МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

Факультет	Електроенергетичний
Кафедра	Електричні станції
Спеціальність		6.05070108, Енергетичний менеджмент

 

До захисту допускаю

Завідувач кафедри

проф. О.П. Лазуренко

(ініціали та прізвище)

 

(підпис, дата)

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

 

Тема роботи	«Схема електропостачання заводу
торгового машинобудування з встановленою потужністю
6350 кВт»

 

 

Шифр роботи	Е-59А.09
	(група, номер теми за наказом )
Виконавець	Кокоровець Ірина Сергіївна
	(прізвище, ім’я, по-батькові)
Керівник	доц. Богатирьов Ігор Миколайович
	(посада, прізвище, ім’я, по-батькові)

 

Харків 2013

ЗМІСТ

Перелік позначень та скорочень. 5

Вступ. 6

1 Розробка схеми електропостачання заводу торгового машинобудування. 8

1.1 Розрахунок електричних навантажень підприємства, що проектується. 8

1.1.1 Класифікація методів розрахунку електричних навантажень. 9

1.1.2 Основні методи розрахунку електричних навантажень. 9

1.1.3 Розрахунок навантажень методом коефіцієнта попиту. 13

1.2 Вибір схеми зовнішнього електропостачання. 15

1.2.1.Вибір джерел живлення. 15

1.2.2 Визначення економічного значення реактивної потужності 17

1.2.3 Вибір числа та потужності силових трансформаторів ГПП підприємства  18

1.3 Вибір схеми внутрішнього електропостачання. 20

1.3.1 Розрахунок кількості трансформаторів ЦТП.. 22

1.3.2 Розподіл навантажень по ЦТП.. 23

1.4 Вибір та розміщення КП в схемі електропостачання підприємства. 25

1.4.1 Розрахунок втрат в трансформаторах при холостому ході та короткому замиканні 26

1.4.2 Розрахунок втрат на підстанціях. 27

1.4.3 Повна реактивна потужність КП ВН.. 30

2 Компенсація реактивної потужності 31

2.1 Основні споживачі реактивної потужності 32

2.1.1 Сучасні асинхронні двигуни. 33

2.1.2 Трансформатори. 35

2.2 Заходи з підвищення коефіцієнта потужності у електроустановках. 36

2.2.1 Заходи першої групи. 37

2.2.2 Заходи другої групи. 38

2.2.3 Встановлення синхронних електродвигунів. 39

2.2.4 Показники економічності компенсуючих пристроїв. 41

2.3 Розрахунок плати за споживання реактивної енергії 43

2.4 Компоненти систем компенсації реактивної потужності 47

2.4.1 Мікропроцесорний контролер DCRK.. 49

2.4.2 Опис. 50

2.4.3 Відображення  значень  параметрів. 50

3 Техніко-економічне порівняння варіантів схем внутрішнього електропостачання  52

3.1 Методика техніко-економічного порівняння. 53

3.2 Розрахунок приведених витрат по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання. 54

3.2.1 Розрахунок капітальних вкладень по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання. 54

3.2.2 Розрахунок річних втрат електроенергії 55

3.2.3 Розрахунок плати за споживання реактивної енергії 60

3.2.4. Розрахунок річних витрат: 62

3.3 Розрахунок приведених витрат по другому варіанту схеми внутрішнього електропостачання. 63

3.3.1 Розрахунок капітальних вкладень по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання. 63

3.3.2 Розрахунок річних втрат електроенергії 66

3.3.3 Розрахунок плати за споживання реактивної енергії 70

3.3.4  Розрахунок річних витрат: 72

3.4 Розрахунок економічного ефекту. 72

4 Охорона праці й навколишнього середовища. 74

4.1 Загальні питання охорони праці 74

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів. 74

4.3 Метереологічні умови при роботі 76

4.4 Шум і вібрація. 77

4.5 Вимоги безпеки при роботі на ПЕОМ.. 78

4.6 Електробезпечність. 81

4.7 Пожежна безпека. 82

Висновки. 83

Список джерел інформації 84

ПЕРЕЛІК ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

ВН (НН) – вища (нижча) напруга

ГПП – головна понижуюча підстанція

ГРП – головна розподільча підстанція

ДП – джерело постачання

ЕП – електроприймач

ЕС – електростанція

КБ – конденсаторні батареї

КЗ – коротке замикання

ККП – комплектні конденсаторні пристрої

КП – компенсуючі пристрої

КП ВН – компенсуючі пристрої високої напруги

КП НН – компенсуючі пристрої низької напруги

КТП – комплектні трансформаторні підстанції

ЛЕП – лінії електропередач

ПС- підстанція

ПУЕ – правила улаштування електроустановок.

РП – розподільчі пристрої

СД – синхронний двигун

ТЕС – теплова електростанція

ХХ – холостий хід

ЦЕН – центр електричних навантажень

ЦП – центр постачання

ЦТП – центральна трансформаторна підстанція

ВСТУП

 

Поглиблення електрифікації галузей економіки об’єктивно для віх країн і збережеться у XXI сторіччі. Валовий внутрішній продукт і комфортність життя кореляційно визначаються електроспоживанням, продуктивність праці – електроозброєністю.

Ефективність використання електроенергії – найважливіша частина забезпечення енергетичної безпеки країни. Електрики-споживачі, вирішуючи проблеми електропостачання, повинні відштовхуватися від ряду об’єктивних факторів, на які буде спиратися державна політика енергопостачання. Це, перш за все, неминучий ріст цін на енергоносії. Вони будуть зростати на (15-20)% на рік.

Енергозбереження і поглиблення електрифікації визначають обширною сферою економіки – електрикою. Ефективність і інтенсифікація загального виробництва багато в чому визначається електрикою. Кожний електрик має володіти знаннями, які дозволять йому оцінювати рішення і результати. Знання інженера – електрика – спеціаліста по електропостачанню – визначаються колом його діяльності: на виробництві він може піднятися до головного електрика (енергетика)  підприємства, в інвестиційному інституті – до начальника відділу (головного інженера проекту), у ВНЗ – до професора, у конструкторському бюро – до генерального конструктора. На кожній сходинці адміністративного і професійного росту необхідно вирішувати різні задачі, спочатку окремі і масові (наприклад, вибір перерізу дроту до приймака 0,4 кВ), а потім загальні або спеціальні. Наприклад, вирішення схеми електропостачання цеху, виробництва, заводу на перспективу, включаючи керування електропроводом великої одиничної потужності, електротермічними та специфічними електроприймачами.

В умовах неповноти і невизначеності вхідних даних спеціаліст має вміти розробляти і приймати рішення, що визначають як кожний елементи, так і систему електропостачання.

На сьогоднішній день найбільшу економію дає не оцінка цих окремих рішень, яка необхідна, а менеджерський підхід, що оцінює результат побудови, функціонування і розвитку в цілому підприємства, виробництва, цеху та їхньої підсистеми – електричного господарства.

До найважливіших проблем електрики, які підлягають рішенню, варто віднести: інформаційне забезпечення спеціалістів – електриків для ефективного менеджменту; визначення параметрів, включно з електричними навантаженнями і оптимізацією електричного господарства по рівням ієрархії; організацію обліку витрат електроенергії від агрегату (виділеної адміністративної, територіальної або технологічної одиниці) до підприємства, енергозбереження; забезпечення надійного електропостачання, достатньої компенсації реактивної потужності на всіх рівнях електропостачання, якість електроенергії у електроприймачів; забезпечення групового та одиничного само запусків електродвигунів; розширення кола частотного приводу; керування структурою встановленого обладнання з ціллю його уніфікації, формулювання вимог до електропромисловості, покращення організації електроремонту.

Необхідно зрозуміти основні закони й закономірності побудови, функціонування і розвитку систем електропостачання споживача, усвідомити особливості власне електрики як реальності і науки, представити її місце у ряді інших електротехнічних дисциплін.

1 Розробка схеми електропостачання заводу торгового машинобудування

1.1 Розрахунок електричних навантажень підприємства, що проектується

В табл. 1.1 наведені початкові дані для проектування схеми електропостачання.

 

Таблиця 1.1 – Початкові данні проектованого підприємства

 

Першим етапом проектування системи електропостачання є визначення електричних навантажень. За значенням електричних навантажень вибирають і перевіряють електрообладнання системи електропостачання, визначають втрати потужності та електроенергії. Від правильної оцінки очікуваних навантажень залежать капітальні витрати на систему електропостачання та експлуатаційні витрати, надійність роботи електрообладнання.

При проектуванні системи електропостачання або аналізі режимів її роботи споживачі електроенергії (окремий приймач електроенергії, група приймачів, цех або завод в цілому) розглядають як навантаження. Розрізняють наступні види навантажень: активну потужність Р, реактивну потужність Q, повну потужність S і струм I .

1.1.1 Класифікація методів розрахунку електричних навантажень

У практиці проектування систем електропостачання застосовують різні методи визначення електричних навантажень, які поділяють на основні і допоміжні. У першу групу входять методи розрахунку за:

1) встановленої потужності і коефіцієнту попиту;

2)середній потужності і відхилення розрахункового навантаження від середнього (статистичний метод);

3)середній потужності і коефіцієнту форми графіка навантажень;

4)середній потужності і коефіцієнту максимуму (метод впорядкованих діаграм).

Друга група включає в себе методи розрахунку за:

5)питомим витратам електроенергії на одиницю продукції при заданому обсягу випуску продукції за певний період часу;

6)питомим навантаженням на одиницю виробничої площі.

Застосування того або іншого методу визначається допустимою похибкою розрахунків. При проведенні укрупнених розрахунків,зокрема на стадії проектного завдання користуються методами, що базуються на даних про сумарну встановлену потужність окремих груп приймачів – відділення, цеху, корпусу. Методи, засновані на використанні даних про одиничних приймачів відносять до найбільш точних. Розглянемо ці методи розрахунку електричних навантажень і встановимо область їх застосування.

1.1.2 Основні методи розрахунку електричних навантажень

I По встановленій потужності і коефіцієнту попиту

Для визначення розрахункових навантажень за методом коефіцієнта попиту необхідно знати встановлену потужність 12PРЅРѕРј">  групи приймачів і коефіцієнти потужності cosφ і попиту 12KРї">  даної групи, які визначаються за довідковими матеріалами.

Розрахункове активне 12PСЂ"> , реактивне 12QСЂ">  і повне 12SСЂ">  навантаження групи однорідних по режиму роботи приймачів визначають за формулами:

 

12PСЂ"> = 12KРїв€™PРЅРѕРј"> ;                                             (1.1)

12QСЂ"> = 12PСЂ">   12в€™">  tg φ,                                             (1.2)

12SСЂ=PСЂ2+QСЂ2">                                            (1.3)

де 12KРї">  – коефіцієнт попиту характерного виробництва, прийнятий з довідника  [1];

tg φ – відповідає характерному для даного виробництва cos φ  , визначуваному з тих же довідкових матеріалів.

Розрахункове навантаження всього проектованого підприємства  визначається підсумовуванням розрахункових навантажень окремих цехів з урахуванням коефіцієнта навантаження  = 0.95.

Тоді:

(1.4)

 

де n – кількість цехів на території проектованого підприємства.

Повна розрахункова потужність кожного цеху визначається як:

S_pi= 12PСЂi2+ QСЂi2">                                           (1.5)

де i – номер цеху системи електропостачання підприємства.

 

 

II Статистичний метод

Статистичний метод ґрунтується на вимірюванні навантажень ліній, що живлять характерні групи електроприймачів, без звернення до режиму роботи окремих електроприймачів і числовим характеристиками індивідуальних графіків.

Запропонований метод Б.В. Гнеденко, не розглядає поведінки показників, коефіцієнтів і чинників, що впливають на них, а використовує дві інтегральні характеристики: генеральне середнє навантаження Рср і генеральне середнє квадратичне відхилення , де дисперсія DP береться для того ж інтервалу усереднювання.

Максимальне навантаження визначається за формулою

12PРј=PСЃСЂ+">  b 12Пѓ"> ,                                          (1.6)

де b - статистичний коефіцієнт, що залежить від закону розподілу і прийнятої ймовірності перевищення графіка навантаження Р(t) рівня 12PРј">  :

12Пѓ=PСЌ2-PСЃСЂ2 =DPРј">   ,                               (1.7)

або ввівши коефіцієнт форми:

12KС„=PСЌPСЃСЂ ,">                                            (1.8)

12Пѓ=PСЃСЂKС„2-1"> .                                       (1.9)

Так як стандарт групового графіка безпосередньо залежить від коефіцієнта форми, то виявляються вади, пов’язані з необхідністю мати дані по графіках навантаження. Для відмови від графіків проводять вимір (запис) максимальних навантажень щодня за квартал (або інші періоди).

Потім методами математичної статистики визначаю 12PСЃСЂ">  (як математичне очікування) і дисперсію (як центральний момент другого порядку). Зазначимо, що такі вимірювання можна провести для діючої системи електропостачання, а необхідність у визначенні s виникає до побудови системи електропостачання.

Значення b найчастіше визначається за правилом трьох сигм:

12 PРј=PСЃСЂВ±3Пѓ">   , що при нормальному розподілі відповідає граничним ймовірностей 0,001 і 0,999. Ймовірності перевищення навантаження на 0,5% відповідає b=2,5, для b=1,65 забезпечується 5 % ймовірність помилки.

III По середній потужності і коефіцієнту форми графіка навантажень

В основі методу лежить рівність розрахункових і середньоквадратичних навантажень. Для груп приймачів з повторно-короткочасним режимом роботи прийняте припущення справедливо у всіх випадках. Воно прийнятно також для груп приймачів з тривалим режимом роботи,коли число приймачів у групі досить велике і відсутні потужні приймачі,здатні змінити рівномірний груповий графік навантажень.

Цей метод може застосовуватися для визначення розрахункових навантажень цехових шинопроводів, на шинах нижчої напруги цехових трансформаторних підстанцій,на шинах РУ напругою 10 кВ,коли значення коефіцієнта форми знаходиться в межах (1-1,2). Розрахункове навантаження групи приймачів визначають з виразів:

 

12PСЂ= KС„,Р° PСЃСЂ.Рј"> ;                                      (1.10)

 

12QСЂ= KС„.СЂ QСЃСЂ.Рј ">  або ,                       (1.11)

 

де .

 

IV Метод впорядкованих діаграм

За цим методом розрахункове  активне навантаження приймачів електроенергії на всіх щаблях живильних і розподільних мереж включаючи трансформатори й перетворювачі  визначають за середньої потужності і коефіцієнта максимуму з виразу

120M8R4KGxGuEAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAPgADAP7/CQAGAAAAAAAAAAAAAAABAAAAAQAAAAAAAAAA EAAAAgAAAAEAAAD+////AAAAAAAAAAD///////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// ///////////////////////////////////////////////////////////////////////////9 /////v////7///8EAAAA/v////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// /////////////////////////////////////////////////////////////////////////1IA bwBvAHQAIABFAG4AdAByAHkAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAWAAUA//////////8BAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFADf9Wb9c4B AwAAAEACAAAAAAAAXwAxADQANAA4ADEAOAA3ADcAOAA5AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABgAAgH///////////////8AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAMgIAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAP///////////////wAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA//////// ////////AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAQAA AAIAAAADAAAABAAAAAUAAAAGAAAABwAAAAgAAAD+//////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////8ADAAA eJztVU1rE1EUPfe9qWgaq4liQVQGV1bKYFpqCLQFnURQtClRROyi1mJg+pExHxV0UcVAceneVX+C irgTceOudqELd/UXuFFcNeN9kzdhGLBOxE1pTriTd9/HnHfeu/fO5qfU1vrL498QwSQkWt4B7Av1 kTYfhwGh/ZbneUG318Ouwjaboe8wsB72Dkpw+deAiQIq/F/Dw2gp2BHH0NfJeVUPxIbw+9+3hy+F 507Lx19e/Nwgye0nFNSUIpZwryvOMBIQFNYTd91RBPw261/Gfd7HXSx0zZ9mfiVFaYrLr+aXdVtq 3st8+mXeyb/wK16jC36116Cut/S9Bbnfp9s97A1wLIr9kfhY4SpQ55ys4wzGMASL/YYfsSc6cw5i E4M0wLHf8mSiHXvR3B/kxzVnvubW3XLDLFRX5hqOWzFHrXNI8lD+eqcP/ewHjjWKH7lX1fCOBugW RvBmSOCU/bFm4vZUNpe/sJqxSiqaic3A93dqTJnK7UecTy5mMc/PsJ5sRI9SJDD84Ypm2nq9iOHP TjtPiGQiQfIkgdLNachDhH5uTRjp5iTbuCGeWkg3bxpIQU1xINYmIJ5lfK/CpyTWUqcj5/YLV6mt Zz0rcdb+uuDryRR8PTe4Yo5rPWpM2U56cn+4nySO0AwlqcQ8eA5sX3x7R/EUZ+3i6oiVL9rAeeYp oMrvm+P1Dr+5wt+BKe09iFWVTT69cDzFWAJVq8p/nRUf3fL/b+xm/t/OqW1BAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAISKUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAALSKUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAOSKUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABSLUQQA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAESLUQQAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAHSLUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAKSLUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAANSLUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAASMUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA PСЃСЂ.Рј=KРј.Р°KРё.Р°H4sIAAAAAAAEC5VSO0sDQRCenbsYcwnkgYWIkGBhZ9AD0Ua4SrBQxKTXCCcG8hASIlcIqa0SS3+C nQhWFgFBQWNhJXZp7DQP7Ax6zuydKfKAOMXdzO7M932zMy9Pd+cgzfAYqvCxG9oVQI5yJgAQZuWt h74+ZJc9FHQlPYG2bUsvLqbdM38vL4CGangidD4/EYQZoFyb8CmukXfplnYUAL+bE4DNVPEwaR2Z AA3J3cXaN12SVZgUVYRQwsru5zNQyoW1DixnYKoTgYuN+5JRfSipwYOoSokLlD1Jf117xRXg0jeL e+lijDSwDeJVvdr1nj4KTwDjtnu4LeVW4q4N4DIb60yms2YhtmUex3by2VRupE4HV7h6v+BR4uYs R39LKcg4PYynPj5Pv/4Gnqis9MrisetaA5+RRgEfzXfTeanyD4VkFTnv8Zmoe6pqU5XTQRnDyEzb zSET+MdL9XfQUnSpbKnp8DRwXXYUb2rExjunyZ1jbnC3KQReGd3wltYF4lzCKhTNLER5c4AqVuHU KaCExc+I7IW36a8nfiOAX8wJAJE6AwAA ">                         (1.12)

Значення коефіцієнта максимуму залежить від коефіцієнта використання 12KРё.Р°">  для даної групи приймачів і ефективного числа приймачів 12nеф"> . Під ефективним числом приймачів групи різних по номінальній потужності і режиму роботи приймачів розуміють кількість однорідних по режиму роботи приймачів однакової потужності що зумовлює те  ж розрахункове навантаження,що і ця розглянута група різних  по номінальній потужності і режиму роботи приймачів.

120M8R4KGxGuEAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAPgADAP7/CQAGAAAAAAAAAAAAAAABAAAAAQAAAAAAAAAA EAAAAgAAAAEAAAD+////AAAAAAAAAAD///////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// ///////////////////////////////////////////////////////////////////////////9 /////v////7///8EAAAABQAAAP7///////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// /////////////////////////////////////////////////////////////////////////1IA bwBvAHQAIABFAG4AdAByAHkAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAWAAUA//////////8BAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFDlg9Wb9c4B AwAAAIAEAAAAAAAAXwAxADQANAA4ADEAOAA3ADcAOQAwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABgAAgH/////AgAAAP////8AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAANQIAAAAAAABfADEANAA0ADgAMQA4ADcANwA5ADEAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGAACAP///////////////wAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAkAAAA0AgAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA//////// ////////AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAQAA AAIAAAADAAAABAAAAAUAAAAGAAAABwAAAAgAAAD+////CgAAAAsAAAAMAAAADQAAAA4AAAAPAAAA EAAAABEAAAD+//////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////////// //////////////////////////////////////////////////////////////////////8ADAAA eJztVU1oE0EU/t7sVmoaaxPFgqgsnmyRxbTUEGgLdhNB0aZEEWkPtZYGttqs+amghyIGSo/ePfXm VVG8iYggXmovHrzpwXMvFU/N+mYzG5aF1o14Kc0X3mbe/Ow338x7bze/JL6vvzz5AyGMQ0PDPYxD gT5S5qEPEMpvuK7rd7sd7CvssOnqDn3r4OCgAId/NRjIocT/FTwKl4I9cQJdrZyX9UBsCK//fXP4 cnDu1M/61+e/Nkjj9hPya0oe97HQFmcQMQgK6om67jh8fov1L+EB7+MuFtvmTzK/lCI1ReWX84uq rSneK3z6Rd7Jv/BLXr0NfrlXv6431L35ud+l2h0cDHAsiu5QfCxzFahyTlZxDiMYgMl+zYvYU605 R7CJfurl2G+4WqwZe+Hc7+fHdXu+4lSdYs3IlZfnarZTMobNC4jzUPZGqw897PuOOYztzKtycEe9 dBtDeDMgcMb6VDEwPZnOZC+tpMyCjGZi07H1To5Jk7n9mPPJwSzm+RnUkw7pkYoEzn+4qphevL6H j5/tZp4QabEYaacJlKxPQTtK6OHWmJ6sj7ON6uKpiWT9lo4E5BQbYnUMYi3leSU+JbGaOBs6t9+4 Rk0962kNg9a3RU9PKufpuckVc1TpkWPS9tKT2eV+4jhGMxSnAvPgGbAz8faO5MnPWvmVITObt4CL zJNDmd83x+ttfnOJvwOTynsYqSobfHrBeIqwBLJWFf86Kzra5f/f2M/8fwCXpW59AAAAAAAAAAAA AAAADAAAeJztVc9rE0EU/t7sVto0rTaKBVFZPLUii0mpIdAW2k0EUZuSioge2lqNbLXZ5kcFPRQh UHr07ql/gqJ4E/Hire3Fgzc9ePaieGq2bzazYVlo2UgvpfnC28ybH/vNN/Pe253tgR+bb8/9RAgT 0NBwe3Ai0EfKPJwChPIbruv63W4HRwq7bLq6Q986OD4owOFfDQZyKPF/BS/CpeBAnEVXK+dlPRBb wuv/3By+Hpw786v+7c3fLdK4/Yr8mpLHMzxuizOIGAQF9URddwY+v8X6l7HC+3iIpbb5E8wvpUhN Ufnl/KJqa4r3Bp9+kXfyP/ySV2+DX+7Vr+sNdW9+7nepdgfHAxyLojsUH6tcBaqck1UMYRTDMNmv eRF7vjWnDzsYpH6O/YarxZqxF879QX7cthcrTtUp1oxceXWhZjslY8S8ijgPZWdbfehl33fMEfzJ vCsHd9RP95DCh2GBi9bXioH70+lMdnItaRZkNBObjt+f5Jg0mdsvOZ8czGGRn0E96ZAeqUjgypeb iqn7/VM82rabeUKkxWKkXSBQoj4D7aRAL7fG9UR9gm2M7a4OEhspOZ1HbIj1cYiNpOeV+JjE+sCl oJI+/MMtaurZTGu4bH1f8vQkc56eO1wxx5QeOSbtID2Zfe4njtP0gOJUYB68BnanPs5LnvyclV9L mdm8BVxjnhzK/L4FXm/zm0v8HZhW3vNIVdng0wvGU4QlkLXqSZSJEdEu/2HjKPPvAWP3bWQAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAMSMUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAPSMUQQAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA= nеф=H4sIAAAAAAAEC5VSP0gCYRR/37uz8hRSp4iGo6EtIQmKInBtKCTdy+AiwVNDMa7JLWiyxqbmnKK1 QYgKyuZoO4K2UmtM6nrvO3PwD9iDu3vvvvd+v9/73nt6vD0Fabonqgovu7lNAeQoJwIAYUqeeujt RXbZQ0FH0hPoOI70wmKi/c/XyfNjVNU9Ifo/MzIOk0C5DkCA4ip5F/TYKsCHAuBr5/hhLVnYTVg5 A8CW3C2sftMhWZlJUUUIxC1zO5uGYjKoHZzNpyFmh+B89a4YPb4vfgZ3KgQKs5Q9Rt+I9owLwKWv FvfSQp00sPXiLQe1w62BeAIYt9nBbSjXEnelB5fZWGciZRp5fd3Y1zeyZjIzUKeLK9p6v+BB4mYs V39Dycs41Y+nNjxPt34b91RWemnx2COajTdIo4D3+pvh3lTph0Kyspz38EzUPVU1qcrtoIRBZKZY vc8E/nFT3R00lIhUNld3eWxckh2F6xqx8c5pcueYG9rbFIBRGV3xltYE4nTcyhcMEyq8OUAVi3Dk FlBC+iUke+Ft+uuJ7wjgF7WpdXA6AwAA 2H4sIAAAAAAAEC5VSPUjDUBC+d4k/TQs2HaSIQ3FwUzAgughdHZRiO4sVIhaaVmipZOvsYl2dnJ0U V4eKqKB1UhC3ILhpW1eLxruXtB3aQj3Iy917d99979738nh7DNIcNa6KALtnmwLIUQ4EAMK0PB2h NYDssoeCjqQn0HVd6c2LqL8X7OSFMK46aoT2Z0cnYAoo1wUIU1wl75y+ExXgSwEI+jkhWEsXd1P2 ngngyN4trP7QIVmFm6KKEE7a1nY+C6VDXXuCxSwknAicrt6V4kf3JT2yEyVQmKPscfob2isuAZe+ 23yXFsaIA1sv3pWuHW0Zg/AEMG6zg9tQriXuSg8ud2OeqYxlFmLr5n5sI2+lcwN5erjC5/sNDxI3 Z3v8G0pBxpl+fWrD9+ny52c2NAdvkDt/1j8uvMmUfykkq8j3HR6ZbktVTaryGJdRR55Bot5n4v+Y TJdxexKGZLZQ9+JnMalwH6Ou0coa06TGeA989YRhTEaXrMqaQJxJ2oWiaUGUlQJUsQysdM+ybxF5 F1ZP+04kT7I/KS5H3ioDAAA= "> (1.13)

Коефіцієнт максимуму можна визначати за кривими або за таблицею.

Розрахункове реактивне навантаження за цим методом приймають рівним:

при 12nеф≤10 ">   12QСЂ=1,1QСЃСЂ.Рј"> ;

при  12nеф>10 ">   12QСЂ=QСЃСЂ.Рј">  .

У методі впорядкованих діаграм прийнята допустима для інженерних розрахунків похибка, що дорівнює 10 %. Однак практика застосування цього методу обумовлює похибку (20-40) % і тому його застосування вимагає ретельного аналізу вихідних даних і результатів розрахунку.

 

Враховуючи, що в завданні у якості окремих елктроприймачів задані цеха, розрахунок необхідно проводити за методом коефіцієнта попиту, який оснований на середньостатистичних графіках навантаження для різних типів виробництв.

1.1.3 Розрахунок навантажень методом коефіцієнта попиту

Розрахункове навантаження цеху проектованого підприємства визначаю виходячи з таких виразів:

12PСЂ">  = 12KРїв€™PРІСЃС‚">                                           (1.14)

12QСЂ">  = 12PСЂ">   12в€™">  tg φ                                         (1.15)

Повна розрахункова потужність кожного цеху визначається

12SСЂi"> = 12PСЂi2+ QСЂi2">                                      (1.16)

Розрахункове навантаження всього проектованого підприємства 12Sр∑">  визначається підсумовуванням розрахункових навантажень окремих цехів з урахуванням коефіцієнта навантаження  12KСЂ">  = 0.95.

(1.17)

Виконавши розрахунки по даним формулам, всі отримані дані занесли в табл. 1.2

 

Таблиця 1.2 - Результати визначення розрахункових навантажень

Найменування об’єкту	Рвст, кВт	, кВт	12QСЂ,"> кВАр	12SСЂ,"> кВА	12KРї">	12KРІ">	cos φ	tg φ
Деревообробний	500	215	245	326	0,43	0,33	0,66	1,14
Цех збірки	350	35	61	70	0,1	0,06	0,5	1,73
Малярний	200	160	120	200	0,8	0, 73	0,8	0,75
Інструментальний	980	157	359	392	0,16	0, 14	0,4	2,29
Цех заготівки	100	40	53	67	0,4	0,35	0,6	1,33
Склад	60	18	31	36	0,3	0,2	0,5	1,73
Механічний	2500	500	866	1000	0,2	0,16	0,5	1,73
Котельна	1200	840	630	1050	0,7	0,65	0,8	0,75
Компресорна	60	45	34	56	0,75	0,7	0,8	0,75
Ремонтний	400	140	105	175	0,35	0,35	0,8	0,75
Всього (врах. 12 KСЂ"> )	6350	2043	2379	3203

1.2 Вибір схеми зовнішнього електропостачання

Система зовнішнього електропостачання включає в себе схему електропостачання і джерела живлення підприємства. Основними умовами проектування раціональної системи зовнішнього електропостачання є надійність, економічність і якість електроенергії в мережі.

Економічність визначається приведеними витратами на систему електропостачання. Надійність залежить від категорії споживачів електроенергії і особливостей технологічного процесу, неправильна оцінка яких може привести як до зниження надійності системи электротропостачання так і до невиправданих витрат на зайве резервування.

При проектуванні, як правило, розробляється кілька варіантів, найбільш доцільний з яких визначають в результаті техніко-економічного зіставлення.

1.2.1.Вибір джерел живлення

Основними джерелами живлення електроенергії промислових підприємств є електричні станції та мережі районних енергосистем. За наявності особливих груп споживачів електроенергії а також у разі значної відстані або недостатньої потужності основного джерела живлення споруджують власну електростанцію підприємства. Потужність власного джерела залежить від його призначення і може змінюватися в широких межах. На підприємствах зі значним споживанням тепла в якості власного джерела живлення споруджують теплову електростанцію ТЕС.

Найбільш раціональним місцем розташування власного джерела живлення підприємства є центр електричних навантажень ЦЕН. У разі збігу ЦЕН з місцем розташування технологічних об'єктів або комунікацій джерело живлення розміщують з максимально можливим наближенням до центру навантажень.

Для споживачів електроенергії, що належать до I категорії відповідно до ПУЕ передбачають не менше двох незалежних джерел живлення. Незалежним джерелом живлення називають джерело живлення приймача чи групи приймачів електроенергії на якому напруга для післяаварійного режиму не знижується більш ніж на 5 % порівняно з нормальним режимом роботи при зникненні його на іншому або інших джерелах живлення цих приймачів. До числа незалежних джерел живлення відносять дві секції або системи шин однієї або двох електростанцій і підстанцій при одночасному дотриманні наступних двох умов:

1) кожна секція або система шин, у свою чергу, має живлення від незалежного джерела живлення;

2) секції (системи) шин не пов'язані між собою або мають зв'язок, який автоматично вимикається при порушенні нормальної роботи однієї секції (системи) шин.

Розподіл навантаження між джерелами живлення підприємства здійснюють з урахуванням потужності, віддаленості і економічності джерела живлення, а також сезонності роботи підприємства. В якості резервних доцільно використовувати малопотужні і віддалені джерела живлення.

Вибір схеми зовнішнього електропостачання

При проектуванні схеми електропостачання підприємства разом з надійністю і економічністю необхідно враховувати такі вимоги як характер розміщення навантажень на території підприємства,споживану потужність та наявність власного джерела живлення.

Залежно від встановленої потужності приймачів електроенергії розрізняють об'єкти великої (75-100 МВт і більше), середньої (від 5-7,5 до 75 МВт) і малої (до 5 МВт) потужності. Для підприємств малої і середньої потужності, як правило, застосовують схеми електропостачання з одним прийомним пунктом електроенергії( ГПП, ГРП, РПП). Якщо є споживачі I категорії то передбачають секціонування шин приймального пункту і живлення кожної секції по окремій лінії.

Так як встановлена потужність приймачів нашого заводу становить 12Р РІСЃС‚"> =6,35 МВт, то він відноситься до підприємств середньої потужності і можна застосувати схему електропостачання з одним прийомним пунктом.

Схеми з двома і більше приймальними пунктами застосовують на підприємствах великої потужності з переважанням споживачів I категорії при наявності потужних та відокремлених груп приймачів електроенергії при розвитку підприємства етапами коли живлення другої черги економічно доцільно виконувати від окремого приймального пункту електроенергії, а також у тих випадках коли приймальні пункти виконують одночасно функції РП та їх встановлення економічно доцільною.

Промислове підприємство має в наявності споживачів першої і другої категорії надійності електропостачання, які повинні споживатись на менш ніж по двох лініях від двох незалежних ДП .

У зв'язку з тим,що відстань до підстанції становить 12 км, а потужність підприємства становить 3203 кВА, то в якості напруги підприємства вибрано 35 кВ і буде встановлена ГПП з двома трансформаторами

1.2.2 Визначення економічного значення реактивної потужності

Одним з основних питань, що вирішуються при проектуванні і експлуатації систем електропостачання промислових підприємств, є питання про компенсацію реактивної потужності. Передача значної кількості реактивній потужності з енергосистеми до споживачів нераціональна з наступних причин: виникають додаткові втрати напруги в живлячих мережах і додаткові втрати активної потужності і енергії у всіх елементах системи електропостачання, у т.ч. і в мережах енергосистеми, обумовлені завантаженням їх реактивною потужністю, знижується пропускна здатність ЛЕП.

Компенсація реактивної потужності з одночасним поліпшенням якості електроенергії безпосередньо в мережах промислових підприємств є одним з основних напрямів скорочення втрат електроенергії і підвищення ефективності електроустановок підприємств. Значення реактивної потужності електричної мережі промислового підприємства визначається параметрами і режимом роботи мережі, а також її устаткуванням. Тому компенсуючі пристрої слід проектувати одночасно з рештою елементів електричної мережі промислового підприємства з урахуванням вимог енергосистеми по забезпеченню технічних і економічних показників.

12tg φек"> =0,25

12PСЂ">  =2043 кВт.

Економічне значення реактивної потужності 12QСЂ ек">  споживаної з мережі енергосистеми в години великих навантажень :

 

12QСЂ ек"> = 12PСЂ">  ∙ 12tg φек"> =2388∙0,25=511 кВАр.                     (1.18)

1.2.3 Вибір числа та потужності силових трансформаторів ГПП підприємства

Вибір числа і потужності силових трансформаторів ГПП промислового підприємства повинен бути технічно і економічно обґрунтованим, оскільки він робить істотний вплив на раціональну побудову схем електропостачання.

Критеріями при виборі трансформаторів є надійність електропостачання і споживана трансформаторна потужність.

Найчастіше ГПП промислових підприємств виконуються двохтрансформаторними (за умовами надійності). Однотрансформаторні ГПП допустимі тільки за наявності централізованого резерву трансформаторів і при поетапному будівництві ГПП. Установка більше двох трансформаторів можлива у виняткових випадках, наприклад, коли потрібно виділити різкозмінні навантаження і живити їх від окремого трансформатора; при реконструкції ГПП, якщо установка третього трансформатора економічно доцільна.

Вибір номінальної потужності трансформаторів ГПП залежно від початкових даних може здійснюватися по графіку навантажень підприємства або по повному розрахунковому навантаженню підприємства в номінальному режимі роботи, з урахуванням режиму енергозабезпечуючої організації (тобто енергосистеми) по реактивній потужності. У післяаварійному режимі (при відключенні одного трансформатора) для надійного електропостачання споживачів передбачається їх живлення від трансформатора, що залишився в роботі. При цьому частина навантаження трансформатора може бути відключена.

Енергосистема задає для проектованих і діючих підприємств значення оптимальної реактивної потужності 12QСЂ ек">  переданої з енергосистеми в мережу підприємства в період великих навантажень енергосистеми.

Якщо енергосистема не забезпечує повністю реактивною потужністю, у вказаний період, то на підприємстві повинні бути встановлені КУ.

Повна розрахункова потужність, яка повинна передаватися трансформаторам ГПП, дорівнює:

12SСЂ РіРїРї"> = 12PСЂ2+ QСЂ ек2"> = 1220432+5112"> =2106 кВА.           (1.19)

Оскільки на ГПП встановлюється два трансформатори, то номінальна потужність кожного з них визначається з умови:

 

12Sтр.гпп≥Sр екКз∙n"> (1.20)

 

12Sтр.гпп≥21060,7*2 "> =1504 кВА.

 

Приймаємо 12Sтр.РіРїРї=1,6 РњР’Рђ.">

В аварійних умовах трансформатор, що залишився в роботі, повинен бути перевірений на допустиме перевантаження з урахуванням можливого відключення споживачів третьої категорії:

12Sргпп≤1,4в€™SРЅРѕРј.тр.">                                     (1.21)

12Sргпп≤1,4*1600≤2240 кВА">

Дані обраного трансформатора наведені у табл. 1.3

 

Таблиця 1.3 – Параметри трансформатора

Тип	S, кВА	12uРІРЅ">	12uРЅРЅ">	12Р РєР·"> , кВт	12Р С…С…"> , кВт	12IС…С…"> , %	12uРєР·"> , %
ТМ-1600/35	1600	35	10,5	16,5	2,75	1,3	6,5

1.3 Вибір схеми внутрішнього електропостачання

Як зовнішнє так і внутрішнє електропостачання споживачів електроенергії здійснюється за допомогою радіальних, магістральних і змішаних схем живлення.

Радіальними вважають такі схеми, в яких електроенергію від ДП передають безпосередньо до ПС, без відгалужень на шляху для живлення інших споживачів. Магістральними вважаються такі схеми, в яких електроенергію від ДП передають до ПС, споживача не безпосередньо, а з відгалуженнями на шляху для живлення інших споживачів. Як правило, магістральні схеми забезпечують приєднання 5 - 6 ПС. Такі схеми характеризуються зниженою надійністю, проте мають менше число відключаючих апаратів, дають можливість більш раціонально скомпонувати споживачів. Підвищену надійність живлення забезпечують магістральні схеми, сполучені по схемі подвійних транзитних ліній. У таких схемах при пошкодженні будь-якої з живлячих магістралей вищої напруги живлення здійснюється по другій магістралі шляхом автоматичного перемикання споживачів на секцію шин нижчої напруги трансформатора, що залишився в роботі.

За радіальною схемою живляться, зазвичай, крупні і відповідальні споживачі електричної енергії. Середні і дрібні споживачі живляться за магістральними схемами.

Комплекс основних питань при проектуванні систем електропостачання промислового підприємства разом з вибором загальної схеми живлення включає вибір раціональної напруги для схеми, оскільки останніми визначаються параметри ліній електропередачі і обираного електроустаткування ПС і мереж, а отже, розміри капіталовкладень, витрати кольорового металу, втрати електроенергії і експлуатаційні витрати. Як основну для внутрізаводських розподільних мереж, в більшості випадків, доцільно використовувати напругу 10 кВ.

Кількість цехових трансформаторних ПС (ЦТП) безпосередньо впливає на витрати на розподільні пристрої (РУ), напругою 6 – 20 кВ і внутрізаводські і цехові розподільні мережі. Так, при зменшенні числа ЦТП (тобто при збільшенні їх одиничної номінальної потужності) зменшується число осередків РУ, сумарна довжина ліній і втрати електроенергії і напруги в мережах 6 – 20 кВ, але при цьому зростає вартість мереж напругою 0.4 кВ і втрати в них. Збільшення числа ЦТП, навпаки, знижує витрати на мережі 0.4 кВ, але збільшує число осередків РУ 6 – 20 кВ і витрати на мережі напругою 6 – 20 кВ. При деякій кількості трансформаторів з номінальною потужністю 12SРЅРѕРј.С‚.">  досягають заданого ступеня надійності електропостачання.

Для зручності експлуатації схеми електропостачання слід прагнути вибирати не більше двох стандартних потужностей основних трансформаторів (не враховуючи допоміжних). Це веде до скорочення складського резерву трансформаторів і полегшує заміну пошкоджених трансформаторів.  Якщо це здійсненно, то бажана установка трансформаторів однакової потужності. З цією метою необхідно розглянути питання про можливість живлення два або декількох споживачів (цехів, об'єкту) від однієї ЦТП і здійснень живлення крупних споживачів від 2-х - 3-х ЦТП.

В даний час ЦТП виконуються комплектними (КТП), повністю виготовленими на заводах, і, у всіх випадках, коли цьому не перешкоджають умови навколишнього середовища і обслуговування, встановлюються відкрито.

Однотрансформаторні ЦТП рекомендується застосовувати за наявності в цеху приймачів електроенергії, що допускають перерву електропостачання на час доставки складського резерву або при резервуванні, здійснюваному по лініях нижчої напруги від сусідніх ЦТП, тобто вони допустимі для споживачів другої і третьої категорій, а також, за наявності в мережі 380-660 в невеликої кількості (до 20%) споживачів першої категорії. Двохтрансформаторні ЦТП рекомендується застосовувати:

-             при переважанні споживачів першої категорії і наявності споживачів «особливої групи»;

-             для зосередженого цехового навантаження і об'єктів загальнозаводського призначення, що окремо стоять (наприклад, компресорні і насосні станції);

-             для цехів з високою питомою щільністю навантажень.

Залежно від початкових даних розрізняють два методи вибору номінальної потужності трансформаторів ЦТП:

а)                 по заданому добовому графіку навантаження цеху на характерну добу року для нормальних і аварійних режимів;

б)                по розрахунковій потужності для тих же режимів.

1.3.1 Розрахунок кількості трансформаторів ЦТП

Кількість трансформаторів визначається за формулою:

n = 12PСЃРјKзагр∙SРЅРѕРј. тр "> ;                                  (1.22)

;                                       (1.23)

;                                       (1.24)

,                                     (1.25)

де Р_ЗМ, Q_ЗМ, S_ЗМ - активна, реактивна и повна потужності відповідно за найбільш навантажену зміну.

Виконавши розрахунки за даними формулами, всі отримані дані занесли в табл. 1.5.

 

 

Отже ми маємо встановити 5 трансформаторів потужністю         12 SРЅРѕРј.С‚.=">  630 кВА.

В табл. 1.4 приведені дані обраного трансформатора.

 

Таблиця 1.4 – Параметри трансформатора

Тип	S, кВА	12uРІРЅ">	12uРЅРЅ">	12Р РєР·"> , кВт	12Р С…С…"> , кВт	12IС…С…"> , %	12uРєР·"> , %
ТСЗ-630/10	630	10,5	0,4	7,3	2	1,5	5,5

 

1.3.2 Розподіл навантажень по ЦТП

Від ЦТП №1 живлення отримуватимуть деревообробний цех, інструментальний цех, механічний цех та компресорна.

ЦТП 1:

12Sр.цтп1=Pзм.цтп12+Qзм.цтп12=7442+12272=1435 кВА"> (1.26)

 

Від ЦТП №2 живлення отримуватиме котельна.

ЦТП 2:

12SСЂ.цтп2=PР·Рј.цтп22+QР·Рј.цтп22=7802+5852=975 РєР’Рђ.">    (1.27)

 

Від ЦТП №3 живлення отримуватимуть цех збірки, малярний цех, цех заготівки, склад та ремонтний цех:

 

ЦТП 3:

12SСЂ.цтп3=PР·Рј.цтп32+QР·Рј.цтп32=3542+3192=477 РєР’Рђ.">    (1.28)

Проведені розрахунки навантажень на ЦТП занесені в табл. 1.5