ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ1.   Природа власності, її суб'єкти  та об'єкти……………………………....      5

1.1. Загальне поняття власності 5

1.2. Власність економічна та юридична 6

1.3. Суб’єкти і об’єкти власності........................................................................................9

1.4. Структура відносин та місце власності…………………………………   9

Розділ 2.  Різноманітність економічної власності 11

2.1. Типи власності 11

2.2. Форми і види власності 12

Розділ 3.  Реалізація власності та її еволюція 23

3.1. Плюралізм власності 23

3.2. Реалізація власності 24

3.3. Розвиток власності 25

3.4. Трансформація власності в перехідній економіці 28

Висновок 30

Список використаної літератури 32

В С Т У П

Мета цієї теми – з’ясувати  сутність власності, її прояви та реалізацію, роль і значення в ринковій економіці.

Предмет: Економічні відносини.

Об’єкт: Система відносин і форми власності.

Найбільш ґрунтовними джерелами, при написані цієї роботи, виявилися:

1.             Башнянін Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка-Центр. Ельга, 2000.

2.             Економічна теорія: Навч. посібник/За ред. В.О. Білика, П.Т. Саблука;

4-е вид., перероб. та доп. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004.

3.     Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.

В.Д. Базилевича.- К.: Знання-Прес, 2001.

4.     Мочерний С.В. Політекономія: Підручник. – 2-е вид., випр. -  К.: Вікар,

2005.

Вивчення господарського ладу тієї чи іншої країни неминуче ставить перед дослідником корінне питання: кому належить економічна влада, хто розпоряджається суспільним багатством. Суть цієї влади полягає в характері привласнення засобів виробництва і його результатів. Тому, щоб з’ясувати природу та економічну структуру того чи іншого суспільства, необхідно передусім розкрити зміст існуючої системи відносин власності.

Власність, як наукова проблема в її теоретичному та практичному аспектах є фундаментальною проблемою не тільки політичної економії і юриспруденції, а й усіх суспільних наук. Це зумовлено тим, що власність в її антологічному змісті є основою життєдіяльності суспільства. Останнє пояснює, чому власність завжди знаходилась, знаходиться і буде знаходитись у центрі уваги теоретиків і практиків на всіх етапах розвитку людства. Адже саме міра розвитку та усвідомленої оптимізації суспільством відносин власності не тільки і не стільки рівень добробуту людини, скільки є мірою та умовами саморозвитку людського суспільства.