ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ»

(на прикладі Санаторію «Авангард»)

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………… 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ…………………………………………12

1.1            Природа лікувально-оздоровчих ресурсів України як основа туристичного потенціалу………….…………………………………………… 12

1.2            Класифікація основних лікувально-оздоровчихресурсів України…………………………………………………………………………...26

1.3            Характеристика лікувально-оздоровчі закладів Україні ………..37

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ РЕСУРСІВ НА ПРИКЛАДІ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД» ……………………………………44

2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження – санаторію «Авангард»………………………………………………………………………44

2.2. Аналіз існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, їх організації та використання підприємствами туристичної індустрії України51

2.3. Дослідження ефективності організації та використання лікувально-оздоровчих ресурсів України у Санаторії «Авангард»………………………..59

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ НА ПРИКЛАДІ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД» …………………………………………………………………...68

3.1            Основні причини виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард» ………………………………………………………………………68

3.2            Методи підвищення ефективності використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард» …………………………………………………………72

3.3            Вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів .......79

ВИСНОВКИ ………...…………………………………………………….88

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ……………92

ДОДАТКИ…………………………………………………………………99

ВСТУП

Актуальність теми дослідженнявизначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально-оздоровчих ресурсів, а самерозвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою.По-перше, рівень розвитку оздоровчого туризму загалом важливий для кожної людини. Оздоровчий туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів, спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики.По-друге, залишається не сформованим попит на оздоровчі послуги. За спільними даними, 70% українців не приділяють своєму здоров'ю особливої уваги, не дбають про нього в повсякденному житті. У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму.По-третє, збереження і відтворення трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.

Необхідність вирішення зазначених вище проблем організації оздоровчого туризму й обумовлює актуальність тематикидипломної роботи.

В даний час курортна рекреаційно-туристична сфера забезпечує більше 10% світового валового продукту, інвестицій, робочих місць і споживчих витрат. За прогнозами Всесвітньої туристської організації, в 2012 р. кількість туристичних поїздок становитиме більше 930 млн., а надходження від них досягнуть 1,1 трлн. доларів. Рекреаційної туризм, пов'язаний з поїздкою на курорт для відновлення здоров'я, в цьому відношенні є абсолютно новою формою діяльності. Причому, якщо за показником людино-дня перебування рекреаційний туризм займає поки що менше 1% в загальносвітовому туристичному обороті, то його прибутковість складає більше 5%. Глобальний екологічний та економічна криза серйозно підвищив інтерес до рекреаційної можливості курортної медицини, яка оптимально впливає на стан трудових ресурсів. На початку III-го тисячоліття людство знову звернулося до природних методів оздоровлення.

В Україні, за прогнозами експертів, розвиток інноваційних центрів здоров'я у вигляді т.зв. рекропарків, рекрополісів, курортополісів і рекреаційних зон в традиційних курортних регіонах (Карпати, Полісся, узбережжя Азовського і Чорного морів) дозволить сформувати загальнонаціональну оздоровчу мережу, інтегровану в міжнародне світове співтовариство. Діяльність у сфері поліпшення роботи курортів і санаторіїв Україна повинна перетворити курортну справу в високорентабельну і конкурентоспроможну галузь економіки, оскільки Україна має великі природні географічні та соціально-культурні рекреаційні ресурси. Ці ресурси мають такі незаперечні якості, як привабливість, доступність, екскурсійна значимість, потенційний запас і ін. Причому, привабливим мотивом прагнення до соціально-культурних ресурсів зазвичай служать відпочинок, дозвілля, розваги, пізнання, паломництво, ностальгія, а в останні роки - ділові зустрічі, переговори і конференції для вирішення різноманітних проблем бізнесу. Об'єднані з ними, як правило, територіально, природно-географічні ресурси є привабливими для реалізації завдань відновлювального лікування, оздоровлення, фізичного удосконалення і досягнення високих спортивних результатів.

Природно-географічні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, сприятливі для рекреації - відновлення духовної і фізичної сили, витраченої під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

Соціально-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятники архітектури, історії, музеї, археологічні, культурно-історичні явища (етнографічні, релігійні), місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних вчених, письменників, акторів, політичних діячів, та ін.. На території нашої країни діють 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказників, дендропарки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, що належать до природоохоронних територій. Серед останніх такі відомі, як Асканія-Нова, Шацький національний природний парк, "Софіївка", "Олександрія", Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці, острів Хортиця, водні ресурси (Чорного і Азовського морів, понад 70 тис. річок, найбільші з яких Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець і Дунай, а також понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові (передусім ліси гірських районів та ті, які знаходяться поблизу водоймищ і річок), каньйони Дністра (на Тернопільщині), пам'ятки природи - Скала Довбуша, Кам'яна Могила, Великий каньйон у Криму, урочище Монастирище, біосферні заповідники (Карпатський площею 53,6 тис. кв. км, або 2,5% території Карпатського регіону, де сконцентровані найбільші в Європі ділянки букових і ялицево-букових лісів і 2,2 тис. видів живих організмів; Дунайський), острів Зміїний у Чорному морі та ін За деякими оцінками, Україна має досить різноманітну біоту - понад 70 тис. видів, вартість яких оцінена в 7600 млрд дол. США. За видовим багатством, зокрема рідкісних видів, Україна посідає сьоме місце в Європі, а за кількістю збережених глобально уразливих європейських видів - п'яте.

Враховуючи, що медична реабілітація пацієнтів з різними захворюваннями, яка проводиться в курортних умовах, орієнтована, перш за все, на застосування адекватних методів активує, рухової терапії, комплексні програми відновного лікування останнім часом стали доповнюватися не тільки реабілітаційними, але і рекреаційними (оздоровчими, пізнавальними , туристичними, спортивними), послугами.

Метоюдипломної роботи є дослідження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії, зокрема, санаторієм «Авангард». Відповідно до мети поставлено та вирішено наступні завдання:

-                     вивчення природи лікувально-оздоровчих закладів на Україні, так як це являється основа туристичного потенціалу;

-                     дослідження основних лікувально-оздоровчих ресурсів України та їх класифікація;

-                     характеристикаокремих лікувально-оздоровчих закладів України;

-                     аналізосновних економічних результатів господарсько-фінансової діяльності об’єктадослідження - санаторію «Авангард»;

-                     діагностика існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, розкриючи їх організацію й використання туристичними підприємствами України;

-                     визначення основних причин виникнення кризових ситуацій об’єкта нашогодослідження - санаторію «Авангард»;

-                     виявленнярезервів підвищення ефективності організації та використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих ресурсів та, зокрема, санаторію «Авангард».

Об’єктомдослідження виступає підприємство туристичної індустрії України - санаторій «Авангард », м. Немирів, Вінницької області.

Предметом –є теоретичні, методичні та практичні питання щодо оптимізації лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Теоретико-методологічною базою дослідження послужили роботи вітчизняних науковців в області туризму, економіки, екології, курортології, анімації таких як Ветрова Н.М., Максименко Н.В.,  Парфіненко  А.Ю., Заставецький Т.; Буйленко В.Ф., Зорин И.В., Каверина Т.П., Квартальнов В.А.; інформаціяз підприємства – санаторію «Авангард».

Нaукoвa нoвизнa oдеpжaних pезультaтiв пoлягaє у :

-                     визначенні потенціалу України щодо використання лікувально-оздоровчих ресурсів;

-                     дoслiдженнi неoбхiднoстi удoскoнaлення iснуючoї організаційної стpуктуpи;

-                     пoшуку мехaнiзмiв oптимiзaцiї дaнoї структури санаторію «Авангард».

Ефективність та впровадження результатів полягає в тому, щоб покращити організаційну ланку лікувально-оздоровчого закладу та виявити можливості й недоліки курортної бази України.

Основними положеннями дипломної роботи є наступні.

У вступі роботи визначено: актуальність дослідження, мета дослідження, предмет та об’єкт дослідження, методологія дослідження.

У першому розділі в основному висвітлена теоретична думка щодо лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Природа лікувально-оздоровчих ресурсів. В Україні лікувально-оздоровчий відпочинок має багатовікову традицію, а бальнеологічна школа, накопичила унікальний досвід використання природних лікувальних ресурсів, складовою частиною яких є кліматотерапія, мінеральні води та природні ресурси (лікувальні солі, грязі). Вартість лікування і проживання в санаторіях і готелях значно дешевше, ніж на європейських курортах, так, наприклад вартість масажу тіла (1,5 години) - від 10 доларів. Географічне розташування України (в центрі Європи) і наявність великої частоти авіарейсів, включаючи авіакомпанії «low cost» - робить подорож на українські курорти зручним і недорогим.

Лікувальні курорти Карпат і Криму, їх унікальні кліматичні умови і чудова природа дає дивовижні лікувальний ефект у комплексі.

Основні термомінеральні курорти знаходяться в західній частині України - у Закарпатті.

Так само різноманітні природні ресурси іншій області України - Криму. Це - лікувальні грязі, морське повітря, м'який морський клімат, різноманітність флори, кримські гори, і рівнини, озера і печери. У вільний від лікувальних процедур час, гості українських курортів можуть відвідати велику кількість унікальних історичних місць. Кліматологічні лікування застосовується на всіх кримських курортах круглий рік.

За основною класифікацією лікувально-оздоровчі ресурси поділяються на такі типи:

1. Бальнеогрязевий курорт

2. Бальнеокліматичний курорт

3. Бальнеологічний курорт

4. Грязьовий курорт

5. Кліматолікувальний курорт і кумис

6. Кліматичний курорт.

За цими типами буде проведена повна класифікація.

Найвідоміші лікувально-оздоровчі заклади в Україні: Авангард (санаторій- м. Немирів, Вінницька обл.),  АЙ-ДАНІЛЬ (санаторно-курортний комплекс- м. Ялта, Автономна Республіка Крим), АЙ-ПЕТРІ(санаторій- м.Ялта, Автономна Республіка Крим), АКВАДАР(санаторій- смт Маньківка, Маньківський р-н., Черкаська обл.), АЛУШТА(санаторій- м. Алушта, Автономна Республіка Крим), АЛУШТИНСЬКИЙ (санаторій- м. Алушта, Автономна Республіка Крим), АЛЬБАТРОС (оздоровчо-санаторний комплекс- м. Севастополь, Автономна Республіка Крим),АНТЕЙ (санаторій-профілакторій- смт. Нові Санжари, Новосанжарський р-н., Полтавська обл.), Аркада (санаторій м. Трускавець, Львівська обл.), Барвінок(офтальмологічний санаторій с. Мшанець, Зборівський р-н., Тернопільська обл.). Окрім переліку подається їх характеристика.

Удругому розділіпроведено дослідження діяльності санаторію «Авангард». Перш за все це загальна характеристика самого підприємства.

Проводитиметься аналіз відомих лікувально-оздоровчих ресурсів України, їх основна організація й використання підприємствами туристичної індустрії. Цей пункт присвячуєтьсядослідженню ефективності організаціївикористання підприємством туристичної індустрії лікувально-оздоровчих ресурсівУкраїни.

У третьому розділі будуть проведені шляхи підвищення ефективності роботи лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард».

Завдання розділу є наступні: виявлення основних причини  виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард». Пропозиції щодо методів підвищення ефективності використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих закладу на прикладі санаторію «Авангард», впровадити свою думку щодовдосконаленняорганізаціїлікувально-оздоровчихзакладівУкраїни.

У виснoвкaх підведемопідсумки теоретичних зaсaд й aнaлiтичнoгo aнaлiзу лікувально-оздоровчих ресурсів тa надaнi пpoпoзицiї i pекoмендaцiї для вдосконалення тa oптимiзaцiї санаторію «Авангард».

Стpуктуpa диплoмнoї poбoти склaдaється iз вступу, тpьoх poздiлiв, виснoвкiв, списку викopистaних джерел (104 нaйменувaння). Зaгaльний обсяг диплoмнoї poбoти – 115 стopiнoк, у тoму числi oснoвнoгo тексту – 103 стopiнок. Тaкoж у диплoмнiй poбoтi мiститься 5 тaблицi, 4 фopмули, 7 pисункiв.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1.1 Природа лікувально-оздоровчих ресурсів України як основа туристичного потенціалу

Природою лікувально-оздоровчих ресурсівУкраїни є сукупністьприродних речовин, які несуть в собі властивості лікування та оздоровлення,  місця де проходить їх використання мають назву курорти. Курорт - територія, що володіє природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх застосування з лікувально-профілактичними цілями. Також курорт –це місцевість, що має цінними природними властивостями, придатними для лікування мінеральними водами, лікувальними грязями або особливими кліматичними умовами (моря, озера, гірські ландшафти, лісові місцевості, степу та ін.)[17, c. 67].

До курортів пред'являються наступні вимоги:

1) наявність природних лікувальних факторів, що забезпечують нормальне функціонування курорту;

2) необхідні технічні пристрої і споруди для раціонального застосування курортних факторів (басейни, грязелікарні, пляжі і т.д.);

3) спеціально пристосовані приміщення для лікування та житла (санаторії, будинки відпочинку);

4) наявність лікувально-профілактичних установ, які забезпечують медичне обслуговування хворих і відпочиваючих;

5) наявність оздоровчих закладів, спортивних споруд та майданчиків;

6) наявність закладів громадського користування, закладів громадського харчування, торговельного та побутового обслуговування, культурно-просвітницьких установ;

7) зручні під'їзди і засоби сполучення;

8) упорядкована територія, інженерно технічні споруди, що забезпечують електроі водопостачання, каналізацію.

Діяльність по використанню лікувально-оздоровчих ресурсів- це лікувально-оздоровчий туризм,який передбачає переміщення резидентів та нерезидентів в межах державних кордонів і за межі державних кордонів на строк не менше 20 год. і не більше 6 міс. в оздоровчих цілях, метою профілактики різних захворювань організму людини. Лікувально-оздоровчий туризм заснований на курортології.

Курортологія - це наука про природні лікувальні фактори, їх вплив на організм і методи використання в лікувально-профілактичних цілях[38, c. 9].

Основні розділи курортології:

1. Бальнеологія - розділ курортології, що вивчає лікувальні мінеральні води, їх походження, фізико хімічні властивості, вплив на організм при різних захворюваннях, розробляє показання до їх застосування на курортах і в некурортних умовах.

2. Бальнеотерапія - методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму природними і штучно приготованими мінеральними водами на курортах і в некурортних умовах.

3. Грязелікування - метод лікування, профілактики захворювань організму з використанням пелоїдів, тобто лікувальних грязей різного походження, на курортах і в некурортних умовах.

4. Кліматотерапія - сукупність методів лікування та профілактики захворювань організму з використанням дозованого впливу кліматопогодних факторів і спеціальних кліматопроцедур на організм людини.

5. Курортографія - опис місця розташування та природних умов курортів і курортних місцевостей з характеристикою їх лікувальних факторів, бальнеотерапевтичних, кліматотерапевтіческіх та інших умов для лікування і відпочинку.

Зародження і розвиток курортів. Лікувально-оздоровчий туризм належить до найбільш древніх видів туристської індустрії. З античних часів люди навчилися використовувати мінеральні води і лікувальні грязі в лікувальних цілях. До числа найбільш стародавніх (бронзовий вік) матеріальних свідчень про лікування мінеральними водами відносяться руїни капітальних споруд на джерелах вуглекислих вод в околицях сучасного швейцарського курорту Санкт Моріц.

Руїни подібних споруд періоду римського панування збереглися в різних сучасних курортах Румунії, на узбережжі озера Балатон в Угорщині, Бадена в Швейцарії і Австрії, Вісбадена в Німеччині, Екслебена у Франції. На території Італії, особливо в Лаціуме і на узбережжі Неаполітанської затоки, були численні курорти з мінеральними джерелами. Великою популярністю користувався курорт Байї з террасообразно розташованими термами, який був улюбленим місцем відпочинку римської знаті [29, c. 31].

У ранньому Середньовіччі відомими курортами були плом бьер Ле Бен і Ахен. Надалі прославилися мінеральні джерела спа Котре, відродилася слава відомих із старовини джерел Абано Терме. У середині XIV ст. був заснований курорт Карлсбад (нині Карлові Вари). На початку XIV ст. Баден Баден став активно відвідуваним курортом.

Так, на початку XVII ст. у Франції була створена курортна інспектура, у завдання якої входив нагляд за станом курортів та їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувало залишатися виключною привілеєм знаті. У XVIII-XIX ст. починається інтенсивний розвиток європейських курортів на основі комерційного підходу. Пожвавлення курортного справи супроводжувалося розширенням кола їх відвідувачів за рахунок представників буржуазії, чиновників та інтелігенції. У XVIII-XIX ст. "На води" у Баден Баден, Вісбаден і Карлсбад стали їздити влітку багато росіян.

В даний час курортна справа найкраще розвинене у Франції (більше 100 здравниць), Німеччини, Австрії, Чехії, Угорщини, Болгарії та Румунії. Значні успіхи у розвитку курортної справи зробив Ізраїль, який перетворив Мертве море у всесвітньо відомий центр курортології.

У 1958 р. була заснована Міжнародна федерація з курортної справи. Спочатку її завданнями були соціальні проблеми курортної справи і організація санаторно-курортної допомоги інвалідам Другої світової війни. Надалі виникла справжня курортна індустрія.

Зони лікувально-оздоровчих ресурсів України. Серед курортів України представлені всі типи курортів, яких вони налічують:

1. Алупка - приморський кліматичний курорт в Криму. Показання для направлення на курорт: специфічні захворювання органів дихання. Кліматична характеристика: жарке літо, тепла осінь, м'яка зима. Сезон купання вЧорному морі - з травня по вересень, температура води в морі досягає 18-24 ° С. Лікувальні пляжі - галькові.
2. Алушта - кліматичний приморський передгірний курорт в Криму. . Відзначається сприятливе поєднання морського повітря і повітря гірських лісів. Показання для направлення на курорт: хвороби системи кровообігу, дихання, нервової системи, порушення обміну речовин, хвороби шкіри. Кліматична характеристика: жарке літо, тепла осінь, м'яка зима, середньорічна температура повітря +12 ° С. Сезон купання в морі з травня по вересень. Морські пляжі - галькові і піщані
3. Бердянськ - бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт на північному березі Азовського моря Запорізької області. Природні лікувальні фактори: приморський клімат, мулові пелоїди, ропа лиманів, мінеральні хлоридні натрієві йодо-бромні води з мінералізацією від 12 до 60 г/дм3, слабомінералізована хлоридна натрієва мінеральна вода "Бердянська". Показання для направлення на курорт: хвороби опорно-рухової системи, кровообігу, органів дихання, нервової системи, ендокринної, сечостатевої системи, порушення обміну речовин. Кліматична характеристика: сухе жарке літо (температура повітря до 33 ° С), м'яка зима з нестійким сніговим покривом. Сезон купання в Азовському морі з травня по вересень (вода прогрівається до 26-30 ° С). Морські пляжі піщані. Сприятливе поєднання морського і степового повітря.
4. Березовські Мінеральні Води - бальнеологічний питний курорт степової зони Харківської області. Природні лікувальні фактори: гідрокарбонатні, різного катіонного складу з підвищеним вмістом органічних речовин, кремнієві води. Показання для направлення на курорт: захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, порушення обміну речовин, хвороби систем кровообігу, дихання, ендокринної, сечостатевої, кістково-м'язової, нервової. Кліматична характеристика: клімат помірно континентальний, жарке літо (20 ° С), м'яка зима (-7 ° С).
5. Конча-Заспа - бальнеологічний, кліматичний курорт в Київській області, в лісовій зоні. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови, хвойно-листяні ліси, мінеральні радонові води. Показання для направлення на курорт: захворювання серцево-судинної, дихальної, нервової, сечостатевої, ендокринної систем, кістково-м'язової системи, травлення та порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: тепле літо, м'яка зима, помірно-континентальний клімат.
6. Ворохта - кліматичний низькогірний курорт в Івано-Франківській області. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови низькогір’я. Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання туберкульозної та нетуберкульозної етіології. Розташований на висоті 800-850 м над рівнем моря в долині річки Прут, на північному схилі східних Карпат. Кліматична характеристика: тепле літо з температурою повітря +18 ° С, м'яка зима (-6 ° С).
7. Голубине - кліматичний, бальнеологічний курорт Закарпатській області. Природні лікувальні фактори: вуглекислі борні гідрокарбонатні натрієві мінеральні води. Проводиться пляшковий розлив води «Лужанська», «Лужанська-7». Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, хвороби систем кровообігу, дихальної, нервової, ендокринної, сечостатевої, кістково-м'язової. Розташований у Свалявському районі в долині річки Пінія, між селами Голубине і Поляна. Кліматична характеристика: клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря +10 ° С. Тривалий тепле літо, самий холодний місяць - січень з температурою повітря від -5 ° С до -25 ° С.
8. Курорт Євпаторія - старий приморський бальнеогрязевий і кліматичний курорт наберезі Каламітської затоки Чорного моря. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови чорноморського курорту, мулові пелоїди, ропа Мойнакського озера, мінеральні термальні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води, бромисті хлоридні натрієві води високої мінералізації, гідрокарбонатно-хлоридна натрієва борна, гідрокарбонатна хлоридна натрієва мінеральна вода. Є міський бювет мінеральної води, свердловина № 13. Крім санаторно-курортного лікування дітей та підлітків, широко організовано їх оздоровлення. Функціонують 37 санаторіїв, у т.ч. 10 спеціалізованих дитячих санаторіїв МОЗ України та МОЗ АР Крим, санаторії для дітей з батьками, дитячі оздоровчі центри, санаторні дитячі садки для дошкільнят. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної, травної систем, порушення обмінних процесів шкіри, наслідків радіаційної дії. Кліматична характеристика: тривале спекотне літо, суха тепла осінь, велика кількість сонячних днів (до 257), відсутні різкі коливання температури повітря. Характерні морські бризи, поєднання теплого морського і степового клімату, цілюще повітря лиманів. Пляжі - піщані, морське дно - піщане. Сезон купання в морі - з травня по вересень.
9. Кирилівка - кліматичний і грязьовий приморський курорт місцевого значення Запорізької області. Природні лікувальні фактори: мулові сульфідні пелоїди, ропа Утлюкського та Молочного лиманів хлоридно-сульфідного натрієво-кальцієвого типу, хлоридні натрієві розсоли. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової, дихальної систем, гінекологічна патологія. Розташований на березі Азовського моря і Утлюгского лиману, відокремленого від моря піщаною косою. Розташований на висоті 10 м над рівнем моря, в 40 км від залізничної станції. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, степовий. Тепле літо з температурою повітря в липні до +21 ° С, м'яка зима з температурою повітря у січні до -6 ° С. Берег моря - пологий, піщані пляжі - довжиною понад 250 м.
10. Косів - кліматичний курорт місцевого значення Івано-Франківської області. Природні лікувальні фактори: кліматичні умови хвойно-листяних лісів. Показання для направлення на курорт: неспецифічні і специфічні захворювання органів дихання. Розташований в долині річки Рибниця, у відрогах південно-східних Карпат, на висоті 145 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: клімат м'який, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні до +18 ° С, у січні -7 ° С.
11. Любінь Великий - бальнеологічний курорт Львівській області, на висоті 275 м над рівнем моря. Природні лікувальні фактори: слабосульфідні-гідросульфідно гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві, малої мінералізації води, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання серцево-судинної, нервової, дихальної систем, опорно-рухового апарату, травної, ендокринної, сечостатевої систем, шкіри, порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: клімат м'який, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18,5 ° С, у січні -4 ° С. Середньорічна температура повітря 8 ° С, відносна вологість 60%. Протікає річка Верещиця з мальовничими берегами.
12. Курорт Миргород - бальнеологічний питний і грязьовий курорт в лісостеповій зоні Полтавської області. Природні лікувальні фактори: маломінералізована хлоридна натрієва вода, мінеральні йодобромні хлоридно-натрієві розсоли, торф'яні пелоїди в заплаві річки Хорол. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної, сечостатевої, хвороби шкіри. Кліматична характеристика: клімат м'який, без різких коливань температур. Середньорічна температура повітря 7 ° С, вологість 77%. У теплий період року відносна вологість до 20-30%, атмосферний тиск 765 мм рт. ст. Купання влітку - у річці Хорол.
13. Курорт Моршин - бальнеологічний передгірний курорт Львівській області. Природні лікувальні фактори: сульфатна, хлоридно-сульфатна, сульфатно-хлоридні натрієві, магнієво-натрієві розсоли. Використовується озокерит. Показання для направлення на курорт: хронічні захворювання органів травлення, кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, сечостатевої, ендокринної, порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: тепле літо (липень +20 ° С), м'яка зима (січень -4 °С), клімат помірно-континентальний. Курорт оточений мальовничими долинами, сосновими та листяними лісами, протікає річка Березниця. Передгір'я Карпат створює своєрідність кліматичних умов курорту.
14. Немирів - бальнеологічний курорт у Яворівському районі Львівської області. Природні лікувальні фактори: слабосульфідниє-гідросульфідно сульфатні, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві води малої мінералізації, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання нервової, серцево-судинної систем, травлення, кістково-м'язової, сечостатевої, ендокринної систем, захворювання шкіри. Розташований в 100 км від Львова. Кліматична характеристика: клімат м'який, помірно вологий, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18 ° С, м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -4 ° С. Курорт оточений листяно-хвойними лісами.
15. Одеса - бальнеогрязевий кліматичний приморський курорт включає групу: Куяльник, Лузанівка, Хаджибей, Лермонтовський, Аркадія, Великий Фонтан, Чорноморка, Кароліно-Бугаз, Затока, Приморський, Лебедівка, Мала Долина. Природні лікувальні фактори: мінеральні води хлоридні натрієві, гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві з підвищеним вмістом метакремніевоі кислоти, використовувані для внутрішнього та зовнішнього вживання, мулові сульфідні пелоїди Куяльницького і Шаболатського лиманів. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, опорно-рухового апарату, ураження центральної і периферичної нервової систем, серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної систем. Кліматична характеристика: поєднання морського, степового клімату солоних лиманів з теплим літом (липень +23 ° С) і м'якою зимою (січень -5 ° С).
16. Очаків - кліматичний курорт на Чорноморському узбережжі. Поєднання степового і морського клімату, дрібнопіщані пляж додають особливоїцінності курорту в лікуванні неспецифічних захворювань органів дихання, кровообігу, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної та сечостатевої систем. Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання. Розташоване за 70 км від м. Миколаєва та 150 км від м. Одеси. Кліматична характеристика: клімат теплий, помірно вологий, максимальна температура повітря влітку до +40 ° С, середньорічна температура +10 ° С, відносна вологість у червні-вересні 50-60%.
17. Поляна - бальнеологічний передгірний курорт лісової зони Закарпаття, в Свалявському районі. Природні лікувальні фактори: вуглекислі, борні гідрокарбонатні натрієві води (мінералізації 5,5-12,0 г/дм3) Полянського родовища "Поляна Квасова" і "Поляна Купель". Показання для направлення на курорт: хронічні захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, хвороби системи кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної, сечостатевої систем. Розташований на висоті 290 м над рівнем моря, в 9 км від залізничної станції Свалява, в 35 км від м.Мукачево, в мальовничій долині річки Пінія, притоці річки Латориці. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, тривалий тепле літо з максимальною температурою повітря до +30 ° С, м'яка зима. Річна кількість опадів від 900 до 1100 мм з превалюванням у червні і листопаді-жовтні. Середньорічна відносна вологість повітря 82%. Переважає північний напрям вітрів влітку, південний і південно-східне - восени і взимку.
18. Пуща-Водиця - кліматичний курорт в зоні хвойного лісу на північній околиці м. Києва. Природні лікувальні фактори: сприятливий клімат хвойних лісів. Показання для направлення на курорт: неспецифічні захворювання органів дихання, захворювання серцево-судинної, нервової систем.Находиться на висоті 150 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, тепле літо, м'яка зима, тепла суха осінь. Середньорічна температура повітря +7 ° С, відносна вологість 76%. У рік випадає до 600 мм опадів, є джерельні струмки, озера.
19. Рай-Оленівка - бальнеологічний питний курорт Харківської області. Природні лікувальні фактори: мінеральні води слабомінералізована гідрокарбонатні різного катіонного складу з підвищеним вмістом органічних речовин. Показання для направлення на курорт: хвороби шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин, реабілітація хворих в поставарійний періоді Чорнобильської катастрофи. Розташований в 12 км від м. Харкова в листяному лісі, на схилі пагорба. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний. Тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +21 ° С, середньомісячна температура повітря в січні -8 ° С. Середньорічна кількість опадів до 500 мм. Переважання західних вітрів влітку, південно-східних та східних - взимку.
20. Саки - бальнеогрязевий приморський курорт в західній частині Криму. Природні лікувальні фактори: мулові сульфідні пелоїди Східного басейну Сакського озера; ропа Сакського озера високої мінералізації (250-280 г/дм3), слабомінералізована гідрокарбонатно-хлоридна хлоридно-гідрокарбонатна натрієва термальна вода (температура +45 ° С). Показання для направлення на курорт: захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, системи кровообігу, дихальної, сечостатевої, ендокринної системи, шкіри, порушення обміну речовин. Знаходиться на березі Сакського озера, в 4 км від Чорноморського узбережжя, в 20 км від м. Євпаторії і 45 км від м. Сімферополя. Кліматична характеристика: сприятливий клімат з жарким літом (середньомісячна температура повітря в липні +23 ° С), м'якою зимою (середньомісячна температура повітря в лютому 2,1 ° С), кількістю опадів до 350 мм на рік. Характерні переважання сонячної погоди (2500 годин на рік), морські бризи.
21. Синяк - низькогірний бальнеологічний курорт Закарпатській області. Природні лікувальні фактори: мінеральна вода "Синяк" (вкв. № 15-Р та № 17-Р) - слабосульфідний, сульфатна натрієво-кальцієва маломінералізована. Показання для направлення на курорт: хвороби нервової системи, опорно-рухового апарату, сечостатевої системи, органів травлення, дихання, кровообігу, ендокринної системи.Розташований в 20 км від м. Мукачево, на висоті 420 м над рівнем моря, в мальовничій долині річки Матіїв , недалеко від озера Синякської улоговини. Кліматична характеристика: гірський клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +17 ° С, м'якою зимою з середньомісячною температурою повітря в січні -5 ° С. Підвищена вологість повітря (середньорічна вологість 67%), велика кількість опадів за рік (110 мм).
22. Слов'яногірськ - кліматичний курорт, в 34 км від м. Слов'янська. Природні лікувальні фактори: сприятливий клімат лісової зони, мінеральна вода хлоридно-сульфатна кальцієва, натрієво-кальцієва, залозиста слабкої мінералізації. Показання для направлення на курорт: неспецифічні захворювання легенів, хвороби нервової, серцево-судинної систем, органів дихання, травлення, кістково-м'язової системи, сечостатевої, ендокринної систем і шкіри. Знаходиться в долині річки Сіверський Донець. Кліматична характеристика: помірно-континентальний клімат, середньомісячна температура повітря в липні +30 ° С, у січні -6 ° С. Сезон купання в річці починається з травня і триває до серпня, температура води досягає 24 ° С. Пляжі - піщані.
23. Слов'янськ - найстаріший бальнеогрязевий курорт степової зони Донецької області. Природні лікувальні фактори: мулових сульфідні пелоїди і ропа озера Ріпного (мінералізація 130-140 г / дм 3), джерела мінеральних хлоридних натрієвих і хлоридно-сульфатних магнієво-кальцієво-натрієвих вод різної мінералізації. Показання для направлення на курорт: захворювання органів опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, сечостатевої, ендокринної систем, органів дихання і травлення. Розташований в межиріччі Сіверського Дінця і Казенного торця, в 110 км від м. Донецька, на березі озер Ріпне і Гедзів. Кліматична характеристика: континентальний клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +30 ° С, середньомісячна температура повітря в січні -8 ° С. Відносна вологість складає 80%. У літній період переважає ясна сонячна погода.
24. Трускавець - найстаріший бальнеологічний низькогірний питний курорт Львівській області. Природні лікувальні фактори: більше 25 джерел мінеральних вод з різним хімічним складом і різною мінералізацією. Трускавецьке родовище "Нафтуся"-гідрокарбонатні сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-кальцієві слабомінералізовані (0,5-1,0 г/дм3) води з підвищеним вмістом органічних речовин (10,0-45,0 г/дм3). Води джерел № № 1, 2, 12 та інші хлоридні, сульфатно-хлоридні натрієві, сульфатні кальцієво-натрієві малої та середньої мінералізації. Міцні розсоли йодо-бромисті, сульфатно-хлоридні магнієво-натрієві з підвищеним вмістом ортоборної кислоти (вкв. № 188-Е Бистрівского родовища) використовуються для виробництва солі «Барбара». Ефективне лікування озокеритом. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, обміну речовин, сечостатевої системи, кровообігу, органів дихання, кістково-м'язової системи, нервової та ендокринної систем. Розташований в 100 км від м. Львова, на висоті 400 м над рівнем моря, в мальовничій долині передгір'я Карпат. Кліматична характеристика: помірно-континентальний м'який клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +17 ° С, м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -6 ° С.
25. Феодосія - приморський кліматичний бальнеогрязевий курорт Криму. Природні лікувальні фактори: приморський, степовий клімат, сульфатно-хлоридна натрієва вода (мінералізація 4,6-5,5 г / дм 3), сульфідні хлоридні натрієві води (мінералізація 6,5-10,0 г/дм3). Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання, травлення, опорно-рухового апарату, нервової системи та органів кровообігу. Знаходиться в 116 км від м. Сімферополя на березі Феодосійської затоки. Кліматична характеристика: помірно континентальний клімат. Тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +24 ° С, м'якою зимою з середньомісячною температурою повітря у січні +1 ° С.
26. Хмільник - бальнеологічний курорт Вінницької області. Природні лікувальні фактори: мінеральні радонові води Новохмельнікского і Хмільницького родовищ (ділянки "Курортний" і "Голодкінскій") характеризуються як мінеральні слаборадонові-среднерадонові гідрокарбонатні магнієво-кальцієві води слабкої мінералізації. Широко використовуються торфові пелоїди Війтовецького родовища. Показання для направлення на курорт: захворювання органів опори та руху, ревматичні хвороби, серцево-судинні захворювання, хвороби нервової системи, ендокринної системи, захворювання шкіри, сечостатевої системи і шлункового тракту. Розташований в 65 км від м. Вінниці, на річці Південний Буг, на висоті 285 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: помірно-континентальний клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +20 ° С, тривала зима з частими відлигами і середньомісячною температурою повітря в січні -4 ° С. Число сонячних днів досягає 190. Відносна вологість повітря влітку складає 60%, середня швидкість вітру посилюється в зимові місяці (6 м / с). Масиви хвойно-листяних лісів додають своєрідності кліматичних умов.
27. Черче - бальнеогрязевий передгірний курорт Івано-Франківської області. Природні лікувальні фактори: мінеральні води - сульфідні мінеральні води, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, захворювання органів травлення, сечостатевої системи, органів дихання, кровообігу, ендокринної системи та порушення обмінних процесів. Знаходиться  80 км від м. Львова, у передгір'ях Карпат, на висоті 300 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18 ° С, помірно м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -5 ° С.
28. Ялта - найстаріший кліматичний приморський курорт в Криму. Природні лікувальні фактори: сприятливі умови передгірного приморського субтропічного клімату північно-середземноморського типу, ландшафтотерапія, маломінералізована сульфатно-гідрокарбонатна різного катіонного складу мінеральна вода свердловини № 6837 м. Ялти (початкові дослідження етапу клінічної апробації). Показання для направлення на курорт: специфічні і неспецифічні захворювання органів дихання, кровообігу, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної, порушення обмінних процесів, захворювання шкіри. Кліматична характеристика: м'який середземноморської клімат, спекотне літо з середньомісячною температурою повітря в липні +24 ° С, Нетривала м'яка зима. Переважання ясних сонячних днів (2250 годин на рік). Відносна вологість повітря нижче, ніж на курортах Кавказу. Тривалий сезон купання в морі (з травня по жовтень).
29. Яремче –гірськокліматичний курорт Івано-Франківської області. Природні лікувальні фактори: сприятливий клімат гірського курорту лісової зони. Показання для направлення на курорт: специфічні і неспецифічні захворювання органів дихання. Знаходиться в 70 км від м. Івано-Франківська, в долині річки Прут, на висоті 665 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +17 ° С, м'якою зимою з середньомісячною температурою повітря в січні -6 ° С [16, c. 287].

Отже, нами досліджено курорти України, що пропонують істотний лікувально-оздоровчий потенціал, який успішно застосовується в санаторно-курортному лікуванні.

1.2    Класифікація основних лікувально-оздоровчих ресурсів України

Лікувально-оздоровчі ресурси можна класифікувати за такими ознаками як типи лікувально-оздоровчих ресурсів й методи лікування та оздоровлення.

Типи лікувально-оздоровчих ресурсів. Всі лікувально-оздоровчі ресурси ділимо на 6 типів [58, c. 33]:

1. Бальнеогрязевий курорт - тип курорту, де під бальнеотерапією розуміється сукупність лікувальних методів, заснованих на використанні мінеральних вод. Мінеральні води, які утворюються в надрах землі під впливом різних геологічних процесів, містять різні солі в іонізованому вигляді (гідрокарбонатні, хлоридні, сульфідні нітратні води та ін). По газовому складу розрізняють води вуглекислі, сірководневі, радонові, азотні. Крім того, в залежності від хімічного складу виділяються води, що містять біологічно активні мікроелементи, йодобромні, залізисті, кременисті, миш'яковисті. За кількістю (і грамах) мінеральних солей, розчинених в 1 л води, розрізняють води слабкою (2-2,5 г / л), середньої (5-15 г / л) і високої (більш 15 г / л) мінералізації. Крім того, враховують кислотність мінеральної води, їїтемпературу.

2. Внутрішній прийом мінеральних вод - одне з найстаріших методів лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, порушень обміну речовин в організмі. Велике значення внутрішньому застосування мінеральних вод надавали видатні вітчизняні клініцисти - Г.А. Захар'їн, С.П. Боткін, VI.І. Певзнер, В.А. Александров. На їхню думку, при деяких захворюваннях мінеральні води за своїм лікувальній дії перевершують багато медикаментів. Сучасна бальнеологія розглядає внутрішнє застосування мінеральної води як спробу корекції порушень ендоекологічного середовища, як метод ендоекологічної терапії.

3. Грязьовий курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів виступають лікувальні грязі. Грязелікування є одним з найбільш древніх методів лікування з використанням природних факторів. З лікувальною метою бруду застосовували в Давньому Єгипті, Стародавньому Римі, Індії. Одним із самих древніх можна вважати застосування лікування грязями в Криму, про що свідчать записи Плінія Старшого. Про «єгипетському» способі лікування мулом Нілу писав Клавдій Гален в II столітті до н.е. В Італії, виявивши швидке загоєння ран на ногах коней, що проходили через бруду уздовж мінеральних струмків, стали застосовувати бруду вулканічного походження, протягом декількох місяців настояні на мінеральній воді для лікування бойових ран воїнів. Лікувальні грязі або полоїди (термін запропонований Комітетом Міжнародного товариства гідрології) - це природні колоїдні органо-мінеральні утворення (мулові, торф'яні, сопкові), що мають високу пластичність, теплоємність і повільної тепловіддачею, що містять біологічно активні речовини (солі, гази, вітаміни, ферменти, гормони та ін.) і живі мікроорганізми. За своїм походженням, яке визначає особливості їх складу і лікувальні властивості, лікувальні грязі поділяються на шість типів: торф'яні грязі, сапропелі, сульфідні мулові грязі, глинисті мули, сопкові і гідротермальні бруду [18, c. 93].

Про вплив клімату на стан здоров'я та особливості перебігу хвороби писав у своїх працях ще Гіппократ, а через два століття Галіен відправляв хворих на сухоти лікуватися до моря чи в гори. Наукове вивчення впливу кліматичних факторів на здоров'я людини почалося тільки в XIX столітті. Велику увагу цій проблемі приділяли С.П. Боткін, В.А. Манассін і багато інших вітчизняних клініцистів. Один з основоположників вітчизняної терапії та курортології Г.А. Захар'їн в курсі факультетської терапії читав окрему лекцію про кліматотерапію, підкреслюючи її значення і в той же час вказуючи на недостатнє знання лікарями її положень. Він говорив: «Мало є хвороб, де правильні кліматичні умови не повинні важливе значення, не можна визнати, щоб більшість лікарів були б добре знайомими з кліматолікуванням і правильно його призначали, навпаки, часто доводиться спостерігати, що від кліматичної терапії чекають того, чого вона не в силах дати, і не користуються тим, що вона дати в змозі ».

3. Кліматичний курорти - тип курорту, де клімат є універсальним лікувальним фактором на курорті. Всі кліматичні чинники (атмосферний тиск, температура, вологість, вітер, сонячна радіація та ін.) зумовлені висотою над рівнем моря, широтою і довготою місцевості, поряд з особливостями ландшафту складають середу, що діє на людину в сукупності, а ландшафтно-кліматичні характеристики створюють той фон, на якому найбільш ефективно діють і інші лікувальні курортні чинники. Біологічна дія клімату різноманітне: заспокоює і тонізує нервову систему, покращує регуляцію життєвих процесів (активізує обмін речовин, функцію дихання, кровообігу, травлення), підвищує опірність інфекційним захворюванням. Кліматотерапія застосовується в комплексі з адекватною медикаментозною терапією, гідротерапією, масажем, лікувальною фізкультурою.

4. Бальнеокліматичний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів виступає клімат і мінеральні води.

5. Бальнеологічний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів використовуються мінеральні води (для внутрішнього та зовнішнього застосування). Бальнеологія охоплює дві нерівні з точки зору обсягу туристичного потоку області - бальнеологічні програми (тобто санаторно-курортний відпочинок) і сам туризм як такої. Санаторно-курортний відпочинок базується на природних ресурсах конкретного регіону - це найбільш затребуваний туристичний продукт у секторі лікувально-оздоровчих турів, які сьогодні пропонує чи не кожна друга операторська та агентська компанія. У той же час, в рамках таких турів туристу крім лікувальних процедур пропонується велика екскурсійна програма.

Географія лікувальних поїздок тісно пов'язана з досягненнями в цій галузі тієї чи іншої країни. За свідченням фахівців - це перш за все Німеччина, Швейцарія, Ізраїль, США, а також Великобританія та Італія.

Спектр пропозицій лікувально-оздоровчого відпочинку більш широкий: Чеська республіка, Ізраїль, Угорщина, Німеччина, Словаччина, Чорногорія, Італія, Франція, Швейцарія, Австрія. Як додаткова послуга лікувально-оздоровчі процедури нерідко замовляються також в Румунії, Греції, Туреччині, Тунісі, Йорданії. Зачатки бальнеології з'явилися у V ст. до н.е., коли давньогрецький вчений Геродот запропонував спосіб вживання і описав показання до призначення мінеральних вод. У творах Гіппократа (IV ст. До н.е.) згадується про лікувальні властивості річковий, солоної і морської води. Він першим зайнявся вивченням впливу води на організм людини і в своїх працях описав особливості сприятливого впливу теплої води в одних випадках і холодної в Інших. Римському лікаря Архігену (I ст н.е.) належить перша класифікація мінеральних вод. У XV ст. італійський монах Дж. Савонарола випустив «Трактат про італійських мінеральних водах», що містить вказівки про користування мінеральними ваннами. У XVI ст. були опубліковані лекції італійського лікаря - «Сім книг про теплих водах», в яких автор намагається з'ясувати хімічний склад мінеральних вод. Початок наукової бальнеології в XVII-ХVIII ст. поклав німецький учений Ф. Гофман, який вперше встановив хімічний склад мінеральних вод і присутність у них солей вугільної кислоти, кухонної солі, сірчанокислої магнезії і ін Шведський хімік І.Я. Берцеліус в 1822 р. зробив точні хімічні аналізи мінеральних джерел у Карлових Варах (Карлсбад) і розробив наукові прийоми визначення складу мінеральних вод. З плином часу у зв'язку з розвитком природничих наук і медицини бальнеологія почала швидко розвиватися, і перетворилася на велику область теоретичної та практичної медицини [18, c. 10].

В якості основних критеріїв оцінки лікувальної цінності мінеральних вод в курортології прийняті особливості їхнього хімічного складу і фізичних властивостей (показник загальної мінералізації, підвищений вміст газів, мікроелементів, величина кислотності і температура джерела), які одночасно служать найважливішими показниками для їхньої класифікації.

З незапам'ятних часів води цілющих джерел повертали сили воїнам і мандрівникам, загоювали бойові рани. Зовнішнє застосування мінеральних вод, мабуть, самий древній метод лікування природними факторами. Занурюючись у млість термальних вод, мандрівники помічали, як швидко відновлюються їх сили. Недарма маленький, в передгір'ї живописних Арденн, бельгійське містечко Спа прославився своїми лікувальними водами в середні століття. Хто заволодіє Спа, той здобуде перемогу, вважали генерали Франції та Бельгії, раніше ворогуючі один з одним. Провівши всього декілька годин в мінеральних джерелах, виснажені солдати знову вставали в дію і були готові боротися до наступного занурення у природні чудодійні ванни. Гарячі цілющі води лікували рани, змивали втому.

Механізм дії ванн з мінеральної води визначається температурним, хімічними і механічними компонентами, але, перш за все, специфічним хімічним впливом розчинених у воді газів і солей. Останні, подразнюючи рецептори шкіри, створюють місцеву, а потім і загальне (на судини шкіри, потові і сальні залози) рефлекторне действіе.6. Кліматокумісолікувальний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів використовуються степовій і лісостеповій клімат і Кумісі - кисломолочний напій з кобилячого молока.

6. Кліматокумисолікувальний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів використовуються степовій і лісостеповій клімат і кумис - кисломолочний напій з кобилячого молока.

7.СПА-курорт- тип курорту, де  СПА- метод фізіотерапії, пов'язаний з водою. Синонім таких понять, як водолікування, бальнеотерапія і таласотерапія. Крім лікувальних курортів існують спортивно-оздоровчі. Так, приморські кліматичні курорти приваблюють значно більше людей для активного відпочинку, ніж лікування. Лікувальну спрямованість мають переважно приморські курорти колишніх соціалістичних країн, в інших країнах світу приморські лікувальні курорти трапляються рідко. Ще велику спортивну спрямованість мають гірськолижні курорти.

Для лікувально-оздоровчого туризму відносяться також поїздки в центри національної медицини. Найбільшою популярністю користуються центри східної, особливо Тибетської, медицини (Китай, Індія), центри східного масажу (Китай, Таїланд), останнім часом модними стали поїздки на безкровні операції до філіппінських Хіллер [17, c. 93].

За оцінками СОТ три відсотки всіх туристичних поїздок відбувається з метою лікування і оздоровлення, однак цей ринок має високі потенційні можливості зростання. Для позначення місця з особливими лікувальними властивостями в Америці та країнах Західної Європи до географічної назви додають слово «СПА», а в Східній Європі і Росії - найчастіше «курорт». Походження того чи іншого слова, як не дивно, пов'язане з маленьким бельгійським містечком Спа, що розташувався у передгір'ях мальовничих Арденн. У середні століття містечко Еспа (лат. - фонтан) прославилося своїми лікувальними водами. Абревіатура фрази СПА дала назву цілому оздоровчого напрямку. Сьогодні модним словом "СПА" називають курорти, нові медичні технології, оздоровчі та косметологічні центри - словом все, де на службу краси і здоров'я поставлені вода та інші природні чинники: світло-і теплолікування, аромотерапія і чарівні звуки природи.

На сучасному ринку діють спа-курорти, центри і клініки. СПА є наукомістким бізнесом, тому, окрім устаткування і іншого, одна з основних вимог - високопрофесійний персонал з вищою методичним освітою. Головний споживчий мотив клієнтури цих закладів - бажання розслабитися і зняти стрес, але простежується тенденція звернення до тих СПА-установам, де передбачено цілісний підхід до здоров'я. Особливість полягає в тому, що пропонується не послуга, а її результат. Для цього створюються програми або пакети послуг, так як для досягнення конкретного результату використання тільки окремої або разової послуги дуже часто буває недостатньо [28, c. 89].

Сьогодні прагнення більшості людей до здоров'я викликає той факт, що оздоровчі заходи пропонують туристичні центри, які не мають кліматичних та інших умов для розвитку цього виду туризму. СПА-сприйняття найправильніше визначити як цілісне поняття - поєднання краси зовнішньої і внутрішньої, досягнення миру з самим собою. Таким чином, основне завдання СПА-центрів можна виразити формулою: «краса зовні - здоров'я зсередини». В основі філософії СПА лежить максимальне наближення до природи та використання природних чинників для відновлення і підтримки здоров'я людини [14, c. 29-30].

Сьогодні на світовому СПА-ринку можна виділити кілька різних об'єктів. До відносяться: СПА, розташовані поблизу водних джерел (мінеральні, термальні води, лікувальні ірязі, морська вода); заміські СПА (SPA курорт чи санаторій, СПА-готель, СПА-центр без природних водних джерел): СПА (що знаходяться в межах міста - дей-сну (клубні, медичні, що входять до складу банного комплексу).

Спа-центри при Отель - окремий великий сегмент ринку, що має тенденцію стрімкого зростання - 76% існуючих СПА такого типу в Європі з'явилися за останні чотири роки.

Передумов для розвитку СПА-бізнесу досить багато. У першу чергу це прагнення населення до здорового способу життя, збільшення числа людей з високим рівнем доходів і високими вимогами до класу послуг, що надаються, стрімке зростання популярності СПА у всьому світі, як способу глибокої релаксації і підтримки здоров'я. Грає роль також значне збільшення ділової активності, зростання числа приїжджих іноземців-бізнесменів і туристів, а також в цілому позитивні зміни економічної ситуації в країні [27, c. 53].

Методи лікування та оздоровлення, що застосовуються на сучасних курортах:

-                     Голковколюванням - стародавня терапія, при якій за допомогою найтонших голок, вколюють у точно вивіреному місці на шкірі, стимулюється здатність до самозцілення, притаманна організму.

-                     Ароматерапія - ручний масаж тіла із застосуванням есенцій ефірного масла, завдяки чому поступово посилюється і стимулюється нюх, викликаючи приємні відчуття і розслаблення.

-                     Ванни в сірчаної воді - купання в термальній сірчаної воді під періодичним впливом гідромасажних струменів, рекомендується для очищення і пом'якшення шкіри. Також цілюще впливає на страждають від ревматичних болів.

-                     Турецька лазня - гаряча парова лазня в жаркому і вологому приміщенні (температура від +40 до +50 ° C). Звичайно добре переноситься завдяки помірному спеку, сприяє виведенню токсинів.

-                     Бальнеотерапія (курортне лікування на водах) - заснована на впливі води для отримання ефекту тілесного розслаблення для додання енергії. Купання у водах термальних джерел благотворно позначається на м'язовій системі та опорно-руховому апараті в цілому.

-                     Пов'язки (укутування / обгортання) - вид естетичного догляду за тілом, при якому здійснюється накладення ватяних пов'язок, просочених сумішшю ефірних олій, що виконують функції дренажу і виведення токсинів, завдяки чому відбувається видалення надлишкової рідини і виникає приємне відчуття легкості і життєрадісності.

-                     Питне лікування - внутрішнє вживання води термальних джерел, кількість і порядок застосування якої визначає лікар; завдяки цьому досягається сечогінний ефект і поліпшуються травні процеси.

-                     Шотландський душ - душ під сильними струменями з чергуванням гарячої та холодної води з метою стимулювання кровообігу, недопущення застосування рідин, шкідливих для здоров'я, покращення фігури.

-                     Душ виші - приймається лежачи на спеціальних лежаках; вода з термальних джерел подається зверху декількома струменями. Надає дуже сильне розслаблюючу дію, часто поєднується з процедурами по естетичному догляду і з масажем.

-                     Струмінь зі шланга - підвищує тонус шкіри, "розм'якшує" напружені м'язи, стимулює систему кровообігу. Процедуру проводить гідротерапевт, що направляє з певної відстані сильний струмінь води зі шланга по ділянках тіла пацієнта.

-                     Грязелікування - лікувальний вплив шляхом накладення лікувальних грязей у вигляді компресів, до складу яких входить вода термальних джерел або водорості і глина. Вельми ефективний метод для поліпшення кровообігу, надання тонусу тканин і їх зміцнення.

-                     Фітотерапія - використання енергії росту рослин для лікування ряду патологій. Способи проведення: внутрішнє застосування настоїв, інгаляцій, масаж, компреси.

-                     Гоммаж - масаж тіла за допомогою крему, виготовленого на основі очищають шкіру мікрогранул; застосовується для очищення та зволоження шкірного покриву.

-                     Термальні печери - парова лазня на термальних джерелах, при різній температурі, не досягає високих меж, в приміщеннях з дуже високою вологістю через випаровування термальних вод; викликає рясне потовиділення і видалення токсинів і шлаків.

-                     Промивання кишечнику - глибинне промивання відфільтрованої водою ободової чи товстої кишки; рекомендується для поліпшення травлення, при захворюваннях печінки, стресах. Завдяки цій процедурі поліпшується колір шкіри - вона стає світлою, блискучою.

-                     Гідромасаж - масаж проводиться у ванні, під струменями гарячої води, насиченою повітрям, з метою розслаблення м'язів та покращення кровообігу.

-                     Кінезітерапія - реабілітаційні процедури; застосування ряду технічних прийомів з метою повного відновлення будь-яких м'язових і суглобових груп, а також виконання особливого комплексу вправ і рухів, прийняття активних і пасивних поз.

-                     Лімфодренаж - масаж, що виконується повільними ритмічними рухами; сприяє дренажу лімфи та виведенню надлишкової рідини і токсинів.

-                     Аюрведичний масаж - з давньої індійської медицини - спосіб оздоровлення, масаж з ароматичними оліями, стимулюючий виведення токсинів та очищення організму. Особливо показаний для полегшення болю в м'язах натруджених, сприяючи їх розслабленню.

-                     Масаж Дхар - один із технічних засобів практики аюрведічеського масажу, він полягає в повільному і постійному втиранні кунжутного масла в центральну частину чола тривалістю близько 40 хвилин чим досягається відчуття блаженства й спокою. Особливо корисний страждаючим від головних болів, безсоння, від запальних процесів.

-                     Дренажний масаж - виконується по всьому тілу, покращує кровообіг, сприяє виведенню з організму надлишкових рідин, покращує венозну та лімфатичну циркуляцію.

-                     Комплексний масаж - мануальна масажна техніка з метою відновлення фізичного, розумового та духовного потенціалу. Його називають також масажем на всі випадки: дренажний, антистресовий, відновлювальний, загальний.

-                     Масаж у чотири руки - масаж всього тіла - виконується двома масажистами одночасно: відмінний масаж в умовах термальних бань для надання тонусу, забезпечення дренажу, поліпшення фігури і особливо для лікування стресових станів.

-                     Масаж Шіатцу - спосіб фізичної маніпуляції, розроблений в Японії. Полягає в тиску руками на деякі точки і ділянки без застосування будь-яких механічних інструментів. Показаний для лікування внутрішніх хвороб, підтримки стану здоров'я.

-                     Масаж тао - тисячолітній досвід лікування, заснований на відтворенні рівноваги почав інь та янь, тобто між активними силами; завдяки ніжним погладжувань і рухам ці два протилежні начала знаходять гармонію.

-                     Масаж вай тхай - поєднання традиційного тайського масажу з впливом масел і масажних кульок. Дає розслаблення тіла, викликає почуття благодаті, покращує настрій.

-                     Масаж Ватцо - розроблено в Каліфорнії; є водним варіантом масажу шиатцу. Звичайно проводиться в басейні з підігрітою водою термальних джерел. Викликає стан повної відчуженості від світу і повного спокою.

-                     Лікувальний масаж (массотерапія) - мануальна терапевтична практика, є істотним доповненням до сеансу грязелікування. Показаний для лікування ревматичних явищ, захворювань периферійної нервової системи та циркуляційного апарату.

-                     Озонотерапія - лікувальна методика, яка передбачає використання лікувальних властивостей кисню і озону. Різниться локальне щось спільне застосування з системою кровообігу. Показано при грижах дисків, артритах, артрозах, целюліті.

-                     Пілінг - видалення поверхневого шару шкіри з застосуванням відповідних кремів і препаратів.

-                     Ходьба в басейні (Кнейппа) - ходьба в спеціальних ваннах або басейнах з різким чергуванням гарячої і холодної води для поліпшення циркуляції і надання тонусу тканин тіла.

-                     Пірамідотерапія - процедура для відновлення енергії та позбавлення від стресу з використанням лікувальних властивостей міді. Проводиться під пірамідальною конструкцією з позолоченої міді, що породжує цілющий енергетичне поле.

-                     Пресотерапія - процедура для відновлення циркуляції та виведення надлишкової рідини з нижніх кінцівок із застосуванням спеціальних халяв з повітряними камерами, облягають ноги.

-                     Рейки - стародавня медична наука зцілення шляхом накладення рук на різні точки і ділянки тіла. Корисна для всіх. Особливість методу полягає в доданні врівноважує енергії, яка створює відчуття фізичного і розумового переваги в будь-якій ситуації.

-                     Підошвена рефлексологія - різновид масажу. За допомогою дії на певні ділянки ступень ніг виробляється захисна реакція і придушуються такі недуги, як стрес, надмірна напруженість, циркулярні порушення.

-                     Сауна - лазня в обмеженому просторі з сухим розігрітим повітрям (від +60 до +100 ° C); мета - виведення токсинів і шлаків завдяки сильному потовиділення.

-                     Термальний шок - так званий термальний кризу, або бальнеологічна реакція, яка може настати в ході лікування на курорті як реакція пристосування організму до умов лікування. Важливо пам'ятати, що ні прояви, ні інтенсивність реакції не впливають на кінцевий результат лікування.

-                     Таласотерапія (морелікування) - комплексний лікувальний вплив цілого ряду компонентів морського клімату: морська вода, пісок, водорості, грязі - зовнішнє застосування грязей, грязьові ванни, обгортання водоростями або купання в морській воді в спеціальних басейнах [26, c. 90].

-                     Йога - древня східна практика - певні положення тіла і пози (асани). Сприяє поліпшенню циркуляції, заспокоєнню нервової системи, розслабленню і підвищенню тонусу тіла.

Отже, за такими ознаками класифікації розкриваєтьсядетальність інформації про лікувально-оздоровчі ресурси на Україні. Методики лікування, які мною указані прийшли із зарубіжного досвіду.

1.3    Характеристика лікувально-оздоровчих закладів в Україні

Одними з основних лікувально-оздоровчими закладами являються санаторії. Санаторій (від лат. Sano «лечу, зцілюю») - лікувально-профілактичний заклад для лікування переважно природними (клімат, мінеральні води, грязі) і фізіотерапевтичними засобами, дієтою та режимом.

Розрізняють санаторії загального та спеціального типу [27].

При багатьох захворюваннях в період ремісії, (зникнення гострих проявів) санаторно-курортне лікування є кращим.

Перелік захворювань, при яких показано те чи інше санаторно-курортне лікування:

-                     Захворювання серцево-судинної системи.

-                     Хвороби судин. Тромбофлебіти.

-                     Хвороби органів травлення.

-                     Хвороби нирок і сечовивідних шляхів.

-                     Хвороби обміну речовин і ендокринних залоз.

-                     Хвороби органів дихання нетуберкульозного характеру.

-                     Хвороби суглобів, кісток і м'язів.

-                     Хвороби нервової системи.

-                     Хвороби жіночих статевих органів.

-                     Хвороби шкіри.

-                     Хвороби вуха, горла і носа.

Санаторно-курортне лікування протипоказано тим, хто страждає інфекційними (у тому числі венеричними захворюваннями), психічними розладами, у гострій фазі захворювань, при схильності до кровотеч, при злоякісних новоутвореннях, жінкам у другій половині вагітності, і при існуванні акушерської патології [83, c. 19].

Залежно від переважання того або іншого природного фактора курорти поділяються на кліматичні, бальнеологічні та грязелікувальні.

Україна на своїх курортних територіях налічує чималу кількість лікувально-оздоровчих закладів такі як:

Заклади Автономної Республіки Крим:

- «Ай-Даніль»санаторно-курортний комплекс.Тип курорту: кліматичний. Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу).

Природно-лікувальні фактори[2, c. 73]:

Вода походження: привізна; назва родовища: Мошногірське; назва води: "Моршинська № 1"; тип води за хімічним складом: вуглекисла, сульфідна; рівень мінеральзації води: сильномінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Вода: походження: привізна; назва родовища: Моршинське; назва води: "Моршинська № 6"; тип води за хімічним складом: вуглекисла, сульфідна; рівень мінеральзації води: сильномінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Лікувальні грязі (пелоїди): ділянка родовища пелоїдів: Сакське; тип пелоїдів: сульфідні мулові; родовище привізних пелоїдів: Сакське; форма застосування: грязьові аплікації, грязьові ректальні тампони, грязьові вагінальні тампони, грязьові компреси, електрофорез грязьових розчинів, гaльваногрязь, лікування бішофітом; пелоїди використовуються для: надання бальнеопроцедур у бальнеокомплексі санаторно-курортного закладу, пакетування.

Перелік показань та захворювань: захворювання серцево-судинної системи, наслідки перенесеного гострого інфаркту міокарду, наслідки гострих цереброваскулярних порушень, захворювання органів травлення, Захворювання нервової системи, наслідки хвороб та травм спинного мозку, Захворювання органів опори, захворювання органів дихання, ЛОР органів, Патологія перебігу вагітності, хвороби сечостатевої системи (чоловіків та жінок), нирок та урологічні захворювання, захворювання ендокринної системи та порушень обміну речовин, захворювання шкіри та наслідки опікової хвороби, захворювання крові, захворювання органів зору, стан після перенесеного хірургічного втручання на органах черевної порожнини, наслідки хвороб, пов`язаних із дією факторів антропогенного, в т.ч радіаційного забруднення [38, c. 34].

Методи лікування: кліматотерапія, лікувальна фізкультура, внутрішнє застосування лікувальних мінеральних вод, бальнеотерапія, гідротерапія (гідропатія), пелоїдо- та тепло терапія, електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної) фізіотерапії, лікувальний масаж та інші види терапії.

- «Алушта», санаторій. Тип курорту: кліматичний. Кліматична зона: субтропічна (південний берег Криму)

Природньо-лікувальні фактори:

Вода: походження: привізна; свердловина: № 2РЕ; назва родовища: Моршинське; назва води: "Моршинська №6"; тип води за хімічним складом: розсіл, сульфатна, хлоридно-сульфатна натрієва, натрієво-магнієва; рівень мінеральзації води: маломінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Методи лікування: кліматотерапія, лікувальна фізкультура, внутрішнє застосування лікувальних мінеральних вод, гідротерапія (гідропатія), пелоїдо- та тепло терапія, електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної), лікувальний масаж та інші види терапії.

Заклади західної України:

- «Лісова пісня», санаторій (Волинська область).Тип курорту: бальнеологічний, кліматичний. Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу).

Природно-лікувальні фактори:використовується для: лікувальних басейнів, для оздоровчих басейнів.

Перелік показань та захворювань: захворювання серцево-судинної системи, наслідки перенесеного гострого інфаркту міокарду, наслідки гострих цереброваскулярних порушень, захворювання органів травлення, Захворювання нервової системи, захворювання органів опори, захворювання органів дихання, ЛОР органів, захворювання ендокринної системи та порушень обміну речовин, захворювання шкіри та наслідки опікової хвороби.

Методи лікування: кліматотерапія, лікувальна фізкультура,бальнеотерапія, гідротерапія (гідропатія), пелоїдо- та тепло терапія, електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної) фізіотерапії, лікувальний масаж та інші види терапії.

- «Аркада», санаторій (Львівська обл., Трускавець) тип курорту: бальнеологічний. Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу).

Природно-лікувальні фактори: використовується для: лікувальних басейнів, для оздоровчих басейнів.

Вода: походження: власна ; назва родовища: Трускавецьке; назва води: "Нафтуся"; тип води за хімічним складом: гідрокарбонатна, сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва, магнієво-кальцієва , при захворюваннях гепатобілярної системи та сечовивідної, із вмістом органічних речовин; рівень мінеральзації води: слабомінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Вода: походження: власна ; назва родовища: Трускавецьке; назва води: "Марія"; тип води за хімічним складом: без специфічних компонентів, сульфатно - хлоридна натрієва, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; рівень мінеральзації води: маломінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Вода: походження: власна ; назва родовища: Трускавецьке; назва води: "Софія"; тип води за хімічним складом: хлоридна натрієва, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; рівень мінеральзації води: маломінералізована, середньомінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Вода: походження: власна ; свердловина: № 7-А, 8-К; назва родовища: Трускавецьке; назва води: "Броніслава"; тип води за хімічним складом: хлоридна натрієва, для полоскання горла; рівень мінеральзації води: середньомінералізована, сильномінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: при зовнішньому застосуванні.

Перелік показань та захворювань: захворювання ендокринної системи та порушень обміну речовин, хвороби сечостатевої системи (чоловіків та жінок), нирок та урологічні захворювання.

Методи лікування: лікувальна фізкультура, Внутрішнє застосування лікувальних мінеральних вод, Бальнеотерапія, Гідротерапія (гідропатія), Пелоїдо- та тепло терапія, Електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної) фізіотерапії, Лікувальний масаж.

- «Алмаз» санаторій (Львівська обл. Трускавець), Тип курорту: бальнеологічний, питний. Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу).

Природно-лікувальні фактори:Вода: походження: власна ; назва родовища: Трускавецьке; назва води: "Софія"; тип води за хімічним складом: хлоридна натрієва, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту ; рівень мінеральзації води: середньомінералізована; тип води за лікувальною характеристикою: лікувальна; вода використовується: для питного лікування у бюветі.

Перелік показань та захворювань: захворювання серцево-судинної системи, захворювання органів травлення, Захворювання нервової системи, Захворювання органів опори, захворювання органів дихання, ЛОР органів, хвороби сечостатевої системи (чоловіків та жінок), нирок та урологічні захворювання, захворювання ендокринної системи та порушень обміну речовин, захворювання шкіри та наслідки опікової хвороби, захворювання крові, наслідки хвороб, пов`язаних із дією факторів антропогенного, в т.ч радіаційного забруднення.

Методи лікування: кліматотерапія, лікувальна фізкультура, внутрішнє застосування лікувальних мінеральних вод, бальнеотерапія, гідротерапія (гідропатія), пелоїдо- та тепло терапія, електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної) фізіотерапії, лікувальний масаж та інші види терапії.

Отже, давши характеристику лікувально-оздоровчим закладам, ми виявили, що вони забезпечені всім сучасним обладнанням для лікування хворих, також на прикладі розглянуто класифікацію лікувально-оздоровчих ресурсів.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ РЕСУРСІВ НА ПРИКЛАДІ  САНАТОРІЮ «АВАНГАРД»

2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження – санаторію «Авангард»

Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає санаторій «Авангард».Санаторій "Авангард" - це багатопрофільний лікувально-оздоровчий заклад курорту Немирів з комплексом реабілітаційних відділень: післяопікового, патології вагітних, пульмонологічним і для потерпілих від аварії на Чорнобельской АЕС. Санаторій має власні рекреаційні ресурси (радонову воду, кліматичні фактори), привозні мінеральні води (типу "Нафтуся"), численні комп'ютерні діагностичні системи, сучасне фізіотерапевтичне обладнання і медичні технології. Деякі з них унікальні: плазмофорез, синглетнокиснева терапія, акустичний вібромасаж легень, антенальна кардіотокографія плоду, оригінальні методики лікувальної фізкультури, психотерапії, біоенергодіагностика, гірудотерапії, електропунктурна діагностика по Фолю, рефлексотерапія і т. д.

Санаторій «Авангард» знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Немирів, вул. Шевченка, 16.в Немирівському дендропарку, біля пам'ятника садово-паркової архітектури XIX століття. У самому центрі Поділля на території старовинного дендропарку площею 86 га. Газони і клумби парку, фонтани і альтанки, скульптурні групи і декоративні вази органічно поєднуються з ландшафтом. Південну територію парку оточує каскад штучних озер, з'єднаних між собою дамбами і ажурними містками. Вони створюють на території санаторію унікальний лікувальний клімат. За ставками знаходиться знамените «Немирівське городище »(«Великі вали») - городище древнескіфского часу (VII-VI ст. до н.е.).

Коротка історична довідка лікувально-оздоровчого закладу «Авангард» й курортної місцевості Немирів.Санаторій був заснований  в 1921 році це одна з найперших здравниць Україні, в якій поліпшили своє здоров'я близько 1,7 млн. відпочиваючих.

Перші дослідження хімічного складу Немирівської мінеральної води зробили Карл Штеллер, 1821 р., і Теодор Тарасевич, 1830р. Курорт розвивався швидко і був популярний в країнах східної Європи.

У 1863 році в результаті польського повстання курорт, який набрав уже сили, прийшов в занепад. Оскільки дії каральних загонів і пожежі в районі курорту, де ховалися конфедерати, призвели до спустошення курорту.

У 1870 році новий власник Кароль Крузнштерн заново відбудував його. З 1905 року розпочався новий етап розвитку курорту, коли професор Корчинський розробив план відбудови та реконструкції курорту.

У 1906 році професор Радзишевський зі своїм асистентом п.Клінш закінчив аналіз води джерела "Броніслава". Були досліджені джерела "Марія" і "Анна". У 1912 році було побудовано нове ванне відділення, в якому поряд з сірководневими ваннами використовували місцеве торф'яне болото, використовували спільні водні процедури ...

Перша світова війна зупинила роботу і розвиток курорту. І тільки в 1921 році курорт знову запрацював, були побудовані приватні вілли, пансіонати й побудування санаторію «Авангард»

1929 знаменний для курорту й санаторію, коли професор фармакології Львівського університету Косновскій і лікар Дадлес відкрили джерела питної води "Олександра". У цей час був побудований і відкритий басейн. У 30-х роках ХХ ст. Немирів мав велику популярність. Це був сезонний курорт, який називали "Немирів-Здруй", пропускна можливість якого була до 2-х тисяч чоловік, лікувалися в основному заможні люди.

Немирів порівнювали з Баден-Баденом Екслебеном. Після приєднання Західної України Немирів одержав статус курорту республіканського значення.

У роки війни курорт Немирів був повністю зруйнований. Були знищені водолікарня (будівля площею 600 м2), велика кількість вілл і пансіонатів, обладнання. Лише у другій половині 1946 року почалося відновлення курорту. У 1947 році курорт прийняв 100 перших відпочиваючих. Персонал власними силами відбудував і відремонтував зруйновані корпусу. А через півроку кількість подвоїлася.

Була побудована нова поліклініка, приміщення клубу-їдальні, господарським способом, силами медперсоналу був побудований спальний корпус на 120 місць. У 1990 році здано спальний корпус на 60 ліжок (третій поверх був реконструйований під палати "Люкс").

Для розвитку курорту організації та успішного проведення науково-дослідної роботи з вивчення механізму дії мінеральної сірководневої води, інших лікувальних факторів і раціонального їх використання в лікувальному процесі багато зробили головні лікарі курорту: Гусєв, Шмуйлов, Пожарський, Джамфаров, Женсвіт, Муллабаев, Романов, Юзвенко А.Д., Пушкарчук І.В., заслужений лікар України - Бойчук П.І., заслужений лікар України - Комар В.С. (З 1986 року по теперішній час).

Загально-характерні особливості санаторію «Авангард»

Лікувально-діагностичне відділення і картинна галерея розташовані в палаці М. Г. Щербатової (пам'ятник архітектури XIX сторіччя).

Невід'ємною складовою частиною оздоровлення є дієтичне харчування: шестиразове для дітей і чотирьохразове для дорослих по системі попередньо замовлення страв. Два зали їдальні вільно вміщають в одну зміну всіх відпочиваючих.

У п'яти спальних корпусах санаторію розташовані одно-і двомісні номери з усіма зручностями та номери "Люкс".

До послуг відпочиваючих: сучасний Палац культури з кіноконцертним залом на 600 місць, бібліотекою і читальним залом; танцювальна та спортивний майданчики, власна картинна галерея.

Санаторій пропонує великий вибір туристичних маршрутів: в Скіфське городище (6-7 ст. до н. е..), музей декабристів в місті Тульчині, музей-садиба М. І. Пирогова у Вінниці, Вінницький історичний музей, Уманський парк "Софіївка" , музей Н. Некрасова і Марко Вовчок в м. Немирові, ставку А. Гітлера під Вінницею "Вервольф".

Медичні показання: захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, серцево-судинної системи, хронічні захворювання органів травлення, бронхо-легеневої системи, гінекологія, шкірні захворювання (в тому числі наслідки опіків), порушення обміну речовин.

Хвороби системи кровообігу:

-                     Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія напруги не вище 3-го функціонального класу).

-                     Кардіосклероз.

-                     Гіпертонічна хвороба не вище ІІБ стадії, при доброякісному течії.

-                     Гіпотонічна хвороба і симптоматична гіпотонія.

-                     Кардіоміопатія;

-                     Облітеруючі захворювання судин кінцівок.

-                     Відбулося після операції з приводу облітеруючих захворювань артерій.

-                     Варикозне розширення вен, хронічні тромбофлебіти.

Хвороби органів дихання:

-                     Стан після гострого запалення трахеї, бронхів, легенів.

-                     Хронічні неспецифічні захворювання легенів.

-                     Бронхіальна астма у фазі ремісії.

Хвороби системи травлення:

-                     Хронічний холецистит, холангіт, гепатит, жовчно-кам'яна хвороба, дискінезія жовчовивідних шляхів, стан після холіцістектоміі.

-                     Хронічні гастрити зі зниженою секреторною функцією у фазі ремісії.

Хвороби нервової системи:

-                     Неврити, поліневрити, плексити, радикуліти.

-                     Пошкодження нервових корінців, сплетень і нервів.

-                     Неврологічні прояви остеохондроз хребта.

-                     Хвороба Рейно.

-                     Неврози.

Хвороби кістково-м'язової системи:

-                     Хронічні артрити у фазі ремісії.

-                     Остеохондроз хребта.

-                     Хронічні бурсити, сіноваіти, тендовагініти.

-                     Міозит.

Хвороби шкіри:

-                     Нейродерміт.

-                     Псоріаз.

-                     Трофічні виразки.

Хвороби ендокринної системи:

-                     Ожиріння I-II ст.

-                     Цукровий діабет у легкій формі.

-                     Сечокислий діатез.

Інфраструктура санаторію «Авангард». Є водолікарня, де відпускаються природні радонові ванни, фізіотерапевтичне відділення, оснащене сучасними апаратами, в тому числі лазеротерапії, магнітотерапії, мікрохвильової резонансної терапії, кабінети масажу, інгаляції, озокеритолікування, баротерапії, лікувальної фізкультури, психотерапії, стоматології і зубопротезування. Кінозал, будинок культури, тренажерний зал, більярд, тенісний корт.

Умови проживаннясанаторію «Авангард».  Санаторію належить п'ять спальних Санаторій Авангардкорпусів в яких розташовані одно-і двомісні номери в одно-і двокімнатних номерах з усіма зручностями. В санаторії також є номери "Люкс" і номери призначені для сімей з дітьми. Так як корпуси розміщені в парку клімат в приміщеннях м'який і сприятливо позначається на лікування і відпочинок проживають в них. Спальні корпуси нараховують 428 ліжок в 246 номерах з усіма зручностями.

Харчування у санаторії «Авангард». Їдальня розташована в новому сучасному будинку в парку. Невід'ємною складовою частиною оздоровлення є дієтичне харчування: шестиразове харчування для дітей і чотирьохразове для дорослих по системі попереднього замовлення страв. Їдальня розрахована на 500 посадочних місць. Для приготування їжі застосовуються екологічно чисті продукти. Два зали їдальні вільно вміщають в одну зміну всіх відпочиваючих. Широкий асортимент різних страв як для дорослих так і для дітей. Їдальня обладнана за останнім вимогам для їдалень санаторно-оздоровчих закладів.При складанні дієтичного раціону у санаторії слід виходити з фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії здорової людини, тобто з формули збалансованого харчування, і вносити до неї відповідні корективи з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей захворювання, його стадії і фази, віку, маси тіла, особливостей порушення обміну речовин. У поняття збалансованого харчування входить і режим харчування, який в санаторно-курортних умовах має свої особливості, з фізіологічно адекватним розподілом енергетичної цінності раціону протягом дня таким чином, щоб на сніданок припадало 30%, на обід - 40%, на вечерю і останній прийом їжі за 2 години до сну - 30% енергетичної цінності добового раціону.

Перелік лікувальних процедур, які входять у вартість путівки. Бальнеолікування, електросвітлолікування, озокеритолікування, лазеротерапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія, мікрохвильова терапія, інгаляції, аеройонотерапія, галотерапія, психотерапія, фітотерапія, ЛФК, масаж, механотерапія, баротерапія, фармакотерапія, кліматолікування тощо.

Призначення лікувальних та діагностичних процедур здійснюєтьсялікарем у відповідності з основними захворюваннями.

Розглянемо вартість путівок санаторію «Авангард»на 24 дня (див. табл. 2.1).

Таблиця  2.1

ВАРТІСТЬ СЕРВІСУ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД» У 2010 РОЦІ

Як видно з табл. 2.1, діагностичні обстеження, що входять у вартість путівки: Визначення функції зовнішнього дихання, електрокардіографія, велоергометрія, реовазографія, термографія, рентгенографія, клінічні, біохімічні та імунологічні аналізи.Перелік процедур та обстежень, які не входять у вартість путівки: госпрозрахункові кабінети масажу, біорезонансна стимуляція, пневмопресингтерапія, плазмаферез, кріосауна, гідрокінезотерапія в басейні, інфрачервона сауна, підводне витягування хребта, підводний душ-масаж, голкорефлексотерапія, гірудотерапія, лікування зубів, косметичні послуги , ультразвукова діагностика, діагностика по Фолю.

Отже, як ми бачимо об’єкт дослідження має всю необхідну структуру для проведення курортної діяльності. Стосовно сфери обслуговування, спрямовуючи увагу на якість та ціни. Тому головним лікувально-оздоровчим ресурсом курорту та санаторію являються мінеральні води.

2.2. Аналіз існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, їх організації тавикористанняпідприємствамитуристичноїіндустрії України

Для проведення аналізу лікувально-оздоровчих ресурсів України, я вибрав два типи ресурсів це бальнеодлгічні ресурси та ресурси лікувальних грязей, так як вони являються найактуальнішими лікувально-оздоровчими ресурсами. За їх допомогою лікуються дуже багато захворювань.

Бальнеологічні ресурси України, вони знаходяться майже по всій території, але основні джерела знаходяться на задній Україні, тому основну увагу ми будемо пред’являти їм. Мінеральні джерела Закарпаття та Прикарпаття лікувальний природний курорт оздоровчий. В Українських Карпатах зосереджена більшість мінеральних джерел України, представлені практично всі типи мінеральних вод, в тому числі унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями, адже недарма такі джерела звалась в народі «Святими криницями».

Протягом не одної сотні літ люди на власному досвіді пересвідчувались в цілющих властивостях мінеральних вод. У наш час лікуються не тільки відвідуючи курорти, а й використовуючи розлиті у пляшки мінеральні води.

Своєю популярністю Закарпатська область завдячує не в останню чергу мінеральним джерелам. Адже саме тут зосереджено близько 66 відсотків родовищ вуглекислих мінеральних вод України, причому ця вода за якістю і ступенем лікувальних властивостей не поступається відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. До того ж, саме в Україні зосереджено понад 70 відсотків європейських запасів мінеральних вод, отож не потрібно бути бозна-яким аналітиком, аби зробити висновки, що це дає державі.

Якщо ж говорити винятково про Закарпаття, то слід сказати, що саме в цьому регіоні нараховується понад 360 різних за хімічним і газовим складом, температурою і лікувальними властивостями мінеральних джерел, їхній загальний дебіт становить близько 10 тисяч кубометрів на добу.

За мінералізацією закарпатські мінеральні води є слабо-, мало-, середньо-і високо мінералізованими, зустрічаються також розсоли. Таким чином, в Закарпатті є мінеральні води всіх бальнеологічних груп. Значна частина їх 61,4 % зосереджена в гірській зоні, менша 31,4 % — в передгірній і лише 7,2 % джерел знаходиться у низовинній частині області. Фізико-хімічні, біологічні і лікувальні властивості, а також добовий дебіт мінеральних джерел дозволяють виділити 30 найбільш перспективних родовищ. За даними відділу статистики промисловості Закарпатського обласного управління статистики, за своїми властивостями 4 родовища мінвод відповідають типу "Єсентукі", 7 — "Боржомі" й "Арені" та багатьом аналогам інших відомих мінеральних вод.

Говорячи про мінеральні води Закарпаття, насамперед треба сказати, що чи не найважливішим є те, що це природне багатство Закарпаття допомагає зберегти найцінніше — здоров'я людини. Адже лікувальні мінеральні води з високим вмістом вуглекислоти та таких мікроелементів, як залізо, мідь, цинк, марганець, дуже цінні. Особливість цих мікроелементів у тім, що вони знаходяться в мінеральних водах у терапевтичних дозах і можуть використовуватися для лікування низки патологій органів травлення, серцево-судинної та нервової систем. Окремі запропоновані для виробництва мінеральні води краю, за висновками фахівців, є просто знахідкою для потерпілих від катастрофи на ЧАЕС, оскільки вода чудово стимулює імунну систему, робить організм стійким до впливу багатьох негативних чинників.

Саме з огляду на все це і є цілком зрозуміло, що на базі мінеральних вод у краї функціонує чимало оздоровниць та санаторіїв. Найвідоміші з них — "Квітка полонини", "Шаян", "Синяк", "Поляна", "Верховина". Лише на території селища Поляна, що на Свалявщині, діють два великі санаторії — "Сонячне Закарпаття" та "Поляна''. Найціннішими з-поміж закарпатських мінералок фахівці визнали "Поляну Купіль", "Поляну Квасову", "Шаянську" та "Лужанську".

Певна річ, з огляду на якість та корисність, мінеральні води користуються значною популярністю. Про це навіть зайве говорити. Тому, відповідно, обсяги видобутку та розливу мін вод збільшуються з року в рік, що дає значну користь для краю. Так, за даними в. о. начальника управління економіки Закарпатської ОДА Михайла Поповича, видобуток ліцензіатами мінеральних вод з родовищ області у питомій вазі затверджених запасів становить 22,9 % проти 21 % у 2008 році. Загалом за 9 місяців цього року розлито понад 10,2 млн. дал води, що порівняно з аналогічним періодом минулого року більше на 15,7%.

Важливим є й те, що це природне багатство - мінеральна вода — дає платежі до бюджету За даними ДПА в Закарпатській області, за 9 місяців 2010 рік від підприємств, що здійснюють видобуток та використання мінеральних вод (ліцензіати та вторинні користувачі), до зведеного бюджету надійшло 13,7 млн. грн., що на 17 відсотків більше, ніж за відповідний період 2009 року. Заводами з розливу мінеральних вод сплачено податковій суму 4,7 млн. грн., санаторіями — 9,1 млн. грн., що відповідно на 25,9 та 12,9 відсотка більше порівняно з аналогічним періодом 2009 року.

Однак щодо користування природними багатствами постійно виникає чимало проблем. Наразі також постало питання посилення вимог Держстандарту дорозливу мінеральних вод. У серпні цього року цей комітет зареєстрував новий національний стандарт України ДСТУ 878 2006 "Води мінеральні природні фасовані. Загальні технічні умови", який має набути чинності 1 січня 2007 року. Згідно з вимогами нового стандарту фасування вод повинне здійснюватися безпосередньо біля місця видобутку, а її транспортування до підприємств, які знаходяться на віддалі від свердловини, можливе тільки за допомогою трубопроводів.

З одного боку, ідея подачі води до заводу на розлив трубопроводом справді хороша адже всім відомо, що мінеральна вода при транспортуванні втрачає свої властивості та руйнується її молекулярна структура. Але є й інший бік: чомусь при розробці стандарту не запитали й не врахували пропозиції, власне, тих, хто видобуває мінеральну воду, розливає її, а це особливо важливо.

Насамперед треба сказати, що Закарпаття — це переважно гірська місцевість. У краї значна кількість підземних комунікацій (газо-, нафтопроводів, кабелів зв'язку), приватизованих земельних ділянок, що не дає змогу підприємствам прокласти трубопроводи для транспортування мінводи до існуючих цехів для її виробництва. Тим більше це нереально зробити за півроку (з серпня по січень). З іншого боку для того, аби цими трубопроводами перекачувати воду, потрібно змінювати технології на підприємствах (заводам потрібно замінювати певну частину обладнання, розробляти відповідні проекти, шукати на все це кошти тощо). На всі ці роботи потрібно щонайменше два роки. В іншому разі введення в дію нових стандартів може призвести до припинення виробничої діяльності більшості виробників мінеральної води, ліквідації у зв'язку з цим значної кількості робочих місць та суттєвого скорочення надходжень у державний та місцеві бюджети.

Добре, що Держстандарт погодився з аргументами Закарпатської ОДА, і зараз розглядається питання про можливе відтермінування на два роки введення в дію стандарту. Зараз протягом відведеного часу нам необхідно підготуватися належним чином, а для цього влада збиратиме керівників заводів, підприємств з розливу мінеральних вод і допомагатиме їм готуватися до роботи за нових умов".

Однак у всій цій картині не вистачає ще одного, останнього штриха: чи правильно використовуємо надра, чи не порушуємо екології? Адже добре зрозуміло, що у зв'язку з високою рентабельністю від реалізації мінводи серед суб'єктів підприємницької діяльності зростає конкуренція, загострюються відносини на всіх рівнях (наприклад, з 1997 року кількість суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються розливом мінеральних вод, зросла з 16 до 28). Бажання отримати надприбутки нерідко призводить і до порушень вимог Закону України "Про надра", Правил розробки і охорони родовищ, лікувальних вод, Закону України "Про курорти".

"Проблеми надра-користування в роки незалежності набрали пріоритетного значення», — вважає голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші. Раніше всі підприємства були державними в єдиній суспільній системі. Зараз створилися різні приватні структури, дрібні підприємства, які теж хочуть використовувати надра, але не мають належного досвіду, практики бережливого використання надр. Поки потенційні підприємці бачать, що, наприклад із землі б'є мінеральна вода, і тривіально бажають на ній заробити. Хоча паралельно мають знати і про всю глибину відповідальності за участь у такій справі. У цьому й полягає наша мета — відсторонити порушників від зловживань, хижацького ставлення до природи".

На підтвердження цих слів потрібно додати те, що внаслідок дроблення родовищ з'являється багато користувачів, які здебільшого працюють без єдиної ідеології і єдиного координатора у справі видобутку та розливу мінеральної води для широкого кола споживачів. Саме тому нагальним питанням сьогодення є сучасна оцінка всіх запасів мінеральних вод краю, їхній облік, над чим закарпатська влада наразі інтенсивно й працює.

Трускавець – один з найстарших питтєвих курортів Східної Європи. Розташований в 100км. Від Львова, в долині північного передгір’я Східних Карпат на висоті 350 м. На території курорту зосереджені великі запаси мінеральних вод з 14 природними джерелами і «гірським воском» – озокеритом. Курорт дуже компактний, поступово набуваючи європейського стилю. В місті багато ресторанів, магазинів, кінотеатр. Сюди приїздять зірки української та російської естради

Тут знаходиться – курортний парк, міжнародний реабілітаційний центр „Еліта”, санаторії та пансіонати: „Кришталевий палац”, „Карпати”, „Шахтар”, „Арніка”, „Світязянка”, „Молдова”, „Едельвейс”, „Аркада”, „Кришталь”, „Дніпро”, „Либідь”, „Женева”, „Каштан”, „Прикарпаття”, „Весна”, „Берізка”, „Смарагд”, „Рубін”, „Юність” – загалом 18 санаторіїв, 19 пансіонатів, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеологічні озокеритні лакувальниці.

Санаторій „Карпати” розташований в живописному місці, на окраїні м. Трускавець, поряд з водосховищем та лісним масивом. Один з кращих санаторіїв курорту, 460номерів в тому числі 236 „покращених” та „люкс”. Існує спортивно-оздоровчий комплекс з 2 басейнами, сауна з гідро процедурами, тренажерний зал, салон краси.

Показання для лікування: хронічні гепатити, коліти, холецистити, жовчекам’яна хвороба, панкреатити, гастрити, язви, хронічні пієлонефрити. Лікування відбувається за допомогою мінеральної води „Нафтуся”.

Санаторій має: Ультразвукове, комп’ютерне по Фолю, обстеження підшлункової залози за допомогою лазерної терапії і ряд інших методик.

Лікування – лікувально-діагностичне та лікувально-профілактичне (в окремих корпусах)

Санаторії „Перлина Прикарпаття”, „Весна”, „Янтар”, „Смарагд” розташовані не далеко від нижнього бювета. В них проводяться лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів, захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, урологічні патології, захворювання статевих органів, периферійної нервової системи, обмінно-дистрофічні захворювання хребта і суглобів.

В санаторії „Весна” відкрили єдиний в Україні відділ ранньої реабілітації для пацієнтів у післяопераційний період на жовчовивідних шляхах.

Курорт „Моршин” розташований на висоті 340 м. в живописній долині оточений сосновими та листовими лісами, в 82 км. від Львова і 100 км. від Івано-Франківська.Територію курорту перетинає річка Березниця, розділяючи її на 2 частини – гірну, покриту густим лісом і рівнинну, лісопаркову, де розташовані санаторно-курортні комплекси.

Основні лікувальні фактори Моршина – унікальні за хімічним складом і концентрації хлоридно-сульфатні, натрієво-магнієво-калієві і хлоридно-натрієві мінеральні води, а також торфові грязі і „гірний віск” – озокерит.

Тут розташовані 12 санаторіїв „Лаванда”, „Перлина Прикарпаття”, „Джерело”, „Мармуровий палац”, „Черемош”, 3 пансіонати з лікуванням, бальнеогрязеві лакувальниці на висоті 340 м.

Показання для лікування: хронічні гепатити, коліти, холецестити, жовчекам’яна хвороба, панкреатити, гастрити, язви, хронічні піелонефрити, порушення обміну речовин, захворювання сечовивідних шляхів, захворювання серцево-судинної системи, печінки, підшлункової залози. Лікування відбувається за допомогою хлоридно-сульфатної, калієво-натрієво-магнієвою водою.

Також дуже розповсюдженими лікувально-оздоровчими ресурсами являються лікувальні грязі, які переважно знаходяться на півдні України. Лікувальні грязі - це різні за ґенезисом природні утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), які застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій. До природних лікувальних грязей відносяться переважно відклади боліт, озер, лиманівта морських заток, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин і представляють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу з певними тепловими та іншими фізико-хімічними властивостями.

Історія грязелікування нараховує понад 1000 років. Медицині вже багато відомо про походження, склад, властивості і механізми дії грязелікування. Експериментальними та клінічними дослідженнями була доведена ефективність лікування пелоїдами хворих з різноманітними захворюваннями запального, дистрофічного і судинного характеру, зокрема, з ураженням периферійної нервової системи, хребта, суглобів, з наслідками травм та операцій, хворобами органів травлення та ін. Встановлено, що застосування лікувальних грязей чинить за допомогою комплексу своїх теплових, хімічних, механічних та інших властивостей суттєвий вплив на різноманітні функції організму: кровообіг, дихання, обмін речовин тощо.

Утворення лікувальних грязей - це складний природний процес, який визначається взаємодією геолого-гідрологічних, кліматичних, фізико-хімічних і біологічних чинників.

За ґенезисом, який відображає умови утворення і визначає головні особливості складу і властивості, лікувальні грязі поділяються на чотири ґенетичні типи:

- торфові;

-        мулові-сульфідні;

-        сапропелеві;

-        сопочні.

В Україні для курортного лікування застосовують переважно мулові органо-мінеральні сульфідні грязі - антропогенові відклади солоних водойм на ранній стадії літоґенезу. Вони представляють собою пластичну масу зелено-сірого або чорного кольору. Встановлено, що запаси мулових сульфідних грязей та лиманів в Україні досить значні (табл. 2.2); їх застосовують поряд з іншими методами лікування на курортах Одеської групи і в АР Крим..Інформація про родовища лікувальних грязей в Україні за 2010 рік розміщено у Додатку А, Таблиці 1.

Поширені, але обмежено використовуються торфові лікувальні грязі - торф з високим вмістом (понад 25 %) і ступенем розкладання понад 40 % органічних речовин. Найціннішими є гіпсові і купоросні торфи з мінералізованим (понад 2 г/л) грязевим розчином. Для лікування їх застосовують на курортах Шкло, Моршин і Миргород.

Отже, провівши аналіз лікувально-оздоровчих ресурсів ми бачимо, що на Україні дуже багато їх особливо лікувальнихгрязей. Багато територій які ще навіть не використовуються підприємствами.

2.3. Дослідження ефективності організації та використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих ресурсів України

Для ефективності організації потрібно привести аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства. Завдяки цьому ми зможемо зробити чіткі висновки щодо його діяльності по використанню лікувально-оздоровчих ресурсів.

Основними показниками для  ефективності організації є:

-                     коефіцієнт оборотності;

-                     коефіцієнт завантаження;

-                     тривалість одного обороту;

-                     рентабельність.

Оборотність активів (Nа) - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто (2.1):

Nа =В/Кa                       (2.1)

де В - виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період;

Ка - середня величина активів за той самий період.

За цих умов середня тривалість одного обороту (ta) становитиме (2.2):

ta = Дк \ na,          (2.2)

де Дк - кількість календарних днів у періоді.

Оборотність товарно-матеріальних запасів (Nтмз) виражається кількістю оборотів за певний період (2.3):

Nтмз = Сp/Мз                        (2.3)

де Ср - повна собівартість реалізованої продукції за певний період;

Мз - середня величина запасів у грошовому виразі.

Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.

Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (tодз) визначається співвідношенням (2.4):

tокз = Зк•Дк \ М                     (2.4)

де Зк - кредиторська заборгованість;

Дк - кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник;

М - обсяг запасів.

Розрахуємо оборотність активів підприємства.

Таблиця 2.3.

Розрахунок показника оборотності активів

Як видно з таблиці 2.3, оборотність активів даного підприємства є нормальною і із зростаючою тенденцією. Це говорить про те, що підприємство отримує значні прибутки, а його активи є ліквідними. Отже, ми бачимо, що за 2010 рік підприємство може повернути вкладені у активи кошти всього за 187 днів.

Для даного підприємств це є досить хорошим показником.

Для розрахунку середньої величина запасів доцільно буде підсумувати величину запасів путівок санаторію «Авангард» (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Розрахунок показника оборотності запасів в санаторії «Авангард»

Як видно з табл. 2.4, оборотність товарів підприємства є досить високою для даного підприємства. З його темпами виробництва, обсяг реалізації є досить високим.

Розрахуємо активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами. Для цього розрахуємо середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальниками (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5.

Розрахунок середній термін оплати кредиторської заборгованості санаторію «Авангард» у 2008-2010 роках

Хоча ми бачимо з табл. 2.5, кредиторська заборгованість погашається більше року, проте дані борги є довгостроковими і кредитори розраховують на їх погашення від 2 до 5 років.

Також основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс санаторію «Авангард». Його значення на стільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансів санаторію «Авангард» на основі балансів підприємства за 2008-2009 роки. (див. дод. 2).

Отже, провівши горизонтальний та вертикальний аналіз балансів досліджуваного підприємства можна зробити висновок, що на його фінансовий стан вплинули як позитивні, так і негативні фактори.

Так, протягом року відбувся ріст валюти балансу на 32 103,7 тис. грн. (9,9%), порівнюючи з 2006 роком, валюта балансу збільшилася на 76 668,9 тис. грн. (27,4%). Для такого великого підприємства, що господарює на ринку з 1982 року даний ріст коштів підприємства є досить хорошим.

Необоротні активи підприємства протягом року зменшилися на 40,6 тис. грн., що тобто становлять 65,7% вартості необоротних активів 2007 року. За досліджуваний період вартість необоротних активів збільшилася на 9 тис. грн., тобто на 13,1%.

Вартість незавершеного будівництва також має спадаючу тенденцію. Протягом року вона зменшилася на 510,6 тис. грн., тобто становить 21,9% вартості 2009 року. За досліджуваний період вартість незавершеного будівництва зменшилася на 2171,5 тис. грн., тобто на 93,8%.

Вартість основних засобів також має тенденцію до зниження. Протягом 2009-2010 року вона зменшилася на 13985,6 тис. грн. (93,4%), а за досліджуваний період зменшилася на 11131,7 тис. грн., та становить 94,7% вартості основаних засобів 2008 року.

Варто зазначити, що питома вага основних засобів в всьому майні підприємства становить на 01.01.2010 року - 65,58%, а на початок 2010 року - 55,74%. Тобто за 2 роки питома вага зменшилася на 9,83%.

Інші фінансові інвестиції за 2009 рік збільшилися на 930,3 тис. грн., тобто становлять 420,8% вартості даних інвестицій на початок 2009 року. За досліджуваний період інші фінансові інвестиції збільшилися на 861,7 тис. грн.

Дебіторська заборгованість за 2009 рік зменшилася на 2286 тис. грн., проте за 2 роки вона зросла на 23 151,4 тис. грн., тобто становить 420% 2006 року. З однієї сторони даний показник є хорошим, оскільки ми бачимо, що збільшився обсяг реалізації, протез другої сторони таке стрімке зростання може бути ризикованим для підприємства.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6 531,2 тис. грн., тобто на 155,7%. За 2 роки - на 7642,8 тис. грн., тобто на 247,8%.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла також на 7595,9 тис. грн. за 2009 рік та на 4628 тис. грн. або на 36,8% за досліджуваний період.

Інша поточна дебіторська заборгованість має тенденції до спаду. За 2009 рік вона зменшилася на 362,1 тис. грн., за 2 роки - на 371,9 тис. грн. .

Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення так за 2009 рік - збільшилися на 333 тис. грн., тобто 33,4%, а за 2 роки на 1122,5 тис. грн., тобто становлять 643,3% 2006 року.

Гроші в іноземній валюті також мають тенденцію до збільшення. так за 2009 рік вони збільшилися на 32 258,3 тис. грн., тобто становлять 8035,6% від суми на 01.01.2010 рік. за 2 роки - збільшилися на 32 664,8 грн. Дане збільшення грошових коштів не є позитивним, оскільки підприємство реально втрачає кошти від їх знецінення та не використання можливості їх вигідного вкладення.

Статутний капітал підприємства протягом 2010 року залишався незмінним і становив 969,2 тис. грн. Це становило всього 3% загального майна підприємства. Проте за 2009 рік - він зріс на 9030,8 тис. грн., тобто становить 1031,8% попереднього року. На початок 2008 року питома вага статутного капіталу у загальному майні підприємства склала 2,81%.

Інший додатковий капітал підприємства має тенденцію до зменшення. Так за 2009 рік він зменшився на 2 237,7 тис. грн. і становить 98,7% суми на початок року, а за 2 роки він зменшився на 16023,7 тис. грн., і становить 91,7% його суми на початок 2008 року. Зазначимо, що інший додатковий капіталі підприємства становить на початок 2010 року 49,41% загального капіталу підприємства.

Оскільки дебіторська заборгованість підприємства стрімко зросла, то збільшення резервного капіталу є зрозумілим. За 2 роки він зріс на2 257,7 тис. грн. і становить 1031,8% його суми на початок 2008 року.

Позитивним моментом є те, що нерозподілені прибутки підприємства мають тенденцію до збільшення. Так за 2009 рік вони зросли на 58590,4 тис. грн., тобто на 87,8%, а за 2 роки - на 81900,7 тис. грн., тобто на 188,6%.

Важливим є те, що власний капітал підприємства на початок 2009 року становив 75,95% загального капіталу підприємства на початок 2010 року - 86,34%. Тобто можна зробити висновок, що підприємства є фінансово стійким та практично незалежним від позичальників.

Ще одним позитивним фактором є так, що довгострокові кредити банків зменшуються. За 4 рік вони зменшилися на 7 263 тис. грн., в т. ч. За 2 роки - на 14 232,6 тис. грн., тобто становлять 17,7% їх суми на початок 2006 року.

Ми бачимо, що підприємство взяло короткостроковий кредит банку в 2009 році. За цей же рік, його сума зменшилася на 15 324,7 тис. грн., і становить 44,1% отриманої позики.

Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів протягом 2009 року зменшилися на 140,4 тис. грн., і становлять 78,4% суми на початку 2009 року.

Загалом протягом 2009 року короткострокові зобов'язання зменшилися на 23022,6 тис. грн., тобто на 34%. Дані зобов'язання становлять на початок 2008 року 12,53% загального майна підприємства, що є позитивним фактором для санаторію «Авангард»

Розрахуємо показники фінансового стану досліджуваного підприємства за 2008-2010 роки (див. табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Показники фінансового стану санаторію «Авангард» за 2008-2010 роки

Як ми бачимо з таблиці 2.6, підприємство постійно має в наявності вільні грошові кошти, які можуть бути використані для вкладання у виробничі запаси підприємства. Проте доцільніше буде вкладати дані кошти у цінні папери або у будівництво чи розширення основних фондів будівлями, приміщеннями, офісами, інше.

Отже, провівши аналіз грошових коштів за 2008-2010 рік ми бачимо, що досліджуване підприємство – санаторій «Авангард» має таку можливість. Так підрахунки показали що вклавши кошти в цінні папери, підприємство отримає на 13,9 тис. грн. більше доходів. Проте, вклавши грошові кошти у будівництво, то його номінальна вартість зростатиме без додаткових вкладень коштів.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ НА ПРИКЛАДІ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД»

3.1. Основні причини виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард»

Дослідити основні причини виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард» протягом останніх 2008-2010 років можна за допомогою з’ясування сутності даного явища. Так, криза в широкому розумінні, так само потрібна системі, що розвивається, як і стабільний стан. Кризу треба розглядати як переломний момент у розвитку системи, що дає простір новому витку економічних змін.

На нашу думку, криза, змінює тенденції життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином її оновлює. Тому очисна  сила кризи потрібна системі не менше, ніж спокійне безтурботне життя. Це дві сторони однієї медалі, одне не може існувати без іншого, це свого роду закон єдності та боротьби двох протилежностей. Без боротьби – немає розвитку.

Таким  чином, виникає циклічна тенденція розвитку, що відбиває періодичне настання криз. Кризи не обов’язково є руйнівними, вони можуть протікати з визначеним ступенем гостроти, але їхнє настання викликкається не тільки суб’єктивними, але й об’єктивними причинами, самою природою соціально-економічної системи.

Криза – це крайнє загострення  протиріч у соціально-економічній системі санаторію «Авангард», що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі в 2008-2010 роках.

Причини криз, що виниклив санаторії «Авангард» поділяються на об’єктивні, пов’язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами  зовнішнього  середовища  організацій,  і  суб’єктивних  (рис. 3.1),  що відбивають  помилки і  волюнтаризм  в  управлінні.  Причини  криз   можуть носити  також  природний  характер,  що   відбивають   явища    клімату, землетрусу,  повені  й  інші катаклізми природної властивості. А можуть  носити  і  техногенний  відбиток,  пов’язаний  з  діяльністю  людини.

Причини  кризи санаторію «Авангард» можуть  бути  зовнішніми  і  внутрішніми. Перші пов’язані  з  тенденціями  і стратегією макроекономічного розвитку чи розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Другі – з  ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками  в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною  й  інвестиційною політикою.

Якщо кризу розуміти саме таким чином, то можна констатувати ту обставину, що небезпека кризи існує завжди і її необхідно передбачати і прогнозувати.

В санаторії «Авангард» у 2008-2010 роках існували загальні і локальні кризи. Загальна криза охоплює всю соціально-економічну систему, тобто ціле підприємство. Локальна криза охоплює тільки частину підприємства, тобто деякі його підрозділи. До локальних криз  належать: криза збуту; криза діяльності; фінансова криза; криза менеджменту; криза організаційної структури підприємства; криза платоспроможності.

Рис. 3.1. Причини криз санаторію «Авангард» у 2008-2010 роках

У розумінні кризи санаторію «Авангард» велике значення мають не тільки її причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення  чи  виникнення нової кризи. Вихід із кризи не завжди  пов’язаний  з позитивними  наслідками. Існує можливість і консервації кризових ситуацій на досить тривалий час. Це може пояснюватися політичними причинами. Взагалі наслідки кризи найтіснішим чином пов’язані з двома факторами: його причинами і можливістю управління процесами кризового розвитку.

Наслідки кризи можуть привести до різких змін чи м’якого тривалого і послідовного виходу. І після кризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними  і необоротними. Причому вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як  для  самої  організації  чи підприємства,  так  і  для навколишнього середовища. Тому керівництву необхідно вкрай відповідально  підходити до прийняття  рішень антикризового характеру.

Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, що може чи пом’якшувати кризу, чи загострювати її. Можливості управління в цьому відношенні залежать від мети, професіоналізму, мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння причин і наслідків, відповідальності (рис. 3.2.)

Рис. 3.2.  Можливі наслідки кризисанаторію «Авангард» у 2010 році

Отже,дослідивши напрямки виникнення кризових ситуацій,необхідно наголосити на те, що на мою думку найчастішою проблемою кризових ситуацій - це внутрішній менеджмент підприємства- санаторію «Авангард», тобто сама структура персоналу. Всі внутрішні непорозуміння, які виникають між колегами підприємствасанаторію «Авангард»негативно впливають на його зовнішнє середовище: його економіку, діяльність зі клієнтамисанаторію «Авангард», а також - з постачальниками.

3.2. Методи підвищення ефективності використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих закладу на прикладі санаторію «Авангард»

Кризові  ситуації санаторію «Авангард» можуть бути пов’язані  з неправильно організованою роботою як цілого підприємства, так і його структурних підрозділів.  Кожне підприємство у свої діяльності переживає кризові ситуації, але кожне по різному. На багато простіше боротися зі щойно виявлену кризу, яка ще не завдала підприємству значних втрат, ніж з кризою , яка вже захопила ціле підприємство.

Причинами кризи санаторію «Авангард» є такі: неосвідченість  керівництва,  недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле  медичне обладнання і інше устаткування,  зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.

Для того, щоб вивести санаторій «Авангард» у 2011-2012 роках із кризового становища та завоювати туристичний ринок, необхідно використовувати найефективніші методи для того, щоб перебороти кризу, потрібно вкладати багато зусиль та коштів,  правильно організувати програму антикризового управління. Криза, що захопила вже майже ціле підприємство - санаторій «Авангард» прогресує  і якщо не приймати ніяких антикризових заходів, то санаторій може скоро опинитися на грані банкрутства.  Для того, щоб керівництву санаторію «Авангард» вирішити всі  питання,  які  пов’язані  кризовим становищем, необхідно виконати наступні дії:

–    взяти для співпраці спеціаліста (менеджера) з  кризових ситуації;

–   визначити причини, які призвели до виникнення   кризи;

–   оцінити ситуацію, яка склалася;

–   підібрати команду для роботи, визначити їхні обов’язки та права;

–  зібрати  інформацію, яка необхідна для вирішення   кризових питань;

– скласти  план дій і підготувати декілька запасних  варіантів на випадок   непередбачуваних обставин;

– оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій;

– прийняти  конкретне рішення антикризової програми, стежити і  координувати його реалізацію.

Для підвищення ефективності діяльності санаторію «Авангард» потрібна посада така як  керівник чи менеджер в кризових  ситуаціях, який буде вирішувати питання стосовно виходу з критичних ситуацій,  а вихід з критичного стану -  це важливий крок для підвищення його ефективності.

Керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини кризи та джерела виникнення кризових ситуацій, а також потрібно мати заздалегідь спроектований механізм їхнього розв’язання. Менеджер в кризових ситуаціях повинен швидко і адекватно реагувати на розвиток подій, що склалися. Високо кваліфікований менеджер санаторію «Авангард» не повинен пропустити жодного кроку проблеми й ухвалення рішення, суть яких зводиться до наступного:

– вивчити ситуацію;

– провести аналіз підприємства;

– визначити мету;

– зібрати факти;

– врахувати та оцінити можливі способи дій;

– оцінити можливі наслідки передбачуваних дій;

– прийняти рішення і втілити його у життя;

– слідкувати і координувати реалізацію рішень;

– підсумки і дати оцінку виконуваних дій.

Менеджер з антикризового управління  повинен володіти такими особистими якостями як:

1. Високий професіоналізм у таких галузях, як фінансовий менеджмент, економіка, маркетинг,  менеджмент, господарське право;

2. Досвід практичної діяльності;

3. Ініціативність, спроможність до активних дій щодо виведення підприємства з кризи, незважаючи на окремі невдачі,  промахи і неефективність рішення;

4. Творчий підхід, спроможність до побудови нестандартних бізнес-схем і програм;

5. Бізнес-інтуіція, спроможність до передчуття одержання прибутку  і досягнення поставленої мети;

6. Висока відповідальність за доручену справу;

7. Вміння працювати в команді, прислухатись до думки фахівців підприємства і бути їх лідером;

8. Високі морально-етичні якості,  відповідальність за використання конфіденційної інформації тощо.

Крім особистих якостей ефективної діяльності антикризового керуючого санаторію «Авангард» визначається певними чинниками (передумови, що мають бути створені для нього) такі як:

– повна  передача повноважень і відповідальність за результати діяльності  підприємства  в  період  проведення  антикризових процедур;

– доступність  до всієї інформації, що стосується діяльності підприємства  і  його  взаємовідносин  із  зовнішнім  середовищем;

– створення дійового механізму зацікавленості (матеріального і морального) в подоланні кризи і збереження підприємства якжиттєздатного суб’єкта.

Щоб  вивести санаторій «Авангард» з кризи, необхідно застосовуватиантикризове управління.

Антикризове управління санаторію «Авангард» – це спеціальним чином організована система управління,  яка  має  комплексний  системний  характер, націлена на найбільш оперативне виявлення ознак кризи та створення відповідних передумов для їх своєчасного подолання з метою забезпечення, відновлення життєдіяльності суб’єкта підприємницької діяльності, недопущення виникнення його  банкрутства  та  запобігання  кризи  в майбутньому.

Антикризове управління санаторію «Авангард» повинно здійснюватись поетапно та передбачати послідовність дій. Зміст кожного етапу антикризового  управління полягає в наступному:

Перший етап  – діагностика кризових явищ та загроза банкрутства підприємства. На цьому етапі роботи  шляхом використання спеціальних методів та прийомів дослідження. Так, необхідно:

–       здійснити комплексний аналіз  результатів  фінансової  діяльності та фінансово-майнового становища підприємства, вивчити динаміку найважливіших обсягових (обсяг товарообороту, доходів, витрат, прибутку активів та капіталу) та якісних показників діяльності (рентабельності, ліквідності, оборотності, фінансової стійкості підприємства);

–       оцінити ритмічність та синхронність грошових потоків;

–       визначити розміри та періодичність виникнення дефіциту грошових потоківсанаторію «Авангард»;

–       визначити обсяг, структуру та час погашення зовнішніх фінансових зобов’язаньсанаторію «Авангард»;

–       визначити основні причини виникнення та поглиблення кризи розвитку підприємства;

–       оцінити масштаб  і можливі наслідки подальшого поглиблення кризових  явищ;  ймовірність  та терміни виникнення ситуації банкрутства;

–       здійснити аналіз і прогнозування розвитку ринкової ситуації для визначення сприятливості зовнішнього середовища для подолання кризи;

–       оцінити внутрішні можливості підприємства  щодо локалізації та переборення кризових явищ.

Другий етап  –  визначення мети та завдання антикризового управління. Результати проведеної діагностики  дають можливість визначити глибину кризи, яка охопила санаторій «Авангард»,  а отже,  дозволяє  визначити  мету  і   завдання антикризового управління. Залежно від глибини кризи такими завданнями можуть бути: виведення підприємства зі стану юридичного банкрутства; недопущення виникнення ситуації банкрутства; локалізація кризових  явищ;  фінансова  стабілізація;  запобігання  повторенню кризи.

Третій етап  –  визначення суб’єкта антикризової діяльності. На цьому етапі роботи необхідно визначити суб’єкт, який бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію антикризових процедур, встановити його  повноваження стосовно розробки та впровадження  антикризових програм.

Проблематичною є розробка заходів щодо виведення санаторію «Авангард» з кризи тією ж самою особою (або командою менеджерів), діяльність або бездіяльність якої  зумовила її появу. Тому,  як правило, успішна нормалізація діяльності можлива за умови зміни вищого керівництва або, як мінімум, шляхом залучення до розробки антикризової програми молодих кадрів середньої ланки управління. Новизна й  неординарність їх мислення можуть стати серйозною підтримкою вищого керівництва, забезпечуючи розробку ефективного плану виходу з кризи.

У країнах з розвиненою ринковою економікою для виконання цієї роботи використовують позаштатних професіоналів фахівців з питань неспроможності або антикризових керуючих. Оскільки  ефективність  даної роботи багато в чому  визначається досвідом і професіоналізмом запрошених фахівців, їх пошук і залучення до співпраці є необхідним етапом процесу антикризового управління.

Четвертий етап  – оцінка часових обмежень процесу антикризового управління, які визначаються часом, наявним у підприємства до порушення справи про банкрутство і адміністративні обмеження повноважного існуючого керівництва. Часові обмеження антикризових процедур визначають інтенсивність поширення кризових явищ. Розуміння цього обумовлює  недопущення  подальшого поглиблення кризи, оскільки  подолання більш глибокої кризи  пов’язане із більш значними витратами і труднощами.

П’ятий етап – оцінка ресурсного потенціалу антикризового управління. У сучасній  економічній літературі  підприємство розглядається як система  ресурсів, що взаємодіють між собою і забезпечують досягнення певних результатів, мети діяльності. Основними видами використовуваних ресурсів є: технічні; технологічні; кадрові; просторові; ресурси організаційної структури системи управління; інформаційні; фінансові.

Кожен із зазначених видів ресурсів санаторію «Авангард» являє собою сукупність можливостей функціонування підприємствадля досягнення стратегічних цілей його діяльності.  Існуючі потенційні можливості у підприємства при найбільш ефективному використанні наявних у його розпорядженні  ресурси являють собою  ресурсний потенціал підприємства.

Оцінюючи ресурсний потенціал санаторію «Авангард» в антикризовому управлінні слід звернути увагу на:

–       достатність ресурсів для вирішення поставлених завдань; комплексність ресурсного потенціалу, тобто наявність усіх видів необхідних ресурсівсанаторію «Авангард»;

–       гнучкість і адаптованість ресурсного потенціалу, що визначає спроможність підприємства до інновацій;

–       перспективність ресурсного потенціалу, або наявність життєздатного ядра.

Шостий етап  –  розробка антикризової програми, яка являє собою детальний план заходів,  що мають бути вжиті, послідовність використання ресурсів і відповідальність за їх виконання. Її зміст обумовлюється результатом  проведеної діагностики, метою антикризового управління, його часовими  та ресурсними обмеженнями.

Сьомий етап – впровадження антикризової програми та контроль за її виконанням. Найважливішою управлінською функцією на етапібезпосереднього проведення запланованих заходів є  організація  контролю за перебігом виконання розробленої антикризової програми для своєчасного вжиття заходів щодо модернізації або коригування раніше розроблених планів у зв’язку з непрогнозованими змінами у внутрішньому і зовнішньому середовищі, поведінці окремих кредиторів.

Система контролю має забезпечувати, по-перше, відстеження динаміки зовнішніх факторів розвитку кризи, інтегральних показників кризового стану, по-друге, оцінку результатів вжитих заходів (за їх характером, терміни, наслідки реалізації).

Восьмий етап – розробка і реалізація профілактичних заходів щодо запобігання криз в майбутньому.  Метою цього етапу процесу антикризового управління  є  створення  або модернізація основних елементів системи протидії банкрутству  на  рівні  підприємства, розробка та реалізація  профілактичних  заходів  щодо запобігання повторенню криз в майбутньому.

З цією метою мають бути внесені  відповідні зміни в основні функціональні стратегії та політики підприємства:  управління грошовим оборотом і запасами; господарським ризиком; формуванням та використанням прибутку; закупівлі товарно-матеріальних ресурсів; управління дебіторською заборгованістю; залученням кредитних ресурсів, інвестицій та інше.  Зміни, що вносяться, мають враховувати передові технології, засоби і інструменти управління економічними процесами, забезпечувати високоефективну і сталу роботу підприємства в майбутньому.

Пропонуємотакі підсистеми антикризового управління санаторію «Авангард»:

– антикризовий операційний менеджмент;

– антикризове фінансове управління;

– антикризовий маркетинг;

– антикризове управління персоналом;

– антикризове організаційне управління.

Заходи по виходу з кризи санаторію «Авангард» можна поділити на дві групи: тактичні і стратегічні. Тактичні можуть бути як захисними, так і наступаючими. Стратегічні – полягають в оцінці стану та аналізу підприємства, вивчення його потенціалу, розробка виробничої програми, плану доходів,  інновацій, розробка загальної  концепції  оздоровлення підприємства.

Якщо всі етапи будуть ефективно пройдені, то результаті виконаної антикризової програми санаторій «Авангард» почне процвітати. Але для того, щоб у майбутньому запобігти повторенню кризової ситуації, необхідно розробити програму передбачення криз. Крім того, варто вдосконалити організаційну структуру санаторію «Авангард», набрати новий персонал (молодих висококваліфікованих спеціалістів), оновити  матеріально-технічну базу тощо.

3.3 Вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України

Пропозиції щодо вдосконаленняорганізації лікувально-оздоровчих закладів, в т. ч.санаторію «Авангард» є наступними.Для того, щоб вдосконалити організацію лікувально-оздоровчих закладів України, потрібно, почати з невеликих деталей управління та організації підприємств лікувально-оздоровчих закладів, а саме - починаючи з внутрішньої організації самого підприємства й закінчуючи зовнішньоекономічною діяльністю.

На нашу думку, одним із основних аспектів внутрішньої організації санаторію «Авангард» є підвищення ефективності праці.Це один з найважливіших показників успішності керівника. Проте, для підвищення ефективності необхідно мати чіткі критерії успішності, об'єктивно оцінювати ефективність поточної діяльності, займатися планомірним розвитком своїх співробітників. Відтак, для ефективного менеджменту має бути створена чітка система управління ефективністю роботи підрозділу. Наприклад, керуючи виробничо-технічної діяльності, будь-якого підприємства, важливо своєму розпорядженні дані про стан властивого йому «соціального мікроклімату», тобто про людей, які працюють на даному підприємстві, про що склалися між ними відносинах.

На сьогодні завданням менеджменту у санаторії «Авангард» є:

–                   Знайти способи підвищення ефективності роботи своїх підлеглих

–                   Контролювати поточну ефективність роботи підрозділу

–                   Об'єктивно оцінювати якість і продуктивність роботи, застосовувати різні методи оцінки ефективності

–                   Управляти розвитком співробітників, вибирати оптимальні методи розвитку

–                   Оперативно коригувати виявлені недоліки в роботі

–                   Створити ефективну систему наставництва в своєму підрозділі

–                   Підвищити рівень відповідальності співробітників за результат і якість роботи

–                   Дії керівника (методи підвищення ефективності роботи).

–                   Ранжування співробітників за ступенем успішності як основа планування заходів щодо підвищення ефективності

–                   Виявлення найбільш перспективних співробітників і тих, хто потребує додаткового розвитку до нормативного рівня

–                   Співвіднесення досягнутих результатів з планами і графіками, коректування планів

–                   Самооцінка керівника: як керівнику оцінити свою результативність та оперативно скоригувати поточну діяльність

–                   Впровадження стандартів якості: як підвищити зацікавленість співробітників в ефективній роботі.

Пропозицію щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності буде моя власна система розробки спеціальної програми стимулювання збуту, яка пов'язана з вирішенням цілого ряду послідовних завдань:

–                   встановлення стимулювання збуту;

–                   вибір інструментів стимулювання збуту;

–                   виявлення кола учасників;

–                   визначення інтенсивності заходів із стимулювання збуту;

–                   прийняття рішень про засоби поширення інформації про програму стимулювання збуту;

–                   визначення тривалості стимулювання;

–                   вибір час проведення заходів по стимулюванню збуту;

–                   розробка бюджету стимулювання збуту.

Встановлення цілей і вибір інструментів стимулювання збуту тісно пов'язані між собою. Справа в тому, що інструменти стимулювання збуту можуть бути спрямовані на:

–                   персонал фірми, що продає послуги;

–                   торгових посередників (роздрібні турфірми і організації);

–                   клієнтів.

У цьому аспекті і розглянемо заходи щодо встановлення цілей і вибору інструментів стимулювання збуту.

Стимулювання співробітників підприємства належить до сфери мотивації персоналу і спрямоване на підвищення якості обслуговування клієнтури, зростання професійної майстерності, а також на заохочення до внесення пропозицій з різних напрямом діяльності туристського підприємства, наприклад з розробки та вдосконалення окремих послуг. З цією метою можуть використовуватися:

–                   навчання;

–                   можливості просування по службі;

–                   грошові премії;

–                   подарунки;

–                   додаткові відпустки;

–                   конкурси професійної майстерності.

Стимулювання торгових посередників переслідує такі цілі: заохочення їх до впровадження нових туристських послуг у об'єкти своєї торговельної діяльності; досягнення найбільшого охоплення системою розповсюдження; зведення до мінімуму зусиль конкурентів зі стимулювання збуту; формування прихильності до фірми у представників роздрібних підприємств.

Конкретними методами стимулювання торгових посередників є:

–                   встановлення прогресивної комісії за продаж туристських поїздок понад встановленої квоти;

–                   збільшення розміру знижки з цін на обслуговування у несезонний період у разі гарантії з боку посередників у кар'єрному зростанні обсягів внесезонного туризму;

–                   вручення представникам фірм-посередників представницьких подарунків і сувенірів;

–                   надання знижок з оголошених цін на групові поїздки до разі збільшення обсягів продажу;

–                   надання безкоштовного обслуговування працівникам роздрібної фірми, які супроводжують в мандрах туристські групи;

–                   організація рекламних поїздок працівників роздрібних туристських фірм безкоштовних або з наданням їм значних знижок з оголошених цін;

–                   проведення туристських бірж, у яких продаж турів проводиться на пільгових умовах;

–                   спільна реклама;

–                   надання спеціальних знижок, наприклад стимулюючих збут нових туристичних продуктів;

–                   премії - «штовхачі», надані роздрібним турфірмам за «проштовхування» окремих туристських продуктів, які мають недостатнім попитом;

–                   торгові конкурси, які мають на меті підвищити (навіть на короткий час) зацікавленість посередників у реалізації продуктів фірми. Переможці конкурсу нагороджуються цінними призами.

Заходи стимулювання збуту, спрямовані на клієнтів, найчастіше переслідують цілі: заохочення інтенсивнішої споживання послуг; спонукання туристів придбання продуктів, якими вони раніше не користувалися; «підштовхування» споживачів до купівлі; заохочення постійних клієнтів, зниження тимчасових коливань попитів, залучення нових клієнтів . При визначенні цілей необхідно брати до уваги ймовірні відповідні дії конкурентів.

Для досягнення поставлених цілей стимулювання клієнтів застосовуються різноманітні інструменти, які можна об'єднати в кілька груп.

1. Знижки є одним з численних і найчастіше застосовуваних прийомів. Вони в свою чергу поділяються на такі різновиди:

1.1. знижки з оголошених ціни туристські послуги і поїздки до разі попереднього бронювання у встановлені терміни;

1.2. знижки сезонних розпродажів;

1.3. знижки певним категоріям клієнтів;

1.4. бонусні знижки, надані постійним клієнтам.

2. Зразки. Поширення зразків важливо як засіб для стимулювання споживачів. Однак на відміну від звичайних товарів, що мають фізичне втілення, туристські продукти не видно клієнту. Це істотно ускладнює використання зразків у сфері туризму. Тому їх поширення здійснюється з допомогою надання додаткового безплатного обслуговування протягом кількох днів у тому випадку, якщо турист купить тур з максимальною тривалістю поїздки. Наприклад, при придбанні туру тривалістю 24 дня турист може отримати безкоштовне обслуговування ще на 2-3 дні. Стимулювання збуту може бути досягнуто також шляхом включення до комплексне обслуговування деяких безплатних додаткових послуг (наприклад, користування тенісними кортами, безкоштовний вхід на пляж тощо).

3. Премії, надаються найчастіше у речовій формі в якості винагороди за звернення до конкретної послуги. Премії можуть бути найрізноманітніших форм - фірмові майки, дорожні сумки, квіти, дрібні предмети домашнього вжитку і т.д.

4. Залікові талони - це, по суті, спеціальний вид премії, за якою винагороду не видається безпосередньо при купівлі туристичного продукту, а надається у вигляді талона, за яким його можна одержати в іншому місці. Прикладом може служити пропозицію в якості заохочення придбання туру талонів на оренду транспортних засобів (автомобілів, катерів і т.д.).

1. Купони, які становлять своєрідні сертифікати, що дають власникові право на знижку при придбанні туристських послуг. Для поширення купонів можуть використовуватися найрізноманітніші способи: безпосереднє поширення співробітниками фірми, розсилка по пошті, розповсюдження через пресу. Досить часто купоном може бути рекламне звернення, опубліковане, наприклад, у певній газеті. Деякі туристські підприємства співробітничають із банками, магазинами дорогих товарів, автосалонами і т.д. шляхом надання купонів їх клієнтам, оскільки останніх можна вважати потенційними покупцями туристських послуг.

2. «Підкріплення» продукту представляє собою заходи, що підтримують імідж туристського підприємства та сприяють залученню нових клієнтів. По суті, це комплекс додаткових послуг, які можуть отримати клієнти фірми, а також прояви особистої уваги до споживачів, наприклад вручення сувенірів з фірмовою символікою, поздоровлення клієнтів зі святом, розсилка реальних матеріалів. Особливу увагу в цьому плані виявляється постійним клієнтам фірми: розміщення їх у більш престижних номерах у готелі, на кращих місцях у ресторані, підношення кольорів та т.д.

3. Експозиції у місцях продажу. Використовуються в основному для підвищення ступеня обізнаності клієнтів про пропоновані послуги. Однак відсутність у туристського продукту матеріальної форми істотно ускладнює оформлення експозицій. А це в свою чергу безумовно позначається на результатах - далеко не всяка експозиція викликає у клієнтів бажаний інтерес.

4. Презентації продукту набувають дедалі більшого значення як елемент маркетингової діяльності турфірм. Проведення різних семінарів, консультаційних днів і «виїзних» (наприклад, виставках) показів сприяє залученню клієнтів. Фірми, активно застосовують цей інструмент стимулювання споживачів, створюють спеціальні професійні команди, що представляють продукти. Ці команди, творчо використовуючи різноманітні засоби демонстрації, значною мірою сприяють порушення інтересу цільової аудиторії і бажання у потенційних клієнтів придбати той чи інший продукт.

5. Конкурси та ігри є досить ефективний спосіб заохочення споживання туристських послуг і нової клієнтури. Особливим успіхом такі заходи мають таких сегментах ринку, як молодіжна аудиторія й обличчя «третього» віку. Тим не менш конкурси та ігри можуть застосовуватися для стимулювання споживання різних продуктів, призначених для інших сегментів. Конкурси та ігри припускають наявність певних призів як для переможців, так і для всіх інших учасників. Оригінальність правил та зміст таких заходів можуть ставати об'єктом конкуренції та творчості окремих туристських підприємств.

6. Лотереї і вікторини. У цій сфері туристські підприємства мають свободу творчості і можуть пропонувати абсолютно незвичайні умови. В якості призу, як правило, використовуються дорогі товари (високоякісна аудіо-і відеотехніка, автомобілі, туристські поїздки), що привертає до цим заходам (а отже, до фірми та її послуг) додаткову увагу потенційних клієнтів.

На третьому етапі розробки програми здійснюється виявлення кола учасників стимулювання збуту. Це вимагає виділення певних сегментів про те, щоб зосередити основні зусилля на конкретних цільових групах, які вони хотіли б охопити проведеними заходами.

Також добавлю пропозицію щодо заходу стимулювання збуту путівок в санаторії. Аналіз розвитку вітчизняного санаторно-курортного комплексу показав, що на різних етапах розвитку суспільства в управлінні санаторно-курортними організаціями переважали різні підходи: чисто комерційні підприємства в дореволюційний період, медичні організації в системі охорони здоров'я в радянський період, подвійність в управлінських підходах в період реформ. Необхідність одночасного вирішення в курортній сфері комерційних і соціальних завдань привела в даний час до формування двох груп санаторно-курортних організацій: комерційні здравниці (52%) і некомерційні установи (48%), що виконують важливе завдання з лікування та оздоровлення соціально значимого контингенту. Обидві групи санаторіїв працюють в умовах вже сформованого курортного ринку, що робить затребуваним застосування в управлінні цими організаціями сучасних ринкових концепцій.

Слід зазначити, що серед фахівців немає єдиної думки з приводу концепції некомерційного маркетингу. Одні дослідники розглядають некомерційний маркетинг як невід'ємного і важливого інструменту управління в некомерційних організаціях, інші піддають сумніву навіть саму правильність вживання терміну «некомерційний маркетинг», вважаючи маркетинг суто ринковим інструментом для отримання прибутку. Ми дотримуємося тієї думки, що маркетинг є однією з управлінських концепцій, спрямованої на досягнення цілей організації шляхом найбільш ефективного порівняно з конкурентами задоволення потреб споживача. Цілі організації можуть носити як комерційний, так і некомерційний характер. Тоді маркетинг, спрямований на отримання прибутку (або інших комерційних результатів - підвищення обсягу продажів, наприклад), є комерційним, а використання маркетингових прийомів для досягнення некомерційних цілей, на нашу думку, цілком доречно вважати некомерційним маркетингом. Досягнення некомерційних цілей в цьому випадку прийнято називати соціальним ефектом на противагу економічному ефекту (прибутку) у сфері підприємництва. Сутність маркетингу некомерційних організацій тоді можна уявити наступним чином. Некомерційна організація може мати дві групи цілей: некомерційні (статутні) для реалізації місії організації та комерційні (додаткові), необхідні для забезпечення її функціонування та ведення господарських операцій.

Основним результатом діяльності некомерційних організацій (НО) є продукт, який може мати як матеріальний, так і нематеріальне зміст. Для його виробництва будь-якої некомерційної організації необхідно, як мінімум, мати якусь матеріальну базу і наймати персонал.

Для досягнення некомерційного ефекту продукт повинен бути певної якості, тобто володіти певними характеристиками, здатними задовольняти певні потреби покупця й представляти для нього певну цінність. Ця цінність виражається в досягненні соціального ефекту, під яким можна розуміти результат діяльності будь-якої організації, не пов'язаний з отриманням прибутку і спрямований на створення будь-яких благ для окремих груп населення або всього суспільства в цілому. Соціальний ефект може мати кількісну та якісну складову. Кількісно соціальний ефект вимірюється в одиницях продукту, пропонованого населенню (наприклад, для санаторіїв - кількість прийнятих відпочиваючих і т.д.). Якісна складова вимірюється рівнем задоволеності споживача в результаті використання некомерційного продукту. Високий рівень його задоволеності веде до досягнення соціального ефекту і формування лояльного споживача, що, у свою чергу, підвищує конкурентоспроможність некомерційного продукту на ринку соціальних послуг.

Окрім підвищення ефективності менеджменту санаторію «Авангард», варто відзначити, що наша країна дуже багата на рекреаційні ресурси, багато з яких ще не за строїлися курортами. Такими місцями на нашій території є: південна Україна та західна Україна. Це ті місця які начисляють сотні джерел лікувальних грязей та мінеральних ресурсів. Головною причиною невикористання лікувально-оздоровчих ресурсів, на мою думку, те що немає освітньо-кваліфікованих підприємців, які могли б зайнятися організацією побудування та просуванням послуг на туристичному рику.

ВИСНОВКИ

Результатом проведених досліджень дипломної роботи стало напрацювання відповідних висновків та пропозицій, що полягають у такому.

1. Українаєдосить багатою на лікувально-оздоровчі ресурси. Вона налічує значну сукупність курортної території, що є позитивнимдля нашого дослідження. Негативною ж стороною єслабка організованість туристичних підприємств, які знаходяться на території курортів, особливо це стосується державних санаторіїв.

2. Лікувально-оздоровчі ресурси використовуються для загального оздоровлення та лікування туристів які перебувають на курортах. Відтак курортом є територія, що володіє природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх застосування з лікувальної профілактичними цілями. Тому, лікувально-оздоровчий туризм,особливістю якого є використання лікувально-оздоровчих ресурсів, сьогодні настільки масовий і популярний напрямок медичного оздоровлення.

3. Нами досліджено зони лікувально-оздоровчих ресурсів України, зокрема, курорти України:Алупка - приморський кліматичний курорт в Криму;  Алушта - кліматичний приморський передгірний курорт в Криму; Бердянськ - бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт на північному березі Азовського моря Запорізької області; Березовські Мінеральні Води - бальнеологічний питний курорт степової зони Харківської області та багато інших.

4. Лікувально-оздоровчі ресурси України класифікуються: за відповідними типами (бальнеогрязевий курорт, внутрішній прийом мінеральних вод, грязьовий курорт, кліматичний курорт, бальнеокліматичний курорт, бальнеологічний курорт, кліматокумисолечебний курорт, СПА-курорт) та за методами лікування та оздоровлення (голковколюванням, ароматерапія, ванни в сірчаної воді, турецька лазня та ін.).

5. Основними лікувально-оздоровчими закладами являються - санаторії. Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає санаторій «Авангард» як багатопрофільний лікувально-оздоровчий заклад бальнеологічного та кліматичного типу курорту Немирів.Санаторій займається проблемами багатьох захворювань. Його інфраструктура є дещо складною: водолікарня, де відпускаються природні радонові ванни, фізіотерапевтичне відділення, оснащене сучасними апаратами, в тому числі лазеротерапії, магнітотерапії, мікрохвильової резонансної терапії, кабінети масажу, інгаляції, озокеритолікування, баротерапії, лікувальної фізкультури, психотерапії, стоматології і зубопротезування тощо.

6. Для аналізу лікувально-оздоровчих ресурсів України, досліджувалися два типи ресурсів це бальнеологічні ресурси та ресурси лікувальних грязей. Бальнеологічні ресурси різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині.Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях. Щодо лікувальних грязей, то вони зосереджені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базі грязьових покладів функціонують найстаріші в Україні курорти — Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасик та інші. У північно-західних областях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Миргороді, Моршині, Немирові, Черче та інших.

7. Відтак, на нашу думку, Україна володіє потужним природно - ресурсним комплексом, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. Достатньо високимє рівень забезпеченості території країни водними і рекреаційними ресурсами.

8. Для проведення дослідження ефективності організації. Ми встановлювали: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту,          рентабельність. Так, оборотність активів даного підприємства є нормальною і із зростаючою тенденцією. Підприємство отримує значні прибутки, а його активи є ліквідними.Для такого великого підприємств це є досить хорошим показником.

Як показав аналіз, необоротні активи санаторію «Авангард» протягом 2008-2010 років зменшилисяна 40,6 тис. грн, вартість незавершеного будівництва має спадаючу тенденціюі зменшилася на 510,6 тис. грн., вартість основних засобів має тенденцію до зниження: протягом 2008-2010 року вона зменшилася на 13985,6 тис. грн., інші фінансові інвестиції за 2010 рік збільшилисяз на 930,3 тис. грн.,дебіторська заборгованість за 2010 рік зменшиласяна 2286 тис. грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6 531,2 тис. грн., дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла також на 7595,9 тис. грн. за 2009 рік та на 4628 тис. грн. або на 36,8% за досліджуваний період, інша поточна дебіторська заборгованість має тенденції до спаду. За 2009 рік вона зменшилася на 362,1 тис. грн.

9. Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення. Так за 2010 рік - збільшилися на 333 тис. грн., гроші в іноземній валюті також мають тенденцію до збільшення. так за 2009 рік вони збільшилися на 32 258,3 тис. грн. та інші зміни.Провівши аналіз грошових коштів за 2008-2010 рік ми бачимо, що санаторій «Авангард» має можливість заробітку. Так підрахунки показали що вклавши кошти в цінні папери, підприємство отримає на 13,9 тис. грн... більше доходів. Проте, вклавши грошові кошти у будівництво, то його номінальна вартість зростатиме без додаткових вкладень коштів.

10. Однак, попри всі позитивні моменти, в санаторії «Авангард» встановлено, що основними причинами виникнення кризових ситуацій у даному санаторії є наступні. Це об’єктивні, пов’язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами  зовнішнього середовища організацій, і суб’єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні.Крім того, причинами кризи санаторію «Авангард» є: недалекоглядність  керівництва,  недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле медичне обладнання і інше устаткування, зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.

11. Для виходуз кризового становища, на наш погляд, необхідно виконати наступні дії:  взяти для співпраці спеціаліста (менеджера) з кризових ситуації, виявити дійсні причини, які призвели до виникнення кризи, оцінити ситуацію, яка склалася, підібрати команду для роботи, визначити їхні обов’язки та права, зібрати  інформацію, яка необхідна для вирішення   кризових питань, скласти  план дій і підготувати декілька запасних варіантів на випадок непередбачуваних обставин, оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій, прийняти конкретне рішення антикризової програми, стежити і  координувати його реалізацію.

Отже, для вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України, варто зайнятися внутрішньою організацією підприємства та зовнішньоекономічною діяльністю. Після яких, на мою думку, стимулюється робота підприємства, зросте фінансування, налагодиться робота в персоналі, зокрема й у санаторії «Авангард».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс України, від 7 лютого 2011 р., ВВР.№14;- rada.gov.ua
2. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. №24;
3. Закон України „Про туризм” від 15 вересня 1995р. / Голос України  вiд 14.11.1995р.; зі змінами та доповненнями.
4. Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України” // Відомості Верховної Ради , 2000, № 47. Програма перспективного розвитку рекреаційних зон в Україні від 22 вересня 1994// Відомості Верховної Ради , 1994, № 28
5. Програма розвитку туризму в м. Києві до 2020р.
6. Державна програма розвитку туризму на 2008-2014 роки / Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2008 р.
7. Про заходи подальшого розвитку туризму: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 №728 // Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів. – У 5 т. – Ужгород, 2009.
8. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму: Указ Президента України від 14.12.2001 №1213/2001 // Офіційний вісник України. - №51. – Ст.2266. – С.68.
9. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99 № 973/99 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 29 вересня.
10. Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика, проблемы, перспективы, №5, 2008, с.15-17.
11. Азар В. И. Экономика и организация туризма. - М.: Профиздат, 2007.
12. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, 2008, № 24.
13. Атаев А. А. Управленческая деятельность. Практика и резервы организаций. - М.: Экономика, 2008.
14. Алавердян В. Оценка стоимости „кадрового потенциала” предприятия //Корпоративный менеджмент. – 2009. - № 1. – С. 29-32;
15. Андрушкив Б.М.,Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. Львів: «Світ», 2005.- с. 423.
16. Бабарицька В. К., Любіцева О. О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. - К.: КУ, 2008.
17. Бабарицька В. К., Любіцева О. О., Федорченко В. К. Організація туризму. Учбово-метод. посібник. - К.: ІТЕІП, 2006.
18. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2009. -176 с.
19. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2008. – 304 с.
20. Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму).- К.:  Видавничо-поліграфічний центр  “Київський університет”, 2008.
21. Биржаков М.Б. “Введение в туризм” Москва-Санкт-Петербург, 2011.
22. Богатко О.Г. Вплив лісів на клімат в Україні // Україна Молода, 19 січня 2009.
23. Большаков Н. М. Рекреационная роль лесов. // Економіка і Екологія, 2010, №10
24. Бородина В.В. Ресторанно-гостиничный бизнес, М.: Книжный мир, 2009. – 364с
25. Борозняк В.С. Перспективи розвитку українського туризму // Бізнес, №15, 2007 – с. 15-16;
26. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. М., 2007. – 175 с.
27. Бочарников С.А. Финансово-экономический анализ деятельности турфирмы, М.: Финансы и статистика, 2008.- 270с.
28. Бутусов Г.  Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти №5, 2006, с.8-10;
29. Волков С.Н Туризм и информатизация общества. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 254с.
30. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг: дис. на здобуття наук. ступеня канд.екон.наук: спец. 08.06.02 / Гаврилюк Світлана Павлівна ; КНТЕУ. – Київ, 2001. – 285 с.
31. Градінарова О.О. Рефлексивне управління конкурентоспроможність туристичних підприємств: дис. на здобуття наук. Ступеня канд.наук: спец. 08.00.04 / Донецьк, 2009. – 20 с.
32. Гаспарянс А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес, 2006, №5.
33. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса. Учебн. пособие. - Одесса, "Черноморье", 2007.
34. Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка України, №5, 2006, с.23-25.
35. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, 2008, №15
36. Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація, №7, 2006, с. 27-28.
37. Гуляев В. Г. Организация туристской деятельности. -М.: Номедж, 2006.
38. Гурков И.Б. Стратегический менеджмент организации: Учеб. пособие. – М.: ЗАО Бизнес-школа «Интел-синтез», 2009. – 208 с.
39. Дурович А. П., Копанев А. С. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. - Минск, Экономпресс, 2008, с.205-217.
40. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко та ін. –К.: Знання – Прес, 2008. – 250 с.
41. Економіка та менеджмент: Навч. посібник/ Під редакцією О.Є.Кузьміна. – Львів: Державний університет «Львівська політехніка».
42. Заїкина О.О Внесок туристичної галузі в подолання економічної кризи, - http://www.niss.gov.ua;
43. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, Екотехніка, 2004.
44. Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм // Екологічний вісник, №9, 2005, с.7-10.
45. Иванов В.М, Красильников В.П. Менеджмент в туризме.- М.: Финансы и статистика, 2005.- 345с.
46. Інформаційно-статистичний бюлетень «Туризм в Києві» за 2010-2011.
47. Інформація Держкомстату України за 2008-2010 роки.
48. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2010. – 256 с.;
49. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: организация деятельности. Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2009.-256 с.
50. Збірник нормативних документів. Випуск 1. - К.: Держ-комтуризм України, 2011.
51. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2007. – 409 с.
52. Калиновский С.С., Гончаренко П.А и др. Стратегический менеджмент туризма. - С-Пб.: Оркестр, 2006.- 561с.
53. Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.: Брама, 2006. – 317с.
54. Квартальнов В.А. Иностранный туризм.,  Москва, Финансы и статистика, 1999; с.91-101.
55. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика., Москва., Финансы и статистика, 2009. - с.15-17.
56. Коваленко Ю.О. Формування конкурентоспроможного ринку міжнародних туристичних послуг в Україні: дис. на здобуття ступеня канд.екон.наук: спец. 08.05.01 / Коваленко Юлія Олександрівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – Київ, 2006.- 20с.
57. Котлер Ф.Основы маркетинга. М.: ИМА-Кросс, 2007.- 471с.
58. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм [Текст]: учеб. пособие для вузов / Ф. Котлер. - Изд.4-е, перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006 - 639 с.
59. Кузьмін О.Є. Формування органів управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Регіональна економіка. – 2007.
60. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. Навч. посіб., Львів, 2008.
61. Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу України // Україна Молода, 7 листопада 2010.
62. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2009. – 436 с.;
63. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 272 с.;
64. Матвеев Л.А. Системы поддержки принятия решений: Учеб. пособие. СПб.: Спец. литер., 2007.
65. Михайлов В.А. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. // Економіка і Екологія, 2006, №15
66. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України 2004 год. Источник: Автореф. дис... д-ра географ. наук: 11.00.02 / О.О. Бейдик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 36 с.
67. Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва. – К., Поступ, 2008.
68. Морозова Н.С. Реклама в социально-культурном сервисе и туризме: учеб. пособие для вузов / Н.С. Морозова. - М.: Центр, 2008. - 235 с.
69. Немцов В. Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій 2010.
70. Организация туризма: Учебное пособие/ А.П. Дурович, М.: - Новое знание, 2009.– 632с.
71. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2008. - 352 с.
72. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2007. – 207 с.
73. Папирян Г.А. Маркетинг в туризме, М.: Финансы и статистика, 2007.- 457с.
74. Платонов С.В. и др. Искусство управленческой деятельности. – К.: Либерея, 2006. – 413 с.
75. Подсолонко А.О. Менеджмент: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2008. - с. 370.
76. Потемкін О.С. Київ туристичний // Галицькі контракти №5, 2009. - с.17-20;
77. Прейгер Д.К. Міжнародний туризм в Україні як форма інтеграційних комунікацій / Д.К.Прейгер, І.А.Малярчук // Стратегічна панорама. – 2005. - №3. – с.37-40
78. Розміщення продуктивних сил / Під ред.Є.П.Качана. – К., Діло, 2007.
79. Статистичний бюлетень ДПА України за 2008-2010 рр.
80. Тимчук О. Перспективи розвитку гірського туризму в Україні // Збірник наукових праць НДФІ, №7, 2005, с.31-34.
81. Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія. – К., 2006.
82. Туризм и гостиничное хозяйство. Под ред. А.Д. Чудновского, М.: Тандем, 2007. - 400с.
83. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
84. Федорченко В.К. Туризм на пороге ХХІ века // Гостиничный бизнес. – 2008. - №1.
85. Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма.- М.: Финансы и статистика, 2011.- 578с.
86. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища шк., 2005. – 351 с.;
87. Цибух В.І. Туризм – це добробут в нашому домі // Гостиничный бизнес. – 2008. - №1, №5.
88. Чудновская С.Н. Разработка управленческих решений. / Тюмен. гос. ун-т. Тюмень, 2009.
89. Шегда А.В. Основы менеджмента: учебное пособие. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2008. - 390 с.
90. Шегда. А.В. Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: «Знання», 2004. - с. 584.
91. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. – К.: Вид-во КНЕУ,2009.
92. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2008. – 662 с.
93. Словарь [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.slovari. yandex.ru
94. Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів -http://tourizm.gov.ua
95. Інтернет-портал - www.turne.com.ua
96. Інтернет-портал управління - http://www.management.com.ua/
97. Туристические возможности Украины.-  // www.rbac.kharkov.com.
98. Інтернет-портал - http://www.turtezz.com.ua/
99. Інтернет сторінка санаторію «Авангард» - http://ukrgold.net/vinnitsa/enterprises/6837/16898/тор
100. Інтернет-сторінка чинного Законодавства Верховної Ради України – www.rada.gov.ua

ДОДАТКИ

Додаток А.

Таблиця 1

Родовища лікувальних грязей в Україні за 2010 рік

Додаток Б.

РЕФЕРАТ

Тема: «Лікувально-оздоровчі ресурси України їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України».

Метоюроботиє дoслiдження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії - санаторієм «Авангард».

Методи дослідження– цільові підходи до вивчення організації та використання лікувально-оздоровчих ресурсів підприємствами туристичної індустрії.

Структура роботи.Обсяг дипломної роботи становить 104 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

В першому розділі «Теоретико-методологічні засади лікувально-оздоровчих ресурсів України»,визначено поняття лікувально-оздоровчих ресурсів, курорту, лікувально-оздоровчого туризму та курортології, а також дається інформаціящодоіснуючих курортів України, їх класифікація. Дано характеристику лікувально-оздоровчих закладів України, зокрема, охарактеризовано 2 заклади АРМ та 3 заклади західної України. Перший розділ складає 33 сторінки.

В другому розділі«Дослідження туристичної діяльності з використанням  лікувально-оздоровчих ресурсів на прикладі санаторію «Авангард»», проведено дослідження ефективності роботи санаторію «Авангард» як лікувально-оздоровчого закладу з використанням лікувально-оздоровчих ресурсів за 2008-2010 роки. Другий розділ - 30 сторінок.

В третьому розділі – «Шляхи підвищення ефективності роботи лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард», виявленіпричини виникнення кризових явищ на підприємстві, прогнозування можливих наслідків кризи. Дано пропозиції щодо вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів. Обсяг 3 розділу становить 21 сторінку.

Рік написання роботи – 2011. Рік захисту – 2011.

Доповідь

Шановні Голово та члени ДЕК!

До Вашої уваги пропонується дипломна робота на тему:«Лікувально-оздоровчі ресурси України їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України(на прикладі Санаторію «Авангард»)».

Актуальність теми дослідження визначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально-оздоровчих ресурсів, а саме розвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою. По-перше, рівень розвитку оздоровчого туризму загалом важливий для кожної людини. Оздоровчий туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів, спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики. По-друге, залишається не сформованим попит на оздоровчі послуги. За спільними даними, 70% українців не приділяють своєму здоров'ю особливої уваги, не дбають про нього в повсякденному житті. У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму. По-третє, збереження і відтворення трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.

Необхідність вирішення зазначених вище проблем організації оздоровчого туризму й обумовлює актуальність тематики дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є дослідження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії, зокрема, санаторієм «Авангард». Відповідно до мети поставлено та вирішено наступні завдання:

-                     вивчення природи лікувально-оздоровчих закладів на Україні, так як це являється основа туристичного потенціалу;

-                     дослідження основних лікувально-оздоровчих ресурсів України та їх класифікація;

-                     характеристика окремих лікувально-оздоровчих закладів України;

-                     аналіз основних економічних результатів господарсько-фінансової діяльності об’єкта дослідження - санаторію «Авангард»;

-                     діагностика існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, розкриючи їх організацію й використання туристичними підприємствами України;

-                     визначення основних причин виникнення кризових ситуацій об’єкта нашого дослідження - санаторію «Авангард»;

-                     виявлення резервів підвищення ефективності організації та використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих ресурсів та, зокрема, санаторію «Авангард».

Об’єктом дослідження виступає підприємство туристичної індустрії України - санаторій «Авангард », м. Немирів, Вінницької області.

Предметом – є теоретичні, методичні та практичні питання щодо оптимізації лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Стpуктуpa диплoмнoї poбoти склaдaється iз вступу, тpьoх poздiлiв, виснoвкiв, списку викopистaних джерел.

В 1 розділі досліджено: … (розказати коротко своїми словами згідно плану диплому)

В 2 розділі –

В 3 розділі - …

Результатом проведених досліджень дипломної роботи стало напрацювання відповідних висновків та пропозицій, що полягають у такому:

1. Україна є досить багатою на лікувально-оздоровчі ресурси. Вона налічує значну сукупність курортної території, що є позитивним для нашого дослідження. Негативною ж стороною є слабка організованість туристичних підприємств, які знаходяться на території курортів, особливо це стосується державних санаторіїв.

2. Лікувально-оздоровчі ресурси використовуються для загального оздоровлення та лікування туристів які перебувають на курортах. Відтак курортом є територія, що володіє природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх застосування з лікувальної профілактичними цілями. Тому, лікувально-оздоровчий туризм, особливістю якого є використання лікувально-оздоровчих ресурсів, сьогодні настільки масовий і популярний напрямок медичного оздоровлення.

3. Нами досліджено зони лікувально-оздоровчих ресурсів України, зокрема, курорти України: Алупка - приморський кліматичний курорт в Криму;  Алушта - кліматичний приморський передгірний курорт в Криму; Бердянськ - бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт на північному березі Азовського моря Запорізької області; Березовські Мінеральні Води - бальнеологічний питний курорт степової зони Харківської області та багато інших.

4. Лікувально-оздоровчі ресурси України класифікуються: за відповідними типами (бальнеогрязевий курорт, внутрішній прийом мінеральних вод, грязьовий курорт, кліматичний курорт, бальнеокліматичний курорт, бальнеологічний курорт, кліматокумисолечебний курорт, СПА-курорт) та за методами лікування та оздоровлення (голковколюванням, ароматерапія, ванни в сірчаної воді, турецька лазня та ін.).

5. Основними лікувально-оздоровчими закладами являються - санаторії. Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає санаторій «Авангард» як багатопрофільний лікувально-оздоровчий заклад бальнеологічного та кліматичного типу курорту Немирів. Санаторій займається проблемами багатьох захворювань. Його інфраструктура є дещо складною: водолікарня, де відпускаються природні радонові ванни, фізіотерапевтичне відділення, оснащене сучасними апаратами, в тому числі лазеротерапії, магнітотерапії, мікрохвильової резонансної терапії, кабінети масажу, інгаляції, озокеритолікування, баротерапії, лікувальної фізкультури, психотерапії, стоматології і зубопротезування тощо.

6. Для аналізу лікувально-оздоровчих ресурсів України, досліджувалися два типи ресурсів це бальнеологічні ресурси та ресурси лікувальних грязей. Бальнеологічні ресурси різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині. Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях. Щодо лікувальних грязей, то вони зосереджені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базі грязьових покладів функціонують найстаріші в Україні курорти — Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасик та інші. У північно-західних областях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Миргороді, Моршині, Немирові, Черче та інших.

7. Відтак, на нашу думку, Україна володіє потужним природно - ресурсним комплексом, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. Достатньо високим є рівень забезпеченості території країни водними і рекреаційними ресурсами.

8. Для проведення дослідження ефективності організації. Ми встановлювали: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту,          рентабельність. Так, оборотність активів даного підприємства є нормальною і із зростаючою тенденцією. Підприємство отримує значні прибутки, а його активи є ліквідними. Для такого великого підприємств це є досить хорошим показником.

Як показав аналіз, необоротні активи санаторію «Авангард» протягом 2008-2010 років зменшилися на 40,6 тис. грн, вартість незавершеного будівництва має спадаючу тенденцію і зменшилася на 510,6 тис. грн., вартість основних засобів має тенденцію до зниження: протягом 2008-2010 року вона зменшилася на 13985,6 тис. грн., інші фінансові інвестиції за 2010 рік збільшилися з на 930,3 тис. грн., дебіторська заборгованість за 2010 рік зменшилася на 2286 тис. грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6 531,2 тис. грн., дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла також на 7595,9 тис. грн. за 2009 рік та на 4628 тис. грн. або на 36,8% за досліджуваний період, інша поточна дебіторська заборгованість має тенденції до спаду. За 2009 рік вона зменшилася на 362,1 тис. грн.

9. Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення. Так за 2010 рік - збільшилися на 333 тис. грн., гроші в іноземній валюті також мають тенденцію до збільшення. так за 2009 рік вони збільшилися на 32 258,3 тис. грн. та інші зміни. Провівши аналіз грошових коштів за 2008-2010 рік ми бачимо, що санаторій «Авангард» має можливість заробітку. Так підрахунки показали що вклавши кошти в цінні папери, підприємство отримає на 13,9 тис. грн... більше доходів. Проте, вклавши грошові кошти у будівництво, то його номінальна вартість зростатиме без додаткових вкладень коштів.

10. Однак, попри всі позитивні моменти, в санаторії «Авангард» встановлено, що основними причинами виникнення кризових ситуацій у даному санаторії є наступні. Це об’єктивні, пов’язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами  зовнішнього середовища організацій, і суб’єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Крім того, причинами кризи санаторію «Авангард» є: недалекоглядність  керівництва,  недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле медичне обладнання і інше устаткування, зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.

11. Для виходу з кризового становища, на наш погляд, необхідно виконати наступні дії:  взяти для співпраці спеціаліста (менеджера) з кризових ситуації, виявити дійсні причини, які призвели до виникнення кризи, оцінити ситуацію, яка склалася, підібрати команду для роботи, визначити їхні обов’язки та права, зібрати  інформацію, яка необхідна для вирішення   кризових питань, скласти  план дій і підготувати декілька запасних варіантів на випадок непередбачуваних обставин, оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій, прийняти конкретне рішення антикризової програми, стежити і  координувати його реалізацію.

Отже, для вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України, варто зайнятися внутрішньою організацією підприємства та зовнішньоекономічною діяльністю. Після яких, на мою думку, стимулюється робота підприємства, зросте фінансування, налагодиться робота в персоналі, зокрема й у санаторії «Авангард».

Дякую за увагу!