-               засоби, кошти і форми платежів у міжнародних розрахунках;

-               облік зовнішньоекономічних операцій (експорт та імпорт товарів);

-               забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;

-               страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різноманітних форм міжнародного співробітництва.

Як розділ управління зовнішньоекономічною діяльністю менеджмент підприємницьких проектів передбачає:

-              розроблення бізнес-плану підприємства, виходячи з його цілей, аналізу виробничого потенціалу і фінансово-планової діяльності, а також аналізу оточення (стану галузі, ринку, конкуренції);

-              прийняття інвестиційних рішень на основі існуючих методів оцінки інвестицій і фінансового аналізу інвестиційних проектів;

-              вироблення стратегії, тактики і техніки залучення інвестора до реалізації проекту. [ 1 ]

Зовнішньоекономічна діяльність — це  важлива й невід'ємна сфера господарської діяльності, котра при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на технічне удосконалювання виробництва, підвищення продуктивності праці і якості продукції, яка виробляється. В цілому ж, вихід на зовнішній ринок самостійно господарюючих суб'єктів сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу.

Саме тому розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств, фірм, усіх учасників ринкових відносин — це  суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах усієї країни. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, забезпеченню економічної безпеки України. Проблеми підвищення ефективності зовнішньоекоомічної діяльності підприємств завжди знаходилися у центрі уваги вчених-економістів.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства включає такі основні напрямки:

-                  вихід на зовнішній ринок;

-                  експортно-імпортні поставки товарів, послуг і капіталу;

-                  валютно-фінансові та кредитні операції;

-                  створення й участь у діяльності спільних підприємств;

-                  міжнародний маркетинг;

-                  моніторинг національної економічної політики та економічних світогосподарських зв'язків.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначаються наступні види зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснюють суб'єкти цієї

діяльності:

-              експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

-              надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

-              наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

-              міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

-              кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

-              спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

-              підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності

за межами України;

-              організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

-              товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

-              орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

-              операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

-              роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

-              інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Отже, основними групами товарів у зовнішньоекономічній діяльності є: товари у матеріально-речовинній формі, науково-технічні знання, послуги (технічні, туристичні, консультаційні, страхування, перевезення), оренда машині обладнання, предмети мистецтва.

Основу системи зовнішньоекономічних зв'язків складає зовнішня торгівля. Тож використання новітніх засобів і кращих методів організації зовнішньої торгівлі, удосконалювання роботи на зовнішніх ринках здобувають першочергове значення для подальшого збільшення ролі зовнішньоекономічних зв'язків країни. [ 2 ]

Зовнішньоекономічні зв'язки країн формуються і здійснюються під  впливом розвитку зовнішньоекономічної діяльності їхніх суб'єктів. Зовнішньоекономічні зв'язки впливають на економічну систему держави через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

 

 

 

 

 

Рис. 1.1  Система взаємопов’язаних понять “зовнішньоекономічні відносини”, “зовнішньоекономічна діяльність”, “зовнішньоекономічні зв’язки”

 

Зовнішньоекономічні відносини — це  встановлення контактів у системі світового господарства, частина суспільних відносин між фізичними та юридичними особами різних країн у плані їх майбутнього можливого співробітництва, що стосуватиметься їхніх економічних інтересів.

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою заходи й дії щодо реалізації зовнішньоекономічних відносин. Найважливішою ознакою й наслідком ЗЕД підприємств є переміщення матеріальних, грошових, трудових і інтелектуальних ресурсів з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічна діяльність — це  діяльність суб'єктів ЗЕД України із суб'єктами ЗЕД інших країн, що виникає у процесі виробництва, реалізації, розподілу та споживання продукції на основі взаємної вигоди для всіх учасників.  Її проявом можуть бути: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, різни форми кооперації, товарообмінні операції та створення спільних підприємств.

Зовнішньоекономічні зв'язки — напрацьовані  відносини, побудовані на минулій співпраці, які не обов'язково ставлять за мету отримання вигоди. Зовнішньоеко­номічні зв'язки припускають тісний взаємозв'язок міжнародних, господарських і торгово-політичних відносин. У результаті співпраці й спільної діяльності між двома країнами утворюються зв'язки. Тому, як свідчать дослідження, доцільно розглядати ці терміни як систему похідних понять. [ 3 ]

Ринки деяких товарів є цілком монополізованими торговими посередниками (наприклад, брокерами в Англії) і тому недоступні для

встановлення безпосередніх контактів із споживачами.

Планування являється важливою частиною менеджменту зовнішньое-кономічної діяльності , основною її функцією. Підприємство, яке не вміє планувати чи не вважає потрібним це робити, навряд чи може досягнути серйозних успіхів в своєму розвитку. Звичайно, планування — не  панацея  від усіх бід, проте уважний підхід до цього важливого етапу роботи створює основу для успішної діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Суть планування можна визначити як уміння передбачити мету підприємства, результати його діяльності і ресурси, потрібні для досягнення цієї мети.

В сфері зовнішньоекономічної діяльності  планування означає також уміння визначати мету зовнішньоекономічної діяльності  як складової частини загальної системи внутрішнього планування. Основна мета зовнішньоекономічної діяльності  не повинна розходитися із загальною метою підприємства, повинна бути спрямована на їх успішне здійснення за рахунок зовнішніх факторів економічного росту. Планування допомагає відповісти на важливі запитання:

1. Де підприємство знаходиться в даний час, які його економічні позиції, в тому числі в зовнішній сфері.

2. Яким чином, при допомозі яких ресурсів може бути досягнута мета підприємства, в тому числі по зовнішньоекономічній діяльності , і як може бути використана зовнішньоекономічна діяльність для його успішного соціально-економічного розвитку.

Планування зовнішньоекономічної діяльності  являється об'єктивно необхідним для будь-якого підприємства-суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності . Це визначається насамперед:

- прагненням підприємств, функціонуючих в умовах глобалізації ринку, одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції; передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні непередбачені обставини, котрі можуть відбутися на світовому ринку;

- і головне — необхідність  прогнозування свого майбутнього. Для цього важливо визначити яким буде ринок в майбутньому, в якому буде розвиватися, чого чекають споживачі від підприємства, які його можливості у збільшенні експортного потенціалу, об'єму продажу і т.д.

Визначаючи бажані і можливі орієнтири своєї майбутньої діяльності на світовому ринку, підприємства тим самим зменшують можливість непередбачених дій зовнішніх факторів, ступінь ризику, пов'язаного з їх діями.

Багато  підприємств  працюють  без  офіційно  прийнятих  планів. На їх

думку, ситуація на ринку міняється дуже швидко, особливо на зовнішньому, щоби планування приносило яку-небудь користь. Дійсно, зовнішнє середовище бізнесу, особливо міжнародного, характеризується швидкими змінами.

В західних  країнах це пояснюється високою насиченістю  споживацького

попиту, його індивідуалізацією, різноманітним характером. Ці зміни попиту диктують зрушення інших факторів середовища: технології, засобів зв'язку і т.д. Відповідно й бізнес повинен швидко мінятися.

В економіці України рухливість середовища, зумовлена насамперед перехідним характером нашого господарства, стрімким входженням нашої країни в світовий  інтеграційний  процес, лібералізацією  зовнішньоекономічної

діяльності  і, як наслідок, нестабільністю соціально-економічної сфери.

Однак, як свідчить світовий досвід і деякі приклади господарювання вітчизняних підприємств (наприклад, НКМЗ ВАТ Концерну "Стірол", ДМЗ та ін.), формальне планування має важливі переваги:

-       планування заохочує керівників постійно думати перспективно;

-       веде до більш чіткої координації діяльності підприємства;

-       стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень в подальшій роботі;

-       сприяє більш чіткому визначенню фірмою своєї мети і завдань;

-       покращує забезпечення фірми необхідною інформацією;

-       допомагає більш раціональному розподілу ресурсів;

-       сприяє активізації роботи по вивченню світового ринку, пошуку необхідних партнерів по бізнесу;

-       робить фірму більш підготовленою до несподіваних змін;

-       полегшує контроль за діяльністю на підприємстві і т.д.

В сучасних умовах жорстокої конкурентної боротьби на світовому ринку потреба в плануванні зовнішньоекономічної діяльності  значно зростає.

В  залежності  від  ступеня  невизначеності  в  плануванні,   тимчасових

орієнтацій ідей планування, меж планування і т.д., в світовій практиці використовують різні типи планування зовнішньоекономічної діяльності.  Наприклад, в залежності від того, яку межу (період) часу охоплюють плани, складені на підприємстві, планування поділяється на три типи: довготривалі, середньотривалі, короткочасні.

Довготривале планування охоплює довгі періоди часу. 10-25 років. Деякий час  довготривале  планування  ототожнювалось із стратегічним,  але ці

два поняття розглядаються окремо.

Стратегічне планування по своєму змісту багато складніше довготривалого. Середньотривале планування конкретизує орієнтири, визначені в довготривалих планах. Вони розраховані на більш короткий час.

Донедавна середньотривале планування розраховувалось на 5 років, проте    швидкість    змін    зовнішнього    середовища    зумовила   необхідність

скоротити термін цього типу планування приблизно до 2-3  років.

В сфері зовнішньоекономічної діяльності  середньотривалі плани вирішують завдання, пов'язані з перебудовою існуючих виробничих потужностей, оновленням асортименту, розширенням чи звуженням експорту (імпорту), пошуком нових ринків збуту і т.д.

Короткочасне планування — вироблення  планів на 1-2 роки.

Зазвичай це річний план, який нараховує в собі конкретні завдання по здійсненню експортно-імпортних операцій. Вони (операції) містять інформацію про строки, об'єми, асортимент, черговість поставок і т.ін.

Весь процес планування зовнішньоекономічної діяльності, як і внутріфірменого, можна умовно поділити на дві стадії:

1. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності  (стратегічне планування).

2. Визначення тактики здійснення виробленої стратегії (оперативне чи тактичне планування).

Стратегія виробничого підприємства — це  сукупність головної мети і основних способів досягнення накресленої мети. Інакше кажучи, розробка стратегії підприємства означає визначення загальних напрямків його розвитку.

Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності  означає визначення основних напрямків діяльності фірми в міжнародній сфері, на світовому ринку. Важливо ще раз підкреслити. що стратегічні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності  повинні бути інтегровані в загальну стратегію розвитку підприємства в цілому.

Стратегічне  планування  зазвичай  розраховане на довгий  період, хоч  на

багатьох підприємствах стратегія базується на середньотривалому плануванні (другий спосіб більш прийнятний для підприємств України, що працюють в умовах великої невизначеності).

В  галузі зовнішньоекономічної  діяльності  стратегічне  планування може

охоплювати період від 4 до 7 років.

Стратегічне планування — це  не функція часу, а насамперед функція направленості. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а нараховує в собі сукупність глобальних ідей розвитку підприємства, в тому числі в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Процес планування зовнішньоекономічної діяльності  в свою чергу полягає з цілого ряду етапів (фаз). В цілому процес планування являє собою нібито замкнутий цикл з прямим і зворотнім зв'язком. Процес планування зовнішньоекономічної діяльності може бути виражений такими етапами:

1 етап. Визначення місії і комплексу завдань. Складання "дерева завдань".

2 етап. Аналіз і оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища. Інколи даний етап передує етапу визначення завдань

3 етап. Стратегічний аналіз. Фірма порівнює завдання і результати дослідження факторів внутрішнього й зовнішнього середовища, визначає розрив між ними, формує різноманітні варіанти стратегій.

4 етап. Порівняння і визначення одної з альтернативних стратегій, її розробка.

5 етап. Готується остаточний стратегічний план діяльності фірми в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

6 етап. Середньотривале планування. Розроблення середньотривалих планів і програм.

7 етап.  На основі стратегічного і середньотривалого планування розробляються річні оперативні плани і проекти.

8 етап. Контроль за виконанням рішень, втілених у планах. Цей етап не являється стадією безпосереднього процесу планування, проте він має важливе значення для планування і реалізації стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства, тому що дає можливість більш раннього виявлення можливого розриву між плановими показниками і фактичним виконанням та внесення відповідних корективів в цей процес.

Проте ще до початку роботи над планами зовнішньоекономічної діяльності  підприємству важливо володіти інформацією з таких питань:

-       Що і коли експортувати (імпортувати).

-       В яких умовах належить здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

-       Які види і форми зовнішньоекономічної діяльності доцільно вибрати.

-       Які ресурси має підприємство для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

-       Якою повинна бути організаційна структура управління зовнішньоекономічної діяльності.

-       Який результат очікується від зовнішньоекономічної діяльності (приблизний  розмір  прибутку,  рентабельність,  розміри  розширення  збуту,

валютна виручка і т.д.).

Результатом процесу планування являється система планів, яку можна поділити на такі елементи:

1. Стратегічний план (чи генеральний план), який частіше всього складається на 5 років.

2. Загальнофірмовий план, основу якого складає "план розвитку", що містить в собі і розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

3. Оперативні плани підприємства. Вони можуть містити в собі загальнофірмові плани поточної діяльності підприємства, а також поточні плани підрозділів. [ 4  ]

 

1.2 Організація і управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві

 

Організація ЗЕД - дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як коньюктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.

Тому, для ефективного  керівництва ЗЕД на рівні підприємства, необхідна адекватна до умов його роботи структура управління. Слово "структура" означає  каркас,  основу.  Будь  яке  підприємство  має  відповідний  каркас,  що

пов'язує всі його підрозділи, служби, органи.

Розрізняють:

- організаційно-виробничу структуру;

- структуру управління;

- організаційну структуру підприємства.

На будь-якому підприємстві є системи, які управляють і якими управляють. До першої відносяться органи, служби, апарат управління. До іншої - виробничі підрозділи (цехи, участки, відділи).

Організаційно-виробнича   структура   відображає   побудову   системи,

якою управляють, структура управління - системи, яка управляє, а організаційна структура підприємства - побудову і взаємозв'язок обидвох даних систем.

Таким чином, структура управління ЗЕД відображає побудову системи управління  в   даній  сфері,   тобто   органи,  служби,  апарат,    що   здійснює

управління ЗЕД.

Апарат управління будується з урахуванням необхідного оновлення ланок (по горизонталі) і ступенів чи рівнів управління (по вертикалі). Ланка управління - це структурний підрозділ чи окремі спеціалісти, що виконують відповідні функції управління.

Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової. Загальноприйнято вважати стратегію засобом виживання фірми шляхом адаптування до середовища, а структуру - конструкцією, що її підтримує. Ланки ланцюга "середовище - стратегія - структура" взаємопов'язані і взаємозумовлені. Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу ставиться саме існування фірми.

Організаційна   структура   управління   ЗЕД   визначається  тією  метою  і

завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета - максималізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

Перед підприємствами - суб'єктами ЗЕД завжди стоять два важливих питання:

1. Як сформувати найбільш сприйнятливу і ефективну оргструктуру управління.

2. Як керувати нею, щоб досягти поставленої мети.

На формування організаційної структури управління ЗЕД значний вплив здійснюють такі фактори:

- розмір фірми;

- значення і характер зарубіжної діяльності;

- ступінь диверсифікації і складність продукції, що випускається;

- характер експортної і виробленої на іноземних підприємствах продукції;

- специфіка ринків приймаючих країн і рівень конкуренції на них та ін.

Організаційні форми управління ЗЕД на виробничих підприємствах в Україні багато в чому індивідуалізовані. Разом з тим можна виділити деякі загальні риси.

На виробничих підприємствах, що приймають активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах:

1. Відділу зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату управління.

2. Вихід  на  зовнішній  ринок  за  допомогою  посередників  – зовнішньо-

торгової фірми (ЗТФ).

Відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) не являється самостійним структурним підрозділом підприємства. Він являє собою частину апарату управління. Його головне завдання полягає в управлінні ЗЕД як елементом єдиної цілісної системи внутріфірмового управління. Цей відділ не займається безпосередньо транспортуванням вантажів, митними процедурами і т. д. Він створюється, як правило, для планування, організації і координації ЗЕД (хоч на практиці зустрічаються й інші варіанти).

Головними завданнями ВЗЕЗ підприємства можуть бути:

1. Участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства.

2. Сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку.

3. Управління експортним потенціалом підприємства, постійне його зміцнення й розвиток.

4. Забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами.

5. Вивчення коньюктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної інформації.

6. Організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності.

7. Здійснення рекламної діяльності.

8. Організація протокольних міроприємств та ін. Відповідно до завдань визначаються функції ВЗЕЗ і формується оргструктура управління. ВЗЕЗ зазвичай очолює начальник відділу. Відділ складається із ланок (груп, секторів, бюро і спеціалістів).

Кожен із секторів (груп) має свої конкретні завдання і виконує відповідні функції.

Наприклад, комерційний сектор повинен забезпечувати: виконання зобов'язань по міжнародних контрактах і угодах, участь у підготовці і проведенні  комерційних  переговорів;  організацію поставок згідно контракту і

контроль за їх виконанням; перегляд-рекламацій по експорту й імпорту та ін.

Сектор маркетингу як ведуча служба підприємства вивчає коньюктуру світових товарних ринків, приймає участь у визначенні цін на експортну продукцію, в розробці і здійсненні рекламних міроприємств, аналізі конкурентів, можливостей руху товару і т. ін.

Завдання науково-технічного сектору: вивчати діючі на світовому ринку технічні вимоги до товару; аналізувати технічний рівень і якість продукції, її конкурентноздатність; брати участь в розробці пропозицій по оновленню виробництва, випуску нової продукції; забезпечувати технічне обслуговування експортної продукції та ін.

Протокольний сектор готує і організовує протокольні міроприємства, виконує доручення керівництва фірми по зустрічах, прийому і проводах представників зарубіжних фірм, які прибули на підприємство з візитом.

А   также   сектор   який   покликаний   забезпечувати   прогнозування  і

планування ЗЕД підприємства; аналіз ефективності експортно-імпортних операцій; контроль за виконанням плану; валютний контроль і т.д.

На практиці організаційна структура управління ЗЕД підприємства може бути побудована трохи інакше.

Організаційні принципи побудови управління зовнішньоторгової фірми

(ЗТФ) залежить від її завдань і функцій, зображених в уставі.

Основними завданнями ЗТФ, як правило, являються:

1. Планування, організація і регулювання зовнішньоторгових угод.

2. Збільшення об'єму експорту і вдосконалення його структури.

3. Підвищення ефективності імпортних закупок у відповідності до стратегії підприємства.

4. Підвищення конкурентноздатності продукції за кордоном, сприяння покращенню її якості.

5. Вивчення коньюктури товарних світових ринків і виявлення критеріїв та вимог, які ставляться до конкурентноздатності товарів.

6. Вивчення діяльності конкурентів, їх сильних і слабких сторін.

7. Організація післяпродажного обслуговування за кордоном.

8. Вироблення рекламних міроприємств з метою розширення експорту.

9. Забезпечення    правового    захисту    зовнішньоекономічних   інтересів

підприємства.

10. Участь  разом з іншими  підрозділами в організації  транспортування  і

збереження продукції.

11. Участь в купівлі-продажу патентів і ліцензій, "ноу-хау".

12. Участь в здійсненні протокольних міроприємств і т. д.

Вирішення цих та інших завдань, що стоять перед ЗТФ, визначає її функції і організаційну структуру управління.

Основними функціональними підрозділами ЗТФ являється маркетингова і оперативно-комерційна служба. Також створюються служби, що забезпечують обслуговування ЗЕД фірми: планово-економічних розрахунків, валютно-фінансових  операцій,  обліку і звітності, юридичних та

інженерно-технічних питань.

Кожна із даних служб виконує відповідні функції. В компетенцію маркетингової служби входять:

- участь фірми в розробці стратегії і планів ЗЕД підприємства;

- вивчення ринків збуту і можливостей виходу на них;

- забезпечення реклами і руху товару;

- підготовка конкурентних матеріалів і конкурентного листа, необхідних для формування базисних умов контракту;

- прогнозування коньюктури товарних ринків і динаміки цін;

- аналіз ефективності експортно-імпортних операцій і окремих угод;

- збирання, накопичення і обробка необхідної інформації;

- методичне забезпечення роботи по вивченню зовнішніх ринків і вимог до якості продукції;

- забезпечення участі фірми у виставках, ярмарках, аукціонах, торгах.

Функціями оперативно-комерційної служби являються:

- проведення переговорів з іноземними фірмами;

- підготовка комерційних розрахунків по базисних і валютно-фінансових умовах контракту;

- організація поставок (перевезення, страхування зовнішньоторгових вантажів) відповідно до контракту і контроль за їх виконанням;

- забезпечення  технічного  і  гарантійного  обслуговування  експортної та

імпортної продукції;

- перегляд рекламацій по експорту й імпорту;

- ведення комерційної переписки з іноземними фірмами та ін.

В міру розвитку ЗТФ виконання технічних і підготовчих операцій, які здійснюють комерційні й допоміжні підрозділи, може бути централізоване шляхом створення спеціалізованих служб, наприклад, копіювально-розмножувального бюро, бюро переказів, відділу автоматизованої обробки даних, групи комерційних розрахунків та ін. [ 5 ]

Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

- частка експорту велика в загальному обігу;

- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних умов використання;

- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

В інших випадках виправдане використання посередників як вітчизняних, так і закордонних або міжнародних. Посередники можуть підвищити ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:

- кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;

- зниження витрат транспортування і збереження продукції, у тому числі за рахунок операцій зі значними партіями, що належать різним виробникам;

- скорочення термінів постачань і оформлення документів;

- забезпечення сервісу перед продажем і обслуговування після продажу;

- постачання товаровиробників оперативною і докладною інформацією про зміни конкурентоздатності продукції і ринкової ситуації в цілому, відомостями про реальних і потенційних конкурентів. [ 6 ]

1.3 Механізми здійснення управління зовнішньоекономічної діяльності

 

Реальними організаційно-економічними формами здійснення торгових відносинявляються угоди по ввезенню-вивезенню, тільки ввезенню, тільки вивезенню, а також обмін правами власностібаз переміщення власне об’єкту обміну (в даному випадку мова йде насамперед про експорт капітала). При цьому в питанні матеріально-уречевленому предметами міжнародної торгівлі виступає кінцква продукція і інші матеріальні цінності, ноу-хау, ліцензії, торгові знаки, а також послуги — будівельні, транспортно-експедиційні, страхові, консультаційні, посередницькі, аудиторські, юридичні. При цьому можливе застосування різних розрахункових засобів — за  готівку, в кредит, бартерне постачання.

Механізми зовнішньоекономічної діяльності – це способи внутрісистемного міжрівневого перетворення (трансформації) вихідних і нових зовнішньоекономічних відносин, що склалися, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за допомогою спільного дозволу, виникаючих у процесі розвитку зовнішньоекономічних відносин, протиріч для реалізації поставлених загальних і специфічних цілей учасників.

Механізми зовнішньоекономічної діяльності визначають як способи внутрісистемного міжрівневого перетворення (трансформації) вихідних і нових зовнішньоекономічних відносин, що склалися, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за допомогою спільного дозволу, виникаючих у процесі розвитку зовнішньоекономічних відносин, протиріч для реалізації поставлених загальних і специфічних цілей учасників. Механізм зовнішньоекономічної діяльності включає: суб'єктів; об'єкти; “дерево цілей” суб'єктів зовнішньоекономічних відносин; систему способів, інструментів й "дерево ресурсів" реалізації цілей; моніторинг, діагностику, оцінку досягнутих результатів і корекцію окремих елементів механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародні товарообмінні операції можливо здійснювати як прямим шляхом встановлення безпосередніх господарчих контактів, так і опосередкованим шляхом — через  посередників. Шлях прямих поставок і розрахунків в багатьох випадках є більш переважним, завдяки таким своїм позитивним якостям, які можуть знайти свій прояв в тій чи іншій господарчій

ситуації:

-        налагодження найбільш тісних зв’язків між постачальниками і споживачами, в результаті чого створюються певні гарантії в конкурентній боротьбі з іншими постачальниками;

-        підвищення надійності і оперативності господарських зв’язків в тих випадках,  коли  вже  налагоджені  економічні  контакти,  створені  ефективні

технологічні моделі відтворювальної діяльності;

-        забезпечення наближення виробника до іншонаціонального ринку, а також можливості отримання про нього великої кількості необмеженої інформації, адекватно відповідати на попит своїх закордонних споживачів, реагувати на коливання попиту;

-        забезпечення економії на оплаті послуг посередників - юридичних і фізичних осіб;

-        створення передумов подальшого поглиблення міжнародного співробітництва шляхом усуспільнення різних циклів технологій і виробничої діяльності.

Разом з тим перевагами володіє опосередкований шлях:

-       створення важливого додаткового позитивного фактора в конкурентній боротьбі в тих випадках, коли зовнішньоторговий посередник може забезпечити ефективну рекламну компанію, після  продажне обслуговування стандартних товарів в країні збутку, а також допускає підприємство-виробника до наявних у нього відомостей про особливості конкретних ринків. тентенцій попиту;

-       забезпечення економії на витратах в тих випадках, коли зовнішньоторговмй посередник є комерційно більш вигідним, ніж утримання в штаті спеціалізованих робітників або відволікання службовців на не властиві їм види діяльності;

-       підвищення якості збутової діяльності і її оперативності завдяки використовуванню послуг посередників-професіоналів в тих випадках, коли здійснюються разові міжнародні угоди, або підприємство виробник не має достатнього досвіду здійснення зовнішньоекономічної діяльності в цілому ряді інших випадків;

-       створення передумов вигідної концентрації капіталів безпосередніх виготовлювачів продукції і фірм, які здійснюють її рекламу, збут, післяпрдажне обслуговування і інше. Особливо відмітимо, що така концентрація може мати характер як національного так і інтернаціонального усуспільнення (виробництва) відтворювання, об’єднання ресурсів в залежності від державної належності посередницько-збутових структур.

В найбільш загальному плані в відповідності з вектором товароруху, а також характером міжнародних товарообмінних операцій прийнято виділяти чотири основних види: експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні операції. Реєкспорт і реімпорт можливо розглядати як окремі випадки експорта і імпорта, однак дуже часто вони підлягають особливому розгляданню (особливо реєкспорт), наприклад в зв’язку з можливими спеціальними вказівками в міжнародних угодах про недопущення реєкспорта.

Експортні операції — це  насамперед продаж за кордонним контрагентам товарів з їх вивезенням за кордон. Невидимим експортом називають надання іноземним юридичним і фізичним особам платних послуг. Так це можуть бути транспортні , туристичні, юридичні і інші послуги.

Експортом капіталу називається розміщення його в інші країни в формі кредитів і інвестицій в ті чи інші господарчі структури.

Імпортні операції — це  придбання у іноземних контрагентів товарів з їх ввезенням із-за кордону.

Імпорт капіталів це розміщення в країні іноземних кредитів і інвестицій. Реєкспортні операції — це  продана іноземним контрагентам з вивезенням за кордон тої чи іншої країни товарів, раніше імпортованих на територію даної країни і не підлягаючих переробці. В ряді випадків реєкспортними вважаються операції, навіть не пов’язані з ввезенням товарів в країну, до юрисдикції якої відносяться здійснюючі реєкспорт господарюючі організації. Останні в таких випадках купують і перепродують товари, які постійно знаходяться за кордоном, не здійснюючи при цьому ніякої переробки. Таким чином, з поняттям реєкспорту пов’язані тільки деякі форми  маніпулювання правом власності. Коли ж товар просто опиняється на території тої чи іншої держави без закурки його фізичними чи юридичними особами мова про реєкспорт йти не може. Прикладом може бути транзит товарів через територію третьої країни.

Реімпортні операції — це  придбання у іноземних контрагентів раніше експортованих товарів, які не підлягають переробці з їх вивезенням із-за кордону. Визначальне значення тут має особлива форма і послідовність зміни права власності.

Так реімпортом товарів вважаються операції, пов’язані з поверненням товарів від іншонаціональних покупців, незадоволених їх якістями, або від посередників, які спочатку їх купили але не зуміли їх реалізувати. Поцій же причині реімпортом не вважається повернення товарів, експонувались на закордонних виставках, в рекламних шоу, а також які арендувалися або знаходилися за кордоном в обслуговуванні посередників на умовах консигнації.

Комплексним показником, який оцінює зовнішньоекономічну діяльність країни, являється платіжний баланс.

Згідно методики міжнародного валютного фонду платіжний баланс містить наступні дані:

I. Баланс поточних операцій, який включає:

-       торгівельний  баланс,  сольдо  якого  дорівнює різниці між експортом і

імпортом товарів. Якщо сальдо додатне, то експорт експотр перевищує імпорт. Від’ємне сальдо свідчить про дефіцит торгівельного балансу;

-       баланс послуг, сальдо якого дорівнює різниці між експортом і імпортом патентів, ліцензій, ноу-хау, послуг зв’язку транспорту, туризму, міжнародного страхування та іншого;

-       баланс процентних платежів, їх сальдо вираховується як різниця між платежами по національним кредитам, розміщених в двох країнах, і виплати процентів по іноземним капіталам, залученим в країну;

-       баланс трансфарів (transver-переказ) їх сальдо дорівнює різниці приватних і державних однобічних платежів із-за кордону і за кордон. Вони включають також рух приватних ідержавних переказів, пенсій, дарувань, витрат на утримання державних установ за кордоном, військове постачання і субсидії іноземним державам.

II. Баланс руху довгострокових капіталів, їх сальдо відображає різницю між експортом і імпортом капіталів. Розрізняють прямі інвестиції, які дають закордонним інвесторам право контролювати фірму, як правило не менше 25% акцій, і портфельні інвестиції, які такого права не дають. Портфельні інвестиційні вкладання грошового капіталу в акції, без права придбання контрольного пакету, облігацйї і інших цінних паперів іноземних держав, організацій, фірм.

III. Баланс руху короткострокових капіталів.

IV. Корегуюча стаття, яка обліковує помилки статистичних даних і пропуски.

Перші три статті платіжного балансу, повєязані з рухом валютних резервів, називаються балансуючими. Тут маються на увазі рух золото-валютних резервів, надзвичайні джерела покриття сальдо, зобов’язання які утворюють валютні резерви зарубіжних офіційних установ, кредити міжнародних  валютно-фінансових організацій. Регулюючи рух валютних коштів по цим статтям, балансують від’ємне сальдо по основним. В сумі показники по основним і балансуючим статтям дорівнюють нулю. В теперішній час одні країни — США , більшість країн які розвиваються мають значний дефіцит  торгівельного і платіжного  балансу, інші — Японія ,  Південна  Корея,

Тайвань, Сінгапур, Гонконг мають додатне сальдо.

Прагнучи збалансувати зовнішню торгівлю, всі країни в тій чи іншій мірі регулюють експорт та імпорт.

Активно стимулюючи експорт держава досягає декілька цілей.

По-перше, допомагаючи просуванню товарів за кордон, вона сприяє розширенню попиту на продукцію національного виробництва. Це стимулює підприємців розширювати виробництво, покращувати ситуацію на ринку праці.

По-друге,   експортна   орієнтація   робить   економіку  не  тільки більш

динамічною, але й надає нову якість її розвитку.  На світовому ринку в жорстокій конкурентній боротьбі перевіряються споживчі якості товарів та послуг, а відповідно структура і ефективність національного виробництва. Країну яка займає на світовому ринку передові позиції, можливо з повною підставою вважати одним з лідерів в галузі науково-технічного прогресу.

По-третє, заохочення експорту перетворилось на один з найефективніших засобів демонополізації економіки.

Виводячи великий бізнес на світовий ринок, держава ставить його в положення, коли завоювання сталих конкурентних позицій потребує піклування про покращення якості продукції, розширення виробницива і продажу, вдосконалення застосовуємої технології, освоєння нових ринків. Такі дії не мають нічого спільного з монополістичною поведінкою. Інакше кажучи, якщо державі не по силах управитися з великим монополістом, потрібно зробити так, щоб комерційні інтереси привели національного гіганта на світовий ринок, де неменш сильні конкуренти швидко відучать його від монополістичних звичок.

Виходячи із світової практики, можливо зазначити, що методи стимулювання експорту різноманітні. Основними методами стимулювання експорту є: надання експортерам податкових пільг; надання гарантій по експортним кредитам;  використання  двохсторонніх та багатосторонніх  угод, а

також міжнародних механізмів узгодження торгових інтересів між країнами.

Експорту  товарів сприяє  також експорт капіталів. Він може  виступати в

формі цільового кредиту коли країна, яка отримала кредит бере на себе зобов’язання витратити його для імпорту товарів із країни яка надала позику. Держава або сама представляє такий кредит, або надає на таку або декілька меншу суму гарантії приватним банкам. Саме таким чином адміністрація Сполучених Штатів Америки стимулювала експорт своєї сільськогосподарської продукції.

Ще більший ефект дають прямі іноземні інвестиції, особливо коли вони проходять по каналам транснаціональних корпорацій. Маючи розгалужену мережу філіалів в різних країнах світу, транснаціональні корпорації створюють товаропроводящі лінії, по яким прямують експортні потоки. Таким чином переміщується 75 % експоту США і 80 % експорту Великобританії.

Експорт товарів по заниженим цінам, тобто демпінг ускладнює світову торгівлю. Для боротьби з подібнимм явищем Генеральна угода по тарифам і торгівлі визначила кодекс згідно якого при виявленні факту демпінга імпортуюча країна може ввести антидемпінгове мито на товари, які ввозяться на її територію. Розроблені засоби компенсації завданої шкоди фірмам імпортуючої країни, які виробляють аналогічну продукцію. Доцільним є питання: чи не трапиться так, що стимулюючи експорт держава буде сприяти відправленню за кордон товарів, яких потребують громадяни власної країни.

Таке може трапитись в виключних випадках, коли не організоване ліцензування експорту. Безумовно потрібно перешкоджувати вивезенню ресурсів, які є національним надбанням. Вцілому практика сучасного ринкового господарювання показує, що заохочення до експорту не наносить шкоди внутрішньому споживанню, оскільки аналогічної політики на розширення експорту дотримується більшість країн учасниць світової торгівлі. В результаті отримуємо ситуацію, коли внутрішні ринки країн експортерів становляться пунктами, де знаходяться товарні потоки, які йдуть з багатьох країн світу.

По відношенню до імпорта застосовується такий метод регулювання, як митне оподаткування. Встановлюючи ставки податків на імпорт держава потрапляє в складне становище. З одного боку вона штучно підвищіє ціни закордонних товарів на внутрішньому ринку, відповідно підтримує своїх товаровиробників, полегшуючи їм конкуренцію з іноземними фірмами. Рівень податкових ставок повинен бути достатньо високим, щоб надійно захистити вітчизняну екноміку від масштабних падінь виробництва і зайнятості, які дуже ймовірні в випадку безперешкодного наступу іноземних конкурентів.

З іншого боку — високі  протекціоністські митні тарифи створюють неприродне оточення на внутрішньому ринку, відокремлюючи його від світової торгівлі. Національне виробництво, яке працює в м’якому неконкурентному режимі починає відставати по рівню науково-технічних розробок, якості продукції, структурі пропозицій товарів та послуг. Становляться ймовірними заходи у відповідь з боку урядів тих країн, чиї фірми потерпіли від протекціонізма. Можливий і інфляційний ефект падіння національної валюти в наслідок надмірного митного оподаткування. На початку 90-х років з цією неприємною комбінацією ознайомились українські споживачі, спостерігаючи за надмірним підвищенням цін на імпортні товари.

Прихильники великих податків на імпортні товари стверджують, що вони допомагають зберегти робочі місця і заробітну плату в країні. Насправді, якщо продуктивність праці знижується, то реальна заробітна плата буде падати. Хоча великі митні тарифи дають значні прибутки та надходження в держбюджет, але по суті вони виступають в якості регресивного податку з продажу товарів та послуг.

Найбільш ефективним є гнучке регулювання митних тарифів, тактика лавірування, яка дозволяє забезпечити задовільний захист внутрішнього ринку і одночасно уникнути важких наслідків протекціонізму. Держави регулюють податки на імпорт самостійно, а також на двобічній та багатобічній основі. З цією метою створюються міжнародні торгово-політичні механізми, наприклад Генеральна угода по тарифам і торгівлі, в рамках якої держави прагнуть урегулювіти свої розбіжності з приводу митного оподаткування і зробити світову торгівлю більш вільною.

Якщо в довготривалій перспективі розвинуті країни йдуть по шляху активізації ринкової конкуренції, то в тому ж напрямку розвиваються відносини між ними. В теперішній час в багатьох країнах відбувається лібералізація  митної тарифної політики, переведення її на принціпи вільної тоггівлі. Безперечно, вище вказана тенденція не означає кінцевого зруйнування митних бар’єрів, які особливо помітні всередині трикутника США — Японія —Західна Європа. Так, керуючі органи Європейського союзу ведуть лінію на всесвітню лібералізацію взаємної торгівлі європейських країн, одночасно підводячи навколо союзу вражаючі митні бар’єри, які обмежують проникнення в Європу дешевих товарів з США та Японії.

Відзначимо, що демонтаж митних бар’єрів взагалі не означає прихід ери вільної торгівлі. Чим важчий стає податковий захист вітчизняного бізнесу, тим з більшим задоволенням держава застосовує нетарифні методи, з якими не може впоратися ні ЄС, ні хто-небудь ще.

Припустимо, що треба знищити імпорт, а податки на нього підвищувати не можна. Тоді використовуються:

-       кількісні обмеження на ввезення імпортних товарів та послуг;

-       стимулювання національного виробнийтва замінників товарів, які імпортуються із-за кордону;

-       спеціальні податкові пільги для корпорацій, які зтикаються на внутрішньому ринку з жорстокою іноземною конкуренцією;

-       купівля державою частини продукції національних корпорацій для підтримки попиту і рівня цін.

Таким чином складається ситуація коли на національний ринок відкритий, а попасти на нього зарубіжним експортерам всерівно важко. Доступ на внітрішній ринок відкритий, оскільки митні тарифи знаходяться на низькому рівні. Щоб подолати тарифні бар’єри, експортерам потрібна підтримка своєї держави, наприклад в вигляді експортних кредитів чи податкових пільг.

Сучасна держава повинна регулювати ввіз і вивіз капіталів з країни. Імпорт в країну іноземного капіталу і діяльність закордонних компаній як правило жорстоко контролюється. Так, визничаються сигменти економіки, в які забороняються або заохочуються іноземні інвестиції, оподаткування та інше. Для забезпечення безпеки закордонних інвестицій використовуються програми допомоги закордонним державам, двобічні і багатобічні угоди, інструменти   зовнішньої   політики.   Діяльність   вітчизняних   інвесторів  за

кордоном стимулюється і чисто економічними методами.

Прикладом такого стимулювання можуть бути кредити, спеціально призначені для сплати податків там, де розташовані філіали інвесторів. Якщо держава потребує великих фінансових надходжень із-за кордону, наприклад для покращення дефіциту бюджету, то вона використовує два основних засобі. Перший з них пов’язаний з обмежувальною грошоврю політикою. Зжимаючи обсяг грошової маси, держава тим самим викликає підвищення процентних ставок. Останні як магніт притягують капітали із-за кордону, осквльки їх власники переводять гроші в валюту тих країн, де більш високі процентні ставки. Держава бере позику у своїх національних банках і використовує отриманий грошовий капітал для покрещення дефіциту бюджету.

Другий засіб діє прямо. Він полягає втому, що держава може безпосередньо звернутися до закордонних ринків капіталу, розмістивши там свої облігації. Чим вищий процент по облігаціям і нижче їх ринкова ціна, тим вони більш привабливі для купівлі іноземними корпораціями і банками, які перетворюються на кредиторів чужої країни. [ 7 ]


Розділ 2

практика УПРАВЛІННЯ зовнішньоекономічної діяльності

ПАТ «Заз»

 

 

2.1 Характеристика підприємства ПАТ «ЗАЗ»

 

Сьогодні ЗАЗ — це  підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення легкових автомобілів — від  двигуна і трансмісії, кузова й суттєвої частини основних комплектуючих до кінцевого складання готового автомобіля та відправки його до мережі продажу.

Пiдприємство зареєстровано 15 квiтня 1998 року як Спiльне українсько-корейське пiдприємство з iноземною iнвестицiєю в формi закритого акцiонерного товариства "АвтоЗАЗ-Деу".

Засновниками пiдприємства виступили ВАТ "АвтоЗАЗ" та корейськi компанiї "Деу Хевi Iндастриз" i "Деу мотор Ко.". ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу" прийняло всi розробки, технологiї та виробничi потужностi вiд засновника - ВАТ "АвтоЗАЗ" (завод "Комунар"). Сьогодні ЗАЗ зареєстровано як публічне акцiонерне товариство "АвтоЗАЗ-Деу".

ПАТ «ЗАЗ» знаходиться за адресою  - Україна, м. Запоріжжя, пр. Леніна 8, индекс 69600. Сьогодні ПАТ «Запорожсікій автомобільний завод» (ПАТ «ЗАЗ») - єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, спорядження кузова і складання автомобіля. На підприємстві створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво. Пріоритетами ПАТ «ЗАЗ» є постійне прагнення удосконалювати власну продукцію, робота над впровадженням нових ідей і розширення модельного ряду автомобілів. [ 8 ]

ПАТ «ЗАЗ» це запорізький автомобільний завод, який виробляє легкові автомобілі, а також фургони і автобуси. Окрім головного заводу в                              м. Запоріжжя, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт.

"Автозаз-мотор" (м. Мелітополь).   Продукція підприємства включає двигуни для легкових автомобілів об'ємом ось 1,1 до 1,3 літрів, а також чотирьох-і п'ятиступінчасті коробки передач.

"Іллічівський завод автоагрегатів" (м. Іллічівськ Одеської області). На виробничих потужностях заводу складаються автомобілі Mercedes-benz, Chrysler, Jeep, Ланос, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ТАТА, Dong Feng та автобуси ЗАЗ I-VAN.

"Іскра" (м. Пологи). Завод "Іскра відомий як виробник різних компонентів для автосервісу, у тому числі баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяго-причіпних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу тощо.

"Таврія-Магна" (м. Запоріжжя). Це спільне українсько-канадське підприємство, створене в 1988 р. виробничим об'єднанням "Автозазавтобаз" та канадським промисловим гігантом "Magna International" Inc ". Це спеціалізоване підприємство, яке розташоване на території ЗАЗ, створене для проектування та виготовлення великих і надвеликих прес-форм для виробництва деталей із пластмас для автомобільної та інших галузей промисловості. [ 9 ]

У більшості розвинутих країн автомобілебудівна галузь є пріоритетною, її можна порівняти з локомотивом, який тягне за собою значну частину інших галузей. Роботу Запорізького автозаводу сьогодні забезпечують понад 1033 постачальників матеріалів і комплектуючих виробів, серед яких 812 українських, 99-з країн СНД і 109 - далекого зарубіжжя. Тільки в Запорізькій області роботу ЗАЗу забезпечують понад 300 постачальників.

Такі коопераційні зв'язки дають можливість задіяти виробничий потенціал цих підприємств, а отже - забезпечити їхній розвиток і дати роботу десяткам тисяч людей. ПАТ «ЗАЗ» - найбільший роботодавець: одне робоче місце   на    підприємстві   забезпечує   не   менше   десяти    робочих   місць   на

підприємствах-суміжниках.

Високий рівень технічного забезпечення виробництва став основою для плідної співпраці ПАТ «ЗАЗ» з лідерами світового автомобілебудування. Роботу Запорізького автомобілебудівного заводу високо оцінюють провідні світові виробники автомобільної техніки: сьогодні ЗАЗ співробітничає з General Motors Daewoo Auto & Technology, Adam Opel, DaimlerChrysler, Automobile Dacia SA, FSO, ТАТА і АвтоВАЗ. Виробництво орієнтовано в основному на споживачів автомобілів класу С (найбільш швидкорослого сегмента ринку).  (Рис. 2.1)

 

Рис. 2.1 Співпраця ПАТ «ЗАЗ» з автомобільними компаніями світу

 

Створення економічно вигідного альянсу зі світовими автомобільними грандами цілком відповідає інтересам України, адже в умовах її інтеграції у світову економіку підтримка вже існуючих і налагодження нових коопераційних зв'язків є запорукою подальшого розвитку країни. Саме тому можна вважати, що наявність в країні якісного автомобілебудування є одним з найяскравіших ознак цивілізованості суспільства.

Продукцію ПАТ «ЗАЗ» реалізовує найбільша в Україні дилерська мережа корпорації «УкрАвто». ПАТ "ЗАЗ" входить до групи компаній "УКРАВТО". Проведення  експортної політики Запорізький автозавод здійснює самостійно. Сьогодні автомобілі експортуються в Росію, Сирію, Єгипет, Білорусь, Азербайджан, Вірменію, Казахстан і Болгарію, де українські авто впевнено завойовують нові дороги. [ 10 ]

Корпорація УкрАВТО — лідер українського автомобільного ринку. Впроваджуючи найновітніші методи ведення бізнесу, передові технології діагностування, виробництва та ремонту автомобілів, корпорація забезпечує стабільність та надійність своїм численним клієнтам і партнерам.

Переваги:

  1. УкрАВТО — найбільший виробник автомобілів (і єдиний, що володіє технологією повномасштабного виробництва), найбільший дистриб’ютор і постачальник сервісних послуг в Україні.
  2. Успішне багаторічне співробітництво УкрАВТО з DaimlerChrysler, General Motors, Adam Opel GmbH, Nissan, Toyota і АвтоВАЗ.
  3. Великий потенціал росту як на внутрішньому, так і на закордонних ринках.
  4. Порівняно низький рівень постійних і змінних витрат.
  5. Підтримка розвитку української автомобільної промисловості державою.

Сьогодні УкрАВТО — транснаціональна автомобільна компанія. Найбільший виробник автомобілів, дистриб’ютор і постачальник сервісних послуг. Єдина компанія з повним циклом виробництва. УкрАВТО експортує автомобілі в країни СНД та дальнього зарубіжжя.

Такі гіганти як DaimlerChrysler, General Motors, Nissan, Toyota, Chery, АвтоВАЗ цінують УкрАВТО як надійного професійного партнера.

Усе це дозволяє корпорації бути №1 в Україні з виробництва та продажу автомобілів. [ 11 ]

За всі роки свого існування завод випустив не один ряд різних видів машин наприклад:

1959р. - початок легкового автомобілебудування в Україні. Усього   (з 1960  по  1994 рр..)  Було  виготовлено  3 422 444  автомобілів   «Запорожець»

у м. Запоріжжя і двигунів з повітряним охолодженням у м. Мелітополь.

1988р. - починається серійне виробництво легкових автомобілів сімейства «Таврія» у Запоріжжі і двигунів з рідинним охолодженням у Мелітополі.

1998р. - поновлено випуск якісно нового автомобіля «Таврія-Нова». Завершено роботи з підготовки виробництва і розпочато великовузлове складання автомобілів європейського рівня «Ланос», «Нубіра», «Леганза» на Іллічівському заводі автоагрегатів (ГРП «ІЗАА»).

2004р. - на підприємстві створено якісно нове виробництво. Розпочато повномасштабне виробництво автомобілів ВАЗ-21093 і ВАЗ-21099, «Ланос (Т-150)», «Опель Астра G».

2005р. - конструкторами ЗАЗу розроблено автомобіль Ланос-фургон, на ГРП «ІЗАА» підготовлено виробничі потужності для випуску автобусів «I-VAN» на базі шасі автомобіля «TATA».

2006р. - запорізький автомобілебудівний завод підтверджує відповідність власної системи управління якістю міжнародному стандарту ISO: 9001-2000.

Продукція ПАТ «ЗАЗ» відповідає вимогам Євро 2.

Засвоєно випуск напівпричепів НХ2210 для перевезення легкових автомобілів. Запорізький автомобілебудівний завод увійшов до числа загальнодержавних лідерів галузі. Про це повідомив Оргкомітет згідно даних Державного комітету статистики.

Освоєння гами легкових китайських автомобілів «Chery».

За оцінкою Національного Бізнес Рейтингу ПАТ «ЗАЗ» займає перше місце в номінації «Обсяг реалізованої продукції» у галузі «Виробництво автомобілів».

2007р. - Chevrolet Lanos входить до трійки лідерів за популярністю в Росії.

На заводі FSO в Польщі запускається виробництво Chevrolet Aveo.

Планована потужність виробничої лінії дозволить до 2009 року продавати щорічно понад 100,000 автомобілів на ринках ЄС та СНД. УкрАВТО і GM оголошують про створення спільного виробництва.

За оцінкою Національного Бізнес Рейтингу Запорізький автозавод займає

перше місце в номінації «Обсяг реалізованої продукції» у галузі «Виробництво автомобілів». Запорізький автомобілебудівний завод стає одним із загальнодержавних лідерів галузі.

2008р. - визначено лауреатів дванадцятої загальнонаціональної програми «Людина року - 2007». ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» став лауреатом програми в номінації «Інвестіція року».

Відвантажено в торговельну мережу для відправки в Російську Федерацію 100-тисячний автомобіль Сhevrolet Lanos виробництва ПАТ «ЗАЗ».

Кращим автомобілем Київського Міжнародного автосалону SIA'2008 було визнано Chevrolet Aveo New.

Освоєно виробництво автомобілів Сенс Євро3 з гідропідсилювачем керма і кондиціонером.

За повідомленням Національного бізнес - рейтингу, ПАТ «ЗАЗ» є лідером галузі у 2008 році. Провідні позиції серед компаній України підприємство займає четвертий рік поспіль.

2009р.- Початок співпраці з КІА MOTORS.

У 2010 році в дилерській мережі компанії ТДЦ-АВТО почалися продажі абсолютно нового міського автобуса ЗАЗ A10C. Новинка Запорізького автомобілебудівного заводу - новий рівень комфорту.

Автобус оптимально підходить для експлуатації в місті. Головною його особливістю є плавний хід, який забезпечує автоматична коробка передач і м'яка пневмопідвіска, що гарантує новий якісний рівень пасажирських перевезень. Також для зручності пасажирів важлива низька підлога та відсутність сходинок на передніх і задніх дверях, які роблять процес посадки/висадки зручним і швидким, що особливо важливо для літніх людей. Салон нового автобуса відрізняється місткістю і вдалою компоновкою: 24 сидіння, розміщені так, що всі 62 пасажири автобуса, будуть відчувати себе комфортно.Стартовала підготовка виробництва модифікацій «передмістя» і «турист».

2011р. – У січні завершено  виробництво  автомобілів  Таврійського ряду.

На Запорізькому автомобілебудівному заводі відбулася офіційна презентація моделі ЗАЗ Forza, що ознаменувала початок серійного виробництва новинки.

ЗАЗ Forza - новий представник найпоширенішого українського автомобільного бренду. Легковий автомобіль класу С буде випускатися в кузовах седан та хетчбек у виконань Base, Base plus, Comfort, Luxury як для внутрішнього ринку України, так і на експорт. У планах підприємства на 2011 рік - поставки більше 1 500 автомобілів ЗАЗ Forza на ринок України та понад 7, 5 тисяч авто в країни СНД. [ 12 ]

«ЗАЗ Forza», який вироблений спільно з китайською фірмою Chery Avtomobile.ЗАЗ Forza  є нічим іншим як Chery А13. Представники запорізького автозаводу «ЗАЗ» і китайської фірми «Chery Avtomobile» під час презентації підкреслили, що «ЗАЗ Forza» стильний (дизайн італійського ательє Torino Design) не тільки зовні, але і має ряд сучасних опцій для комфорту, надійності і безпеки, а також конкурентну ціну. Перший раз седан ЗАЗ Forza був представлений на українському Столичному Автошоу. Тоді цей автомобіль С-класу був продемонстрований як Chery під назвою Fulwin-2. Відомо, що автомобіль  важить 1200 кг, володіє потужністю 109 к.с. і бензиновим 1,5-літровим двигуном, створеним спільними зусиллями Chery і австрійською компанією AVL. Аналітики впевнені, що ЗАЗ Forza «візьме» клієнта своєю ціною в поєднанні з трьома комплектаціями. [ 13 ]

Сьогодні одне з найстаріших підприємств України перебуває на підйомі і спираючись на 140-річний досвід, продовжує славні традиції попередніх поколінь. На базі Запорізького автозаводу випускається широка гама сучасних моделей класів B, C, D, E, S, M - від "Сенса" до "Опеля", "Шевроле" і "Мерседеса". Ці автомобілі гідно представляють ім'я «ЗАЗ» у всіх регіонах України: в автосалонах дилерської мережі «УкрАВТО», на спеціалізованих виставках і автошоу. У складі Української авто­мобільної корпорації завод упевнено вступає в нову епоху — епоху  динамічного розвитку виробництва, виходу підприємства на міжнародний рівень. Запорізький автомобілебудівний  завод є єдиним в Україні підприємством, що володіє повним виробничим циклом виготовлення легкових автомобілів — від  двигуна й трансмісії, кузова й істотної частини основних комплектуючих, до остаточної зборки готового автомобіля й відправлення його в мережу продажу.

Протягом  останніх років,   завдяки   інвестиційній  фінансовій   і  технічній підтримці, послідовному сприянню держави, активній економічній, адміністративно-кадровій політиці компанії, на підприємстві налагоджене виробництво, що відповідає новим, міжнародним стандартам, впроваджена ефективна система керування якістю продукції.

Керівництво ПАТ "ЗАЗ" добровільно бере на себе зобов'язання виконувати нормативні й законодавчі вимоги й управляти всіма процесами системи менеджменту якості, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000, необхідними для визначення й розуміння запитів і очікувань споживачів. Для досягнення цілей політики якості кожний працівник підприємства повинен знати й виконувати свої обов'язки, проявляти творчу ініціативу, домагаючись усунення й попередження причин невідповідностей, розуміти значимість і важливість своєї діяльності для досягнення цілей по якості, строго додержуватися стандартів системи якості.

Розуміючи, що потреби й очікування споживачів постійно міняються, ПАТ "ЗАЗ" буде тісно взаємодіяти з нашими дійсними й потенційними споживачами, оперативно реагуючи на їхні зауваження й побажання.

За десятирічний період розвитку ПАТ "ЗАЗ" вдалося досягти високих виробничих і фінансових результатів: успішна реалізація інвестиційних програм, поетапна модернізація виробництва на Запорізькому автомобілебудівному заводі, як наслідок — збільшення обсягів виробництва.

Запорізький автомобілебудівний завод на сьогодні — візитна  картка українського автомобілебудування. Найбільший український виробник автомобілів і єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів.

Нижче на рисунку 2.2 ми розглянемо  структуру чотирьох підприємств,

що  входять до ПАТ «ЗАЗ».

 

 

 

 


 

 

 

Рис. 2.2 Структура підприємств, що входять до ПАТ «ЗАЗ»

 

Як бачимо, головного заводу у м. Запоріжжя, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт.

Організаційну структуру ПАТ «ЗАЗ» можемо розглянути у ДОДАТКУ А.

За роки свого існування ПАТ "ЗАЗ" постійно розвивається.

Розвиваючи     свою     діяльність,     ПАТ     "ЗАЗ"     створило      власний

інформаційний     вузол     зв’язку   з    виходом   на    міжнародні    інформаційн

і телекомунікації, за допомогою яких надає та буде розширювати сферу та ефективність послуг підприємствам регіону по інформаційному забезпеченню їх комерційної та зовнішньоекономічної діяльності.

 

2.2 Управління зовнішньоекономічної діяльності на прикладі ПАТ «ЗАЗ»

 

Особливе значення має ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність та незалежність безумовно повинні привести до підвищення відповідальності і обґрунтованості управлінських рішень.

Зовнішньоекономічна діяльність - совокупність виробничо-господарських, організаційно-економічних та оперативно-комерційних функцій експортоорієнтованих підприємств з урахуванням обраної зовнішньоекономічної стратегії, форм і методів роботи на ринку іноземного партнера.

ЗЕД ПАТ «ЗАЗ» здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань) з повною самостійністю у виборі зовнішнього ринку та іноземного партнера, номенклатури і асортиментних позицій товару для експортно-імпортної угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягу і термінів постачання. Все це є частиною їх виробничо-комерційної діяльності як із внутрішніми, так і з закордонними партнерами.

ЗЕД відноситься до ринкової сфері, базується на критеріях підприємницької діяльності, структурного зв'язку з виробництвом і відрізняється правової автономністю і економічною, а також юридичною незалежністю від галузевої відомчої опіки.

Вихідним принципом ЗЕД ПАТ «ЗАЗ» служить комерційний розрахунок на основі господарської та фінансової самостійності і самоокупності     власних     валютно-фінансових     і    матеріально-технічних можливостей.

Особливе    значення     має     принцип     валютної     самоокупності,   яка

забезпечується за рахунок валютних надходжень від експортних продажів на зовнішньому ринку. Зосереджені на поточному валютному рахунку, вони утворюють валютний фонд учасника ЗЕД ПАТ «ЗАЗ».

Зовнішньоекономічна   діяльність   ПАТ   «ЗАЗ»    здійснюється    шляхом укладання міжнародних контрактів. Зовнішньоторговельний контракт є договором про укладення угоди (купівлі-продажу, проведення робіт, надання послуг і так далі) між двома і більше контрагентами, що знаходяться в різних країнах. Розрізняються угоди по експорту, імпорту товарів і угоди по зустрічній торгівлі.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - це насамперед здійснення експортно – імпортних операцій торговельних суб’єктів, на які припадає 80% усіх здійснюваних у зовнішньо – економічній діяльності операцій. Зовнішньоекономічна діяльність українських підприємств закріплена в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Система принципів зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств включає:

  1. суверенітет;
  2. свободу;
  3. юридичну рівність і недискримінацію;
  4. верховенство закону;
  5. захист інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;
  6. еквівалентність обміну.

Імпорт продукції часто є першою зовнішньоекономічною операцією, що проводиться тією чи іншою фірмою, оскільки на початковій стадії залучення до міжнародного бізнесу здійснення цієї операції передбачає зазвичай мінімальні зобов'язання і найменший ризик для ресурсів фірми. Купівля товарів в іноземних постачальників здійснюється для забезпечення потреб у таких, яких не вистачає для виробничої діяльності і споживання.

Фірми віддають  перевагу іноземним товарам,  виходячи з таких основних

причин:

  1. ціна;
  2. якість;
  3. недоступність певних матеріалів у своїй країні;
  4. прискорення і безперервність поставок;
  5. більш ефективне технічне обслуговування;
  6. сучасна технологія;
  7. досягнення визначених маркетингових цілей;
  8. зв'язок з іноземними підприємствами, що є іноземними філіями головної фірми.

Експортно-імпортні операції підприємства здійснюються як на валютній основі, так і у формі клірингу.

Кліринг - система безготівкових розрахунків, які ґрунтуються на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункі .

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»  є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з країнами Східної Європи, країни СНД, розвинені країни світу, зокрема стратегічними партнерами на даний момент виступає: Росія, Єгипет, Польща, Вірменію, Грузію, Сирію, Індонезію, Казахстан, Азербайджан, Білорусь.

Основним споживачем автомобілів і запасних частин виступає:

  1. Україна - ДК "АВТОЗАЗ-СЕРВІС" дилерська мережа.
  2. Росія - ТОВ "КВІНГРУП" дилерська мережа.
  3. Казахстан - ТОВ "КВІНГРУП-KZ" дилерська мережа.
  4. Білорусь - ІП "МУЛЬТІМОТОРС".
  5. Азербайджан - AVC INTERNATIONAL LTD.
  6. Сирія - SHAREKAT WASSIM WA HAYTHAM ALAMIEH.
  7. Єгипет - GENERAL MOTORS EGYPT.

Найважливішою   формою    економічного    співробітництва   з   країнами

близького  зарубіжжя  нині є імпорт  матеріалів  та   комплектуючи  вироби  для

забезпечення потреб виробництва.

Розглянемо докладніше зовнішньоекономічну діяльність ПАТ«ЗАЗ»

Рис. 2.3 Зовнішньоекономічну діяльність ПАТ«ЗАЗ»

 

Одноманітність і незмінність імпортних позицій протягом тривалого періоду призвели до припинення розвитку в країні багатьох галузей і напрямків   виробництва.   Були    надто   завищені    обсяги  закупівель  товарів   народного

споживання   і   продовольства,    що   досягали    щорічно   30,5 - 30,6%   всього

імпорту.

Перераховані негативні фактори стали основною причиною реформування зовнішньоекономічних зв'язків, спрямованих:

¾   на розширення прав галузевих міністерств і відомств, підприємств, об'єднань.

¾   на розширення числа учасників зовнішньоекономічної діяльності за рахунок створення спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій;

¾   на розвиток експортного потенціалу Украині, включаючи вдосконалення його структури, підвищення ступеня конкурентоспроможності та збільшення частки продукції;

¾   на розвиток механізму державного стимулювання експорту;

¾   на формування сучасної інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, проведені в країні економічні реформи, спрямовані в цілому на формування ринкових відносин, обумовлюють необхідність можливості для підприємств, фірм, кооперативів та їх спілок незалежно від форми власності виходу на зовнішній ринок. [ 14 ]

Учасники зовнішньоекономічної діяльності.

Сукупність сучасних учасників зовнішньоекономічної діяльності можна класифікувати по ряду принципів:

  1. профілю зовнішньоекономічної діяльності;
  2. характером скоєних зовнішньоторговельних операцій;
  3. організаційно-правовими формами, що визначає порядок їх утворення, належність капіталу і порядок розподілу доходів.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності супроводжується зміною вигляду її суб'єкта. Розглянемо основні типи сучасних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. (Рис. 2.4)

 

Рис. 2.4 Учасники зовнішньоекономічної діяльності

 

Зовнішньоекономічні організації (ЗО) МЗЕЗ обслуговують ЗЕО державного рівня на умовах міжурядових угод, у тому числі експорт за ліцензіями Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків (МЗЕЗ), спеціальний (критичний) імпорт за окремими рішеннями уряду.

Галузеві зовнішньоекономічні об'єднання (ЗЕО) покликані сприяти розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств і об'єднань галузі.

Змішані суспільства створюються за кордоном за участю засобів великих експортерів та іноземних партнерів.

Мета створення змішаних товариств - сприяння розширенню вітчизняного  експорту.  Через  змішані  суспільства   отримують  більш   повну

інформацію про ринок збуту, ступеня конкурентоспроможності продукції. [15 ]

ЗАЗ як лідер галузі — найважливіший роботодавець і платник податків: одне робоче місце на підприємстві забезпечує 10 робочих місць на підприємствах-суміжниках.

Роботу ПАТ "ЗАЗ" забезпечують 1033 постачальники матеріалів і комплектуючих виробів, серед яких 812 українських. Підприємства ЗАЗ разом з постачальниками забезпечують роботою понад 100 000 громадян України і виплачують третину податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Iснуючий автомобiльний ринок складається з чотирьох основних сегментiв:

1. Ринок вторинних продажiв, що формується за рахунок автомобiлiв, якi вже знаходяться на митнiй територiї України. Являє собою продаж автомобiлiв приватними особами одне одному;

2. Iмпорт старих автомобiлiв, що здiйснюється в основному в неторговому оборотi, тобто ввозяться фiзичними особами для власного використання;

3. Iмпорт нових автомобiлiв, що здiйснюється в торговому оборотi офiцiйними дилерами i дистриб'юторами для наступного офiцiйного продажу;

4. Нацiональне виробництво — сегмент  в якому знаходиться ПАТ "ЗАЗ".

Найбiльша частка закупiвель, у грошовому вираженнi, 74,19% складають машкомплекти з країн дальнього зарубiжжя. На вартiсть закупiвель значно впливають пiдвищення цiн на листовий прокат, сортову сталь, полiмернi та паливно-мастильнi матерiалi, електроенергiю, а також зрiст курсiв валют.

Основнi ринки збуту ПАТ "ЗАЗ": внутрiшнiй ринок України, Росiя, Бiлорусь,   Казахстан,  Азербайджан,   Вiрменiя,  Сiрiя,  Сербiя  i  Черногорiя,

Болгарiя, Єгипет.

Канали збуту: власна мережа та дистриб'юторськi компанiї (ВАЗ - 100 дилерiв, ЗАЗ - 95 дилерiв, "Дачiя" - 55 дилерiв, "Опель" - 66 дилерiв, "Шевроле" - 85 дилера, "Мерседес" - 17 дилерiв, "ТАТА" - 26 дiлерiв). Методи продажу: роздрiбна та оптова торгiвля, а також в кредит через банкiвськi структури.

Основнi  види   продукцiї:   легковi    автомобілі  ЗАЗ  ("Таврiя", "Славута",

"Пiкап", "Сенс"), Деу/Шевроле ("Ланос", "Авео", "Лацеттi", "Еванда", "Такума"), "Мерседес" (Е, S, M, ML, S4M класу), "Опель" ("Астра", "Вектра", Корса", Мерiва"), запаснi частинi для автомобiлiв, вироби з пластмаси. Закупiвля сировини, матерiалiв i комплектуючих виробiв здiйснюється на Українi, СНД i країнах дального зарубiжжя. Частка українських постачальникiв досягає 57,9%.

Основними проблемами, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства є: недосконалiсть чинного законодавства; значний податковий тиск; наявнiсть на вiтчизняному ринку iмпортних товарiв; низька покупна спроможнiсть населення. Український ринок пасажирських автомобілів входить до трійки найбільших швидкозростаючих європейських ринків.

ПАТ "ЗАЗ" планує як зміцнення позицій на внутрішньому ринку України, так і подальше просування на привабливий російський автомобільний ринок та інші.

Варто зазначити про географічну діяльність ПАТ «ЗАЗ» (рис.2.5).

 

Європа:

Болгарія, Польща, Сербія, Македонія

 

Рис. 2.5 Географія діяльності ПАТ «ЗАЗ» [ 16 ]

 

Розглянемо механізм ціноутворення на конкретному прикладі.

Наприклад. ПАТ «ЗАЗ» відвантажила іноземному покупцеві 100 автомобілів SENS|. Контрактна ціна 1 автомобіля — 7421 дол.

Розрахуємо експортну ціну (табл.2.1)

Таблиця 2.1

Розрахунок експортної ціни на 2011 р.

Найменування

Ціна в доларах

Питома вага, %

Ціна автомобілів SENS

742 100

56,89

Торгова надбавка

278 500

21,35

Навантаження на транспортний засіб

100

0,01

Страхування перевезення

10 700

0,82

Сплата митних платежів

120 800

9,26

ПДВ

260 900

20

Доставка на кордон.

3 913,2

0,3

Експортна ціна

1 416 800

100

 

Наведемо приклад розахунку собівартості автомобіля SENS.

Таблиця 2.2

Розахунок собівартості автомобіля SENS на 2011 р.

Найменовання

Витрати у дол.

Питома вага у %

1

Матеріальні витрати

2733,9

36,84

2

Сировина і матеріали

781,43

10,53

3

Витрати на оплату праці , всього

148,42

2

4

Відрахування н соціальні потреби

19,29

0,26

5

Енергоносії

11,87

0,16

6

Амортизація

2,23

0,03

7

Матеріали, інструмент і запасні частини на обслуговування виробництва

4,45

0,06

8

Послуги інших підрозділів

0,74

0,01

9

Інше

0,74

0,01

10

Цехова собівартість

3697,14

49,82

11

Транспортно-заготовчі витрати

0,74

0,01

12

Виробнича собівартість

3697,88

49,83

13

Операційні витрати

5,94

0,08

14

Прибуток

2232,24

30,08

15

Облікова ціна

6183,92

83,33

16

ПДВ

1484,2

20

17

Відпускна ціна

7421

100

Відпускна ціна складає 7421 дол., при чому виробнича собівартість дорівнює 3697 дол., прибуток 2232 дол. з одного авто на прикладі SENS. Важливе значення для успішної участі в співробітництві з іноземними партнерами (крім обов'язкової відповідності техніко-економічних показників і рівня цін) мають умови платежу. [ 17 ]

В світовій практиці, країни з розвиненою економікою найчастіше використовують акредитивну форму розрахунків. Але ця форма вимагає чималих витрат, тому фірми країн з нерозвиненою економікою майже не використовують таку форму розрахунку.

Найбільш прийнятним для них є банківський переказ.

Оскільки ПАТ «ЗАЗ»  переважно співпрацює з країнами Європи та Азії, то найчастіше використовує банківські перекази. Проте бувають і випадки, використання акредитивів.

Хоча українські банки мають досить широку базу кореспондентських відносин, наразі важко знайти український банк з прямими кореспондентськими відносинами з країнами Африки та Азії, тому доводиться залучати ще один, а інколи і більше, банків кореспондентів.

Останній етап — виконання контракту. Він передбачає оформлення і доставку товару на умовах контракту, надати покупцю необхідну товаросупроводжувальну документацію, а також провести митне очищення товару (якщо це вказано в контракті.). в свою чергу покупець має сплатити за товар на умовах контракту та оформити всі необхідні документи.

Але,   на   цьому   етапі   дуже   часто   в   ПАТ  «ЗАЗ»  виникають  певні

проблеми. Як було зазначено вище, ПАТ «ЗАЗ»  має справу з недостатньо розвиненими країнами, які не в змозі сплатити вчасно. З іншого боку, наші заводи працюють виключно з передплатою.

Тому керівництво ПАТ «ЗАЗ»  у своїй діяльності вимушене оперувати власними обіговими коштами: спочатку за свої гроші викупити необхідний покупцеві товар, доставити його та ввести в експлуатацію, і тільки потім отримати за це суму обумовлену контрактом. Зазвичай клієнти не вкладаються в обумовлені строки і доводиться чекати кілька місяців, щоб одержати всю суму.

Діюче законодавство України, а точніше Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. №185/94, передбачає, що іноземна валюта (виручка) за експортований товар повинна надійти та бути зарахованою в уповноваженому банку на рахунок, протягом терміну вказаного в контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення вантажу (з дати виписки вивізної вантажної митної декларації).

Порушення резидентами вказаних строків тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% суми не надійшовшої валютної виручки.

Подовження зазначеного законодавством терміну можливе тільки при наявності ліцензії від Національного банку України (НБУ). Порядок її отримання регулюється Приказом Міністерства зовнішньоекономічних справ 12.09.1998р. №581.

Даний приказ перераховує державні органи до яких потрібно звернутися експортеру та перелік документів які необхідно надати для отримання ліцензії на продовження терміну повернення валютної виручки.

Проте подаючи необхідні документи для отримання ліцензії першочергову увагу слід звернути на строки розглядання цих документів компетентними органами:

-        Міністерство    економіки:    отримання    довідки    про    відсутність

обмежень на здійснення резидентом та неризидентом зовнішньоекономічної діяльності — 14 днів;

-        Міністерство економіки: отримання висновку про обґрунтованість причин перевищення строків розрахунку — 10 днів;

-        Міністерство економіки передає висновок з обґрунтуванням періоду можливого перевищення сроку розрахунків в Державну податкову адміністрацію (приблизно 3 робочих дні на пересилку);

-        Державна податкова адміністрація передає в 15 денний строк до центрального апарату НБУ кінцеві висновки про можливе подовження сроку;

-        НБУ розглядає та видає ліцензію — 20 робочих днів.

Коли подається заявка на отримання ліцензії НБУ на подовження терміну зарахування валютної виручки, припиняється рахування днів просрочки. Але слід мати на увазі, що при відмові однієї з інстанцій продовження процесу на отримання цієї ліцензії неможливо.

Важливо відмітити, що бувають випадки, коли при зачисленні валютної виручки на рахунок організації, сума платежу відрізняється від суми контракту на величину комісійного винагородження банку посереднику. Така нестача може признаватися неповерненням валютних цінностей у разі перевищення суми в 50 доларів США, або еквіваленту цієї суми.

Інший спосіб повернення валютної виручки — звернення до Арбітра-жного суду. Через неплатоспроможні та нечесні організації ПАТ «ЗАЗ» зверталася до українського Арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України.

В чорний список ПАТ «ЗАЗ»  потрапили приватні компанії Греції, Кіпру та Польщі.

Протягом всього досвіду, ПАТ «ЗАЗ» напрацювала групу надійних партнерів які перевірені часом, при появі нового партнера компанія ретельно перевіряється або робота відбувається по передоплаті. [ 18 ]

Нижче на рисунку 2.6 роглянемо механізм проведення експортних операцій.

 

Рис. 2.6 Механізм проведення експортних операцій

 

  1. Заявка від іноземного клієнта до ПАТ «ЗАЗ» .
  2. Експорт продукції від ПАТ «ЗАЗ» .

ПАТ «ЗАЗ»  розглядає цю пропозицію, додає вартість фрахту, страховку, витрати на перевезення та виставляють оферту іноземному замовнику.

Далі механізм проведення угоди співпадає з звичайною експортною операцією. Щодо умов поставки, то на ПАТ «ЗАЗ»  найчастіше застосовують для продукції цивільного призначення на умовам ІНКОТЕРМС 2000 CIF та FСA для продукції військового та подвійного призначення. [ 19 ]

 

2.3 Аналіз управління імпорту та експорту підприємства  ПАТ «ЗАЗ»

 

Внутрішнє середовище підприємства ПАТ “ЗАЗ” є джерелом життєвої сили фірми. Воно вміщує в собі той потенціал, що дає можливість організації функціонувати, а отже, існувати і виживати у певному проміжку часу.

ПАТ "ЗАЗ" є єдиним в Україні підприємством, що володіє повним циклом виготовлення легкових автомобілів - від двигуна, трансмісії, кузова, до остаточної зборки готового автомобіля.

Цілями ПАТ “ЗАЗ” є виробництво конкурентоспроможної, рентабельної продукції, реалізація її на освоєних та нових ринках з метою отримання прибутку та задоволення потреб споживачів.

Запропонований нижче алгоритм здійснення реагування на ідентифіковані загрози експорту ПАТ «ЗАЗ», отримані результати кількісної оцінки можливих втрат від негативного впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища ПАТ «ЗАЗ» по­винно стати практичною рекомендацією для керівництва підприємства при розробці та реа­лізації рішень у сфері експорту.  Імпортні операції мають високу рентабельність, по-друге, виручка від реалізації продукції на зовнішньому ринку повністю перекриває собівартість імпортної операції і дозволяє формувати чималий прибуток.

Оцінювання внутрішнього середовища організації – його сили та слабкості, а також зовнішніх можливостей і загроз, розроблені відповідні прийоми   аналізу  середовища  на   основі   складання    стратегічного   балансу

методом SWOT.

Таблиця 2.3

Можливості й загрози розвитку економічного потенціалу ПАТ “ЗАЗ”

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Повний цикл виробництва продукції.
2. Наявність власних розробок продукції, новаторство.
3. Необмежені й стабільні канали поширення та просування товарів.
4. Власна база професійної підготовки.
5. Висока кваліфікація службовців.
6. Високий імідж підприємства.
7. Постійне проведення моніторингу ринку.
8. Розширення асортименту продукції за рахунок використання нових технологій.
9. Збільшення продажів за рахунок укладення контрактів та розширення нових ринків

1. Несприятлива економічна структура, її повільні негативні зміни, знос основних фондів, застарілі технології.
2. Наявність довгострокових боргів.
3. Низький рівень валової доданої вартості.
4. Підвищення собівартості продукції.
5. Залежність від імпортної сировини.
6. Неконкурентоспроможність деяких моделей.
7. Значне зниження експорту продукції машинобудування.
8. Пріоритет обслуговування зовнішнього попиту.
9. Слабка фінансовокредитна інфраструктура підприємства.

Сприятливі можливості

Потенційні загрози

1. Розширення ринків збуту за кордоном.
2. Інвестиційні можливості.
3. Збільшення обсягів виробництва.
4. Укладення нових контрактів.
5. Спорудження нових виробничих об’єктів.
6. Поліпшення якості продукції за рахунок нових технологій та залучення додаткових інвестицій.
7. Можливе підвищення інноваційного потенціалу

1. Міжнародна економічна

криза та економічна й полтична криза в Україні.

2. Залежність від коливання

курсу валют.

3. Зростання цін на сировину, матеріали та енергоносії.

4. Зміни в галузевому законодавстві.

5. Поява на ринку нових

конкурентів.

6. Підвищення митних ставок на експорт продукції.

7. Перехід покупців до конкурента.

8. Значний спад виробництва.

9. Погіршення рівня добробуту населення та збільшення безробіття.

На основі проведеного аналізу (Табл. 2.3) можна запропонувати такі стратегії розвитку ПАТ “ЗАЗ”:

1. Стратегія підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямі реалізації шансів зовнішнього оточення.

2. Стратегія для подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище.

3. Передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом’якшення (усунення) загроз.

4. Стратегія на подолання загроз та усунення слабкостей підприємства.

При врахуванні можливостей й загрози розвитку економічного потенціалу ПАТ “ЗАЗ”  може ефективно управляти ЗЕД, при цьому посилює конкурентоспроможність за рахунок освоєння нових видів продукції та посилення власних позицій на українському та світовому ринку. [ 20 ]

Імпорт підприємства.

У час інтенсивного запровадження новітніх технологій, в умовах глобалізації міжнародних ринків та неймовірно швидкого розвитку суспільства в цілому, відбувається надзвичайно велика кількість комплексних процесів, що безпосередньо чи опосередковано впливають на діяльність підприємства. Такий розвиток несе в собі розмаїття можливостей і шляхів для розвитку бізнесу, проте, також виступає головною проблемою сучасної підприємницької діяльності.

Управління    імпортними    операціями     підприємства    ПАТ    «ЗАЗ»

здійснюється з огляду на результати аналізу ринкової ситуації та тенденції її зміни, а також з урахуванням ймовірної реакції ринку на рішення, що приймаються керівництвом компанії. [ 21 ]

Номенклатура поставлених матеріалів та комплектуючих виробів дуже велика – кілька тисяч найменувань. На підприємство постачаються металеві частини, стрічки та листи різного сортаменту сталі, тканини та спеціальні полотна, пластмаси, поліпропілени, лако-фарбувальні вироби, резиново-технічні вироби, розчинники, реагенти та інше. Більша частина закупівель, як в кількісному, так и в вартісному еквіваленті складалася з матеріалів закордонного походження. Але на підприємстві постійно проводяться роботи з локалізації виробництва, тобто приведення закупівель до вітчизняних виробників, підприємств-партнерів ПАТ «ЗАЗ».

У 2011 році в рамках зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ» в частині закупівлі матеріалів, комплектуючих виробів та машинокомплектів було укладено 61 контракт з постачальниками виробів, сировини та матеріалів для виробництва автомобілів «Таврія» та дрібновузлового складання автомобілів брендів «Sens», «Opel», «ВАЗ», «Ланос».

Таблиця 2.4

Перелік постачальників матеріалів закуповуваних з імпорту на 2011 р.

Назва країни

Постачальник

Найменування продукції, що закуповується

1

2

3

4

1

Польща

Novita.

Полотно голкопробивне

2

Польща

ORSA-MOTO.

Тканина автомобільна

3

Польща

Miranda.

Тканина автомобільна

4

Польща

Ароtesille.

Тканина оббивочна

5

Польща

CHemelall.

Фосфати і активатори

6

Польща

Poler.

Шліфувальний диск, рукавички

7

Польща

ArselorMittal.

Сталь оцинкована

8

Польща

Becker.

Порошкові фарби

9

Польща

Pomatіеs.

Поліпропілени й пластики

10

Польща

"Polting Foam Sp.z.o.o."

Гумові накладки для педалей

11

Польща

Interchemall

Поролон

12

Польща

Korporacija KGL

Полиформальдегид

13

Польща

"Univar Poland  Sp. Z o.o"

Серветки

14

Польща

Eko-Karpaty

Полотно

15

Польща

Chemtech

Розчин для промивання

16

Німеччина

Styrolution GmbH

Пластик

17

Німеччина

SalzgitterMannesmann International

Металопрокат

18

Угорщина

"Elastomeri-Polimeri"

Клей

19

Угорщина

Metalchem

Бактерицидна добавка

20

Угорщина

"Henkel Magyarorszag Kft."

Фосфати, клей

21

Словенія

Prelet

Рукавички

22

Словенія

PPG-Helios.

Коагулянти

23

Словенія

U. S. Steell.

Автомобільний лист

24

США

"Plasma Powders & System Inc."

Дріт нікелева

25

США

Wiskonsin Wire Works

Зварювальний дріт

26

США

Dipol.

Спінений ПУ, пено поліурітан для сидінь

27

Швейцарія

Bayer.

Пластик

28

Швейцарія

DuPont de Nemur.

Хладоген

Продовження таблиці 2.4

1

2

3

4

29

Німеччина

"Atotech Deuschland GmbH"

Склади для гальванізації

30

Німеччина

Diehl metall

Латунні труби

31

Німеччина

“Lankwitzer Lackfabric GmbH”

ЛКМ для автобусів

32

Німеччина

Grafe Color batch

Барвники

33

Німеччина

Styrolution GmbH

Пластик

34

Німеччина

"SalzgitterMannesmann International GmbH"

Металопрокат

35

Угорщина

"Elastomeri-Polimeri"

Клей

36

Угорщина

Metalchem

Бактерицидна добавка

37

Угорщина

"Henkel Magyarorszag Kft."

Фосфати, клей

38

Словенія

Prelet

Рукавички

39

Словенія

PPG-Helios.

Коагулянти

40

Словенія

U. S. Steell.

Автомобільний лист

41

США

"Plasma Powders & System Inc."

Дріт нікелева

42

США

Wiskonsin Wire Works

Зварювальний дріт

43

США

Dipol.

Спінений ПУ, пено поліурітан для сидінь

44

Швейцарія

Bayer.

Пластик

45

Швейцарія

DuPont de Nemur.

Хладоген

46

Швейцарія

3M.

Матеріали для підготовки кузова до фарбування

47

Швейцарія

Stoclek.

ППУ, мастила і змиву до нього

48

Корея

KCC Corporation

ЛКМ

49

Корея

HONAM.

Поліпропілен

50

Корея

Dewoo Int.

Пластик

51

Корея

Jin Joung.

Пластик АБС

52

Корея

Daello.

Пластик АБС

53

Китай

BONDY

Пластики, тканини, магнієвий сплав

54

Кіпр

SP&C

Спінений поліпропілен

55

Фінляндія

RAUTARUUKKI

Металопрокат

56

Люксембург

ArcelorMittal International

Металопрокат

57

Чехія

PIasl-Eftec

ППУ і мастила

58

Чехія

Fenot Могаvіа.

Барвник

59

Нідерланди

Sabic.

Пластик

60

Іспанія

Ineos ABS.

Пластик

61

Греція

Simirdex.

Абразивний інтсрумент

 

По таблиці 2.4 бачимо, що у відділі імпортних закупівель, підприємство ПАТ «ЗАЗ» має 61 постачальника різних матеріалів для своєї галузі. З них 18 компаній від Польщі, 16 від Німеччини, 5 від Кореї, 4 від Швейцарії, по 3 компанії від Угорщини, Словенії та США, 2 компанії від Чехії і по 1 компанії з  Китаю, з Кіпру, з Фінляндії, з Люксембургу, з Нідерландії, з Іспанії та Греції. Обсяги поставок матеріалів з країн імпортерів в процентному співвідношенні на ПАТ «ЗАЗ» показані на рис. 2.5.

Якщо  зробити  аналіз  постачальників  на 2011 рік, то лідером постачання

буде Польща, вона постачає 29% потрібних матеріалів для підприєсмтва. Друге містце займає Німетчина, вона постачає 25% потрібних матеріалів. І трійку лідерів завершає Швейцарія та Корея, кожен з них постачає 7% потрібних матеріалів.  Всі   останні   країни   постачають   матеріали    від   п’яти   до  двух

відсотків. (рис. 2.7)

 

Рис. 2.7  Аналіз постачальніків матеріалів закупованих з імпорту на 2011 р.

 

Розглянутий вище рейтинг країн,  можемо бачити, що Польща зайняла на 2011 рік лідируючу позицію, постачає на сьогоднішній момент 29% від імпортному ринку вживання сировини та матеріалів для ПАТ «ЗАЗ», а в 2009 по 2010 році Польща постачала 26% і займала друге місце в рейтингу, коли на 2011 рік вона не тільки зайняла лідируючу позицію, а й збільшила свої продажі не дивлячись на збільшення конкуренції на світовому ринку. Друге місце займає Німеччина 25%, і трійку лідерів завершає Швейцарія та Корея, кожен з них постачає 7% потрібних матеріалів, але в 2009 по 2010 руку ці країни займали у процентному відношенні 9%.

З 2009-2011 рік з’явився спад збуту деяких країн сировини та матеріалів у відсотковому еквіваленті сталось це із-за вихіда на нові ринки постачальників з інших країн, а саме Кіпр, Китай, Фінляндія та Люксембург, а також велику конкуренцію зіграли нові компанії з таких країн як Польща, Німеччина, Угорщина, Словенія, США і Корея, що тільки посилило конкуренцію як серед країн та і компаній. [ 22 ]

ПАТ «ЗАЗ» уклав контракти з 1033 постачальниками. З них 115 підприємств виробляють компоненти, сировину та  матеріали, а вісім – машинокомплекти  для великовузлового складання автомобілів «Lanos», «Chevrolet», «Opel», «TATA», «Chery», автовозів та дрібно вузлового складання «Sens», «Lanos», «Lanos-фургон», «Opel –Аstra», «ВАЗ», автобусів «І-van».

Експорт підприємства.

У процесі здійснення ринкових реформ підприємства України, в тому числі і сільськогосподарські, одержали право самостійного виходу на зовнішній ринок. Вони мають змогу здійснювати всі види зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), що не суперечать чинному законодавству. Серед можливих напрямів ЗЕД особливе місце займає експорт продукції. Рішення про здійснення експорту вимагає глибокого і всебічного обгрунтування, оскільки недостатня його продуманість може призвести до серйозних економічних втрат.

Мета експорту — збільшити збут продукції і підвищити доходність підприємства. Проте експорт не слід розглядати як єдину альтернативу тим складнощам, що виникають у підприємства на внутрішньому ринку. Експорт — це тільки один із можливих варіантів його діяльності. І лише порівняно з іншими  варіантами  можна  зробити висновок про економічну доцільність чи

недоцільність здійснення цього виду ЗЕД. [ 23 ]

Для аналізу виробництва на ПАТ «ЗАЗ» ми розглянемо табл. 2.5.

На таблиці я підвів підсумки виробництва автомобілів ПАТ «ЗАЗ» з 2008 по 2011 рік . Ми бачимо, що пік активності ПАТ "ЗАЗ" був у 2008 році, а так як хвиля кризи вплинуло на підприємства, то в 2009 року довелося скоротити виробництво і кількість вироблених автомобілів змінилося в 5,8 разів. У таблиці показано дані пікової активності 2008 році і після різкого спаду 2009 року, поступове відновлення потерених позицій. З 2009 по 2011 рік виробництво ПАТ «ЗАЗ» зросло за три роки на 36%. З такими темпами для досягнення виробництва 2008 року необхідно близько 13 років.

Таблиця 2.5

Аналізу виробництва ПАТ "ЗАЗ" за період з 2008 до 2011 р.

Лінії виробниц-тва

Підсумок 2008 року

Підсумок 2009 року

Підсумки 2010 року

Підсумки 2011 року

Вироб-лено

Загальна кількість

Загальна кількість

Вироб-лено

Загальна кількість

Вироб-лено

Загальна кількість

ЗАЗ

12 362

257 607

44 729

6 166

49 662

7

60 862

ВАЗ

22 693

871

2 342

Opel

13 331

 

 

Chery

24 284

 

5 283

Chevrolet

53 412

2 695

524

Sens

8 905

2 988

8 394

Lanos

119 592

7 484

11 059

Ланос-фургон

 

479

910

Chance

 

19 742

24 086

КIA

 

4 698

2 957

Mercedes

244

 

 

ZAZ Forza

 

 

4 318

Автобуси       I-VAS

571

344

300

Вантажні автомобілі ТАТА

2 272

 

682

Експорт

 

72029

18 378

 

19 524

 

30 590

 

За 2008 рік на експорт реалізовано 72 029 автомобілів загальною вартістю біля 2 800 млн. грн. Відхилення від плану 2008 року склало - 71 автомобіль.

З   точки   зору    ринкової    різноманітності    спостерігається    тенденція

концентрації основного обєму постачань на вузьке коло ринків, що знаходяться в безпосередній географічній близькості від України. І надалі ринок Росії залишається найбільш пріоритетним. З точки зору модельного ряду акцент продовжує переважати до автомобілів «Lanos» та «Sens».

2008 рік. Росія. Обсяг постачань за рік склав 72 029 автомобілів на суму 2 814,2 млн. грн. Відхилення від плану 2008 року склало -259 автомобілів  (-0,4%) через наступні чинники:

- У серпні фактичне відхилення від плану склало 240 автомобілів «ЗАЗ Sens». (план 600 авто, факт 360 авто) через відсутність передплати за продукцію компанією ТОВ Торговий Дім «Об'єднані транспортні технології», г.Нижній Новгород, РФ.

- У серпні в результаті  переговорів ТОВ «MYLA MOTORS»,РФ відмовилась від закупівель автомобілів «ЗАЗ Славута» в 2008 році.

Обсяги постачань до Беларусі за рік склали 48 автомобилей на сумму 1,6  млн. грн.

Арменія. Обсяги постачань протягом 2008 року склав 244 автомобіля загальної вартістю 8,3 млн. грн. Відхилення від плану 2008 року склало 144 автомобіля (+136,9%). Модельний ряд автомобілів, що поставляються на ринок Арменії - «ЗАЗ Sens».

Грузія. Обсяг постачань протягом 2008 року склав 8 автомобілів загальною вартістю 1,2 млн грн. Відхилення від плану 2008р. склало -32 автомобіля (-80,0%.). Модельний ряд автомобілів, що поставляються на ринок автобус «ЗАЗ I-VAN». Аналіз постачання неможливий через те, що постачання не має системного характеру.

Сирія. Обсяг постачань за 2008 рік склав 104 автомобіля загальною вартістю 1,8 млн. грн. План виконано без відхилень. Модельний ряд автомобілів, що постачаються до Сирії – «ЗАЗ» 110557 «Pick-up». Рівень відпускних цін ПАТ «ЗАЗ» не дозволив партнеру забезпечити конкурентну позицію на сирійському ринку. Тому на протязі останніх років спостерігається тенденція покращення постачань цих автомобілів до Сирії. Покращення роботи в термінах оновлення постачань можливе при виході на ринок Сирії автомобілів «Lanos» під брендом «ЗАЗ».

Корея. Постачання автомобілів у 2008 році виконувалося відповідно до стратегічної співпраці з компанією «GM DAT»

Постачання до деяких країн у 2008 році мало разовий характер:

- Сербії, Італії, Китаю, у зв'язку з модернізацією автомобіля «Lanos».

- Індонезії - через географічну віддаленність ринку та особливі вимоги до автомобілів (кермо з правого боку). Вищезазначенні фактори обмежують можливості ПАТ «ЗАЗ» на даному ринку.

Зростання обсягів постачань до Польщі зумовлено розширенням номенклатури локалізованих ПАТ «ЗАЗ» деталей для виробництва м/к «Lanos».

Зростання обсягув відвантажень продукції до Єгипту зумовлений рішенням ПАТ «ЗАЗ» продовжити експорт комплектуючих виробів до нового египетського партнера - компанії «GME».

У зв'язку зі спадом продажів на автомобільному ринку України Запорізький автозавод найближчим часом планує збільшити обсяги експорту своєї продукції за кордон. [ 24 ]

Корпорація «УкрАВТО», в структуру якої входить ПАТ «ЗАЗ», у зв'язку з фінансовою кризою і падінням продажів на українському ринку намеренна приділити серйозну увагу розвитку бізнесу в інших країнах. Корпорацією розглядаються варіанти розширення поставок автомобілів і машинокомплектів у ряд країн, де вже діють дочірні підприємства.

Як повідомлялося на дані асоціації «Укравтопром», в січні-жовтні 2009 року ПАТ «ЗАЗ» скоротив випуск автомобілів в 5,8 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, а це з 257 607  до 44 729 автомобілів.

2009 рік. У 2009 році було поставлено на експорт 18 378 тис. автомобілів. Завод активно нарощував експорт продукції, виходив на нові ринки, поставляючи автомобілі в Росію, Єгипет, Вірменію, Білорусь, Грузію, Азербайджан, Сирію, Індонезію.

У 2009 році до Єгипту здійснювалося постачання комплектуючих виробів для складання «Lanos» та запачних частин до них.

Поставлено комплектуючих на суму 90 000,00 тис. грн., що на 40 000,00 тис. грн. більше запланованих об'ємів. Також були здійснені постачання запасних частин на суму більше 1 200,00 тис. грн.

Росія. Об'єм постачань за 2009р. склав 17 112 автомобілів на суму $ 117 440 512. Відхилення від плану за 2009 рік склало майже 5 000 автомобілів  (- 22,%).

Модельний ряд автомобілів, що поставляються на російський ринок :

- Т-100 і Т-150;

- ЗАЗ SENS (седани TF698P та  хатчбеки TF488P / (S, SE, SX))‏;

- ЗАЗ CHANCE (седани TF69Y0 та TF698P, хетчбеки TF488P  / (S, SE, SX))‏.

На ринок Російської Федерації за звітний період поставлялися запасні частини до автомобілів ЗАЗ, Т- 100 і Т- 150.

Об'єм постачання запасних частин на ринок Росії за звітний період 2009р. постачання запасних частин склали - 9 500,00 тис. грн., що на 4 900,00 тис. грн. більше ніж в 2008р.

Невиконання постачань запланованих об'ємів в 2009р. обумовлене складною економічною обстановкою, відсутністю платежів з боку основного партнера ПАТ «ЗАЗ» - Компанії «Квингруп», у зв'язку з чим ПАТ «ЗАЗ» не мав можливості здійснювати відвантаження запчастин на адресу цієї Компанії.

Польща. У 2009 році в Польщу було здійснено разове постачання комплектуючих на суму 1 200 000 грн. і постачання запчастин                                  на суму 2 000 000 грн.

Італія. Обсяг поставок за 2009р. склав 16 автомобілів на суму $ 87 040.

Сирія. Обсяг поставок за 2009р. склав 608 автомобілів на суму                           $ 1 996 522. Відхилення від плану за 2009 рік склало +8 автомобілів (+1,3%).

Корея. Поставки 2-х автомобілів за 12 місяців 2009 року виконувалася в рамках стратегічної співпраці між компаніями DANDY MOTORS INDUSTRIES CO., LTD і ПАТ «ЗАЗ» (модернізація існуючого автомобіля Chrevrolet Lanos).

Модельний ряд автомобілів, що поставляються на ринок Сирії - ЗАЗ 110557-50 Пікап. ЗАЗ SENS і ЗАЗ Lanos - пробна партія.

Азербайджан. У травні 2009 року Корпорація «УкрАВТО»  в особі Запорізького автозаводу виграла міжнародний тендер, що проводиться Міністерством праці і соціального захисту Азербайджанської Республіки, на постачання автомобілів для ветеранів і інвалідів Азербайджану. 4 червня був підписаний контракт з на постачання 560 автомобілів на суму $ 2 353 835.

Білорусь. Не планова відвантаження за 2009 р. склала 16 автомобілів на суму $ 107 114. Пробна партія на ринок Білорусі, автомобілі: ЗАЗ SENS, ЗАЗ SENS PickUp, ЗАЗ Lanos і ЗАЗ Пікап. А також здійснено було постачання запасних частин в Республіку Білорусь на суму 8 500 000 грн.

Казахстан. Непланове відвантаження за 2009 р. склало 134 автомобілі на суму  $ 583 067. Пробна партія  на казахський ринок автомобілі: «Lanos», і  «Sens PickUp».

Молдова. Непланове відвантаження за 2009 р. склало 62 автомобілі. Пробна партія  на молдавський ринок автомобілі ЗАЗ Пікап (110557-45)‏

Грузія. Неплановане відвантаження за 2009 р. склало 20 автобусів                        ЗАЗ «I – VAN».

За 2009 рік експорт запасних частин і комплектуючих склав 106 131,7 тис., що на 6 621,7,0 тис. більше запланованого обсягу. [ 25 ]

Керівництво заводу планувало в 2010 році випустити близько 80 тисяч автомобілів, половину з яких вони планують віддати на експорт. Завод активно поставляє автомобілі в Єгипет, Вірменію, Росію, Грузію, Сирію, Індонезію, Азербайджан та Білорусь. На даний момент автомобілебудівний завод «ЗАЗ» робить наголос на експорт автомобілів «Lanos» і «Славута», так як вони найдешевші та бажані.

По факту на 2010 рік були такі підсумки.

За одинадцять місяців 2010 року на ПАТ «ЗАЗ» було вироблено 38 964 автомобіля: ЗАЗ - 4 857, ВАЗ - 871, CHANCE - 17 391, Sens - 2 508, Lanos - 6 497, Ланос-фургон - 453, Chevrolet - 2247 , KIA - 3 798, автобуси - 342.

У грудні 2010 року на ПАТ «ЗАЗ» було вироблено 6503 автомобілі: ЗАЗ - 1 309, CHANCE - 2 351, Sens - 480, Lanos - 987, Ланос-фургон - 26, Chevrolet - 448, KIA - 900, автобуси - 2. Експорт склав 2277 автомобілів.

За дванадцять місяців 2010 року в торговельній мережі було реалізовано                49 662 автомобіля виробництва ПАТ «ЗАЗ».

В січні-грудні 2010 року було випущено 49 662 автомобілів, експорт автомобілів виробництва у 2010 році склав 19 524 автомобілів. [ 26 ]

В січні-грудні 2011 року на ПАТ «ЗАЗ» було вироблено 60 862 автомобіля: ЗАЗ - 7, ВАЗ - 2 342, CHANCE - 24 086, Sens - 8 394, Lanos -                 11 059, Ланос - фургон - 910, ZAZ Forza - 4 318, А13 - 5 882, Chevrolet - 524, KIA - 2 957, ТАТА - 682, автобус - 300.

Експорт склав 30 590 автомобілів. [ 27 ]

Стратегія Запорізького автомобілебудівного заводу передбачає активний розвиток, інвестиції значних коштів у виробництво, модернізацію наявних цехів і роботу над створенням нових, локалізацію виробництва компонентів для випускаємих автомобілів. Всі ці дії спрямовані на створення високоякісного продукту, затребуваного і конкурентоспроможного не тільки на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Тому підприємство ПАТ "ЗАЗ" планує з кожним роком ефективно підвищувати, як якість вироблених автомобілів, так і збільшувати поставки як в середині України так і особливо за її межами. Також пріоритетом е збільшення поставок запасни частин та комплектуючих на експорт.


РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ефективністю зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ»

 

 

3.1 Шляхи удосконалення управління експортною діяльністю                   ПАТ «ЗАЗ»

 

У сучасних умовах поглиблення ринкових реформ виняткову важливість в зовнішньоекономічній політиці ПАТ «ЗАЗ» грає діяльність, направлена|спрямована| на підвищення його конкурентоспроможності, розвиток його експортного потенціалу.

Під експортним потенціалом підприємства слід розуміти сукупність виробничих, технологічних, наукових, трудових чинників|факторів|, які визначають його здатність|здібність| проводити|виробляти| високоякісну, конкурентоздатну|конкурентоспроможну| продукцію в цілях її реалізації на зовнішньому ринку. Експортний потенціал - це реальна здатність підприємства, організації, корпоративної структури (у подальшому системи) до контролю максимально можливої для нього частки світового цільового ринку. Ця “здатність” визначається ресурсами системи, особливостями їх використання у спрямуванні на формування властивостей продукту та маркетингових стратегій, які забезпечують йому необхідну конкурентноздатність.

Отже, проводячи оцінку експортного потенціалу ПАТ «ЗАЗ», необхідно враховувати науково-технічний потенціал, показники фінансової стійкості підприємства, завершеність вироблюваної продукції, стабільність ринку збуту і ряд|лаву| інших чинників|факторів|.

Для автомобілебудівних підприємств слід також зважати на специфіку продукції, що випускається, і ступінь|міру| диверсифікації виробництва. Урахування|урахування| всіх цих чинників|факторів| дозволяє виробити грамотну зовнішньоекономічну політику на ПАТ «ЗАЗ».

Слід підкреслити, що при реалізації експортного потенціалу необхідно враховувати його структуру, яка визначає технологічні параметри виробничого процесу (рис. 3.1).

 

Рис.3.1 Структура експортного потенціалу ПАТ «ЗАЗ»

 

При даному  підході експортний потенціал може бути визначений як зважена сума приватних потенціалів.

Виходячи з даного підходу, експортний потенціал ПАТ «ЗАЗ» включає наступні|слідуючі| приватні потенціали:

-         ресурсно-сировинний, розраховується на основі средньозваженої забезпеченості ПАТ «ЗАЗ» в необхідних ресурсах;

-         виробничий – сукупний результат господарської діяльності ПАТ «ЗАЗ»;

-         трудовий (інтелектуальний) – характеристика працівників ПАТ «ЗАЗ» , їх кваліфікація і освітній рівень;

-         фінансовий – сукупні фінансові можливості|спроможності| ПАТ «ЗАЗ»;

-         споживчий – обсяг внутрішнього і зовнішнього ринків, їх характеристики;

-         інфраструктурний – економіко-географічне положення|становище| і якість виробничої інфраструктури;

-         інноваційний – рівень розвитку науково-дослідної діяльності і можливості|спроможності| впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

-         інституційний – ступінь|міра| розвитку провідних інститутів ринкової економіки, форм власності. [ 28 ]

Приведена структура експортного потенціалу ПАТ «ЗАЗ» , відображає|відбиває| як можливість|спроможність|, так і реалізацію можливості|спроможності| виходу на зовнішній ринок з|із| конкурентоздатною|конкурентоспроможною| продукцією.

Можна виділити основні завдання|задачі| та пріоритетні напрями|направлення| розвитку експорту продукції ПАТ «ЗАЗ»:

- дослідження потреб і попиту замовників;

- вивчення можливості|спроможності| її просування на зовнішні ринки;

- єдність стратегії і тактики прогнозування потенційного попиту імпортерів продукції;

- оволодіння певною частиною|часткою| ринку і забезпечення ефективної реалізації автомобільної продукції;

- організацію і контроль науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

- підтримка постійного зв'язку із|із| замовником, з метою своєчасного виявлення бажаного удосконалення і доопрацювання|доробок|;

- вдосконалення системи і методів збуту, розподілу, реклами, встановлення і налагодження|налагоджування| зв'язків з|із| громадськістю; чітку координацію всіх напрямів|направлень| діяльності, своєчасне виправлення помилок і недостатньо обгрунтованих рішень|розв'язань|. [ 29 ]

Виконання вищеперелічених завдань|задач| вимагає від ПАТ «ЗАЗ» розробки і здійснення конкретних шляхів удосконалення експортної діяльності.

Оцінка стратегічної позиції ПАТ «ЗАЗ» проводилася з використанням SWOT -анализа.

Нижче розглянуто основні складові внутрішнього середовища їх ефективність та важливість, також виділені сильні і слабкі сторони підприємства (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз сильних і слабких|слабих| сторін ПАТ «ЗАЗ»

Складові внутрішнього середовища

Ефективність складових внутрішнього середовища

Важливість (вага)

Дуже сильна

Си-льна

Ней-траль-на

Сла-бка

Дуже слабка

Ви-сока

Се-редня

Низь-ка

1. Наявність сертифікату якості

 

 

 

 

 

*

 

 

2. Наявність потужностей

 

*

 

 

 

*

 

 

3. Популяр-ність

*

 

 

 

 

*

 

 

4. Досвід роботи

 

*

 

 

 

*

 

 

5. Система знижок

 

 

 

*

 

 

 

*

6. Кваліфіка-ція спів-робітників

 

 

*

 

 

*

 

 

7. Мо-тивованість співробітників

 

 

 

 

*

 

*

 

8. Контроль посередників

 

 

 

*

 

 

*

 

9. Терміни постачань

 

 

 

 

*

*

 

 

10 Зворотний зв'язок з клієнтами

 

 

 

 

*

 

*

 

11. Наявність вільних фінансових ресурсів

 

 

 

*

 

*

 

 

12. Близькість до сировини

*

 

 

 

 

*

 

 

 

Пріоритетність складових внутрішнього середовища ПАТ «ЗАЗ»:

-          Сильними сторонами ПАТ «ЗАЗ», які слід підтримувати і укріплювати є: наявність сертифікату якості, наявність потужностей, популярність, досвід роботи і близькість до сировини.

-          Серед слабких сторін підприємства, яким необхідно приділити особливу увагу і направити зусилля на їх усунення, наступні: кваліфікація співробітників, мотивованість співробітників, контроль посередників, терміни постачань, зворотний зв'язок з клієнтами, наявність вільних фінансових ресурсів. [ 30 ]

Найбільш вірогідною загрозою|погрозою|, яка може значно вплинути на діяльність ПАТ «ЗАЗ», є|з'являється| підвищення транспортних витрат. Також негативно|заперечний| позначаться на діяльності підприємства заходи по посиленню захисту зовнішніх ринків.

На підставі проведеного аналізу можна зробити наступний висновок:

  1. При зростанні|зрості| попиту на автомобільну продукцію ПАТ «ЗАЗ» для поліпшення|покращання| своєї позиції на ринку необхідно активно використовувати наступні|слідуючі| свої переваги: пред'явлення сертифікату якості, запуск додаткових потужностей, проведення додаткової реклами.
  2. Для отримання|здобуття| кредиту завод володіє наступними|слідуючими| аргументами: підприємство добре відоме і володіє величезною матеріальною базою, яка може послужити заставою. У разі|в разі| ослаблення|ослабіння| конкуренції ПАТ «ЗАЗ» необхідно максимально використовувати все наявні переваги, що сприятимуть зміцненню ринкової позиції.

При можливому зростанні|зрості| попиту прибуток компанії зросте, за рахунок додаткових грошових коштів підприємство може підвищувати кваліфікацію співробітників, мотивувати їх грошовими винагородами, скоротити терміни постачань за рахунок накопичення продукції на складі, отримати|одержувати| в розпорядження додаткові фінансові кошти і з урахуванням|з врахуванням| зростання|зросту| збуту ввести|запроваджувати| гнучку систему знижок. У разі|в разі| отримання|здобуття| кредиту можна підвищити кваліфікацію і мотивацію співробітників, вкласти засоби|кошти| в нове устаткування|обладнання|. Ослаблення|ослабіння| конкуренції сприятиме контролю посередників і налагодженню|налагоджуванню| зворотного зв'язку з|із| клієнтами, оскільки постачальники почнуть|розпочинатимуть| грати помітнішу роль.

Експортна діяльність підприємств — це узгоджена послідовність виконан­ня конкретних етапів виходу підприємства на зовнішній ринок . Фун­кції і завдання організаційно-економічного механізму визначаються особли­востями об'єкта управління та його цілями.

Найважливішим моментом є розгляд експорту як самостійної функції підприємства, яка, з одного боку, надає підприємству низку об'єктивних пе­реваг, а з другого — спричинює  виникнення додаткових витрат і складностей.

На ПАТ «ЗАЗ» необхідно створити особливий підрозділ, що забезпечить ефективну взаємодію й координацію діяльності ін­ших підрозділів. Структура експортного відділу має забезпечувати ефективне управління експортом, до якого входять аналіз зовнішнього середовища, планування, організація, мотивація і контроль за заходами, спрямованими на вдосконален­ня експортної діяльності.

Додаток і рекомендації до зовнішньоекономічної стратегії експорту  ПАТ «ЗАЗ»:

1. Ринок. У географії експорту присутні наступні ринки: Азербайджан, Казахстан, Сирію, Італія, Білорусь, Молдова, Грузія, Росія. Для розвитку експорту необхідно освоєння нових ринків Найбільш перспективними новими ринками є Півнична Африка, а самє Туніс, Марокко, Мавританія, Алжир, Лівія. Фахівцями|спеціалістами|, що працюють в автомобільній промисловості, відмічено|помітити|, що таке розташування, дає найбільшу конкурентну перевагу для ПАТ «ЗАЗ».

2. Ціна. Низькі ціни є одним з найсильніших переваг підприємства. Враховуючи також виграш заводу на економії транспортних витрат перед конкурентами Європи і США, ПАТ «ЗАЗ» необхідно вийти на ринки з максимально низькими цінами для залучення найбільшої кількості покупців.

3. Проникнення. В даний час для організації спільного підприємства або власної збутової мережі підприємство не володіє достатньою кількістю фінансових коштів. Для первинного освоєння ринків ми радимо здійснити пробні продажі.

Робота з окремими кінцевими споживачами буде, швидше за все, неефективною, оскільки на первинному етапі кількість і обсяг замовлень передбачається невеликими, а постачання маленького тоннажу не виправдовують транспортні витрати. Зважаючи на специфіку існуючих каналів розподілу на ринку автомобільної продукції, як найкращим варіантом для ПАТ «ЗАЗ» є встановлення міцних дружніх зв'язків з посередницькими фірмами, що давно працюють на даних ринках, і з їх допомогою збільшення об'ємів збуту.

4. Просування. Як об'єкти, на які необхідно направити зусилля по просуванню продукції, краще всього вибрати не кінцевого споживача, а посередників. Необхідно налагоджувати контакти як з новими торговцами, так і укріплювати стосунки з тими, з ким робота вже здійснювалася.

Створивши імідж у одного-двух помітних учасників ринку можна розраховувати на успіх і у останніх. Серед існуючих методів просування товару для ПАТ «ЗАЗ» найбільш відповідними будуть реклама і стимулювання збуту.

Основні шляхи вдосконалення управління зовіншньоекономічною діяльністю полягає в створенні|створінні| життєздатної і авторитетної міжнародної організації.

У зв'язку з чим, у вказаний період необхідно| вирішення наступних|слідуючих| завдань|задач|:

1.  Закріплення позитивних тенденцій фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЗАЗ» досягнутих в 2008 році і створення|створіння| фінансово стабільної організації.

  1. Забезпечення отримання|здобуття| максимально можливих доходів від експортої діяльності.
  2. Забезпечення високого рівня якості продукції.
  3. Розширення присутності на ринку СНД і захоплення нових ринків для збуту.
  4. Розширення і створення|створіння| достатньої кількості внутрішніх і міжнародних обсягів реалізації|направлень|, забезпечення конкурентоспроможності на ринку автомобільної продукції.

 

3.2 Оцінка ризиків в зовнішньоекономічній діяльності та шляхи їх мінімізації

 

Ризики у міжнародній торгівлі — це небезпека втрат з вини іншої сторони

або через політичну, економічну ситуацію в країні, що бере участь в угоді. Важливо знати, які ризики спіткають організації на шляху здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Проте нас цікавлять лише ризики, пов’язані  з експортними операціями. Загалом їх можна розділити на 4 блоки:

  1. Економічні ризики (неплатоспроможність покупця або його небажання платити, затримка платежів і т.д.)
  2. Валютні ризики (ризик неконвертованості, курсовий ризик, трансфертний ризик і т.д.)
  3. Транспортні ризики (потоплення чи іншого транспортна катастрофа, ушкодження грузу, хибний напрямок)
  4. Політичні ризики (ризик дефолту, мораторію, заборона ввезення чи вивезення товару, війна, революція чи страйк в країні.)

При проведенні експортних операцій ці ризики можуть спідкати будь яку організацію, адже дуже часто експортери роблять необачні вчинки. Не рідко не цікавляться станом організації, з якою співпрацюють, а потім виявляється, що вона неплатоспроможна, або взагалі займається шахрайством.

Тобто можна прийти до висновку, що частіше за все експортоорієнтовані організації стикаються з проблемою ненадійних партнерів, що, як правило, виражається у несвоєчасній оплаті за товар, відмова від оплати та безліч інших неприємних моментів.

Бувають випадки, коли розрахунки у доларах проводяться з країнами, відносно яких США має дієві санкції. Як відомо будь-який грошовий переказ у доларах проходить через Банк США, який може заблокувати грошовий переказ до тих пір, поки не мине час санкції.

Пошук іноземних партнерів серед широкого кола учасників ЗЕД, серед яких часто зустрічаються не надійні партнери, потребує великої уваги. Деякі іноземні експерти стверджують, що лише невеликий відсоток іноземних партнерів (близько 15%) можна вважати надійними. При здійснені експортних операцій не треба економити гроші на залучення страхових компаній та банків посередників. Слід також звертати увагу на діючі міжнародні санкції та права. Ризики, хоч не повністю, але частково, можна передбачити, виходячи з попереднього досвіту.

Як правило, деякі ризики можна передбачити і дуже часто вони трапляються через необачні дії експортера. Так, наприклад, ризик різних торгових звичаї можна попередити передчасно ознайомившись з традиціями народу торгового партнера, вивчивши звичаї, вподобання та специфіку бізнес середовища.

Наприклад від представників арабських країн не слід очікувати швидкої реакції на ваші дії. Не слід це вважати як уникання вас, або небажання продовження ділових відносин. Може пройти декілька тижнів, доки вони нарешті дадуть вам відповідь на ваш запит. Загалом, за останні 3 роки динаміка впливу ризиків має тенденцію до зменшення. Такому процесу сприяють такі фактори, як багаторічний досвід в сфері експорту автомобільної продукції.

Мається на увазі, що роки своєї діяльності ПАТ «ЗАЗ» стикалася з великою кількістю проблем та нестандартних ситуацій.

Такий стан речей не може не відбитися на досвіді цієї організації. Вони вже знають які ризики можуть виникнути, за яких умов і як ними можна управляти. Для ПАТ «ЗАЗ» пропоную стратегії реагування на ідентифіковані загрози у внутрішньому та зовнішньому середовищі .

Таблиця 3.2

Стратегії реагування на ідентифіковані загрози у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

Стратегія

 

Характеристика стратегії

Переваги

Недоліки

1

2

3

4

5

1

Інактивна

реакція підприємст-

ва після примусово­го впливу зовніш­нього та внутріш­нього середовища і характеризується виявленням негати­вних наслідків без­посередньо при здійсненні ЗЕД

відсутність дії нега­тивних наслідків без­посередньо на здійс­нення ЗЕД. можли­вість протидії до на­стання негативних наслідків

значні витрати на протидію, практична, пе­реважна неможливість досягнення щодо попе­реднього рівня стійкос­ті, зменшення ефектив­ності ЗЕД

Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

5

2

Реактивна

реакція підприємст­ва на негативні нас­лідки, після їх здій­снення.

точна оцінка ступеня загрози та збитків від негативних наслідків

великі фінансові витра­ти на протидію, змен­шення або неефективна здійснення ЗЕД

3

Преактив­на

реакція підприємст­ва з випередженням вірогідних змін у середовищі

відсутність негатив­них наслідків при здійсненні ЗЕД, висо­ка ефективність ЗЕД, невеликі витрати на здійснення

складність ідентифіка­ції загроз та небезпек, складність своєчасного виявлення та реакції

4

Інтерактивна

адаптація підприєм-ства до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі

відсутність різких змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, поєднання цілей підприємства зі змінами у зовнішньо­му середовищі

не універсальний характер використання цієї стратеги, значні витрати на  здійснення, зменшення ефективності ЗЕД

 

З наведеної вище таблиці видно, що стратегії реагування мають свої позитивні та нега­тивні сторони, суттєві відмінності в характері здійснення та істотних умовах використання.

Висока концентрація ризиків — це не обов'язково погано. Все залежить від готовності ПАТ «ЗАЗ» до ризику. Але|та|, на жаль, у|біля| багатьох компаній взагалі  немає стратегії ризику, хоча від неї залежать всі інвестиційні рішення|розв'язання|

і тому розробляти її життєво необхідно будь-якій організації.

Грамотна стратегія виділяє типи|типів| ризиків, що обіцяють компанії максимальну вигоду, вказує|вказує| граничний об'єм|обсяг| ризиків, який вона може узяти на себе, і необхідний при цьому рівень доходів. Визначення цих параметрів дозволить керівникам ПАТ «ЗАЗ» оцінити|оцінювати| свої стратегії в координатах ризик — прибутковість і привести їх у відповідність із|із| загальною|спільною| корпоративною стратегією.

Формулювати стратегію компанії  відносно ризиків повинен  генеральний

директор за підтримки ради|поради| директорів.

Очевидно, здавалося б, що ПАТ «ЗАЗ» слід приймати тільки|лише| ті ризики, які воно здатно|здібна| передбачати і оцінювати, але|та| насправді так буває не завжди. Наприклад, багато компаній — виробники телекомунікаційного устаткування|обладнання| активно фінансували клієнтів в період технологічного буму, хоча не володіли достатнім досвідом|дослідом| у сфері кредитних стосунків, і у результаті багато хто з|із| них потерпів значні збитки.

Що стосується визначення максимального ризику, яку готова узяти на себе компанія, то тут краще всього орієнтуватися на бажаний кредитний рейтинг і оцінювати допустимий для цього рейтингу об'єм|обсяг| ризику при існуючій структурі капіталу.

Кредитні рейтинги служать свого роду барометром — вони показують, яка вірогідність настання|ймовірність|настаня  тих ризиків, з|із| якими стикається компанія. Чим вище рівень ризику, тим менше величина капіталу і об'єм|обсяг| майбутніх грошових надходжень, доступних для погашення риски, тим нижче буде кредитний рейтинг компаній і тим більше їм доведеться|припаде| платити за користування привернутими|приваблювати| засобами|коштами|. Компаніям, чий кредитний рейтинг нижчий, ніж їм би хотілося, швидше за все|скоріш за все| доведеться|припаде| скоротити об'єм|обсяг| ризиків або привернути|приваблювати| додатковий — і вельми|дуже| дорогий — капітал для їх забезпечення.

Величина необхідного рівня прибутковості компанії варіюватиметься залежно від відношення|схильної| до ризику генерального директора і ради|поради| директорів. Одні керівники вважають за краще йти на великий ризик ради високого прибутку; інші, консервативніші управлінці, встановлюють граничний об'єм|обсяг| риски незалежно від рівня прибутковості. Проте|однак| доходи повинні як мінімум перевищувати вартість капіталу, необхідного для покриття ризиків.

Як і будь-яку стратегію, стратегію ризиків необхідно протестувати стосовно різних сценаріїв розвитку подій.

Управління ризиками є одніим з найважливіших завдань ПАТ «ЗАЗ» . Так, управління ризиками означає правильне виявлення ступеню ризику, який постійно загрожує організації.

З   метою   розробки   та   здійснення   конкретних   процедур   управління

ризиками необхідно здійснити наступні кроки:

-       визначитися, які ризики загрожують діяльності організації;

-       розробити процедури оцінки ризиків та проведення такої оцінки;

-       створення інформаційної бази для оперативного регулювання ризиків;

-       розробка методів та заходів для управління ризиками та зменшення їх;

-       створення, або забезпечення використання програмної підтримки таких заходів.

Складніше, коли ризики виникають несподівано, або нові завдання не відповідають минулому досвіду чи його недостатньо.

Вибір стратегії реагування на загрози здійснення ЗЕД пропонується за наступними ета­пами: аналіз існуючої стратегії, формування стратегії, оцінка наявних інструментів здійс­нення та забезпечення, оцінка ефективності здійснення.

Як уже було зазначено, більшість ризиків можна передбачити. Так, наприклад, ризик пов'язаний з особливостями функціонування країни-контрагента (економічна, політична та соціальна ситуація) можна мінімізувати, проглянувши регулярні публікації деяких консалтингових фірм, які спеціалізуються на оцінці ризиків.

Більшість з них іноземні, наприклад Frost and Sullivan Inc., Business International Corporation, BERI, і т.д. вони публікують звіти, збірники по інвестиційному клімату в  іноземних країнах та звіти по політичним ризикам.  Ризик затримки переказу валютної виручки на рахунок підприємства-експортера дуже важко мінімізувати.

Наприклад, у випадку з ПАТ «ЗАЗ» під час виконання контракту на поставку автомобільної продукції зіткнулося з проблемою. Під час заповнення митної декларації було зазначено, що розрахунок з клієнтами має відбутися після поставки продукції. Для мінімізації ризиків ненадійних партнерів необхідно до укладання угоди провести сбір наступної інформації. Зазвичай цікавляться  фінансовим  станом,  історією  компанії  та  поведінкою  на  ринку.

Маючи таку інформації можна зробити висновок щодо надійності контрагента.

Довідку про будь-яку іноземну фірму можна одержати у торгово-промисловій палаті, у банку, який має ліцензію на проведення валютних операцій, до картотеки яких занесено тисячі іноземних організацій, фірм та банків, у страхових компаніях, спеціалізованих фірм, спілках підприємців та на фондових біржах.Ще одним заходом мінімізації ризиків при здійснення експортних операцій може виступити страхування.

Характерними рисами страхування є цільове акумулювання коштів, що використовуються лише на покриття втрат у заздалегідь обумовлених випадках; ймовірнісний характер відносин, оскільки заздалегідь невідомо, коли настане відповідна подія, якою буде її сила і кого зі страхувальників вона стосуватиметься; повернення коштів, тому що вони призначені для виплати всім страхувальникам у сукупності (але не кожному страхувальнику окремо). У процесі страхування відбувається перерозподіл коштів між учасниками створення спеціального страхового фонду: відшкодування збитків одному або кільком страхувальникам здійснюється шляхом його розподілу на всіх. Кількість страхувальників, що вносять платежі протягом того або іншого періоду, більша від кількості тих, хто отримує відшкодування (допомогу).

Страхування здійснюється переважно в грошовій формі, хоча за певних

умов буває також натуральне страхування. Вибір того чи іншого методу мінімізації ризиків підпри­ємств у зовнішньоекономічній діяльності неодмінно має су­проводжуватися ґрунтовним аналізом позитивних і нега­тивних аспектів кожного із них, а також детальним розгля­дом ймовірних наслідків їх впровадження, виходячи із спів­відношення витрат і ефективності. В силу того що страхування історично є найбільш типо­вим і розповсюдженим методом передачі ризиків в процесі управління ними, більшість наукових джерел як економічної тематики, так і безпосередньо присвячених питанням стра­хової справи розглядають страхування здебільшого з точки зору позитивних аспектів.

Найбільш очевидними перевагами страхування є:

-       відшкодування    збитків    від    різного    роду    непередбачуваних     і

несприятливих  явищ  і подій  шляхом  формування  ці­льових фондів  грошових

коштів;

-       посилення страхового захисту майнових інтересів під­приємств, організацій та громадян;

-       можливість передачі ризику іншій особі;

-       захист від несприятливої зміни економічної кон'юнкту­ри, зокрема і на зовнішній арені, і сприяння таким чином безперервному процесу економічного відтворення, стабіль­ності суспільного виробництва та впровадженню досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Незважаючи на те, що у сучасних умовах страхування має невичерпні можливості щодо впорядкування фінансо­вої та юридичної основи діяльності різноманітних учасників ринкових відносин, і, відповідно, сприяння економічному і соціальному розвитку країни, воно має ряд недоліків:

-       ціна страхової послуги (іноді премія, яка запитується стра­ховиком за прийняття на себе ризику, перевищує ту ціну, яку страхувальник вважає розумною за трансфер даного ризику);

-       деякі види ризиків застрахувати неможливо, оскільки вони не приймаються до страхування (наприклад, ризик неодержання великого прибутку). Хеджуванню як одному із різновидів страхування прита­манні всі ті ж переваги і недоліки, що й звичайному страх­уванню, а також ряд специфічних характеристик.

Зокрема, до переваг хеджування ми віднесли:

-       можливість підприємства замінити майбутню невизна­ченість надійністю поточного контракту, що дає уявлення про доходи і видатки майбутніх періодів, які виникнуть у процесі фінансової або комерційної діяльності;

-       суттєве зниження цінових ризиків шляхом перенесення ризику несприятливих змін цін з однієї особи на іншу;

-       вивільнення ресурсів компанії і допомога управлінсько­му персоналу в зосередженні на основних аспектах бізнесу;

-       полегшення  залучення  кредитних  ресурсів  (адже  банки  враховують

застави, що були захеджовані, за більш ви­сокими ставками) тощо.

Незважаючи на істотну кількість переваг, хеджування має і вагомі недоліки:

-       високий рівень витрат, пов'язаних із хеджуванням;

-       численні труднощі, з якими стикається компанія в про­цесі розробки і реалізації стратегії хеджування;

-       хеджування, реально захищаючи хеджера від втрат, поз­бавляє його можливості скористатися сприятливим розвитком кон'юнктури і отримати додатковий нєочікуваний прибуток.

Принцип дії механізму диверсифікації як методу мініміза­ції ризиків підприємств заснований на таких позитивних моментах:

-       розподілі зусиль та інвестицій між різноманітними видами діяльності, безпосередньо не пов'язаними між собою (у випад­ку, коли в результаті непередбачуваних подій один вид діяльно­сті виявиться збитковим, інший може принести прибуток);

-       розподілі ризиків і перешкоджанні їх концентрації;

-       підвищенні стійкості компанії шляхом управління вироб­ничими,

комерційними та інвестиційними ризиками бізнесу.

Негативною стороною диверсифікації є те, що на практиці вона може не тільки зменшувати, але й підвищувати ризик. Це може відбутися у тих випадках, коли:

-       інвестор вкладає кошти у сферу діяльності, в якій його вплив обмежений;

-       знання про ті чи інші сфери або галузі діяльності є не­достатніми або недостовірними.

В силу зазначених недоліків підприємства найчастіше вдаються до використання внутрішнього методу зниження ризиків - самострахування.

Переваги самострахування випливають безпосередньо із тих умов, в яких воно використовується:

-       можливість підприємства підстрахуватися само­стійно, не вдаючись до

послуг страхової компанії в умовах відносно невеликої вартості майна, що страхується, порівняне з майновими і фінансовими параметрами всього бізнесу, а також в тому випадку, коли суб'єкт про­цесу управління ризиками має справу з невеликими за розмірами регулярними збитками, що дозволяє ви­значити вірогідність втрат і їх наслідків;

-       економія коштів на невикористанні страхових послуг (що випливає із попереднього постулату).

Застосування самострахування є обмеженим в си­лу таких недоліків:

-       необхідність вилучення коштів із нормального госпо­дарського обороту у спеціальні фонди; чим більше розмір потенційних збитків, тим більш значним має бути таке вилучення;

-       складність у знаходженні оптимального рівня резер­вних фондів для кожного окремо взятого підприємства керівництву завжди доводиться вибирати між бажанням знизити витрати по виплатах страхових премій і прагнен­ням зменшити ризик можливих фінансових втрат.

Як бачимо, кожен із перерахованих методів мінімізації ризиків підприємств має як певні переваги, так і недоліки. Тому підприємства зазвичай використовують різноманітні комбінації даних методів, доповнюючи їх інструментами управління ризиками.

Проведений аналіз науково-практичної літератури з пи­тань визначення та аналізу методів управління ризиками підприємств у зовнішньоекономічній діяльності дає змогу зробити такі висновки:

1) існують три основні методи упра­вління ризиками підприємств, а саме:

-                  відмова від ризи­ку;

-                  прийняття ризику

-                  попередження ризику

2) метод прийняття ризику в залежності від форми фінан­сування поділяється на зовнішні та внутрішні методі-прийняття ризику.

 

3.3 Перспективи розвитку автомобілебудівної галузі в Україні

 

Найбільш перспективною підгалуззю машинобудування є автомобілебудування в Україні, бо саме воно на сучасному етапі істотно впливає на подолання економічних, соціальних, науково-технічних проблем, забезпечує розвиток суміжних промислових галузей, таких як металургійна, верстатобудівна, хімічна, нафтохімічна, текстильна, електронна та багато інших, що і створює додаткові робочі місця в країні, сприяє загальному економічному зростанню.

В державах з високим рівнем розвитку автомобілебудування одне робоче місце у цій сфері створює 7-8 робочих місць в суміжних. За даними AUTO-Consulting оборотний капітал світової автомобілебудівної промисловості наближається до 2 трлн. євро, про це повідомляє Міжнародна організація автомобілебудівників. [ 31 ]

У переважній більшості розвинутих країн світу провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобіле­будування. Україна має досить сприятливі передумови для розвитку автомобілебудування: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість (в тому числі виробництво шин, пластмас І виробів з них), науково-дослідна база і достатня чисельність кваліфікованих кадрів і, що дуже важливо, великий ринок збуту продукції.

Автомобілебудівна промисловість в Україні включає підприємства з виробництва легкових, вантажних, спеціалізованих автомобілів, автобусів, деталей та комплектуючих.

Автомобільна промисловість України може робити всі типи транспортних засобів: легкові автомобілі ("Автозаз"), вантажівки, спецавтомобілі, військову автомобільну  техніку  ("Автокраз"),   міські  і  магістральні   автобуси   ("Лаз"),

автомобілі підвищеної прохідності ("Луаз"), мотоцикли («КМЗ»). [ 32 ]

Криза, що розпочалася на ринку нерухомості США в 2007 році та за короткий  проміжок часу  охопила фінансові  ринки практично всіх  розвинутих

країн світу, поступово перетворилася на глобальну фінансову кризу.

Україна, яка станом на 2008 рік мала досить розвинуту ринкову економіку та зазнала економічних інтеграційних процесів, гостро зазнала впливу світової економічної кризи. ЇЇ вплив обтяжувався такими факторами, як внутрішня політична і економічна криза. Падіння світового попиту на експортну продукцію України, загострення ситуації на готівковому ринку іноземної валюти, енергозалежність України спричинили глибокі кризові явища в економіці країни.

Автомобільний ринок, що впродовж 2002-2008 років демонстрував позитивну динаміку розвитку, зазнав катастрофічного впливу фінансової кризи. Якщо наприкінці 2008 року автомобільні імпортери мали можливість коригувати ціни своєї продукції за рахунок курсових різниць і таким чином підтримувати прийнятний рівень продажів, то вже на початку 2009 року практично всі автомобільні компанії відчули різке скорочення попиту.

Падіння ринку нових автомобілів в Україні є одним з найбільших у Європі - воно склало 74%. Більше скорочення обсягів реалізації автомобілів спостерігалося лише в Ісландії (-78%) та Латвії (-80%). Фактично обсяги реалізації автомобілів в України знизилися до рівня 2003 року, за результатами якого було продано майже 155 тисяч автомобілів.

Розглядаючи продажі у різних цінових сегментах (за класифікацією Autoconsulting), слід зазначити, що найбільша кількість продажів відбулася в ціновому сегменті 6,5-10 тисяч євро. До скорочення обсягів реалізації в ціновому сегменті 6,5-10 тисяч євро призвело, перш за все, майже повне призупинення автомобільного кредитування.

На 69% скоротилися інвестиції автомобільних компаній у рекламу, оскільки утримання витрат на рекламу не мало сенсу - вони не могли створити додаткових продажів.

Як наслідок різкого падіння продажів автомобілів у 2009 році, рівень автомобілізації України залишається на рівні 120 автомобілів на тисячу населення, в той час як в Росії цей показник складає 255 автомобілів, Болгарії –

272, Угорщині - 300, Польщі - 383 автомобілі.

У 2009 році в Україні було продано 12,5 тис. комерційних автомобілів, що на 67% менше в порівнянні з 2008 роком. У 2009 році в сегменті комерційних автомобілів найбільш затребуваними були моделі з вантажопідйомністю до двох тонн і ціною 6,5-10 тис. євро. У теж час, продажі вантажної техніки в 2009 році склали 5,2 тис. автомобілів, що на 72% менше проти 2008 року.

У 2010-2011 року об’єм продажів комерційних і вантажних автомобілів істотно не змінився але поступово зростає. Сьогодні все ще відчутно вплив кризи на економіку України.

Всього автомобільну продукцію в Україні сьогодні випускають 11 заводів це: ПАТ "ЗАЗ", Корпорація "Богдан", ПАТ "Єврокар", ТОВ "КрАСЗ", ЗАТ "БАЗ" (Корпорація "Еталон"), ХК "АвтоКрАЗ", ПАТ "Черкаський автобус", ПАТ "Завод "Часівоярські автобуси", ЗАТ "Чернігівський автозавод" (Корпорація "Еталон"), ТОВ "ЛАЗ", ТОВ "Автомобільний завод "АнтоРус"

Видатними виробниками автомобілів в Україні є Корпорація "УкрАВТО" (ПАТ "ЗАЗ"), ПАТ "Єврокари", Корпорація "Богдан" (ВАТ "ЛуАЗ" і ВАТ "Черкаський автобус"), ТОВ " КрАСЗ. [ 33 ]

Корпорація УкрАвто - транснаціональна корпорація, лідер автомобільного ринку України; видатний виробник і дистриб'ютор автомобілів, постачальник високоякісних послуг автосервісу; єдина компанія в Україні з повним циклом виробництва автомобілів; експортер автомобілів в країни СНД і ближнього зарубіжжя.

Корпорація об'єднує масштабне автомобілебудівне виробництво в Україні і Польщі, найбільшу товаропровідну мережу в Україні, Польщі, Росії, Казахстані.

На   основному  і    дочірніх   виробництвах    ПАТ   «ЗАЗ»   («УкрАвто»)

випускають автомобілі «ЗАЗ», «ВАЗ», «Chery», «TATA», «Daewoo», «Chevrolet», «Opel» і «Mercedes – Benz».

ТОВ «Єврокар» - офіційний  постачальник  автомобілів  Skoda  в  Україні.

Підприємство працює з березня 2002 року, й надає послуги через дилерську мережу, що покриває всю територію України й має сертифікати якості Skoda Auto. Дилерська мережа «Єврокар» є однією з найбільших в Україні, вона визнана кращою в Європі в області організації роботи сервісної мережі й рівня оснащеності станцій технічного обслуговування автомобілів. Компанія належить Групі компаній Атолл Холдінг, яка є однією з провідних операторів на українському автомобільному ринку.

Завдання компанії - надавати якісні послуги й повну інформацію споживачеві з моменту ухвалення рішення про покупку автомобіля Skoda до післяпродажного обслуговування по всій території України. Створити такі умови обслуговування для клієнтів, щоб кожний відчув підтримку й турботу про себе.

Завод «Єврокар» розташований у селі Соломонове Ужгородського району Закарпатської області. Місце для будівництва заводу «Єврокар» обумовлене географічним розташуванням: ця територія межує зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею й Румунією.

У травні 2006 року офіційно відкрився новий завод «Єврокар» - друга черга проекту повномасштабного виробництва автомобілів. Це дрібновузлове виробництво MKD-рівня, при якому монтаж автомобілів здійснюється на конвеєрній лінії з використанням технологічного процесу, аналогічного головному заводу Skoda Auto a.s. Нові потужності «Єврокар» мають ряд технологічних інновацій, які забезпечують максимальну гнучкість виробничого процесу, перспективу розширення виробничих потужностей, унікальні для України технічні розв'язки. Першою моделлю, яку почали виробляти на потужностях виробничої лінії MKD, стала Skoda Octavia Tour           [ 34 ]

Корпорація «Богдан», одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об’єднує в собі потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових авто, вантажної та комерційної техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу.

Виробничі потужності корпорації «Богдан», в створення яких інвестовано

понад 440 млн. доларів США, дозволяють сьогодні виготовляти 120-150 тис. легковиків, до 9 тис. автобусів та тролейбусів у всіх класах, а також біля 15 тис. вантажівок та спеціалізованої техніки. Заводи компанії розташовано у Луцьку, Черкасах та Криму. Усі виробничі процеси максимально автоматизовані. Новітнє обладнання виробничих ліній від світових виробників повністю універсальне, що дозволяє виготовляти будь які авто за марками та габаритами.

Торгівельно-сервісна мережа корпорації представлена одним з найбільших операторів українського ринку – Українським автомобільним холдингом, який має 37 філій у всіх регіонах країни. Число торгівельних майданчиків загальною площею 319,48 тис. кв.м. вже перевищило 60. Окрім розвитку торгівельної мережі, корпорація особливу увагу приділяє сервісу. Всі філії Українського автомобільного холдингу оснащені сучасним технологічним обладнанням для сервісного, гарантійного і післягарантійного обслуговування автомобілів. Загальна площа станцій сервісного обслуговування – 32,3 тис. кв.м. [ 35 ]

Підприємство ТОВ " КрАСЗ " спеціалізується на великовузлового складання автомобілів, виконанні передпродажної підготовки, гарантійного та післягарантійного обслуговування автомобілів.

Активна робота підприємства почалася на початку 2000 року, після того, як до складу Засновників увійшла українська Корпорація "АІС".

Виробництво і вся продукція, що випускається ТОВ "ВО" КрАСЗ "сертифіковані в системі УкрСЕПРО.

14 грудня 2003 ТОВ" КрАСЗ "отримав сертифікат ISO-9001: 2001, який підтвердив систему забезпечення якості, що діє на підприємстві.

Потужності ТОВ " КрАСЗ "складають два складальних цехи: цех складання легкових автомобілів і цех складання комерційних автомобілів. [ 36 ]

Близько  65%   усіх   вантажних  автомобілів   в  Україні,   так   само,  як  і

легкових зібрані простим методом крупновузлової зборки. Варто відмітити, що український  автопром  почав  розвивати  технології  виробництва, удосконалю-

вати технічні характеристики продукції.

Кожна з компаній намагалася утримати позиції на ринку України, але у зв'язку зі світовою кризою, яка торкнулася і нашу країну. Основним гравцям на ринку довелося зменшити виробництво і скоротити штаб для ефективної адаптації.

На 2010 рік ми можемо спостерігати такий стан ринку:

 

Рис. 3.2 Загальна структура легкових автомобілів на ринку України

на 2010 рік

 

На рисунку 3.2 ми можемо бачити, що імпорт легкових автомобілів на ринку України перевищує національне виробництво на 36%.

 

Рис. 3.3 Загальна структура автобусів на ринку України на 2010 рік

 

На    рисунку   3.3    ми    бачимо    значне    перевищення    національного

виробництва   з виготовлення   автобусів   на   20%,  імпорт   складає  40%, а

українське виробництво 60% - це дуже гарний показник.

 

Рис. 3.4 Загальна структура вантажних автомобілів на ринку України

на 2010 рік

 

На жаль українське виробництво з вантажних автомобілів займає дуже малу частку, яка складає 15%, бачимо на рисунку 3.4. Є ще великий потенціал зміцнитися на території Україні і конкурувати з імпортною продукцією.

 

Рис. 3.5 Загальна структура всіх транспортних засобів на ринку України

на 2010 р.  [ 37 ]

В сукупності всіх транспортних засобів на Україну національне виробництво   займає   29%   показана   на  рисунку  3.5.  Нижче  ми розглянемо сегментацію ринку України серез національного виробництва на 2011 рік.

 

Рис. 3.6 Сегментація національного ринку автобудування на 2011 рік

 

Обсяги та динміка виробництва автотранспортних засобів в Україні в 2010 році скрадала 83 308 автомобілів, в 2011 року 104 653 автомобілів.

Таблиця 3.3

Обсяги та динміка виробництва автотранспортних засобів в Україні.

Автомобілі

2010 рік

2011 рік

Легкові

75261

97585

Вантажні

5307

3330

Автобуси

2740

3738

Всього:

83308

104653

 

На таблиці 3.3 бачимо зростання автомобільній промисловості в Україні. На 2011 рік зростання автомобілів побільшало на  26%. В 2018 році з врахуванням 26% -го приросту досягне показників 2008 року - 624 тис. од.

В той же час вважаю, що динаміка авторинку багато в чому залежить від сценарію розвитку ситуації, у тому числі дій держави із захисту автовиробника і стимулювання споживчого попиту, відновлення кредитування, коливань курсу

валют.

У перспективі автомобілебудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання.

Що стосується вітчизняного авторинку, то він потенційно дуже великий: в Україні низький рівень забезпеченості населення автомобілями, а існуючий обсяг продажів не забезпечує навіть просте відтворення парку. Сьогодні за рівнем забезпеченості населення автомобілями (120 автомобілів на 1000 чол.) Україна стоїть нижче багатьох східноєвропейських країн і значно відстає від країн Заходу, де цей показник складає 400 – 500 автомобілів на 1000 чол.

Таким чином, подальша перспектива розвитку вітчизняного автомобілебудування для задоволення внутрішнього ринку та розвитку експортного потенціалу держави дуже велика. [ 38 ]

 

3.4 Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності ПАТ   «Запорізький автомобілебудівний завод»

 

Світова фінансова криза в корені змінила існуюче бізнес-середовище України. Масштабність проблем, і небачені досі виклики не залишили шансів цілому ряду компаній, які не змогли або не встигли пристосуватися до нових реалій господарювання. Умови, що змінилися, диктують ринкам не лише нові правила роботи, але і інші темпи прийняття і втілення управлінських рішень.

Наразі вже ми можемо говорити про те, що менеджменту Корпорації УкрАВТО в найкоротші терміни вдалося не лише адекватно оцінити ситуацію, виробити і прийняти жорсткі управлінські рішення.

Активний пошук нових ринків реалізації продукції є важливим кроком, спрямованим на завантаження виробничих потужностей автомобільних заводів в умовах прогнозованого звуження українського ринку. Незважаючи на корективи внесені до експортної діяльності ПАТ «ЗАЗ» світовою фінансово-економічною кризою, підприємство активно реалізовує експортну політику корпорації «УкрАВТО», закріплюючи досягнуті позиції на експортних ринках і розвиваючи нові напрями.

Найбільшим виробником легкових автомобілів в Україні залишається ПАТ «ЗАЗ», яке  практично звернуло виробництво власних автомобілів і зосередило всю увагу на збірці автомобілів із імпортованих машинокомплектів.

При цьому зазначимо, що зростання виробництва досягнуто винятково за рахунок збірки автомобілів із імпортованих машинокомплектів. Таким чином, можна припустити, що в найближчому майбутньому в Україні не буде вироблятися жодного легкового автомобіля, створеного вітчизняними конструкторами. [ 39 ]

Але, слід також зазначити, підприємство зазнає великі труднощі у зв'язку із спадом автомобільного ринку України останніх трьох років. Експорт Lanos в країни СНД також скоротився і доки не дозволяє заводу вийти навіть на рівень рентабельності виробництва. Нагадаємо, що ЗАЗ розрахований на щорічне виробництво 120 тис. автомобілів, при цьому в місяць він повинен випускати по 10 тис. авто.

Тому запорізький автомобілебудівний завод веде активну роботу по розширенню експортних ринків. На сьогодні частка експорту складає близько 50% у виробничому портфелі підприємства. Також, у зв'язку з освоєнням на підприємстві нової номенклатури локалізованих запасних частин, планується збільшення обсягів постачань до Польщі локалізованих деталей до автомобілю «Lanos»

Одним з пріоритетних напрямів|направлень| діяльності ПАТ «ЗАЗ» - є|з'являється| вихід на неосвоєний міжнародний ринок. Важливо|поважно| відзначити, що розвиток експорту продукції ПАТ «ЗАЗ вимагає координації дій всіх учасників цього процесу підприємства, фінансово-кредитних установ, митних служб і зовнішньоторговельних об'єднань, корпоративних структур, органів державного управління. Спільна діяльність учасників просування продукції вітчизняного автомабілебудування на експорт повинна будуватися на основі визначення найбільш вигідних напрямів|направлень| експорту при дотриманні загальнодержавних інтересів.

Формування зовнішньоекономічної політики ПАТ «ЗАЗ» повинно здійснюватися на основі глибокого аналізу і максимально повного|цілковитого| обліку|урахування| цілого ряду|лави| найважливіших чинників|факторів|. Структура чинників,|факторів| що визначають зовнішньоекономічну політику ПАТ «ЗАЗ» (рис. 3.7).

Рис. 3.7 Чинники|фактори|, що визначають зовнішньоекономічну політику чинників,|факторів| що визначають зовнішньоекономічну політику ПАТ «ЗАЗ»

 

Аналіз приведених чинників (рис. 3.7)|факторів| дозволяє формувати реально обгрунтовану зовнішньоекономічну політику ПАТ «ЗАЗ» , тобто адаптувати|пристосувати| загальні|спільні| принципи зовнішньоекономічної діяльності до умов взаємодії України з|із| конкретними країнами.

В даний час|нині| для ПАТ «ЗАЗ»  базовою  проблемою  є|з'являється| недонавантаження

виробничих потужностей. Враховуючи ту обставину, що чим більша партія продукції поставляється, тим менше транспортних витрат доводиться|припадає| на одиницю  товару, а  також те,  що попит на  продукцію виробничо-технічного

призначення визначається кінцевим|скінченним| споживчим попитом.

Оскільки основний принцип роботи підприємства – «по заявках», то одним з пріоритетних напрямів|направлень| збільшення випуску продукції і подальшого|наступного| збуту фахівці|спеціалісти| підприємства рахують розширення зарубіжних ринків Півничної Африки. Даний вибір не випадковий: зручна схема доставки автомобілів в країни Півничної Африки і територіальна близькість регіону робить|чинить| африканський ринок найпривабливішим для збуту продукції ПАТ «ЗАЗ».

Вирішення проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ЗАЗ» безпосередньо|прямо| залежить від правильно сформованої і запровадженої в життя стратегії управління експортним потенціалом, від вибраної структури управління, якісного обліку|урахування| і контролю поточної діяльності на підприємстві.

Зараз «ЗАЗ» вже не розглядають як локальне українське підприємство. Програма експорту вже дуже істотна і включає Росію, і Єгипет. Обидва партнери лише купують українські Lanos, але збут ведуть самостійно. Інвестиції останніх 10 років (близько 2,4 млрд грн.) дозволяють говорити про «ЗАЗ», як про нового «гравця».

З 2009 року на автозаводі почалося виробництво марки «КІА». Першими на ринок вийшли Ceed і Sportage, які стали доступніші, ніж імпортовані автомобілі завдяки великовузловому складанню. ЗАЗ закінчує відладку складальних процесів і сертифікує автомобілі.

Керівництво ЗАЗа відмічає, що «KIA» стане важливим брендом в портфелі заводу. Угода з корейською корпорацією «Kia Motors» про великовузлове складання, що була укладена на термін з травня 2009 по травень 2010 року, надалі пролонгована. Партнерство «KIA» і «ЗАЗ» дозволить заводу мінімізувати спад виробництва і відкриває нові перспективи для співпраці

Як бачимо, у ПАТ «ЗАЗ» в кризові часи є перспективи зберегти виробництво і наростити присутність в країнах СНД.

Самою популярною моделлю, що продається на ринку залишається Daewoo Lanos, але їй буквально на "п'яти" настає Volkswagen Passat. Skoda Octavia   змогла    випередити   такі   хіти,   як   "Daewoo   Sens,   до   якого    вже

підбирається і Chevrolet Aveo.

В 2011 році компанія випустила на ринок новий автомобіль за назвою ЗАЗ Forza - новий представник найпоширенішого українського автомобільного бренду. Легковий автомобіль класу С буде випускатися в кузовах седан та хетчбек.

Всього ж ЗАЗ готує потужності для випуску 35 тис. таких автомобілів. В українських автосалонах новинка з'явилась в 2011 році за привабливою ціною близько 84000 грн.

Forza розробили не в Україні, а в конструкторському бюро Chery. Китайці назвали авто A13. У Запоріжжі під ім'ям ЗАЗ Forza випускають адаптовану для вітчизняного ринку машину, а незабаром вона більш ніж наполовину складатиметься з українських деталей і повністю здійснюватися силами вітчизняних фахівців. У перекладі з італійського Forza (вимовляється як «Форца») означає «сила».

ЗАЗ Forza, яка являє собою не що інше, як Chery A13. На ЗАЗі планують освоїти повномасштабне виробництво новинки, включаючи штампування великих деталей, зварювання, фарбування, а також збірку. Уже на початковому етапі будуть застосовуватися українські комплектуючі: системи вихлопу, електропроводка, сидіння, акумулятори, гумові елементи, шини. ЗАЗ розраховує досягти ступеня локалізації більше 50% і отримати сертифікат СТ1, що дасть право експортувати Forza на інші ринки. Вже є домовленості, про постачання автомобіля виробництва ЗАЗу в Росію, але там він буде представлений під брендом Chery.

ПАТ «ЗАЗ» робить акцент на випуск ЗАЗ Forza і говорить про великі перспективи на цю модель як в Україні так і за її межами, завдяки ЗАЗ Forza посилить позиції на національному ринку і на ринку експорту на що активно заявляє компанія.

ЗАЗ як лідер галузі - найважливіший роботодавець і платник податків: одне робоче місце на підприємстві забезпечує 10 робочих місць на підприємствах-суміжниках. Роботу ПАТ "ЗАЗ" забезпечують 1033 постачальника матеріалів і комплектуючих виробів, серед яких 812 українських. Підприємства ЗАЗ разом з постачальниками забезпечують роботою понад 100 000 громадян України і виплачують третину податкових надходжень до місцевих бюджетів. [ 40 ]

У планах 2012 року - розширення експорту автомобілів та запасних частин до них  до Росії, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Білорусі, Сирії, Йорданії, Іраку, вихід на ринок Албанії, Гани, а також експорт машинокомплектов і комплектуючих до Єгипту.

Наразі експорт для «ЗАЗ» - головний стратегічний напрям, оскільки український ринок не демонструє ознак швидкого зростання. В той же час, експортні постачання дозволять підприємству збільшити завантаження заводу і в 2012 році вийти на прогнозовані обсяги виробництва - 80-90 тис. автомобілів.

Перспективи постачань до Єгипту локалізованих запчастин у 2012 році обумовлені ситуацією на автомобільному ринку Єгипту. Партнери ПАТ «ЗАЗ» на цьому ринку планують розширення у 2012 році номенклатури та збільшення обсягів постачань запчастин на комплектуючих виробів.

Планується стабілізувати процесс постачань запачних частин до Росії та інших країн та, як наслідок, збільшити обсяг експорту у 2012 році.

Майбутнє заводу менеджмент бачить в самостійній політиці на зовнішніх ринках.


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охо-плює широке коло об'єктів і може бути загалом охарактеризована і розбита на розділи (сегменти) з використанням ряду критеріїв і аналітичних ознак. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, забезпеченню економічної безпеки України.

Механізми зовнішньоекономічної діяльності – це способи внутрісистемного міжрівневого перетворення (трансформації) вихідних і нових зовнішньоекономічних відносин, що склалися, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за допомогою спільного дозволу, виникаючих у процесі розвитку зовнішньоекономічних відносин, протиріч для реалізації поставлених загальних і специфічних цілей учасників.

Система методів, що рекомендуються для вивчення зовнішньо-економічної діяльності включає: методи оцінки економічного ризику, методи прогнозування, а також прийоми маркетингових досліджень. В процесі підготовки дипломної роботи були використані матеріали, що містяться в періодичних виданнях, наукових статтях, та видатних українських та зарубіжних вчених.

Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту.

Для збільшення українського експорту в межах здійснення експортоорієнтованої стратегії вітчизняних підприємств необхідно:

1) розвивати конкурентоспроможне експортне виробництво;

2) стримувати інфляцію;

3) активно сприяти залученню іноземних інвестицій;

З аналізу діяльності підприємства у зовнішньоекномічній сфері можно зробити висновки, що значний резерв підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності підприємств міститься у підвищенні якості самих зовнішньоторговельних контрактів. Сучасний стиль торгівлі має включати супровід постачання товарів відповідними послугами розміщення на території покупця торговельних представництв і сервісних центрів. Це сприяє стійкості і передбачуваності торговельних контрактів, дає можливість поліпшити маркетингове забезпечення торгівлі, максимально підняти планку прибутковості операцій.

Підприємства будь-якої форми власності мають право на участь у зовнішньоекономічній (зовнішньоторговельній включно) діяльності, підписувати (заключать) експортні та імпортні договори (угоди) з іноземними партнерами. Тією чи іншою мірою велика кількість підприємств включена до зовнішньоекономічної підприємницької діяльності. При цьому за невеликим виключенням, для учасників зовнішньоекономічної діяльності не вимагається особлива регістрація або спеціальні дозволи.

ЗАЗ - єдине в Україні підприємство, яке володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, спорядження кузова і складання автомобіля. Динаміка розвитку ЗАЗу, пріоритетами якої є постійне прагнення удосконалювати власну продукцію, робота над втіленням нових ідей у життя і розширення модельного ряду автомобілів, свідчить про прогрес створення вітчизняного автомобіля.

Завжди потрібно пам’ятати, що науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів, автотоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно потребує удосконалення на підприємстві в кількох формах:

- матеріальний, тобто збільшити обмін продукцією, насамперед наукоємною, створеною за найновішими технологіями;

- нематеріальний - у вигляді креслень, формул, обміну інформацією, літературою та ін.; послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю.

Створення спільних підприємств, філіалів, іноземна практика робітників - одна з форм економічного співробітництва, що також повинна обов’язково використовуватися підприємством в його розвитку. Спільні підприємства наділяються широкими правами для здійснення експортних і імпортних операцій, і в результаті одержують значно більші можливості. Завдяки такому співробітництву погоджуються ціни на спільно вироблену продукцію і укладаються відповідні угоди.

За десятирічний період розвитку ПАТ "ЗАЗ" вдалося досягти високих виробничих і фінансових результатів: успішна реалізація інвестиційних програм, поетапна модернізація виробництва на Запорізькому автомобілебудівному заводі, як наслідок - збільшення обсягів виробництва.

Запорізький автомобілебудівний завод на сьогодні - візитна картка українського автомобілебудування. Найбільший український виробник автомобілів і єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів та експортує їх с трани ближньго зарубіжжя.

Запорізький автозавод активно розвивається завдяки інвестиціям у нове устаткування. Високий рівень технічного забезпечення виробництва став надійною основою для плідної співпраці з лідерами світового автомобілебудування: «Adam Opel», «GM DAT», «Сhery», «АВТОВАЗ», «ТАТА» й ін.

Після придбання «FSO» - найбільшого автовиробника Польщі – ПАТ «ЗАЗ» посилив свої зв'язки з «GM DAT» («General Motors Daewoo Auto & Technology»), підписавши угоди про складання і дистрибуцію на території СНД. До складу ПАТ "ЗАЗ" входять два автомобільні заводи, розташовані у Запоріжжі (єдиний автомобільний завод в Україні, оснащений кузовним цехом) і Іллічівську, а також завод з виготовлення двигунів у Мелітополі (двигуни з розподіленим уприскуванням палива, що відповідають нормам токсичності Євро-2 і Євро-3, з робочим об'ємом 1,2 л; 1,3л; 1,4 л).

Виробництво відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000 і вимогам, висунутим партнерами ПАТ "ЗАЗ", і орієнтоване в основному на споживачів автомобілів класу С (найбільш швидкоростучого сегменту ринку). Сьогодні Запорізький автозавод випускає понад 100 модифікацій автомобілів класів B, C, D, E, - від «Славути» і «Lanos до «Оpel» та «Chevrolet». Тенденція постійного оновлення модельного ряду залишається незмінною.

Була зроблена сегментація ринку, яка дозволила виявити основних гравців ринку. Результат аналізу показав, що ЗАЗ не дивлячись на кризу в 2008 році, коли компанія зменшила виробництво в 5,5 раз, вона не втратила позицій і є лідером автомобілебудуванні в Україну, що в свою чергу говорить про ефективне управління.

Український ринок пасажирських автомобілів входить до трійки найбільших швидкозростаючих європейських ринків. ПАТ "ЗАЗ" планує як зміцнення позицій на внутрішньому ринку України, так і подальше просування на привабливі російський, сирійський, египетський та інші автомобільні ринки.

Для   ПАТ   «ЗАЗ»   на теперішній час для розширення експорту оптимальним варіантом є|з'являється| вихід на нові ринки з|із| вже існуючою продукцією. Найбільш перспективними ринками є Півнична Африка, а саме Туніс, Марокко, Мавританія, Алжир, Лівія. Низькі ціни є одним з найсильніших переваг підприємства. На ринку автомобільної продукції, якнайкращим варіантом для ПАТ «ЗАЗ» є встановлення міцних дружніх зв'язків з посередницькими фірмами, що давно працюють на даних ринках.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

  1. Березовенко С. М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. - Сучасна система управління ЗЕД [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/30/7
  2. Автореферат магістерської дисертації Гаркуши Ольги Олексіївні на тему: Ефективність ЗЕД підприємств [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2003/fem/garkusha/diss/
  3. Автореф. дис. канд. екон. наук: / Ю.Є. Кирилова на тему: Розвиток зовнішньоекономічної діяльності [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://disser.com.ua/contents/37577.html
  4. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. ЦУЛ, 2002. Планування ЗЕД [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://mmlib.net/pages-3297.html
  5. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. ЦУЛ, 2002. Організація ЗЕД підприємства [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://mmlib.net/pages-3298.html
  6. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://in1.com.ua/article/2962/
  7. Оподаткування податком ЗЕД  [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-69017.html
  8. ЗАЗ сьогодні [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.avtozaz.com/about/today
  9. Структура підприємств, що входять до ПАТ «ЗАЗ» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ЗАЗ

10.  Партнери ПАТ «ЗАЗ» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.avtozaz.com/about/partners

11.  Інформація про компанію УкрАвто [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.ukravto.ua/ua/about_us

12.  Історія прідприємства ПАТ «ЗАЗ» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.avtozaz.com/about/history

13.  ЗАЗ Forza [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://autofun.com.ua/news/zaz-forza-foto-tsina-avto.html

14.  Зовнішньоекономічна діяльність ПАТ «ЗАЗ» - архів ПАТ «ЗАЗ».

15.  ЗЕД підприємства [Електронний ресурс]. – режим доступу:                 http://ua-referat.com/Зовнішньоекономічна_діяльність_підприємства_6

16.  Партнерські відносини в експортній діяльності - архів ПАТ «ЗАЗ»

17.  Механізм ціноутворення автомобіля SENS - архів ПАТ «ЗАЗ»

18.  Співпраця з країнами Європи та Азії по розрахунках - архів ПАТ «ЗАЗ»

19.  Mеханізм проведення експортних операцій  - архів ПАТ «ЗАЗ»

20.  Стаття / Юхновська Ю. О. на тему: Стратегії розвитку підприємства ПАТ «ЗАЗ» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2011_1/files/EC111_30.pdf

21.  Стаття Карнаух О. Ю. на тему: Основні аспекти формування та оцінки стратегії імпорту підприємств малого бізнесу [Електронний ресурс]. – режимдоступу:

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_2/Mostenska_211.htm

22.  Закупівля імпортних матеріалів - архів ПАТ «ЗАЗ»

23.  Причини, що спонукають підприємства до експорту, і фактори, які ускладнюють його [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://library.if.ua/book/76/5460.html

24.  Звіт з еспорту на 2008 рік - архів ПАТ «ЗАЗ».

25.  Звіт з експорту на 2009 рік - архів ПАТ «ЗАЗ».

26.  Звіт з експорту на 2010 рік - архів ПАТ «ЗАЗ».

27.  Звіт з експорту на 2011 рік - архів ПАТ «ЗАЗ».

28.  Структура експортного потенціалу - архів ПАТ «ЗАЗ».

29.  Завдання|задачі| та пріоритетні напрями|направлення| розвитку експорту продукції - архів ПАТ «ЗАЗ».

30.  Основні складові внутрішнього середовища підприємства - архів ПАТ «ЗАЗ».

31.  Автомобілебудування в Україні [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://studrada.com.ua/content/11-генезис-адміністративно-правового-регулювання-у-сфері-автомобілебудування-в-україні-у-зак

32.  Розвиток автомобілебудування в Україні [Електронний ресурс]. – режим доступу:  http://ua.textreferat.com/referat-9473.html

33.  Асоціація автовиробників України «Укравтопром» [Електронний ресурс]. – режим доступу:    http://ukrautoprom.com.ua/index.php

34.  ТОВ «Єврокар» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.eurocar.com.ua/ru/o-kompanii

35.  Корпорація «Богдан» [Електронний ресурс]. – режим доступу:  http://bogdan.ua/corporation.html

36.  ТОВ " КрАСЗ " [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.krasz.com.ua/predpriyatie.htm

37.  Дослідження ринку автомобілів [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://coolreferat.com/Дослідження_ринку_автомобілів_2009-2010_рр

38.  Сегментація та обсяги ринку на 2011 рік [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ukrautoprom.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=120&Itemid=93

39.  Украинская Автомобильная Корпорация [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=12974

40.  Новий український автомобіль "ЗАЗ Forza" [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ua-reporter.com/novosti/95628


ДОДАТОК А


ДЕТАЛИ ФАЙЛА:

Имя прикрепленного файла:   Управління зовнішньоекономічної діяльності ПАТ ЗАЗ.zip

Размер файла:    229.55 Кбайт

Скачиваний:   291 Скачиваний

Добавлено: :     10/28/2016 12:42
   Rambler's Top100    Š ⠫®£ TUT.BY