ВСТУП

Процес формування ринкових відносин в Україні вимагає глибоких перетворень у методах управління промисловими підприємствами. Посилюється необхідність використання сучасних ринкових критеріїв ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості управління. Зараз головним орієнтиром та мірилом успішності функціонування виробничих ланок є обсяги отриманого прибутку. В той же час, проблемі поточних витрат в багатьох випадках приділяється недостатня увага. В зв'язку з цим для сучасного етапу розвитку вітчизняних підприємств промисловості значною мірою характерні стихійність та непередбачуваність процесів формування витрат. Потребують більш детальної уваги взаємозв'язки та взаємообумовленість різних видів діяльності по формуванню витрат, в тому числі: нормування, планування, облік та аналіз. Існуючі недоліки в управлінні витратами ведуть до розбалансування всього процесу їх формування, а в результаті - до зайвих витрат, чому можна запобігти при раціональній організації відповідного процесу. Наслідком цього став надмірно високий рівень витрат на ряді вітчизняних підприємств у порівнянні з аналогічними підприємствами розвинутих країн.

Наукою розроблено різні підходи до вирішення задачі зниження витрат, однак в сучасних кризових умовах господарювання використання багатьох з них стримується необхідністю значних інвестицій. Тому пошук малоінвестиційних способів підвищення ефективності використання витрат є найбільш прийнятним. Питання про необхідність системного дослідження собівартості продукції з точки зору потреб управління було поставлене М.Г.Чумаченком ще двадцять років тому, однак і на сьогодні процеси формування витрат на промислових підприємствах та управління ними залишаються недосконалими. В той же час, дослідженню поточних витрат присвячено велику кількість робіт вітчизняних і зарубіжних авторів.

Вирішення даної проблеми займалися наступні вітчизняні економісти: О.П.Аксененко, І.О.Бланк, О.С.Бородкін, Н.Г.Данілочкіна, В.Б.Івашкевич, Г. Г. Кірейцев, К.Л.Лученко, Я.Г.Любінецький, Б.І.Майданчик, А.Ш.Маргуліс, В. О. Мец, Г. В. Мітрофанов, С.О.Ніколаєва, В.І.Петрова, М.С.Пушкар, В.В.Сопко, С.А.Стуков, В.Ф.Палій, О.Д.Шеремет, Р.Вандер Віл, К.Друрі, Шим Д.К., Сігел Д.Г., А.І.Яковлев та інші. Великі обсяги інформації про витрати та різноманітність підходів до їх дослідження, які розроблено наукою, потребують певної адаптації для їх ефективного використання в ринкових умовах.

У сьогоднішній економічній ситуації, коли зростає висока конкуренція та загострюються проблеми виживання, гірничо-збагачувальним підприємствам необхідно приділяти велике значення зниженню собівартості продукції. Як показали дослідження, основною умовою зниження собівартості продукції є безупинний технічний прогрес, впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, удосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів.

Найважливіше значення в боротьбі за оптимізацію витрат на виробництво продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємств. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії буде виявлятися насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.

Метою курсової роботи є аналіз витрат на виробництво продукції гірничо-збагачувального підприємства та сисеми управління витратами. Аналіз дозволить визначити напрямки подальшого розвитку підприємств, намітити резерви оптимізації витрат на виробництво продукції, напрямки удосконалення управління витратами та можливості нарощування прибутку.

Реалізація поставленої мети потребує вирішення наступних завдань:

• визначити сутність витрат на виробництво продукції, їх класифікацію;
• розглянути особливості управління витратами на гірничо-збагачувальних підприємствах
• здійснити організаційно-економічний аналіз господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК»
• проаналізувати витрати на виробництво та реалізацію продукції досліджуваного підприємства та оцінити систему управління витратами;
• розкрити можливі шляхи зниження витрат та запропонувати певні організаційно-технічні заходи щодо їх оптимізації;
• розробити практичні рекомендації по удосконаленню системи управління витратами досліджуваного підприємства

Об'єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність ПАТ «Північний ГЗК»

Предметом дослідження є система управління витратами гірничо-збагачувального підприємства та напрямки її удосконалення

При виконанні курсової роботи було використано загальнонаукові методи дослідження: емпіричні (спостереження; опис), науково-теоретичні (аналіз і узагальнення методичної літератури, періодичних видань з проблеми, що досліджується; синтез; абстрагування; узагальнення; індукція; дедукція; систематизація; класифікація і т. д.), а також економіко-математичні та статистичні методи.

Виконання курсової роботи здійснювалося за допопогою ПЕОМ з використанням програмного забезпечення Microsoft Word, Microsoft Excel та ін.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1    Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються економічні важелі управління, в тому числі облік, контроль, аналіз і аудит.

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання. [1, с.111]

Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками, які відображені в таблиці 1.1.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства. [17, с.21]

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Таблиця 1.1 Визначення поняття витрат підприємства

Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності.

Проте, в бухгалтерському обліку користуються П(С)БО 16 "Витрати". Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:

а) зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.

б) визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).

в) негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).

г) можлива достовірна оцінка суми витрат.

Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну, інвестиційну, та іншу звичайну діяльність. [3, с.25]

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції (товарів, робіт, послуг), розрахунки з постачальниками та замовниками, курсові різниці, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.

До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо тощо. [5, с.45]

Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність підприємства пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу. [6,с. 71]

У зв'язку з цим, усі витрати поділяються на операційні, інвестиційні, фінансові та інші витрати звичайної діяльності, а також надзвичайні витрати (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Класифікація доходів, витрат, прибутків і збитків

Основну частину витрат підприємства складають операційні витрати . Тому далі потрібно зосередити увагу на розгляді саме цього виду витрат.

Найбільш широкою є класифікація витрат за наступними ознаками (рис.1.2).

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об'єкта витрат (сировина й основні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, основна заробітна плата виробничих робітників, паливо на технологічні цілі та силова електроенергія) економічно можливим шляхом. [14, с. 125]

Непрямі витрати - витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені до певного об'єкта витрат і розподіляються спеціальними методами (амортизація, витрати на опалення й освітлення, тощо).

Витрати на вироби - це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації. У виробничій сфері до цих витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції. У торговельному підприємстві витратами на продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Рис. 1.2 Групування витрат за класифікаційними ознаками

Групування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції є найбільш важливими ознаками класифікації. Так, витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів).

оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства).

відрахування на соціальні заходи (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, на індивідуальне страхування; величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів).

інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо).

Проте, класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції, встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції - в залежності від їх призначення і місця виникнення.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно і залежить як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеня економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфіки підгалузі, характеру виробленої продукції, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість виробів. На рис. 1.2 було наведено типові статті калькуляції для виробничих підприємств.

До змінних витрат належать витрати, розмір яких збільшується із збільшенням обсягу продукції і знижуються з його зменшенням.

Постійні витрати - це витрати, розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні загально виробничі витрати, які пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва. [18, с.12]

Поточні - це витрати, періодичність яких менше одного місяця.

Довгострокові - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору, який не планується закінчити раніше, ніж через дев’ять місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові - це витрати, які здійснюються один раз (періодичністю більше місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Продуктивні витрати - це витрати, які передбачені технологією і організацією виробництва.

Непродуктивні - необов'язкові витрати, які виникають в результаті конкретних недоліків організації виробництва, порушення технології.

В управлінському обліку існує дещо інша класифікація витрат. В цілях управління вони поділяються за принципом: різні витрати для різних цілей.

З цією метою виділяють такі три напрямки класифікації витрат (рис. 1.3.).

Вичерпані (спожиті) витрати - це збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду. [43,с.129]

Невичерпані (неспожиті) витрати - це збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Невичерпані витрати відображаються в активі балансу, а вичерпані витрати - у звіті про фінансові результати.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємств, включають:

витрати на продукцію (прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші прямі витрати, загально виробничі витрати);

витрати періоду (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати).

Витрати періоду - витрати, які не включаються у виробничу собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Підприємства, що виробляють продукцію, вважають такими витратами витрати на здійснення всіх інших функцій (управління, маркетинг, дослідження, розробки, тощо) вартісного ланцюжка.

Рис. 1.3 Класифікація витрат з точки зору управлінського обліку

Основні витрати - це сукупність прямих витрат на виробництво продукції.

Накладні, витрати, які пов’язані з процесом виробництва але вони не можуть бути віднесені до певних об’єктів економічно можливим шляхом.

Релевантні витрати - це витрати , що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення.

Нерелевантні - це витрати, що не залежать від прийняття рішення.

Маржинальні витрати - це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

Середні - це витрати , що визначаються як сума витрат на виробництво основної і додаткової продукції поділена на кількість виготовлених виробів.

Дійсні - це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів і по мірі їх виникнення вони відображаються в облікових регістрах.

Можливі витрати - це та вигода, яка втрачається, якщо вибір одного варіанту дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення.

Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників вирізняють контрольовані та неконтрольовані витрати.

Контрольовані витрати - це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив. [31,с.25-31]

Неконтрольовані витрати - це витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати.

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані залежить від сфери повноважень менеджера. Одні і ті самі витрати можуть бути контрольовані з боку начальника цеху одного підприємства та неконтрольованими для начальника цеху іншого підприємства.

Визначення інших витрат було наведено вище.

Витрати діяльності є якісним показником діяльності виробничого підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства.

Загальні фактори витрат підприємства наведені на рисунку 1.4.

На внутрішні фактори в певній мірі може впливати керівництво підприємства своїми рішеннями. При стабільній економіці в країні саме внутрішні фактори є визначальними для рівня витрат підприємства.

Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат підприємства, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами промислового підприємства.

Рис. 1.4 Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних витрат підприємства

Таким чином, ми розглянули економічну сутність витрат, їх визнання в бухгалтерському обліку у відповідності до П(С)БО 16 . Класифікація витрат, яка наведена з точки зору фінансового та управлінського обліку, дає можливість формувати собівартість та управляти витратами.

1.2   
Управління витратами на гірничо-збагачувальних комбінатах

Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми:

пошук та виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів;

планування витрат за їхніми видами;

нормування витрат ресурсів;

облік та аналіз витрат;

економічне стимулювання економії ресурсів та зниження витрат.

За кожен елемент цієї системи відповідають певні виконавці, структурні підрозділи підприємства. Вони розробляють комплекс заходів, спрямованих на зниження сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. В загальному можна сказати, що управління витратами - це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них. [48, с.221]

Фінансові результати діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя залежать від ефективності управління витратами та можливостей керівництва приймати правильні управлінські рішення. Зниження рівня витрат істотно залежить від рішучості керівництва гірничо-збагачувальних підприємств та персоналу проводити радикальні зміни на підприємстві, спрямовані на ощадливе використання всіх наявних ресурсів.

Плани ощадливого використання ресурсів можуть розроблятися за окремими видами продукції, окремими видами витрат, а також за місцем їх виникнення. Резерви економії виробничих витрат виявляються під час планування останніх та аналізу відхилень фактичних фінансових результатів від запланованих. [40, с.12]

У практиці господарювання гірничо-збагачувальних підприємств плануванню витрат виробництва та аналізу відхилень від такого плану приділяється недостатня увага, хоча у промислово розвинених країнах планування витрат і факторний аналіз відхилень фактичних показників від планових розглядаються як основний інструмент зниження витрат.

Перш ніж розробляти план із собівартості продукції на підприємстві, слід всебічно проаналізувати його виробничо-господарську діяльність за попередній період. Особлива увага має приділятися аналізу причин виникнення витрат, не зумовлених нормальною організацією виробничого процесу, а саме: перевитрати палива, енергії, сировини та матеріалів; доплати робітникам за відхилення від нормальних умов праці та роботу понад норму; втрати від простоїв машин і агрегатів; відсутність налагоджених господарських зв'язків із постачальниками сировини, матеріалів; порушення трудової та технологічної дисципліни.

Щоб повніше виявити можливості зниження витрат, а також глибше й всебічно проаналізувати фактичні витрати та причини їх відхилення від розрахункового рівня, доцільно поєднувати факторний і кошторисний методи планових розрахунків. Важливим фактором зниження собівартості продукції є мінімізація зайвих витрат та збитків, які не є необхідними в умовах нормальної організації виробничого процесу. Такі витрати та збитки визначаються за допомогою аналізу фактичних витрат на виробництво та вартісного аналізу. Економія, що досягається в результаті ліквідації непродуктивних витрат і збитків, визначається як добуток суми цих витрат у базовому періоді на темпи зростання обсягу товарної продукції у плановому періоді. Таким чином, врахування вище викладених напрямків щодо управління витратами забезпечить більш прибуткову діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів. [45, с.74-79]

При формуванні системи управління витратами необхідно враховувати їхні особливості, як економічної категорії. По-перше, це динамізм витрат, те, що вони постійно рухаються та змінюються. Тому витрати у статистиці розглядаються дуже умовно і без відображення їхнього рівня у реальному житті. По-друге, різноманіття витрат потребує застосування широкого спектра прийомів та методів в управлінні ними, що ускладнюється відсутністю абсолютно точних методів виміру та обліку витрат [49, с.124]. Витрати складно й суперечливо впливають на економічний результат. Велика різноманітність чинників, що впливають на сумарні витрати, веде до множинності методів управління витратами.

1.3 Значення ефективної системи управління витратами для успішного функціонування підприємства у сучасних умовах

Підприємство - це самостійний господарюючий суб`єкт, створений підприємцем або об`єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг з метою задоволення загальних потреб та отримання прибутку [15, с. 98]. Таким чином, головний мотив діяльності будь-якого підприємства - це максимізація прибутку. Прибуток підприємства залежить від багатьох чинників, головними з яких є витрати виробництва та попит на продукцію, що виготовляється. Таким чином, якщо витрати являють собою один з найважливіших факторів, які обмежують розмір прибутку, то керівництву любого підприємства необхідно здійснювати постійний аналіз витрат та планування їх величини на майбутнє. Серед величезної кількості підприємств України можна виділити три їх групи в залежності від того, як вони ставляться до управління витратами [33, с. 54]:

. Підприємства, які не рахують своїх витрат. На сьогоднішній день це невелика за чисельністю група.

. Підприємства, головна ціль управління витратами для яких полягає у зниженні рівня витрат. Підприємства потрапляють до цієї групи через посилення конкурентної боротьби на ринку, через зменшення прибутку, через виникнення збитків. Ця група в Україні на сьогоднішній день є найчисельнішою.

. Підприємства, мета яких - це збільшення обсягів продажу. Сюди потрапляють підприємства, які стурбовані проблемою собівартості. Вони , пройшовши через первинну стадію оптимізації витрат, підходять до зниження і планування собівартості професійно, тобто вони застосовують для цих цілей спеціальні методики. Однією з таких методик є розрахунок рівня беззбитковості. На сьогоднішній день ця група підприємств є найменшою за чисельністю.

Таким чином, необхідно прагнути до того стану, коли більшість українських підприємств буде належати до останньої, тобто третьої групи підприємств. Бо відомо, що навіть незначне на перший погляд зниження витрат може призвести до збільшення прибутку підприємства в декілька разів. Але збільшення прибутку можна досягти не лише за рахунок зниження витрат. Це можливо і за умови їх більш ефективного використання, тобто тоді, коли буде збільшена віддача від цих витрат, зокрема з кожного їх виду.

На короткій дистанції найдоступніший спосіб управління витратами - це їх зниження. У середньостроковій перспективі для управління витратами використовується механізм мотивації, який полягає у прив`язанні оплати праці менеджерів до результатів роботи підрозділу. Завдяки цьому можна підвищити ефективність їхньої роботи.

Роль менеджменту витрат полягає в тому, щоб знайти та впровадити найефективніший спосіб виробництва продукції і не лише зараз, а й з урахуванням перспективи. Власнику підприємства небайдуже, за допомогою якої величини витрат виготовляється продукція чи надається послуга. Навпаки, це питання його турбує в першу чергу, бо це головний чинник, від якого залежить розмір прибутку, який дане підприємство отримає в кінцевому рахунку.

Оцінка ролі витрат поступово змінюється в бік визначення ключової ролі управління витратами в забезпеченні ефективного розвитку будь-якого підприємства. Можна говорити про те, що управління витратами стає одним з найважливіших сегментів виробничого менеджменту. Також коло задач, що стоять перед фахівцями в даній області, постійно зростає.

Практика господарювання на українських підприємствах свідчить, що витрати сьогодні є суто об`єктом обліку, тоді як ринкові умови господарювання вимагають обов`язкового розгляду їх як об`єкта управління. Оптимізація рівня виробничих витрат повинна розглядатись як основа їхнього успішного функціонування, яка буде здатна забезпечити:

-        рентабельність та прибутковість виробництва;

-        високу конкурентоспроможність продукції, що виготовляється.

Визначення шляхів управління виробничими витратами - це багатоаспектна проблема, яка може мати безліч напрямів. Визначення пріоритетних напрямів у цій сфері зумовлене сучасними тенденціями розвитку і функціонування виробництва. Сьогодні такими тенденціями є:

-    підвищення складності та якості продукції, що виготовляється;

-        розширення та ускладнення процесів виробництва та робіт з обслуговування і управління виробництвом;

автоматизація і механізація процесів;

зниження трудомісткості виробництва;

диверсифікація видів діяльності підприємств.

У результаті впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, тотальної автоматизації і механізації виробництва частка прямих витрат у собівартості продукції постійно знижується. Отже, актуальним питанням стає пошук шляхів управління не прямими, а накладними витратами.

Характерними рисами сучасного підприємницького середовища є його складність, багатогранність, динамізм, дедалі більший рівень конкуренції та глобалізації. Забезпечення ефективності підприємницької діяльності за таких умов потребує постійного вдосконалення методів і техніки управління бізнесом. В першу чергу це стосується витрат. Саме від рівня й динаміки витрат залежать не лише фінансові результати окремих підприємств та їхніх структурних підрозділів, а й ефективність формування національного доходу на рівні держави загалом.

Особливо актуальна проблема управління витратами на сьогодні для вітчизняних підприємств. Статистичні дані за 2004-2011 роки підтверджують значне зростання рівня витрат та, відповідно, зниження рентабельності діяльності як за основними галузями економіки України, так і за окремими галузями промисловості. Загалом за галузями економіки України рівень прибутку на 1 грн. витрат знизився більше ніж у 5 разів (з 25,6 % у 2004 році до 4,5% у 2011 році), а в таких галузях промисловості, як електроенергетика, хімічна й нафтохімічна промисловість, машинобудування та металообробна, легка промисловість, рентабельність їхньої діяльності зменшилася більше ніж у 10 разів. Але в останні роки ситуація дещо покращилася. Прибутки підприємств різних галузей економіки почали зростати з року в рік. Це говорить про те, що управління витратами стало більш ефективним, що цьому питанню на підприємствах приділяється значна увага. Так, за даними державного комітету статистики України, валовий прибуток підприємств у 2011 році значно збільшився порівняно з 2010 роком . Але у 2012 році прибутки підприємств дещо знизилися, порівняно з 2011 роки. Причиною цього була політична нестабільність у країні, та як наслідок цього - економічний спад .

Спеціалісти й менеджери з обліку витрат несуть велику відповідальність з забезпечення такої системи управління витратами , яка б мала точні облікові дані, що необхідні для управлінських цілей, для визначення показників ефективності, прийняття стратегічних рішень щодо ціноутворення, складу продукції, технологічних процесів і розроблення нових виробів.

Нині одним з найефективніших методів економічних досліджень у науці управління є системний підхід, який розглядає об`єкт вивчення як частку цілого, і дає змогу краще уявити складні явища, а керівникам - зрозуміти організацію та ефективніше досягати цілей діяльності. Застосування системного підходу допомагає також глибше вивчити об`єкт, одержати повніше уявлення про нього, визначити причинно-наслідкові зв`язки між окремими частинами об’єкта. Головною ознакою системного підходу є динамічність, взаємодія і взаємозв’язок елементів, комплексність і цілісність. Зважаючи на те, яку роль відіграють витрати у розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів цього власників, постає потреба побудови ефективної системи управління витратами підприємства, що є процесом розроблення і прийняття управлінських рішень за всіма аспектами їхнього формування й розподілу на підприємстві. При цьому важливо зазначити, що витрати є основною складовою показника ефективності діяльності підприємства - прибутку, тому побудову системи управління витратами слід розглядати як комплексну систему управління чинниками, що прямо або опосередковано впливають на розмір прибутку.

Система управління витратами підприємства має ґрунтуватися на найдосконаліших формах і методах контролю й управління витратами. Метою контролю є виявлення стану, а метою управління - забезпечення роботи, яка відповідає первісним планам. На сьогоднішній день досвід підприємств в організації системи управління витратами зводиться переважно до перевірок виробничих показників, фінансових результатів, стану майна. Але за умови економічної зацікавленості у кінцевих результатах необхідна така система управління, функції якої зумовлені ефективністю використання ресурсів.

Що ж до економіки вітчизняних підприємств, то створення систем управління витратами перебуває на тому рівні, коли менеджери вже усвідомили її цінність, але ще не мають достатніх знань у цій сфері. На жаль, в Україні сьогодні бракує публікацій про проблеми створення ефективних систем управління, котрі враховують характерні риси вітчизняних підприємств і умови їхньої діяльності. Тому досить важко організувати налагоджену систему, яка б забезпечувала ефективну роботу підприємства шляхом формування інформації про витрати й доходи як основи для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Висновки до розділу 1

Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних ресурсів, що, у силу своєї відносної рідкості, мають визначені ціни. Кількість якогось товару, що фірма намагається запропонувати на ринку, залежить від цін (витрат) і ефективності використання ресурсів, необхідних для його виробництва, з одного боку, і від ціни, по якій товар буде продаватися на ринку, - з іншого. Проте в процесі виробництва фірма-виробник поряд із витратами виробництва несе також витрати на просування товару на ринок, проведення маркетингових досліджень, організацію реклами, сплачує податки тощо.

Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями, їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності.

Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства.

В залежності від виду продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини використовують різні методи калькулювання (оцінки) витрат. До основних та найбільш практичних належать: метод прямого розрахунку, розрахунково-аналітичний метод, нормативний метод, параметричний метод, коефіцієнтний метод, метод виключення витрат, комбінований метод.

Проте основним завданням економіста є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження можливих шляхів зниження витрат.

Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах та чинниках. В середині підприємства витрати можна знижувати за рахунок зміни норм використання сировини, зменшення витрат живої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено ряд показників (індексів), які нині широко використовуються на підприємствах. Значне зниження витрат досягається за рахунок застосування прогресивних методів організації виробництва, наприклад система "just in time".

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ВИРОБНИЦТВО ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»

2.1 Організаційно-економічна характеристика господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК») - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів. Підприємство веде видобуток i збагачення залiзистих кварцитiв пiвнiчної частини Криворiзького залiзорудного басейну. Видобуток руди в кар'єрах ведеться вiдкритим способом iз застосуванням буропiдривних робiт та вивезенням вскришних порiд у зовнiшнi вiдвали.

Північний гірничо-збагачувальний комбінат характеризується повним циклом пiдготовки доменної сировини, включаючи видобуток руди її збагачення i огрудкування. Виробничий потенцiал комбiнату розташований на територiї 7200 гектарiв i складає найбiльший промислово-виробничий комплекс в Європi iз закiнченим циклом пiдготовки доменної сировини.

Станом на 31.12.2012р. органiзацiйна структура ПАТ «Пiвнічний ГЗК» нараховує 29 структурних пiдроздiлiв. До структури входить 26 промислових цехiв, серед яких основними є - Першотравневий i Ганнiвський кар'єри, 2 гiрничотранспортнi цехи, 3 дробильнi фабрики, 2 рудозбагачувальнi фабрики, 2 цехи по виробництву обкотишiв, управлiння залiзничного транспорту. Виробничу дiяльнiсть комбiнату пiдтримують 3 допомiжнi структурнi пiдроздiли невиробничого характеру.

Сировинною базою підприємства є великі родовища залізистих кварцитів - Першотравневе та Ганнівське. Ці родовища експлуатуються однойменними кар'єрами.

Видобуток руди в кар'єрах ведеться відкритим способом за допомогою вибухових робіт. Далі вскришні породи вивозяться у зовнішні відвали. Концепція проведення вибухових робіт спрямована на збереження експлуатаційних параметрів кар'єрів (площі робочих майданчиків, діючого фронту гірничих робіт). Поширюється широкий вжиток застосування сучасних вибухівок NONEL, впровадження яких на кар'єрах ВАТ "Північний ГЗК" зводить до мінімуму випадки відмов вибухів, дозволяє більш ефективно використовувати енергію вибуху, зменшувати витрати вибухових речовин, мінімізовувати кількість шкідливих викидів та ліквідовувати дію руйнівної повітряної ударної хвилі [35].

Транспортування руди та розкриття із місця безпосереднього видобутку на збагачувальні фабрики і відвали здійснюється комбінованим транспортом: у Першотравневому кар'єрі - автомобільним та залізничним, а у Ганнівському - окрім двох вищезазначених ще й конвейєрним транспортом.

Збагачення руди після видобутку на комбінаті здійснюється за двома технологіями: з шаровим на рудозбагачувальній фабриці № 1 (РЗФ-1) та без шаровим на рудозбагачувальній фабриці № 2 (РЗФ-2) подрібленням руди.

Виробництво офлюсованих залізорудних обкотишів на ПАТ «Північний ГЗК» здійснюється на трьох фабриках огрудкування з опалювальними машинами конвеєрного типу, площею спікання 278,25м2, 306 м2 та 552 м2, загальною проектною потужністю 16,3 млн. тонн обкотишів на рік.

Вихідним матеріалом для виробництва офлюсованих обкотишів є шихта, яка складається із суміші залізорудного концентрату, вапняку та бетоніту у співвідношенні 90,5: 8,5: 1,0.

ПАТ «Північний ГЗК» входить до гірничорудного дивізіону групи «Метінвест» , акціонерами якої є MetalUkr Holding (Кипр) (63,3% акцій) та SCM Holddings Limited (36,15%) які беруть участь в управлінні групою «Метінвест» на партнерських засадах [21] Вищим органом управління підприємства є Загальні збори акціонерів. Виконавчим органом підприємства є Генеральний директор. Контроль за діяльністю акціонерного товариства здійснюється з боку Наглядової ради.

Організаційно-управлінська структура ПАТ «Північний ГЗК» є лінійно-функціональною. Про це свідчить те, що на підприємстві простежується значна концентрація влади серед керівників вищих рівнів управління, існує досить чітка система розподілу повноважень. З іншого ж боку, посади в межах ПАТ «Північний ГЗК» згруповані у різноманітні відділи, за ознакою типу функціональної діяльності. Усі працівники спрямовують свої зусилля на виконання спільних задач.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу ПАТ «Північний ГЗК» за 2012 рiк становить 6782 чол. Кiлькiсть працiвникiв, якi не перебувають в облiковому складi (позаштатнi) становить 26 чол., з них: - 5 чол., якi працюють за сумiсництвом; - 21 чол., якi працюють за цивiльно-правовими договорами (трудовими угодами) [21].

На підприємстві спостерігається тенденція до зменшення чисельності персоналу (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка чисельності персоналу ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.1, за період із 2008 по 2012рр. чисельність персоналу підприємства зменшилася на 4605 осіб або на 40,4%. Одна з головних причин зменшення чисельності персоналу ПАТ «Північний ГЗК» пов'язана із виведенням із складу підприємства ряду допоміжних та обслуговуючих підрозділів і переведення їх на аутсорсинг. Введення аутсорсингу підвищує продуктивність праці основних працівників, скорочує витрати підприємства на утримання підрозділів, що виконують допоміжні функції, дозволяє більш ефективно виконувати такі функції спеціалізованими організаціями. Другою причиною зменшення чисельності персоналу є оптимізація бізнес-процесів на підприємстві, що веде до реорганізації його структурних підрозділів та ліквідації тих, що виконують дублюючі функції.

Але разом з тим зменшення чисельності персоналу може загострити соціальні проблеми в регіоні. Якщо працівники, що переведені на аутсорсинг залишаються працювати (хоча і в складі іншої організації) і головною проблемою в даному випадку стає збереження за ними усіх соціальних пільг і гарантій, то працівники, що звільняються у зв'язку з реорганізацією структурних підрозділів підприємства можуть залишитися без роботи. А оскільки основна частина реально працюючих на сьогоднішній день підприємств м. Кривого Рога - це підприємства гірничо-металургійної галузі, і на усіх із них відбувається оптимізація бізнес-процесів, яка тягне за собою зменшення чисельності персоналу, подальше працевлаштування таких працівників буде проблематичним.

ПАТ «Північний ГЗК» активно реалізує соціальну політику. Так, на підприємстві постійно зростає заробітна плата трудящих, реалізуються програми захисту ветеранів виробництва та інвалідів, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді. Не забувають на комбінаті про соціальну сферу. Без змін працюють на благо трудящих спортивний комплекс (Палац спорту, стадіон, два плавальні басейни), найновіший у місті Палац культури, туристична база "Вербиченька" на Іскрівському водосховищі, дитячий оздоровчий табір "Приморський", база відпочинку "Бригантина" на березі Азовського моря у місті Генічеськ [ 41; 42].

Не можна обiйти увагою i той факт, що ПАТ «Північний ГЗК» завжди був i залишається дослiдницькою базою i творчою лабораторiєю передових технологiй гiрничої науки. Комбiнатом за участi галузевих науково-дослiдних i проектно-конструкторських інститутів, вищих учбових закладiв, науково-виробничих органiзацiй було розроблено i впроваджено низку iнновацiйних технологiй, спрямованих на оптимiзацiю технологiчних процесiв, зниження енерго- та матерiалоємностi виробничих процесiв, зменшення впливу забруднення на навколишнє середовищє, зниження собiвартостi та полiпшення контролю та управлiння якiстю продукцiї.

Проаналізуємо основні техніко-економічні та фінансові показники діяльності підприємства.

Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.2, незважаючи на наслідки глобальної світової фінансово-економічної кризи, у 2009 році підприємство збільшило обсяги виробництва концентрату у порівнянні з 2008 роком на 9,2% до 13 млн. 760 тис.тонн. Це кращий показник для комбінату з 1991 року, а для РОФ-1 з 1978 року. Обсяг виробництва окатишів збільшився на 0,2% до 9,44 млн.тонн.

У 2010 році видобуток залізної руди склав 31 млн. 058,9 тис.тонн, що на 215,9 тис.тонн більше плану та на 2 млн. 519,4 тис. тон більше 2009 року. Обсяги виробництва концентрату збільшилися в порівнянні з 2009 роком на 3,3% до 14 млн. 219 тис.тонн. Обсяг виробництва обкотишiв збільшився на 4,9 % до 9,9 млн.тонн. [21]

За 2011 рiк комбiнатом вироблено товарної продукцiї i надано послуг на суму 14 млрд 609 млн.грн. Видобуток залiзної руди склав 31 млн. 863,7 тис.тонн, що на 140,7 тис.тонн бiльше плану, iз вмiстом залiза магнiтного 26,63 % (при планi - 26,31 % Fe магн.). Виїмка вскришi склала 31,8 млн.куб.м, або 101,8 % до плану. У 2011 роцi ПАТ "ПiвнГЗК" збiльшив обсяги виробництва концентрату в порiвняннi з 2010 роком на 1,4 % до 14 млн. 424 тис.тонн. Обсяг виробництва обкотишiв збiльшився на 4,4 % до 10,3 млн.тонн.[21].

У 2012 році порівняно із 2011 роком обсяги видобутку залізної руди збільшилися на 2,07% і склали 32524 тис. тон. Обсяги виробництва залізорудного концентрату збільшилися на 0,9% і склали 14558 тис.т. А от обсяги виробництва обкотишів у 2012 році зменшилися порівняно із 2011 роком на 3,3%.

В цілому за період із 2008 по 2012рр. обсяги виробництва концентрату збільшилися на 15,5%, а обсяги виробництва обкотишів - на 5,7%.

Інформація про обсяги реалізації продукції ПАТ «Північний ГЗК» наведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Обсяги реалізації продукції ПАТ «Північний ГЗК» на внутрішньому та зовнішніх ринках

Як видно з табл. 2.3, у 2010 році у порівнянні із 2009 роком обсяги реалізації товарного концентрату на внутрішньому ринку збільшилися зменшилися майже у 3,6 разів, а обсяги реалізації на зовнішньому ринку зменшилися на 24,9%. У 2011 році порівняно із 2010 роком обсяги виробництва концентрату на внутрішньому ринку збільшилися на 13%. Відбулося збільшення обсягів реалізації і на зовнішньому ринку, але воно не значне (на 1,6%). Обсяги реалізації обкотишів на внутрішньому ринку у 2010 році порівняно із 2009 роком зменшилися на 7,75%, а на зовнішніх ринках збільшилися на 16,27%. У 2011 році порівняно із 2010 роком обсяги реалізації обкотишів на внутрішньому ринку збільшилися на 6,87%, а на зовнішньому - на 55,58%.

У 2012 році порівняно із 2011 роком обсяги реалізації товарного концентрату на внутрішньому ринку зменшилися на 16,3%., а на зовнішньому ринку - на 11,8%. Обсяги ж реалізації обкотишів на внутрішньому ринку збільшилися на 5,06%, а на зовнішніх скоротилися на 22,8%.

Зміни в структурі реалізації продукції ПАТ «Північний ГЗК» представлені на рис. 2.1

Рис. 2.1 Структура реалізації основних видів продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з рис. 2.1, основна частина залізорудного концентрату реалізується на зовнішніх ринках, а обкотишів - на внутрішньому ринку. Але в структурі реалізації продукції за період з 2009 по 2012рр. відбулися зміни. У 2009 році лише 7% концентрату реалізовувалось на внутрішньому ринку, решта 93% - на зовнішніх ринках. У 2012 році ситуація змінилася: 25% концентрату реалізувалося на внутрішньому ринку, а 75% - на зовнішніх. Що стосується реалізації обкотишів, то у 2012 році порівняно із 2009 роком питома вага їх реалізації на внутрішньому ринку зменшилася на 4% (з 86 до 82%), а на зовнішньому ринку збільшилася на 4% (з 14 до 18%).

Основними споживачами залізорудного концентрату ПАТ «Північний ГЗК» є наступні підприємства: ПАТ «Полтавський ГЗК», «Алчевський МК», ДМКД iм.Дзержинського, МК «Донецксталь». Коло споживачів обкотишів значно ширше - ПАТ «МК Азовсталь», «Алчевский МК», ДМК iм. Дзержинського, ПАТ «Єнакiївський МК», «Донецький МЗ», ДМК iм.Петровського, ММК iм. Iллiча, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Структура експорту залізорудної сировини представлена на рис. 2.2.

Рис. 2.2 Структура експорту залізорудної сировини ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з рисю 2.2, основну частину виробленого товарного концентрату ПАТ «Північний ГЗК» (85,5%) постачає до Китаю. Решту (14,5%) - до країн Центральної Європи: Польщі, Словаччини та Чехії. Що стосується обкотишів, то географія поставок тут дещо ширше. До Китаю тут поставляється лише 23,7% цієї продукції, 18,7% - до Туреччини, решта - також до країн Європи.

На основі даних про обсяги виробництва товарного концентрату та обкотишів за 2007-2012рр. можна дослідити динаміку використання підприємством виробничих потужностей. Дані для розрахунку та його результати наведені в табл. 2.4. Як видно з табл. 2.4, рівень використання виробничих потужностей по виробництву залізорудного концентрату навіть в часи кризи 2008-2009 років перевищував 100%. Це пов'язано зі збереженням попиту на цей вид сировини на вітчизняному та світових ринках. Крім того, як уже було зазначено вище, концентрат не є кінцевим продуктом підприємства. Більша його частина йде на подальшу переробку для виробництва обкотишів. Тому виробничі потужності з виробництва цього продукту завжди завантажені. Що стосується обкотишів, по цьому продукту рівень використання виробничих потужностей у 2008 та 2009 році був трохи меншим за 100%. Це пов'язано із зменшенням попиту на цей продукт на вітчизняних та світових ринках. Але вже у 2010 та 2011 роках рівень використання виробничих потужностей вже перевищив 100%.

Таблиця 2.4 Динаміка використання виробничих потужностей ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.4, рівень використання виробничих потужностей по виробництву залізорудного концентрату навіть в часи кризи 2008-2009 років перевищував 100%. Це пов'язано зі збереженням попиту на цей вид сировини на вітчизняному та світових ринках. Крім того, як уже було зазначено вище, концентрат не є кінцевим продуктом підприємства. Більша його частина йде на подальшу переробку для виробництва обкотишів. Тому виробничі потужності з виробництва цього продукту завжди завантажені. Що стосується обкотишів, по цьому продукту рівень використання виробничих потужностей у 2008 та 2009 році був трохи меншим за 100%. Це пов'язано із зменшенням попиту на цей продукт на вітчизняних та світових ринках. Але вже у 2010 та 2011 роках рівень використання виробничих потужностей вже перевищив 100%. У 2012 році по виробництву цього продукту рівень використання виробничих потужностей зменшився до 99,6%.

В той же час показники рівня використання виробничих потужностей більші за 100% можуть свідчити або про фактичне підвищення виробничої потужності підприємства (максимально можливих обсягів виробництва продукції) за рахунок модернізації виробництва, або про надмірне використання існуючих виробничих потужностей, що призводить до збільшення рівня зносу основних фондів.

Проаналізуємо стан та ефективність використання основних виробничих фондів підприємства (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 Динаміка показників стану та ефективності використання основних виробничих фондів ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.5, середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства має тенденцію до підвищення. За період із 2010р. по 2012р. середньорічна вартість основних фондів (за залишковою вартістю) збільшилася на 441313 тис. грн, або на 5,6%. В певній мірі на зростання вартості основних виробничих фондів мають вплив інфляційні процеси, які змушують періодично здійснювати переоцінку основних фондів. Але основним фактором, який вплинув на зростання вартості основних фондів підприємства введення в дію нових виробничих потужностей, технічна реконструкція та модернізація виробництва.

Проведення технічної реконструкції і модернізації виробництва дозволило суттєво зменшити ступінь зносу основних фондів. Так, якщо у 2011 році знос основних фондів ПАТ «Північний ГЗК» складав 21%, то у 2012 році він склав 12,4%. Відповідно збільшився і ступінь придатності основних фондів.

Що стосується оновлення основних фондів, то воно на жаль на підприємстві відбувається досить повільно. До 2009 року коефіцієнт оновлення основних фондів стрімко знижувався (з 14% у 2007р. до 6% у 2009 році). Але кризові явища в економіці змусили керівництво підприємства подбати про подальший стан основних фондів, і з 2010 року починається їх, хоч і не значне, оновлення (у 2011р. порівняно із 2009р. основні фонди оновилися на 2%). Але у 2012 році коефіцієнт оновлення основних фондів знову знизився і досяг рівня 2010 року. Не можна назвати сприятливою ситуацією і з вибуттям основних фондів, що відпрацювали свій нормативний термін. Приріст основних фондів також відбувався досить повільно, а у 2012 році порівняно із 2011 роком відбулося іх зниження на 2%, а порівняно з 2010 із 2010 роком на 1%.

Не можна дати однозначної оцінки і ефективності використання основних фондів підприємства. У 2011 році порівняно із 2010 роком відбувається підвищення показника фондовіддачі та зниження показника фондомісткості. Але у 2012 році порівняно із 2011 роком фондовіддача знизилася на 0,53%, а фондомісткість збільшилася на 0,19 грн. Це свідчить про зниження ефективності використання основних фондів. Що стосується показника фондоозброєності праці, то спостерігається тенденція до його підвіищення. У 2012 році порівняно із 2010 роком фондоозброєність праці підвищилася на 212,36 грн. Таке підвищення пов'язане зі збільшенням вартості основних виробничих фондів та зменшенням чисельності персоналу.

Проаналізуємо показники ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства (табл. 2.6)

Таблиця 2.6 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.6, у 2011 році порівняно із 2010 роком ефективність використання матеріальних ресурсів підвищилася - матеріаломісткість зменшилася на 12,67% і відповідно збільшилася матеріаловіддача на 14,5%. Але у 2012 році порівняно із 2011 роком показники ефективності використання матеріальних ресурсів погіршилися - матеріаломісткість зросла на 37,96%, а матеріаловіддача знизилася на 27,52%. Зниження показників ефективності використання матеріальних ресурсів пов'язане із зменшенням обсягів реалізації продукції та підвищенням матеріальних витрат.

Проаналізуємо основні показники використання трудового потенціалу підприємства (табл. 2.7)

Таблиця 2.7 Основні показники використання трудового потенціалу ПАТ Північний ГЗК»

Дані табл. 2.7 дозволяють стверджувати, що у 2011 році порівняно із 2010р. Ефективність використання трудового потенціалу по усім показникам підвищилась. Так, у 2011 році сукупний дохід від реалізації продукції перевищував сукупні витрати на виробництво на 21,15%. Продуктивність промислово-виробничого персоналу збільшилась на 43,09%. Сукупний дохід від реалізації продукції перевищував у 2011 році витрати на персонал на 31,78%.

Але у 2012 році порівняно із 2011 роком показники ефективності використання трудового потенціалу погіршилися. Загальна продуктивність організації знизилась на 23,49%, продуктивність промислово-виробничого персоналу зменшилася на 32,32%, продуктивність трудових ресурсів - на 20,27%, а коефіцієнт віддачі повної заробітної плати - на 20,99%.

Проаналізуємо показники фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК»

Таблиця 2.8 Динаміка показників фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК», тис.грн.

Як видно з табл. 2.8, незважаючи на наслідки масштабної фінансово-економічної кризи 2008-2010рр. підприємство було і залишається прибутковим. У 2011 році порівняно із докризовим 2008 роком обсяги чистого прибутку підприємства збільшилися в 1,8 разів. Показник рентабельності діяльності підприємства у 2011 році порвіняно із 2010 роком збільшилася на 16,18%, а порівняно із 2008 роком (найбільшої за весь період дослідження) на 9,03%. У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається погіршення показників фінансових результатів підприємства. Так, наприклад, обсяги чистого прибутку у 2012 році порівняно із 2011 роком зменшилися на 43,4%, а рентабельність діяльності зменшилася на 11,83%. Це пов'язано з кризовими явищами в гірничо-металургійній галузі у 2012 році.

У 2012 році металургійна галузь зіткнулася з надлишком виробничих потужностей і зниженням попиту на сталь. Будівельна галузь, яка є основним споживачем металопродукції вітчизняних підприємств, із-за фінансових труднощів істотно скоротила обсяги закупівель. У результаті, сьогодні доладно продавати будівельний металопрокат, і це обмежує рентабельність металургійних підприємств. Внаслідок надлишку виробничих потужностей посилилася і конкуренція між металовиробниками. За останні роки з'явилося багато нових сучасних заводів, наприклад, в Китаї, з низькою собівартістю виробництва і високою якістю продукції. До речі, в цій країні виробляється металопродукції в місяць майже удвічі більше, чим в Україні в рік. [24]. При цьому Китай завжди був імпортером - не лише сам багато робив, але і активно купував метав і залізорудну сировину для свого внутрішнього ринку. Завдяки цьому підтримувалися ціни і світова сталеливарна галузь жила нормально. Тому коли у 2012 році економіка Китаю сповільнилася і споживання металопродукції в цій країні скоротилося, надлишок китайської металопродукції - те, що ця величезна економіка не могла вже спожити, хлинув на світовий ринок за рекордно низькими цінами. І ринок зреагував на це повсюдним падінням цін на сталь. А це, в свою чергу, призвело до падіння цін на залізорудну сировину. Зменшення попиту на металопродукцію та падіння цін на залізорудну сировину може негативно позначитися на результатах діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.

Динаміка показників фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.9

За результатами фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити висновок, що підприємство в достатній мірі забезпечено фінансовими ресурсами є платоспроможним та фінансово стійким. Але у підприємства є проблеми з погашенням короткострокових зобов'язань за рахунок грошових коштів (миттєвою платоспроможністю). Це пов'язано із дуже низькою питомою вагою грошових коштів в загальній вартості оборотних активів підприємства. Але в той же час з огляду на специфіку підприємства, наявність великого залишку грошових коштів може свідчити про неефективність їх використання.

Таблиця 2.9 Динаміка показників платоспроможності та фінансової стійкості ПАТ «Північний ГЗК»

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Впуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, зберігається тенденція до підвищення собівартості продукції, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

2.2 Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства

На основі даних звіту про фінансові результати ПАТ «Північний ГЗК» проаналізуємо витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства.

Динаміка собівартості продукції підприємства за період з 2007 по 2012рр. графічно представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Динаміка собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Дані рис. 2.4. свідчать про те, що у 2008 році порівняно із 2007 роком собівартість реалізованої продукції зросла на 26,5%. У 2009 році порівняно із 2008 роком собівартість продукції знизилась на 44% у зв'язку зі зниженням питомих витрат окремих видів матеріальних ресурсів, зменшенням адміністративних витрат та витрат на збут, а також iз-за зменшення амортизацiйних нарахувань у зв'язку зi змiнами термiну корисного використання основних засобiв. За період з 2009 по 2012рр. собівартість продукції підприємства знову зростає.

Для того, що виявити фактори, що призвели до зростання собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК» необхідно здійснити поелементний аналіз основних складових витрат на виробництво та реалізацію продукції (табл. 2.10)

Таблиця 2.10 Поелементний аналіз собівартості товарної продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.10, у 2011 році порівняно із 2010 роком відбувається зростання майже усіх складових, що формують витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства. Найбільше зросли витрати на енергетичні ресурси (на 48,32%) та паливо (на 46,81%). Це пов'язано із збільшенням кількості використання паливно-мастильних і енергетичних ресурсів у зв'язку із збільшенням обсягів виробництво, а також суттєвим збільшенням цін на них (на електроенергію та дизпаливо ціни зросли на 40%, на мастильні матеріали - на 33%, покупну теплоенергію - на 23%). Разом матеріальні витрати у 2011 році порівняно із 2010 роком збільшилися на 28,07%.

У зв'язку із подальшим збільшенням цін на матеріально-технічні ресурси зросли витрати на сировину і основні матеріали (на 11,37%) та допоміжні матеріали (на 13,78%).

Так, наприклад, витрати на придбання помольних куль склали 26,9 млн.грн. (у зв'язку зі збiльшення цiни на 11,0%); - гуми автомобiльної 23,0 млн.грн. (збiльшення цiни на 42,0%); - вапняку 8,8 млн.грн. (збiльшення цiни на 14,0%); футеровочної сталь 4,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 12,0%).

Слід звернути увагу на зростання інших операційних витрат (на 24,21%). Зростання їх відбулося завдяки збільшенню витрат на послуги виробничого характеру, що здійснюються сторонніми організаціями. Як вже було зазначено, підприємство активно запроваджує аутсорсинг - зменшує кількість обслуговуючих і допоміжних підрозділів і передає їх функції спеціалізованим організаціям. Незважаючи на зменшення чисельності персоналу, відбулося збільшення витрат нат оплату праці та соціальні заходи. Це є свідченням тому, що керівництво підприємства піклується про свій персонал, і не зважаючи на кризові явища, активно вкладає кошти для його розвитку, мотивації і стимулювання.

Звертає на себе також увагу збільшення адміністративних витрат (на 42,17%) та витрат на збут (на 48,27%). Це пов'язано з тим, що у 2011 році керівництво ПАТ «Північний ГЗК» активно проводило маркетингову політику, пов'язану з пошуком нових ринків збуту, більш активним представленням своєї продукції на існуючих ринках тощо. Це призвело до збільшення витрат на відрядження керівників та спеціалістів, в тому числі і за кордон. Активно проводилася робота і по подальшому поліпшенню якості продукції, дотримання необхідних умов по її збереженню, транспортуванню, складуванню, відвантаженню споживачам.

У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається подальше збільшення витрат на виробництво. Але їх зростання відбувається вже не так стрімко, як у 2011 році порівняно із 2010р. До того ж, як видно з табл. 2.9, по деяким елементам відбулося зниження витрат. Це пов'язано зі зниженням обсягів виробництва окремих видів продукції, зокрема обкотишів, а також проведенням ряду організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, зокрема поступовим запровадженням ресурсозберігаючих технологій.

Серед елементів витрат, що формують виробничу собівартість найбільше зросли енергетичні витрати (на 17,41%) та витрати на паливо (на 10,28%). Це також пов'зано зі зростанням цін на ці види ресурсів. Так, наприклад, витрати на електроенергію склали (збiльшення цiни на 16,5%); - газ 133,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 24,1%); - дизпаливо 23,1 млн.грн. (збiльшення цiни на 6,9%).

Позитивним є те, що вдалося зменшити витрати на сировину та основні матеріали на 3,93% та допоміжні матеріали - на 10,88%. Однією із причин цього є зниження обсягів виробництва обкотишів. Але в той же час зниження матеріальних витрат вдалося досягнути завдяки проведенню комплексних органiзацiйно-технiчних заходiв.

Завдяки цьому зниження питомих витрат окремих матерiальних ресурсiв зменшило собiвартiсть на 37,1 млн.грн., а саме: - газ - 33,9 млн.грн.; - футеровочна сталь - 9,8 млн.грн.; - гумовометалева футеровочна сталь - 3,3 млн.грн.; - колосники - 1,5 млн.грн.; - транспортерна стрiчка - 1,3 млн.грн.

Порівняно із 2011 роком дещо зменшилися витрати на оплату праці (на 0,91%) та соціальні заходи (на 0,24%). Причиною цьому стало зменшення чисельності працівників на 5,3%, та збільшення середньої заробітної плати на 7,9%. (у 2011р. порівняно із 2010р. чисельність працівників зменшилася на 7,9%, але середня заробітна плата зросла на 19,4%).

На 3,49% порівняно із 2011 роком вдалося зменшити і інші операційні витрати. Підприємство більш ретельніше почало ставитися до вибору субпідрядників для виконання ремонтних та інших допоміжних робіт, контролювати якість виконання робіт. До організацій, що неякісно виконують роботи застосовуються штрафні санкції. В результаті, суттєво підвищилася якість ремонтних робіт, обладнання почало рідше виходити з ладу.

Звертає на себе також увагу суттєве зменшення адміністративних витрат. Це пов'язано із оптимізацією організаційно-управлінської структури, зменшенням кількості управлінських підпрозділів, що виконують дублюючі функції. Керівництво стало і більш ретельніше відноситися до оплати відряджень працівників, фінансуючи лише необхідні витрати. Так, наприклад, авіатранспортом дозволяється користуватися лише при закордонних відрядженнях, пересуваючись залізничним транспортом дозволяється купувати квитки лише у купейні і плацкартні вагони, є обмеження по користуванню послугами готелей тощо.

Для пошуку резервів зниження собівартості продукції поелементного аналізу основних складових витрат на виробництво недостатньо, оскількі він дозволяє встановити лише динаміку кількісні зміни. Тому поряд з ним доцільно провести аналіз структури собівартості продукції розрахувавши і графічно представивши питому вагу окремих статей витрат на виробництво в собівартості продукції (рис. 2.4) і проаналізувавши її динаміку (табл. 2.11).

Рис. 2.4 Структура витрат на виробництво ПАТ «Північний ГЗК» (в % до виробничої собівартості)

Таблиця 2.11

Динаміка структури виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з рис. 2.4, в структурі витрат на виробництва ПАТ «Північний ГЗК» найбільшу питому вагу складають витрати на паливо та енергетичні витрати. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

Дані табл. 2.11 дозволяють зробити висновок, що на підприємстві спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги матеріальних витрат. Так у 2011 році порвіняно із 2010р. питома вага витрат на сировину і основні матеріалии зменшилася на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. - на 0,6%. -Питома вага витрат на допоміжні матеріали зменшилися у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р - на 1,4%. Питома вага амортизаційних відрахувань у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 4,8%, а у 2012р. порівняно із 2011р. - на 1,4%.

Відбулося збільшення питомої ваги витрат на послуги сторонніх організацій (у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. на 0,6%).

Питома вага витрат на оплату праці у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р. зміни питомої ваги цієї складової собівартості не відбувалося.

Таким чином, в структурі виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК» суттєво підвищилася питома вага витрат на паливно-енергетичні ресурси. Саме на цю складову і потрібно звернути першочергову увагу керівництву підприємства для пошуку шляхів її зниження.

Порівняємо величину елементів операційних витрат ПАТ «Північний ГЗК» у 2012 р. з витратами на виробництво інших гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога. (табл. 2.12)

Таблиця 2.12 Операційні витрати гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога у 2012р., тис.грн.

Як видно з табл. 2.12, найбільші витрати на виробництво характерні для ПАТ «Північний ГЗК», на другому місці ВАТ «Південний ГЗК», третє місце за загальною величиною витрат на виробництво отримало ПАТ «Інгулецький ГЗК», і замикає четвірку гірничо-збагачувальних комбінатів ПАТ «Центральний ГЗК».

Найбільша величина матеріальних витрат характерна для ПАТ «Північний ГЗК», найбільші витрати на оплату праці та соціальні заходи спостерігаються на ВАТ «Південний ГЗК». За величиною амортизаційних відрахувань впевнено лідирує ПАТ «Північний ГЗК». Також для цього підприємства характерна найбільша величина операційних витрат.

Але аналіз буде не повним без дослідження структури витрат по гірничо-збагачувальним комбінатам за останній звітний рік (рис.2.5)

Найменша питома вага матеріальних витрат припадає на ВАТ «Південний ГЗК» (48,93%), трохи більший цей показник на ПАТ «Центральний ГЗК» (52,5%). На третьому місці за цим показником ПАТ «Північний ГЗК» (63,33%). Найбільша питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості характерна для ПАТ «Інгулецький ГЗК»

Найбільша питома вага витрат на оплату праці на ПАТ «Центральний ГЗК» (8,24%). На другому місці за цим показником - ВАТ «Південний ГЗК» (8,02%) На третьому місці - ПАТ «Інгулецький ГЗК». На жаль ПАТ «Північний ГЗК» має найменшу питому вагу витрат на оплату праці в собівартості продукції серед інших гірничо-збагачувальних комбінатів (6,05%). Те ж саме стосується і витрат на соціальні заходи.

Рис. 2.5. Структура витрат на виробництво гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога (в % до загальної суми операційних витрат)

Найбільша питома вага амортизаційних витрат характерна також для ПАТ «Центральний ГЗК» (15,05%). На другому місці за цим показником - ВАТ «Південний ГЗК» (13,9%) ПАТ «Північний ГЗК» займає третю сходинку (13,71%). І найменша питома вага амортизаційних витрат на ПАТ Інгулецький ГЗК (10,55%).

Що стосується інших операційних витрат, то найбільша їх питома вага в структурі собівартості спостерігається на ВАТ «Південний ГЗК» (26,18%), дещо менше (21,15%) - на ПАТ «Центральний ГЗК». Питома вага інших операційних витрат в структурі собівартості на ПАТ «Північний ГЗК» дорівнює 14,64%. І найменше значення цього показника характерне для ПАТ «Інгулецький ГЗК» (11,41%).

Таким чином, на основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

2.3 Організація управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК»

На ПАТ «Північний ГЗК» аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

Нормативні витрати - це витрати, що визначаються заздалегідь для досягнення ефективного виробництва. [42]

Ця система визначення витрат підходить підприємству, оскільки діяльність його цехів складається із однакових чи постійно повторюючихся операцій.

Розглянемо систему нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК». Схематично вона представлена на рис. 2.6.

Ця система дає змогу детально та своєчасно враховувати і виявляти відхилення для кожного з центрів відповідальності по елементам витрат чи по статтям калькуляції.

Рис. 2.6 Загальна схема нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК»

Ця система також передбачає окремий облік фактичних витрат, що відповідають нормі та тих, що відхиляються від неї.

В залежності від рівня управління періодичність обліку може складати від години (облік у реальному масштабі часу) до місяця і року, що дозволяє своєчасно виявити і попередити перевищення видатків, збільшити рівень технологічної, організаційної та планової дисципліни.

Розглянемо методику обліку та аналізу зміни норм та відхилень від них.

Головною метою обліку, класифікації та аналізу зміни норм і відхилень від них є визначення того, як вплине на рівень кожної статті витрат зміна нормативу у ході виробництва і відхилення від фактичних витрат. Всі види групують за причинами, центрами відповідальності із вказанням частоти виникнення і розміру зміни чи відхилення по абсолютній величині.

На основі аналізу інформації про зміни і відхилення визначають основні фактори, причини і підрозділи, що впливають на зміни рівня витрат. Виробляються оперативні міри дії, з метою усунення чи зменшення відхилень чи перерахування нормативу.

Результати цього аналізу слугують також вихідним матеріалом для вдосконалення конструкції, технології, рівня організації виробництва нормування, планування, обліку, стимулювання, прогнозування виконання плану по витратам і собівартості продукції.

Нормативна база підприємства своєчасно оновлюється по мірі технічного розвитку, удосконалення організації виробництва і управління. Для оперативного внесення змін до нормативної бази встановлюється порядок їх оформлення первинними документами, які складають зацікавлені служби і цехи, а також обліку змін норм і нормативів по конкретним видам продукції причинам і виконавцям.

Данні обліку систематично узагальнюються для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Також на підприємстві ведеться облік відхилень від норм витрат. Оперативне виявлення і поточний облік відхилень від норм витрат слід вести по конкретним видам продукції і однорідним групам.

Відхиленням є перевитрати чи економія, що виявлені після порівняння факту з нормативом, всілякі доплати, що викликані організаційно - технічними недоліками, а також відступу від кошторисів витрат на обслуговування виробництво і управління.

Також проводиться облік витрат на виробництво. Метою цього обліку є виявлення фактичних прямих витрат на виробництво певного об’єму продукції у розрізі місць витрат та виробів, як суми нормативів та відхилень від них з урахуванням премій, що виплачені за виготовлені вироби, втрат від браку і зміни розмірів незавершеного виробництва.

На підприємстві проводиться облік основних видів витрат і відхилень від норм на обслуговування виробництва і управління. Методика нормативного обліку витрат на склад і експлуатацію обладнання, цехових, загальнозаводських, транспортно - заготівельних, позавиробничих і інших витрат суттєво не відрізняється від методики обліку інших витрат. Цей облік повинен виявити не лише фактичні витрати, але і відхилення від затверджених кошторисів в цілому і за статтями. За допомогою такого обліку є змога обліковувати витрати на обслуговування виробництва і управління у розрізі статей витрат і оперативно виявляти відхилення від затверджених кошторисів.

Для регулювання рівня витрат вироблена система заходів по управлінню витратами у процесі виробництва у розрізі причин відхилень, центрів витрат, місць витрат, центрів відповідальності і підприємства в цілому для вирішення всіх задач, що розглядалися вище.

Таким чином, на ПАТ «Північний ГЗК» облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

Висновки до розділу 2

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК») - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів.

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Випуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

На основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

На ПАТ «Північний ГЗК» облік та аналіз витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних. Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

На підприємстві облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

собівартість продукція витрати зниження

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»

3.1 Організаційно-технічні заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції

Як вже зазначалося у другому розділі дипломної роботи, для ПАТ «Північний ГЗК» характерна тенденція до зростання собівартості продукції. Найбільшу питому вагу в структурі операційних витрат підприємства займають енергетичні витрати та витрати на паливно-мастильні матеріали. Таким чином, в першу чергу на ПАТ «Північний ГЗК» потрібно здійснювати заходи, спрямовані на енергозбереження та економію паливно-мастильних матеріалів.

На ПАТ «Північний ГЗК» виконується комплекс цілеспрямованих заходів, спрямованих на зниження енергоємності виробництва. Зокрема, у 2009-2010рр. здійснена модернізація системи керування головними приводами кар'єрних екскаваторів типу ЕКГ-8,ЕКГ-10, ЕКГ-12.5, ЕШ-10,70 із застосуванням комплексних екскаваторних устроїв на базі теристорних систем типу ПТЕМ-1. У 2009 році здійснена автоматизація керування температурним режимом у горні випалювальних машин. На протязі 2009-2012рр. проводилась реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії. [31].

Оцінка ефективності заходів по енергозбереженню, що здійснювалися на ПАТ «Північний ГЗК» на протязі 2009-2012рр. здійснена на основі порівняння витрат на запровадження даних заходів та річної економії (табл. 3.1)

Таблиця 3.1 Заходи щодо енергозберення на ПАТ «ПівнГЗК» та оцінка їх ефективності

Як видно з табл. 3.1, наведені заходи з енергозбереження є економічно ефективними. Так, наприклад, сумарна кількість коштів, що буде отримана в результаті економії енергоресурсів, які використовуються головними приводами кар'єрних екскаваторів окупить кошти, що витрачалися на їх модернізацію менше ніж за п'ять років. А річна економія від запровадження заходів по автоматизації керування температурним режимом у горні випалювальних машин взагалі у 17,4 рази перевищує витрати, на їх здійснення. Реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії дає значно меншу економію, ніж два попередні заходи. Але по-перше, це крупно масштабний захід, який потребує значних капіталовкладень, а по-друге, це стратегічно важливий захід, оскільки його реалізація в перспективі дозволить значно скоротити використання паливно-мастильних матеріалів для великовантажного автомобільного транспорту та дизельних локомотивів з одного боку, і зменшити викиди шкідливих газів у повітря від роботи дизельних двигунів, з іншого. По-третє, враховуючи тенденцію до постійного збільшення цін на нафту, що спричиняє відповідне підвищення цін на дизельне пальне, використання залізничного транспорту з електричною тягою, навіть при значних витратах на електроенергію буде більш вигіднішим, ніж використання дизельних локомотивів. І по-четверте, сучасні електричні тягові агрегати мають набагато більшу продуктивність, ніж дизельний залізничний транспорт.

Значна частина електроенергії витрачається в процесі збагачення залізної руди.

Аналіз електроенергетичного балансу показує, що для рудозбагачувальної фабрики № 1 (РЗФ-1) найбільш енергоємними операціями є (див. табл. 3.2) процеси подрібнення, дроблення, транспортування руди і концентрату конвеєрами і перекачування пульпи насосами, сумарна частка витрати електроенергії якими досягає 80-90% від загального споживання по фабриці.

Таблиця 3.2 Електроенергетичний баланс технологічного процесу збагачення руди (по питомому споживанню енергії)

Як видно з табл. 3.2, найбільш енергоємною є технологічна операція в процесі збагачення руди - подрібнення. Процес подрібнення по енергоємності в три рази перевищує процес по транспортуванню пульпи і в десятки разів решту процесів, тобто є найбільш енергоємним. Оскільки кульові млини - найбільш енергоємні агрегати, оптимізація режиму їх роботи є найважливішим засобом економії і підвищення ефективності використання електроенергії. Тому необхідно основну увагу приділити вибору раціонального режиму роботи кульових млинів, тобто встановити, за яких умов кульові млини працюють з максимальною продуктивністю.

Огляд робіт присвячених встановленню кількісних закономірностей споживання електроенергії барабанними млинами, що працюють в різних режимах [2; 38], показує, що найважливішою і найбільш загальною величиною, що характеризує енергетичну сторону процесу подрібнення в барабанних млинах, є потужність млина (або приводного електродвигуна). При роботі млина споживана енергія витрачається на приведення в рух кульового і рудного завантаження, що заповнює барабан млина, і покриття різних втрат енергії. Потужність на приводному валу млина, що витрачається на приведення подрібнювального середовища і подрібнюваної руди в рух, тобто в робочий стан, прийнято називати корисною потужністю. Потужність кульового млина (Р) залежить від багатьох чинників. До найважливіших з них відноситься кульове завантаження (φ) і частота обертання млина (ψ).

Для розробки заходів по переведенню кульових млинів в оптимальний режим роботи, який би дозволив заощаджувати електроенергію керівництву ПАТ «Північний ГЗК» автор дипломної роботи пропонує використати результати експерименту по оптимізації роботи кульових млинів першої стадії подрібнення руди на РЗФ-1 по продуктивності з урахуванням реальних виробничих умов. проведеного групою вчених Криворізького національного університету [43]. В процесі експерименту досліджувалась залежність продуктивності млина (А) від кульового завантаження (А(φ)) та потужності від кульового завантаження (Р (φ)).

Частота обертання млина (ψ) = 0,78 (18 об/хв). Діапазон зміни кульового завантаження млина під час проведення експерименту, що становить φоп min = 0,35; φon max = 0,43, був розбитий на чотири під діапазони (m =4), причому: (φ1 =0,35÷0,37; φ2 = 0,37÷0,39; φ3 = 0,39÷0,41; φ4 = 0,41÷0,43) [43].

Із застосуванням методів економіко-математичного моделювання були розраховані параметри оптимального режиму млина МШР-3600×4000 при ψ = 0,78 які становлять: φопт =0,4008; Аmах=76,61 т/год; Ропт=786,27 кВт. [43].

Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи приведені таблиці 3.3

Як показують наведені в табл. 3.3 орієнтовні розрахунки, можливо без капітальних витрат за рахунок експлуатації кульових млинів в раціональному технологічному режимі одержати значну економію електроенергії. Для РЗФ-1 перехід від загальноприйнятого режиму на рекомендований з оптимальною продуктивністю кульових млинів першої стадії подрібнення дозволяє одержати економію електроенергії для млинів МШР-3600×4000 приблизно 540 755 кВт∙год/рік, що при цині 67,1 коп / кВт∙год складає 540 755 × 0,671 = 362,85 тис. грн/рік.

Таблиця 3.3 Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи

Ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку залізної руди підвищує витрати на її видобуток та транспортування. Вирішити цю проблему допоможе використання циклічно-потокових технологій видобування залізної руди.

Циклічно-потокова технологія видобування залізної руди - форма організації виробництва, при якій в єдиному технологічному потоці гірничорудного підприємства одні процеси виконуються в циклічному, інші в безперервному режимах. Використання циклічно-потокової технології, як правило, має на увазі застосування потокового (безперервно діючого) конвеєрного транспорту для переміщення гірських порід в технологічному потоці у поєднанні з циклічними буропідривними роботами і циклічно діючими одноковшовими екскаваторами що здійснюють виїмку і вантаження підірваної гірської маси на конвеєр або (частіше) в бункер дробарки або грохоту. Така технологія успішно себе зарекомендувала на Ганнівському кар'єрі, а зараз активним ходом йдуть підготовчі роботи то запровадження такої технології і на Першотравневому кар'єрі.

Система управління технологічним процесом видобутку залізної руди з використанням даної технології повністю автоматизована Вона має безліч діагностичних засобів, які допомагають як при технологічних режимах роботи, так і при запусках комплексу, відшукуванні несправностей у випадках аварійної зупинки, дає багатий матеріал для обліку і аналізу роботи устаткування і персоналу.

Використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК» забезпечує зниження витрат на 25-30% і підвищення продуктивності праці в 2-3 рази в порівнянні з існуючою циклічною технологією.

Також при перевезеннях гірничорудної маси автомобільним транспортом в середньому скорочується відстань на 3,5км, пробіг на 30,4%, кількість водіїв і ремонтників - на 27,2%, витрата паливно-мастильних матеріалів - на 37%.

Запровадження даної технології дозволить підприємству знизити експлуатаційні витрати на 2,7 млн.грн. в рік.

Збагачення залізної руди на ПАТ «Північний ГЗК» супроводжується одержанням величезної кількості тонкозернистих відходів, вихід яких, для магнетитових кварцитів коливається від 53 до 65 %.

Відходи збагачення з гранулометричним складом - матеріал полідисперсний й обводнений, чим порозуміваються труднощі їхнього подальшого складування й переробки.

Відповідно до проектів у хвістосховища ГЗК Кривбасу повинно перекачуватися щорічно близько 2,5 млрд. м3 пульпи з масовою часткою твердого компоненту 3-5%. Під технологію мокрого складування хвостів у Кривому Розі зайнято більше 7 тис. га землі, де вже перебуває приблизно 3 млрд. т матеріалу з масовою часткою заліза 14-18%.

На подачу 1000 т відходів у хвістосховище витрачається 6500-8000 квт-ч електроенергії, на перекачування на збагачувальну фабрику 1000 м3 проясненої води 200 - 400 квт- ч. Витрати води на фабриках становить 30-40 м3/т концентрату. Витрати електроенергії на гідротранспорт хвостів становлять 12- 13 квт год/т, або приблизно 12% витрат електроенергії на 1т концентрату.

Хвостосховища являють собою складні гідротехнічні споруди, що наносять значний збиток навколишньому середовищу як у результаті пиління так і завдяки підтопливанню й засоленню сільськогосподарських угідь, а також забрудненню наземних і підземних вод.

Пошук раціональних способів складування й переробки відходів збагачення, а також їхня підготовка до цього є актуальними. У наш час у розвинених гірничодобувних країнах прийнята схема внутріфабричного водообігу, яка дозволяє значно скоротити витрати на перекачування хвостів і проясненої води. Суть її полягає в тім, що відходи збагачення згущаються звичайно в гідроциклонах і радіальних згущувачах, розташованих на проммайданчику збагачувальної фабрики, до приблизно 40% твердого компоненту й з такою консистенцією вкачуються у хвістохранилище, прояснена ж вода подається на фабрику. Подібна технологія застосовується на Лебединському ГЗК (Росія). Установлено, що попереднє згущення хвостів до 25% твердого зменшує обсяг перекачування хвостосховище пульпи в 5 разів, а до 50 % твердого - майже в 10 разів. Незважаючи на прогресивність даного способу, він не усуває багатьох проблем, тому, що не відпадає необхідність спорудження дамб і гребель хвістохранилищ і не вирішуються питання охорони навколишнього середовища й безпеки експлуатації гідротехнічних споруд.

Найбільш радикальним напрямком для ПАТ «Північний ГЗК» могло б стати сухе складування відходів. Однак така схема вимагає певної підготовки хвостів збагачення. Сьогодні створені наукові й технічні передумови для здійснення на ГЗКах енерго- і ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій внутріфабричного водообігу й сухого складування відходів збагачення. Дані технології дозволять істотно знизити витрати електроенергії, забезпечити безпечну експлуатацію хвостосховищ, тому що вони перестають бути складними гідротехнічними спорудами, а також буде відвернене забруднення вод і навколишніх територій. В остаточному підсумку зменшиться необхідність у відчуженні земель сільськогосподарського призначення для складування відходів збагачення.

3.2 Заходи по удосконаленню системи управління витратами ПАТ «Північний ГЗК»

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» пропонуємо здійснювати шляхом:

виділення основних понять і процедур, системи управління витратами;

виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

формування моделі управління витратами з урахуванням особливостей галузі та підприємства;

побудови інформаційної системи;

адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму мотивації і стимулювання їх зниження.

Основні поняття та процедури в системі управління витратами рекомендуємо розглядати за трьома напрямками:

планування витрат;

облік та план - фактний контроль витрат;

корегуючий вплив на процес формування витрат.

Планування витрат на ПАТ «Південний ГЗК» повинно передбачати такі дії:

складання класифікації витрат;

визначення норм витрат ресурсів, виходячи із запланованого обсягу випуску продукції та необхідності підтримки оптимального режиму роботи технологічного обладнання;

розрахунок вартості витрат на основі даних про заплановані витрати ресурсів та існуючі ціни на них;

визначення умов, за яких можлива економія ресурсів або допустима їх перевитрата порівняно з нормами;

розробка програми ресурсозбереження;

складання плану-кошторису на витратному горизонті планування.

На нашу думку, план по собівартості продукції на ПАТ «Пінічний ГЗК повинен включати такі елементи:

планування зниження собівартості товарної продукції;

складання кошторису витрат на виробництво;

складання планових калькуляцій окремих видів продукції.

Планування зниження собівартості товарної продукції повинно здійснюватися на ПАТ «Північний ГЗК» шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами ми пропонуємо виконувати в такій послідовності: мета складання кошторису витрат на виробництво - встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році. Сюди входять всі затрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів ПАТ “Північний ГЗК”, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.

При обчисленні собівартості продукції ПАТ “Північний ГЗК” важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати даного підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів. Відповідно до цього у собівартість даного підприємства продукції включаються витрати на: дослідження ринку і виявлення потреби у продукції; підготовку і освоєння нової продукції; виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу; обслуговування виробничого процесу і управління ним; збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати); розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивацій земель, охорону повітряного, водного басейнів); набір і підготовку кадрів; поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

Треба мати на увазі, що з різних причин на практиці повної відповідності немає між дійсними витратами на виробництво і собівартістю продукції. Так, згідно з їм порядком не включаються у собівартість її, а відшкодовуються за рахунок прибутку або джерел витрати на підготовку і освоєння нової продукції серійного і масового виробництва. Разом з тим є витрати, які включаються у собівартість продукції, але не мають прямого зв'язку з виробництвом. До них належать оплата часу виконання державних обов'язків працівниками підприємства, скорочення робочого дня підлітків, матерів, які мають дітей віком до одного року та ін.

Непродуктивні витрати даного підприємства, пов'язані з виробничою діяльністю (втрата від браку, недостач і псування матеріалів, простоїв тощо), включаються у фактичну собівартість продукції, а втрати від порушення договорів з іншими підприємствами і організаціями (штрафні санкції) відшкодовуються за рахунок прибутку.

Склад витрат, які включаються у собівартість, не є незмінним. Він може дещо змінюватися з різних практичних міркувань. Але загальною тенденцією таких змін повинно бути повніше відображення у собівартості дійсних витрат на виробництво продукції.

Один із основних недоліків оперативного обліку на “ПАТ Північний ГЗК” полягає в тому, що повні дані про фактичні витрати в цехах можуть бути отримані в бухгалтерії невчасно, іноді після звітного періоду. Ці дані на момент їх отримання будуть застарілими. Вони не дозволять оперативно аналізувати виробничі процеси в цехах і, відповідно, приймати рішення з виникненням проблем. Відхилення витрат від кошторисних показників зазвичай неможливо адекватно оцінити в зв’язку з відсутністю достатнього переліку норм і нормативів, розвинутої статистики про витрати за минулі періоди, єдиного методичного підходу до аналізу ефективності здійснених витрат.

У такому випадку доцільно побудувати інтегровану інформаційну систему управління бізнес - процесами.

Зараз на ринку інформаційних технологій є чимало продуктів, які в певній мірі зможуть вирішення проблеми інтегрованого управління бізнес - процесами. На нашу думку, найбільш прийнятним для ПАТ "Північний ГЗК" є індустріальний пакет SAP for Mining, який включає усі основні бізнес-процеси гірничодобувної промисловості і дозволяє швидко і ефективно реалізовувати проекти впровадження.

На сьогоднішній день система SAP позитивно зарекомендовала себе у багатьох провідних гірничо-металургійних компаніях (серед них такі компанії, як ВНР Billiton, Rio Tinto, Anglo, Newmont, Alcan, WMC, Pechiney, Placer Dome, Teck Cominco, Codelco, Samarco).

Зараз на ПАТ "Північний ГЗК" закінчуються роботи по запровадженню цієї системи. Роботу по впровадженню виконують проектні групи, до складу яких входять 48 провідних фахівців функціональних підрозділів ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» з різних напрямів, 28 фахівців IT, а також 22 консультанти SAP і її сертифіковані сервісні партнери - корпорації "Инком" і компанія "BREG". Для аналізу рішень і розгляду окремих питань проектні групи притягають інших прикладних фахівців функціональних підрозділів.

Для ефективного керівництва реалізації проекту створена організаційна структура матричного типу. На сьогоднішній день вже виконана більша частина робіт. Окремі складові цієї системи вже застосовуються в процесі управління.

Система SAP for Mining дозволяє інтегровано здійснювати управління усіма бізнес-процесами, що здійснюються на підприємстві. На ПАТ «Північний ГЗК» у рамках проекту SAP for Mining реалізуються наступні напрями: "Управління фінансами", "Контроллинг", "Управління матеріальними потоками", "Управління збутом", "Управління виробництвом", "Управління технічним обслуговуванням і ремонтами устаткування", "Управління проектами", "Управління якістю", "Управління персоналом", "Сховище бізнес-інформації".

Нижче детальніше розглянуті ті переваги, яки зможе отримати ПАТ «Північний ГЗК» в результаті запровадження даної системи.

. Досягається зниження майже до 40% рівня запасів сировини і матеріалів завдяки застосуванню управління запасами з використанням упередженого (траєкторного) керування технологічними процесами. Впровадження алгоритмів оптимізації логістичних операцій кар'єр - дробарна фабрика - збагачувальна фабрика - фабрика виробництва обкотишів дозволяє відстежувати в оперативному режимі рівень запасів сирої руди у бункерах середнього та мілкого подрібнення, бункерах фабрики збагачення, запасів концентрату на складі і будувати моделі управління оптимізації "портфеля" замовлень.

. Зменшується відсоток виробничого браку завдяки застосуванню ефективного контролю над технологічними процесами виробництва концентрату з метою підвищення його якості.

. Збільшується об'єм виробництва продукції, оскільки поліпшується якість виконання "портфелю" замовлень металургійних комбінатів. Основні функції, що обумовлюють дане поліпшення: автоматизація розрахунків, термінів доставки і кредитного контролю.

. Знижуються транспортні витрати тому, що з'явилася можливість оптимізувати схеми постачання і вибору оптимальних варіантів перероблення (збагачення) сирої руди, концентрату, аглоруди, агломерату, обкотишів на мартенівське виробництво. Система дозволяє автоматизувати цей процес і надавати інформацію з метою ухвалення оптимальних рішень.

. Скорочуються виробничі витрати, що пов'язано з поліпшенням прогнозування попиту для оптимізації використання виробничих активів. Це досягається за допомогою алгоритмів прогнозування та алгоритмізації узгодженого керування технологічних процесів подрібнення і збагачення руди і перероблення її в концентрат.

. Зменшуються витрати на адміністративно-управлінський апарат і ліквідується річна підготовка даних і супровід документів внаслідок скорочення чисельності персоналу, зайнятого підготовкою звітів. Система забезпечує аналітиків і менеджерів інструментами для самостійної підготовки звітів і запитів на основі виникаючих проблем з виконання "портфеля" замовлень.

. Збільшується оборотність засобів у рахунках завдяки наявності в системі інструментів для побудови прогнозу руху чистих грошових потоків (ЧГП). Це дозволяє в оперативному режимі регулярно відстежувати дефіцит наявних грошових коштів або виникнення надмірних фінансових ресурсів для можливого інвестування в різні напрямки діяльності підприємства.

. Контроль потоків грошей на виконання інвестиційних проектів за допомогою системи SAP for Mining дозволяє менеджерам оцінити ситуацію щодо їх впровадження на підприємстві, допомогти одержати менеджерам проектів достовірну фінансову інформацію і аналітичну звітність.

. При впровадженні даної інтегрованої інформаційної системи в цілому збільшується ліквідність підприємства за рахунок зміни структури його активів. В цьому випадку відбувається зменшення дебіторської заборгованості у частині оборотних активів, ефективніше використовуються засоби підприємства в першу чергу за рахунок збільшення загальної оборотності капіталу в цілому. Експерти з впровадження систем SAP відмічають також зниження потреби підприємства в оборотних коштах за рахунок підвищення ритмічності роботи оптимізації запасів сирої руди, концентрату обкотишів та енергоресурсів. За рахунок впровадження прогресивних методів планування і контролю якості продукції по усьому ланцюгу виробництва концентрату дає змогу зменшити час виробництва продукції.

На нашу думку, саме ці головні елементи визначають основний економічний ефект від впровадження системи SAP for Mining на ПАТ «Північний ГЗК».

Для покращення управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг.

Контролінг не обмежується контролем витрат, як це робить «стандарт - кост» - він забезпечує досягнення поставленої мети (отримання максимального прибутку, завоювання більшої частки ринку, усунення конкурента). Контролінг покликаний виконувати функцію внутрішнього контролю на підприємстві, підтримання ефективної роботи його підрозділів та організації в цілому.

Специфічним інструментом контролінгу є сума покриття, що показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після відрахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Сума покриття включає у себе постійні витрати підприємства та прибуток.

Контролінг є особливо ефективним, коли функції управління підприємством є делегованими по його відділам і службам. В цьому випадку він дозволяє досягти максимально можливого рівня діяльності.

Функціонування системи контролінгу наведено на рис. 3.1.

Інформацію для контролінгу надає планування, нормування, облік та контроль витрат, що є орієнтованими на досягнення мети, кінцевого результату діяльності підприємства. Ця інформація включає у себе задані (нормативні, планові) і фактичні данні, відхилення, що виявлені засобами обліку у розрізі підрозділів.

Коригуючі дії

Рис. 3.1 Елементи контролінгу та їх взаємодія

Таким чином контролінг - це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів, яка направлена на гарантування досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом усунення вузьких місць, що є виявленими при дослідженнях.

В ринкових умовах ціни та об’єм продажу зазнають постійних коливань.

Контролінг покликаний передбачати господарську та комерційну кон’юнктуру, визначати можливий прибуток, виявляти причини відхилень фактичних показників витрат від запланованих, своєчасно здійснювати заходи по регулюванню цих відхилень і оптимізації відношення витрат до результатів діяльності.

Головними задачами контролінгу є:

• Формування цілей підприємства;
• Пошук альтернативних рішень на основі інформації, що є у розпорядженні;
• Аналіз економічної ефективності (особливо інвестицій та інновацій);
• Координація розробки оперативних та планових кошторисів;
• Порівняння планових показників із фактичними та розробка можливих методів усунення відхилень;

Отже, запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.

Висновки до розділу 3

Найбільшу питому вагу в структурі операційних витрат підприємства займають енергетичні витрати та витрати на паливно-мастильні матеріали. Таким чином, в першу чергу на ПАТ «Північний ГЗК» потрібно здійснювати заходи, спрямовані на енергозбереження та економію паливно-мастильних матеріалів.

Проведений аналіз заходів з енергозбереження, що проводилися на підприємстві на протязі 2009-2012рр. показав їх економічну ефективність.

Значна частина електроенергії витрачається в процесі збагачення залізної руди. Аналіз електроенергетичного балансу показує, що для рудозбагачувальної фабрики № 1 (РЗФ-1) найбільш енергоємними операціями є процеси подрібнення, дроблення, транспортування руди і концентрату конвеєрами і перекачування пульпи насосами, сумарна частка витрати електроенергії якими досягає 80-90% від загального споживання по фабриці.

Враховуючи це в даному розділі курсової роботи проаналізований та запропонований до реалізації на ПАТ «Північний ГЗК» інноваційний проект переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи, якй дозволяє одержати економію електроенергії для млинів МШР-3600×4000 приблизно 540 755 кВт∙год/рік, що при цині 67,1 коп / кВт∙год складає 540 755∙0.671 = 362,85 тис. грн/рік.

Також в роботі проаналізований проект, що вже почав реалізовуватися на підприємстві - використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК».

Використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК» може забезпечити зниження витрат на 25-30% і підвищення продуктивності праці в 2-3 рази в порівнянні з існуючою циклічною технологією Також при перевезеннях гірничорудної маси автомобільним транспортом в середньому скорочується відстань на 3,5км, пробіг на 30,4%, кількість водіїв і ремонтників - на 27,2%, витрата паливно-мастильних матеріалів - на 37%.Запровадження даної технології дозволить підприємству знизити експлуатаційні витрати на 2,7 млн.грн. в рік.

На ПАТ «Північний ГЗК» ведеться лише бухгалтерський облік витрат, а отже немає структурного підрозділу, який би займався аналізом витрат на виробництво та реалізацію продукції. Облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат.

Враховуючи вищезазначене, у даному розділі курсової роботи запропоновано запровадити комплексну систему управління витратами, яка передбачала б планування і прогнозування витрат.

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» пропонується здійснювати шляхом:

виділення основних понять і процедур, системи управління витратами;

виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

формування моделі управління витратами з урахуванням особливостей

галузі та підприємства;

побудови інформаційної системи;

адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму мотивації і стимулювання їх зниження.

Один із основних недоліків оперативного обліку на “ПАТ Північний ГЗК” полягає в тому, що повні дані про фактичні витрати в цехах можуть бути отримані в бухгалтерії невчасно, іноді після звітного періоду. Ці дані на момент їх отримання будуть застарілими. Вони не дозволять оперативно аналізувати виробничі процеси в цехах і, відповідно, приймати рішення з виникненням проблем. Відхилення витрат від кошторисних показників зазвичай неможливо адекватно оцінити в зв’язку з відсутністю достатнього переліку норм і нормативів, розвинутої статистики про витрати за минулі періоди, єдиного методичного підходу до аналізу ефективності здійснених витрат.

Пропонується запровадити інтегровану інформаційну систему управління витратами на базі програмного комплексу SAP for Mining. Виходячи зі світового досвіду, використання рішення SAP for Mining підвищує загальну ефективність діяльності підприємства до 10%. При цьому витрати на впровадження і підтримку інформаційних технологій, враховуючи великі об'єми товарних і грошових потоків, характерних для цієї галузі, окупаються досить швидко.

Для покращення управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг. запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.

ВИСНОВКИ

Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних ресурсів, що, у силу своєї відносної рідкості, мають визначені ціни.

Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями, їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності.

Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства.

В залежності від виду продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини використовують різні методи калькулювання (оцінки) витрат. До основних та найбільш практичних належать: метод прямого розрахунку, розрахунково-аналітичний метод, нормативний метод, параметричний метод, коефіцієнтний метод, метод виключення витрат, комбінований метод.

Проте основним завданням економіста є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження можливих шляхів зниження витрат.

Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах та чинниках. В середині підприємства витрати можна знижувати за рахунок зміни норм використання сировини, зменшення витрат живої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено ряд показників (індексів), які нині широко використовуються на підприємствах. Значне зниження витрат досягається за рахунок застосування прогресивних методів організації виробництва, наприклад система "just in time".

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК»), господарська діяльність якого є об'єктом дослідження - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів.

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Випуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

На основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

На ПАТ «Північний ГЗК» облік та аналіз витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних. Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

На підприємстві облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

Найбільшу питому вагу в структурі операційних витрат підприємства займають енергетичні витрати та витрати на паливно-мастильні матеріали. Таким чином, в першу чергу на ПАТ «Північний ГЗК» потрібно здійснювати заходи, спрямовані на енергозбереження та економію паливно-мастильних матеріалів.

Проведений аналіз заходів з енергозбереження, що проводилися на підприємстві на протязі 2009-2012рр. показав їх економічну ефективність.

Значна частина електроенергії витрачається в процесі збагачення залізної руди. Аналіз електроенергетичного балансу показує, що для рудозбагачувальної фабрики № 1 (РЗФ-1) найбільш енергоємними операціями є процеси подрібнення, дроблення, транспортування руди і концентрату конвеєрами і перекачування пульпи насосами, сумарна частка витрати електроенергії якими досягає 80-90% від загального споживання по фабриці.

Враховуючи це в даному розділі курсової роботи проаналізований та запропонований до реалізації на ПАТ «Північний ГЗК» інноваційний проект переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи, якй дозволяє одержати економію електроенергії для млинів МШР-3600×4000 приблизно 540 755 кВт∙год/рік, що при цині 67,1 коп / кВт∙год складає 540 755∙0.671 = 362,85 тис. грн/рік.

Також в роботі проаналізований проект, що вже почав реалізовуватися на підприємстві - використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК».

Використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК» може забезпечити зниження витрат на 25-30% і підвищення продуктивності праці в 2-3 рази в порівнянні з існуючою циклічною технологією Також при перевезеннях гірничорудної маси автомобільним транспортом в середньому скорочується відстань на 3,5км, пробіг на 30,4%, кількість водіїв і ремонтників - на 27,2%, витрата паливно-мастильних матеріалів - на 37%.Запровадження даної технології дозволить підприємству знизити експлуатаційні витрати на 2,7 млн.грн. в рік.

У даному розділі курсової роботи запропоновано також запровадити комплексну систему управління витратами, яка передбачала б планування і прогнозування витрат.

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» пропонується здійснювати шляхом:

виділення основних понять і процедур, системи управління витратами;

виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

формування моделі управління витратами з урахуванням особливостей галузі та підприємства;

побудови інформаційної системи;

адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму мотивації і стимулювання їх зниження.

Пропонується запровадити інтегровану інформаційну систему управління витратами на базі програмного комплексу SAP for Mining. Виходячи зі світового досвіду, використання рішення SAP for Mining підвищує загальну ефективність діяльності підприємства до 10%. При цьому витрати на впровадження і підтримку інформаційних технологій, враховуючи великі об'єми товарних і грошових потоків, характерних для цієї галузі, окупаються досить швидко.

Для покращення управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг. запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Амбросова В. М., Деякі підходи до адаптивного моделювання стратегічних можливостей гірничо-збагачувальних підприємств Кривбассу / В. М. Амбросова, Н. С. Приймак // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ.-2009.-№4.-с.55

2.      Андреев С.Е. Дробление,измельчение и грохочение полезных ископаемых. - 3-е изд. перераб. и доп. / Андреев С.Е., Перов В.А., Зверевич В.В. - М.: Недра, 1980.

3.  Атамас П.Й. Управлінський облік: навч. посібник / П.Й. Атамас. - Д.-К.: ЦУЛ, 2006. - 440 с.

4.     Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. / І.М. Бойчик ,П.С Харків ., М.І.Хопчан - Львів, 1998.

5.      Борисенко Л. В. Організація і методика внутрішнього контролю на підприємствах: автореферат дис. канд. екон. наук: 08.00.09./ Київський національний торговельно-економічний ун-т. - К., 2008. -21с.

.        Василенко В. А., Шостка В. І. Ситуаційний менеджмент. Навчальний посібник. / В.А. Василенко, В.І. Шостка - К.: ЦУЛ, 2003. - 285 с.

.        Великий Ю.М. Управління витратами підприємства: монографія / Ю.М. Великий, В.В. Прохорова, Н.В. Сабліна. - Харків: «ІНЖЕК», 2009. - 192 с.

.        Визначення та прогнозування витрат гірничорудних підприємств в умовах ринку: (Монографія) / О.Ю. Вілкул, С.В. Максимов, Я.В. Нусінова та ін. -Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - 228 с

9.  Вилкул Ю.Г. Проблеми и перспективи развития железорудного Кривбасса / Ю.Г. Вилкул //Разработка рудних месторождений.: Научно-техн. сб. КТУ. -Кривой Рог, 2002.-№80.-С. 18-21.

10.   Воловик В.П. Современное состояние горно-обогатительных комбинатов Кривбасса и перспективи их развития. / В.П.Воловик , Н.И. Голярчук , Е.Н. Бельченко Ч. 2. // Металлургическая и горнорудная промышленность.: Научно-техн. и произв. журнал. - 2000. - №5. - С. 80-83.

11.    Гавришин Б.Д. Економічна енциклопедія. / Б.Д. Гавришин, С.В. Мочерний - К.: Вид. "Академія", 2000.- 978с.

.        Гірняк О. М. Менеджмент: Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти. / О. М.Гірняк , П. П.Лазановський - Львів: "Магнолія 2006», 2008. - 352 с.

.        Губин Г.Г. Возможности улучшения качества / железорудньїх концентратов на ГОКах Кривбасса / Г.Г. Губин, В.Г. Губина // Горный журнал. 2001.-№1,-С. 45-47.

.        Дафт Р. Менеджмент. / Р. Дафт - СПб.: Изд. "Питер", 2000. - 612с.

.        Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. 2010 рік

.        Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. 2011 рік

17.    Державний комітет статистики України /[Електронний ресурс]. - режим доступу: / <http://www.ukrstat.gov.ua/>.

18.   Дроб’язко С.І. Методичні основи управління витратами підприємства С.І.Дроб’язко / Науковий вісник України. - 2010. - № 1 (32). - С. 35-39.

19.    Економіка підприємства: Підручник. За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2005. - 528 с.

20.   Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 848 с.

21.    Інформаційна база даних ДКЦПФР про емітентів цінних паперів [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://www.smida.gov.ua/db>

22.   Концепщя розвитку прничо-металурпйного комплексу України до 2010 року //Голос України. - 1995. - № 206-207. - С. 10-12.

23.    Ледян Т.О. Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств / Т.О. Ледян // ХVI Міжнародна наукова конференція молодих науковців «Наука і вища освіта», КПУ, 17-18 квітня . - Том 1.- Запоріжжя, 2008. - С. 105.

24.    Мазур В. Металлургия Украины: состояние, конкурентоспособность, перспективы. / В. Мазур [электронный ресурс] Режим доступа: <http://fundmarket.ua/digest/4b8be06ee51d4>

.        Менеджмент організації: Підручник / За заг. ред. Л. І. Федулової. - К.: Либідь, 2003.-448 с.

.        Мокряк В.Л. Світ і Україна: динаміка основних показників соціально-економічної статистики: навчально-методичний посібник / В.Л. Мокряк, А.С. Лобанова, Е.В. Мокряк, О.С. Славіна; за ред. А.С. Лобанової. - 2-е вид, перероб. і допов. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011.- 548с.

27.   Монастирський Г. Л. Теорія організації: Навчальний посібник / Г.Л. Монастирський - К.: Знання, 2008.-319 с.

28.    Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Навчальний посібник. / Л.Е. Орбан-Лембрик - К.: Академвидав, 2003. - 567 с.

29.   Організаційна поведінка: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисц. / Л. М. Савчук, Н. Ю. Бутенко, А. М. Власова та ін. - К.: КНЕУ, 2001. -249 с.

30.    Осовська Г. В. Основи менеджменту: Навч. посібн. / Г.В. Осовська Для студентів вищих навчальних закладів. - К.: "Кондор", 2003. - 556 с.

31.    Офіційний сайт Публічного акціонерного товариства «Північний гірничозбагачувальний комбінат» - <http://sevgok.metinvestholding.com/>

.        Патрин Г.О. Формування стратегічної моделі управління витратами підприємства / Г.О. Патрин //Фінанси України. - 2004. - № 11. - с. 124-133

.        Пушкар М. С. Логістичні системи підприємства: облік, аналіз і аудит. / Пушкар М. С., Богач А. Г., Мельник В. Г. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С. 27-31.

.        Социальный отчет группы «Метинвест» за 2008г. [электронный ресурс]- Режим доступа: <http://www.metinvestholding.com/ru>

.        Социальный отчет группы «Метинвест» за 2009-2010гг. [электронный ресурс]- Режим доступа: <http://www.metinvestholding.com/ru>

36.   Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібн. / О.Д. Сердюк- К.: Професіонал, 2004. - 432 с.

37.    Смирнова В. Г. и др.. Организация и ее деловая середа: 17 - модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 2. М.:ИНФА.-М, 1999.

.        Справочник по обогащению руд черных металлов / Под ред. Шинкоренко С.Ф. - М.: Недра, 1980

.        Стадник В. В. Менеджмент. Підручник. / В. В Стадник, М. А.Йохна - К.: "Академвидав".-2007-472 с.

.        Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія і практика: підручник для вузів. // Н. П.Тарнавська , P. M. Пушкар - Тернопіль: Карт-бланш. 1997. - 456 с.

.        Ткаченко Л.В. Оцінювання ефективності управління підприємством на основі універсальних нормативних графічних моделей / Л.В. Ткаченко // Актуальні проблемиекономіки.-2005.- №7(49).-С.127-130

.        Фрідман П. Контроль витрат і фінансових результатів при аналізі якості продукції / П. Фрідман: Переклад з англ.. - М.: Аудит, ЮНІТІ, 1994.

43.    Харитонов О. О. Пошук шляхів зниження електроспоживання / О.О. Харитонов - ел. доступ: <http://www.rusnauka.com>

.        Хміль Ф. У. Основи менеджменту: Посібник. / Ф.У. Хміль - К.: Академвидав, 2003.-607 с.

45.   Хорнгрен Ч.Т. Управленческий учет. - 10-е изд.: пер. с англ. / Хорнгрен Ч.Т., Фостер Дж. Датар Ш. - СПБ: Пи-тер, 2005. - 1008 с.

46.   Череп А.В. Управління витратами суб`єктів господарювання. / А.В. Череп Ч.1: Монографія. - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2006. - 368 с. Укр.. мова

47.   Чиж В.І. Методологія облікових процедур в управлінні витратами: монографія / В.І. Чиж. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. - 296 с.

48.    Щаденко А.А. Повышение качества магнетитового концентрата на обогатительной фабрике / Щаденко А.А., Свиридов В.И., Яровая Т.И. // Горный журнал. -2002. - №8.-С. 27-29.

49.   Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Я.Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 718 с

50.    Экономические проблеми черной металлургии Украины : [моногр.] / под общ. ред. С. С. Аптекаря, А. И. Амоши. - Донецк : ДонГУЗТ, 2005. - 383 с.

51.   Энтони А. Аткинсон. Управленческий учет. - 3-е изд.: пер. с англ. / Энтони А. Аткинсон, Раджив Д. Банкер, Роберт С. Каплан, Янг Марк С. - М.: ИД «Вильямс», 2005. - С. 878

52.   Ю.Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992.-701 с.

53.    Юрген Вебер, Утц Шзффер. На пути к активному управленню с помощью показателей. // Проблеми теории и практики управленим. - 2000. - №5. - С. 107.